Зниклий світ Підкарпатської Русі у фотографіях Рудольфа Гулки

Серед них є дванадцять світлин з ромською тематикою і саме вони стали основою публікації "Рудольф Гулка: Фотографії ромів Підкарпатської Русі з початку 20 століття", виданої наприкінці минулого року у Пряшеві.

Невеличка брошура відкривається двома вступними статтями.

В першій Олександр Мушинка подав короткий огляд історії і сучасного стану ромів на території сучасної Закарпатської області України, яка до 1918 року входила до складу Австро-Угорщини, в міжвоєнний період – до складу Чехословаччини. Автор стверджує, що численність ромів у цей період є не відомою, оскільки більшість з них при переписах декларувала національність майоритного населення або угорську. Згідно з офіційними даними в сучасності в Закарпатській області живе приблизно 14 000 ромів, що становить одну третину усіх ромів  України. Більшість ромів і зараз декларує угорську або румунську національність. Згідно з неофіційними даними кількість ромів на Закарпатті сьогодні становить 30-40 тисяч людей. Їх соціальне становище, твердить автор, – подібне до становища словацьких та чеських ромів.

У чеських та словацьких фотографів та кіномитців які відвідали Закарпаття, ромська проблематика завжди займала другорядне місце.

Світлини Р. Гулки автор вступної статті вважає "винятковими не лише що до дат їх виникнення та високої документальної якості, але і їх тематичного спрямування. На відміну від інших авторів, які документували перш за все життя осілих ромів або ромські колонії, спадщина Рудольфа Гулки охоплює рідкісні знімки кочових ромів… Дякуючи їм ми можемо, наприклад, стежити за відмінностями в одязі між осілими й кочовими ромами, житлом, оздобами молодих дівчат та довідатись дещо про склад та численність ромських груп" (с. 6).

Друга стаття згадуваних вже авторів Лукаша Бабки (директора Слов’янської бібліотеки в Празі) та Гани Оплештілової (працівниці даної бібліотеки) наближує читачеві життя Рудольфа Гулки та його фотографічну спадщину, яка нині охоплює 4400 фотографій, з них 1451 із Закарпатської України, 1349 – із Словаччини, 627 – з Моравії, 559 – з Чехії, 162 – з Хорватії, 133 з північної Африки, 70 – з Італії та Німеччини.

Досі невідомо коли і як ця колекція потрапила у фонди Слов’янської бібліотеки. Автори припускають, що хтось із родичів Р. Гулки (його подружжя з Руженою Долежаловою (1901-1973) було щасливим, однак бездітним) передав її туди разом з понад 380 листами українських діячів (В. Гнатюка, В. Касіяна, О. Кульчицької, В. Стефаника, Л. Мартовича, В. Симовича) та інших після його смерті 1961 року.

Із статті довідуємось, що Р. Гулка народився 15 листопада 1887 року в с. Лесеніца у північній Чехії як наймолодша дитина дев’ятидітньої рільничої сім’ї. У 10-річному віці втратив батька і певний час разом з двома сестрами виховувався у монастирському сиротинці. У 1909 році з відзнакою закінчив гімназію у Чеських Будєйовіцях і переселився у Прагу, де знайшов тривале зайняття в „Централі господарських кооперативів“, після Першої світової війни переіменованої у „Центрокооператив“, який мав свої філії і у Словаччині та Закарпатській Україні.

У 1920 році Р. Гулка здійснив першу подорож на Закарпатську Україну, а 1921 року переселився туди на постійно. В ужгородській філії Центрокооперативу він зайняв посаду головного ревізора, пов’язану з частими виїздами у кооперативні крамниці цієї установи, розкиданими по цілому Закарпатті. Ці його подорожі були для нього ідеальною нагодою для фотографування. Крім Ужгорода він певний час мешкав у Ясіні на Гуцульщині, де його зачарувала природа і побут гуцулів. У 1923 році на запрошення Володимира Гнатюка побував у Львові та галицькій Гуцульщині. В тому ж 1923 році з ініціативи В. Гнатюка Р. Гулка переклав працю Едмунда Еґана "Економічне положення руських селян в Угорщині" з передмовою В. Гнатюка.

В кінці 20-х років Р. Гулка став редактором газети "Zemědělské družstevní listy". В додатки до газети – "Přástky" він вперше публікував свої фотографії та переклади з української літератури.

Після Другої світової війни, будучи вже на пенсії, Р. Гулка повністю присвятив себе перекладацькій діяльності. Перекладом 34 українських книжок він став найпродуктивнішим популяризатором української літерaтури у Чехословаччині. Умер 8 вересня 1961 р. у Празі.

Книжкою "Zmízelý svět Podkarpatské Rusi…" вшанувала пам’ять Рудольфа Гулки Чехія. Брошурою "Fotografie Rómov z Podkarpatské Rusi…" – Словаччина. В Україні життя і фотографічна творчість цього її вірного чеського друга і пропагатора зовсім невідомі. На часі видати в Україні хоча би невеличку частину з 1451 фотографії (1920-1928 років), в значній частині кольорованих (!) Рудольфа Гулки із Закарпатя понад 80-річної давності.

Микола Мушинка для Закарпаття онлайн

Обкладинка брошури Рудольфа Гулки "Фотографії ромів Підкарпатської Русі…". На фото кочові цигани біля палатки, 1921 рік

Рудольф Гулка в гуцульському вбрані, 1921 рік

Циганська сім’я із с. Середнє, 1922 рік

Роми-ковалі, 1921 рік.

Теги: роми, фотографії, Рудольф Гулка

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати