Зниклий світ Підкарпатської Русі у фотографіях Рудольфа Гулки

У 2014 році у Празі з'явилася майже 300-сторінкова книга Лукаша Бабки та Гани Оплештілової "Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hůlky" (Зниклий світ Підкарпатської Русі у фотографіях Рудольфа Гулки), що містить майже двісті досі невідомих світлин чеського аматорського фотографа з 20-х років минулого століття, письменника, перекладача та громадського діяча.

Зниклий світ Підкарпатської Русі у фотографіях Рудольфа Гулки

Серед них є дванадцять світлин з ромською тематикою і саме вони стали основою публікації "Рудольф Гулка: Фотографії ромів Підкарпатської Русі з початку 20 століття", виданої наприкінці минулого року у Пряшеві.

Невеличка брошура відкривається двома вступними статтями.

В першій Олександр Мушинка подав короткий огляд історії і сучасного стану ромів на території сучасної Закарпатської області України, яка до 1918 року входила до складу Австро-Угорщини, в міжвоєнний період – до складу Чехословаччини. Автор стверджує, що численність ромів у цей період є не відомою, оскільки більшість з них при переписах декларувала національність майоритного населення або угорську. Згідно з офіційними даними в сучасності в Закарпатській області живе приблизно 14 000 ромів, що становить одну третину усіх ромів  України. Більшість ромів і зараз декларує угорську або румунську національність. Згідно з неофіційними даними кількість ромів на Закарпатті сьогодні становить 30-40 тисяч людей. Їх соціальне становище, твердить автор, – подібне до становища словацьких та чеських ромів.

У чеських та словацьких фотографів та кіномитців які відвідали Закарпаття, ромська проблематика завжди займала другорядне місце.

Світлини Р. Гулки автор вступної статті вважає "винятковими не лише що до дат їх виникнення та високої документальної якості, але і їх тематичного спрямування. На відміну від інших авторів, які документували перш за все життя осілих ромів або ромські колонії, спадщина Рудольфа Гулки охоплює рідкісні знімки кочових ромів… Дякуючи їм ми можемо, наприклад, стежити за відмінностями в одязі між осілими й кочовими ромами, житлом, оздобами молодих дівчат та довідатись дещо про склад та численність ромських груп" (с. 6).

Друга стаття згадуваних вже авторів Лукаша Бабки (директора Слов’янської бібліотеки в Празі) та Гани Оплештілової (працівниці даної бібліотеки) наближує читачеві життя Рудольфа Гулки та його фотографічну спадщину, яка нині охоплює 4400 фотографій, з них 1451 із Закарпатської України, 1349 – із Словаччини, 627 – з Моравії, 559 – з Чехії, 162 – з Хорватії, 133 з північної Африки, 70 – з Італії та Німеччини.

Досі невідомо коли і як ця колекція потрапила у фонди Слов’янської бібліотеки. Автори припускають, що хтось із родичів Р. Гулки (його подружжя з Руженою Долежаловою (1901-1973) було щасливим, однак бездітним) передав її туди разом з понад 380 листами українських діячів (В. Гнатюка, В. Касіяна, О. Кульчицької, В. Стефаника, Л. Мартовича, В. Симовича) та інших після його смерті 1961 року.

Із статті довідуємось, що Р. Гулка народився 15 листопада 1887 року в с. Лесеніца у північній Чехії як наймолодша дитина дев’ятидітньої рільничої сім’ї. У 10-річному віці втратив батька і певний час разом з двома сестрами виховувався у монастирському сиротинці. У 1909 році з відзнакою закінчив гімназію у Чеських Будєйовіцях і переселився у Прагу, де знайшов тривале зайняття в „Централі господарських кооперативів“, після Першої світової війни переіменованої у „Центрокооператив“, який мав свої філії і у Словаччині та Закарпатській Україні.

У 1920 році Р. Гулка здійснив першу подорож на Закарпатську Україну, а 1921 року переселився туди на постійно. В ужгородській філії Центрокооперативу він зайняв посаду головного ревізора, пов’язану з частими виїздами у кооперативні крамниці цієї установи, розкиданими по цілому Закарпатті. Ці його подорожі були для нього ідеальною нагодою для фотографування. Крім Ужгорода він певний час мешкав у Ясіні на Гуцульщині, де його зачарувала природа і побут гуцулів. У 1923 році на запрошення Володимира Гнатюка побував у Львові та галицькій Гуцульщині. В тому ж 1923 році з ініціативи В. Гнатюка Р. Гулка переклав працю Едмунда Еґана "Економічне положення руських селян в Угорщині" з передмовою В. Гнатюка.

В кінці 20-х років Р. Гулка став редактором газети "Zemědělské družstevní listy". В додатки до газети – "Přástky" він вперше публікував свої фотографії та переклади з української літератури.

Після Другої світової війни, будучи вже на пенсії, Р. Гулка повністю присвятив себе перекладацькій діяльності. Перекладом 34 українських книжок він став найпродуктивнішим популяризатором української літерaтури у Чехословаччині. Умер 8 вересня 1961 р. у Празі.

Книжкою "Zmízelý svět Podkarpatské Rusi…" вшанувала пам’ять Рудольфа Гулки Чехія. Брошурою "Fotografie Rómov z Podkarpatské Rusi…" – Словаччина. В Україні життя і фотографічна творчість цього її вірного чеського друга і пропагатора зовсім невідомі. На часі видати в Україні хоча би невеличку частину з 1451 фотографії (1920-1928 років), в значній частині кольорованих (!) Рудольфа Гулки із Закарпатя понад 80-річної давності.

Микола Мушинка для Закарпаття онлайн

Обкладинка брошури Рудольфа Гулки "Фотографії ромів Підкарпатської Русі…". На фото кочові цигани біля палатки, 1921 рік

 

Рудольф Гулка в гуцульському вбрані, 1921 рік

Циганська сім’я із с. Середнє, 1922 рік

Роми-ковалі, 1921 рік.

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
13 січня 2016р.

Теги: роми, фотографії, Рудольф Гулка

Коментарі

Ник 2016-01-14 / 16:11:56
Осе бов чоловик!

/ 1Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
Відбулася зустріч представників українських організацій Словаччини і співробітників Посольства України в СР
Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 2Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
» Всі записи