Унаслідок Угоди до УРСР переселилось понад 10 тисяч українсько-руських громадян східної Словаччини. Переселились в країну, знищену війною, осягнуту неврожаєм та загрозою озброєних груп. Агітатори-комісари про це переселенцям замовчали. Переселенці не розуміли, що означає слово оптація /опція/, тобто втрата чехословацького підданства одночасно з наданням громадянства СРСР, що означало переселення без права на повернення на свою історичну батьківщину /навіть на похорон батьків чи дітей/.
З нагоди пам'ятної дати у Словацько-українскому центрі культури громадське об’єднання Координаційний комітет реоптантів скликало до Пряшева делегатів переселенців з цілої Словаччини, яким вдалось повернутись на Словаччину – на звітно-виборні збори та пред’явили Звіт про діяльність об’єднання за 20 років.
Заступник голови об’єднання історик, доцент, доктор філософії Михайло Шмигель, доктор наук зачитав лекцію про нові документи і про переселення, яке відбулося від 28 січня до 15 травня 1947 року. Бо саме переселення було обміном українців-руснаків Словаччини на чехів, що жили на Волині. Було демонстровано відеофільми про переселення з продукції телебачення України. З цієї нагоди також відбулося відкриття виставки картин любительських художників-оптантів, які жили в Україні, вишивальниць та збірок фактів про переселення.
Фінансування заходу забезпечив Пряшівський самоврядний край.
Степан Крушко, секретар об’єднання