І в цьому році зійшлися ті, які вже не можуть собі уявити літо без ЛПТ та ЛШУ, але і багато новеньких. На 22-ий річник ЛПТ і ювілейний 20-ий річник ЛШУ «Карпати 2017», які з фінансовою підтримкою Уряду влади СР з програми «Культура національних меншин 2017» та частковою фінансовою допомогою від уряду України посередництвом Посольства України в Словацькій республіці, від 29-го липня до 6-го серпня 2017 організував Союз скаутів «ПЛАСТ» українсько-русинської національності в Словаччині, приїхало з усіх регіонів, де проживають русини-українці, але і з Кошиць та з Братислави, 96 дітей і молоді. Лейтмотивом програми літньої зустрічі, яку підготували перш за все Міхаела Мушинка, Юрій Мушинка, Мартин Няхай, Діана Барна та дальші, було «Наш рідний край»
Учасниками табору піклувалася булава під керівництвом коменданта Ксені Рибак. ЇЇ членами були Міхаела Мушинка, Юрій Мушинка, Мартін Няхай, Данієл Сабол – Руська Нова Вес, Роман Довгович, Богдан Довгович – Кошиці, Матуш Пронер, Катерина Розумик - Пряшів, Інгрід Качур, Діана Барна – Гуменне, Петро Зятик – Меджилабірці, Емма Ногова – Кошиці-Шаца, Михайло Янко – Кошиці-Переш, Бібіяна Буйдошова - Хотча, Петро Бубен – Єдлінка. Лекторами в Літній школі українознавства були Олена Довгович, Марія Рибак, Оля Кутко, Мaрта Каконі, Інна Родович. На здоров'я учасників доглядала Марія Лаца.
Вже двадцятий раз ЛШУ була складовою частиною ЛПТ. Для молодших учасників ЛШУ є, на жаль, вже роками єдиним місцем, де можуть познайомитися з азбукою, місцем, в якому вперше відкриють «Буквар». Необхідно підкреслити, що були і такі учасники, які з великим зацікавленням вивчили альфавіт і навчилися гарно читати. Одгим з них був і Славко Корманик з ПРяшева. ХХ-ий річник ЛШУ був також цікавою мандрівкою історією і сучасним нашого рідного краю. На окремих зайняттях учасники дізналися багато чого цікавого про складну історію і сучасність нашого народу на обидвох сторонах Бескидів-Карпат, познайомилися з перлинами нашої народної архітектури, дерев’яними церквами, які записані у світову спадщину ЮНЕСКО, старші й молодші учасники ЛШУ разом на гутірках, а молодші і прямо підчас поїздки у Свидник і по селах з неперевершеними дерев’яними церквами. Говорили і про еміграцію наших дідів прадідів і про, мабуть, найвідомішого сина емігрантів з нашого краю, з села Микова, Енді Варгола. Історію спізнавали і посередництвом лекції про замки в нашому краї. Молодші учасники-новаки відвідали і Музей української культури у Свиднику і поклали квіти до пам’ятника народного будителя Олександра Павловича у Свиднику. Говорили і про традиції і пісенне багатство, пов’язане з вивченням наших пісень.
Табір само собою не був тільки школою, але і місцем в якому учасники щодня забавлялися тереновими грами та спортом або розважальними вечорами та нічними грами. І в цьому році учасники найбільше тішилися на улюблене Свято Івана Купала з виттям віночків, бійкою за Морену і шуканням цвіту папороті. Обирали і Красуня і Красунечку табору.
