У Словаччині в середовищі розділеної нацменшини спостерігається тенденція до збільшення кількості українців і зменшення - русинів

Першорядне завдання національної меншини – зберегти школу, культуру і мову

 У Словаччині в середовищі розділеної нацменшини спостерігається тенденція до збільшення кількості українців і зменшення - русинів

За порівняно короткий час 31.1.2018 р. в Пряшеві відбулась вже друга зустріч Уповноваженого Уряду Словацької Республіки у справах національних меншин Ласла Буковського (László Bukovszky) з представниками Союзу русинів-українців СР.  Перша зустріч відбулась 10.11.2017 р. Чим це викликано? Ймовірно, тим, що Л. Буковський  поставив перед собою завдання глибше ознайомитись з реальним станом русинів-українців Словаччини і як найбільша  організація  – СРУСР - сприймає  політику урядових кіл Словаччини щодо цієї меншини. 

Представники Центральної ради СРУСР наголосили на тому, що протягом останніх 25  років з волі владних структур, які постали після революції 1989 року, дійшло  до адміністративного поділу  національної меншини на дві частини з двома різними етнокультурними орієнтаціями – на русинів і українців, які немовби не мають між собою нічого спільного. Проте історичний досвід доводить, що ні за період масариківської довоєнної Чехословаччини, ні під час післявоєнної Чехословаччини не доходило до  поділу цієї меншини на дві частини. Хоч це населення в різний час називалось по-різному (русини, рутенці, карпатороси, малороси, русскиє, українці і т.п.), все ж таки було ясно, що йдеться про одну неподільну національність.   Про це свідчать переписи населення як довоєнної, так  і післявоєнної Чехословаччини.

У результаті  поділу населення на русинів і українців  змінились і підходи до фінансування їх культури. Як відомо, 29.2.2012 р. Статистичне управління Словаччини оприлюднило офіційні результати перепису населення Словацької Республіки 2011 року. Ідентифікувало себе русинами 33 447 осіб,  а українцями – 7 512. Відповідно до кількості  осіб тієї чи іншої національності розподіляються і гроші. Тому з державного бюджету для  підтримки культури русинів  виділяється більше грошей  у порівнянні з українцями. Для прикладу:  Союз русинів-українців СР  з державного бюджету одержує втричі менше грошей, аніж  аналогічні русинські організації, хоч Союз, як  говорить і сама назва,  згуртовує як русинів, так і українців.  Таку практику представники Союзу вважають  дискримінаційною і вона веде не лише до демонтажу культури національної меншини як складової частини культури Словаччини, але і до занепаду  традиційних фольклорних фестивалів і свят  і всієї праці  професіоналів на полі культури, а також праці колективів художньої народної творчості, які діяли донедавна майже у всіх русько-українських селах  Пряшівського краю. 

Ласло Буковський сказав, що його наміром є реально дбати про права всіх тринадцяти національних менших Словаччини, щоб ні одна меншина не відчувала кривду. Головне завдання  своєї діяльності бачить в тому, щоб при регулярних зустрічах з представниками меншин принаймні зберегти сучасний стан на ділянці національного шкільництва, культури і мови, якщо вже не вдається забезпечувати  прогресуючий  розвиток меншин. Такі зустрічі з представниками СРУСР   планує проводити  і далі. Інтересувався  особливо позицією щодо двомовності написів в регіоні, діловодства  на мові меншин, поглядом СРУСР на питання радіопередач для русинів-українців і т.п.  Закликав взяти участь у підготовці в електронному вигляді перекладів зі словацької на українську мову тих законоположень і норм, які стосуються   національних меншин.  

У зустрічі з Л. Буковським взяли участь голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол, заступник голови Центральної ради Союзу Павло Боґдан, голова Регіональної ради СРУСР в Пряшеві Андрій Яцканин та автор цих рядків.

Мирослав ІЛЮК

 

P.S. Як нам стало відомо з редакційних джерел, останніми роками помічається наростання кількості українців у Словаччині  і відповідною мірою доходить до  зменшення кількості русинів. Згідно з цими даними, в 2016 р. українців нараховувалось 9 639, а русинів  - 31 081. Дальше зростання українців передбачається і в підрахунках за 2017 рік (поки що ці дані не опрацьовані). 

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроєкти
01 лютого 2018р.

Теги: русин, українець, СРУСР, Словаччина

У Пряшеві відбувся 4-й український книжковий фестиваль
/ 5ЧИН МИКОЛИ МУШИНКИ
/ 1Роковий концерт і лемківське весілля. Пласт в Словаччині знов підготував дітям і молоді 9 незабутніх таборових днів
/ 3Проща до Марійського відпустового центру Лютина у Словаччині зібрала українців
У Музеї української культури в Свиднику відбудеться 70-е Свято русинсько-української культури
Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
» Всі записи