Чудових дев‘ять днів втекло як вода і прийшов той останній. Зустріч вже традиційно закінчилася програмою для батьків, в якій представилися таборові таланти від тих найменших аж по найстарших. Після «Міфу про створення світу» у виконанні Рішка Рибака наші найменші Катеринка Довгович, Анічка і Зоя Онушкові та Наташка і Бориско Мікушові заспівали пісню «Летіли гусоньки». Мікушові задекламували і вірша «Ручки мої маленькі». Новачки Міхаела Гузейова, Діана Габріела Джалайова, Карін Чагойова, Леа Суха, Нінка Кожарова, Терезія Феркова, Елла Кеселіцова, Ліна Розумик, Ванеса Гербертова, Бібіана Ґонтковська, Романа Кріштякова і Зойка Онушкова затанцювали хоровод с показом гімнастики. Після них представилися талановиті скрипалі Славомир і Ніколас Корманикові, яким співом допомагали Катерина Кундратова, Валерія Гусарова, Луція Пашмикова і Нікола та Івана Галчікові. Ніколас Корманик, не тільки скрипаль, але і талановитий співак мав великий успіх у присутніх батьків. Віршиками «Свято букваря» у виконанні Матька Рибака, «Не цурайтесь того слова» у виконанні Алекса і Рішка Ладічових і віршем «Мово рідна, слово рідне» у виконанні Катеринки Довгович, Доротки Плочицьової і новаків діти близьким пригадали і основне мотто табору – не забувати рідної мови і прекрасні традиції наших предків. З великим успіхом виступили і лауреати «Маковицької струни», брати Денис і Петро Зятикові. Після останнього блоку пісень у виконанні Катерини Кундратової, Валерії Гусарової, Луції Пашмикової і Ніколи та Івани Галчікових, учасники табору привітали з життєвим ювілеєм 70 років, головну організаторку таборів Олену Довгович. В кінці програми, якою словом супроводили Юліянка Савчакова і Сабіна Шламп’якова, прозвучала спільні пісні «Ой, видно село», «Отаман», «Циганочка». Всім присутнім продемонстрували фото історію табору, чим пригадали собі дев’ять незабутніх днів. Прийшло прощання, обняття, часом і дрібна сльоза і від'їзд у домівки з обіцянкою зустрічі у 2018 році.
Під час літнього табору, в суботу 5-го серпня 2017 року, здійснився в рекреаційному осередку Злата Ідка і ІХ-ий З’їзд Сoюзу скаутів «ПЛАСТ» українсько-русинськjї національності на Словаччині. Делегати з’їзду прослуxали звіт голови Левка Довговича про діяльність організації від VIII-го Зїзду в 2013 році і звіт голови Крайової пластової ради Марії Рибак. В дискусії обговорили питания дальшої діяльності ПЛАСТу. У виборах обрали новий провід ПЛАСТу. Головою ПЛАСТу на дальший виборчий період було обрано Левка Довговича. Членами Крайової пластової старшини стали Роман Довгович – заступник голови КПС, Ксеня Рибак – секретар, Олена Довгович – скарбник, Михайло Янко – комендант уладу новацтва, Мартин Няхай – комендант уладу юнацтва, Діана Барна – комендант уладу старших пластунів і Святослав Довгович – комендант уладу пластунів сеньйорів. Головою Крайової пластової ради знов обрано Марію Рибак, її членами стали Катерина Розумик і Юрій Мушинка.
І цьогорічна літня зустріч нас переконала, що такі зустрічі організувати має велике значення в тому розумінні, що така форма роботи є єдиною можливістю виховування нашої молоді. В наших таборах були виховані всі наші виховники, які вже здібні самостійно готувати програму і реалізувати її при роботі з молоддю. І на кінець вдячні батьки:
«Дорогі Довговичові і ціле керівництво табору!
Дозвольте мені, щоб Вам подякувала в нашому імені, в імені других Корманікових, Гонтковських, але надіюся,що і в імені дальших батьків за дуже цікаву програму у таборі, чудову атмосферу, які кожним роком пересвідчають дітей о високому рівні табору і тепер вже хочуть іти і на дальший рік. То значить, що табір мусить бути!..
З подякою і повагою Корманикові з Великого Шаріша…»
Святослав Довгович
Зразу в першу ніч булава для юнацтва придумала нічну гру
Святкове відкриття табору - попереду голова ПЛАСТу в Словаччині Левко Довгович
Лекція першої допомоги з Мартином Няхяєм
Вчимося азбуку з Мартою Каконі
Теренова гра «Руки й ноги»
Наймолодші учасники табору Катеринка Довгович і Адам Онушка «ворожать» над таборовою ватрою