Молоду малярку представив заступник голови Центральної ради СРУС Павло Богдан, підкресливши модернізм та новаторство живопису малярки, в творчості якої переважають портрети та зарисовки людей похилого віку. Малярка розповіла про своє дитинство і навчання в іспанських школах (нині вона вчиться на останньому курсі Вищої школи мистецтв у місті Куенка) та про любов до краю своїх батьків та прабатьків, бо саме тут вона знаходить інспірації для своєї художньої творчості.
Юрія Дацка представив публіці його близький друг Михайло Роман, який з автором книжки під час навчання у Києві жив п’ять років у спільній кімнаті в гуртожитку. Свою доповідь він „коренив“ пригодами саме з цього періоду.
Доповідач підкреслив, що усе життя Ю. Дацка пов’язане з культурою русинів-українців Словаччини: пресою („Нове життя“, „Дукля“, „Веселка“), українським національним театром та культурно-просвітними установами.
Юрій Дацко у своєму виступі освітлив деякі ключові моменти своєї біографії та внесок в розвиток культури русинів-українців Словаччини. На перше місце він поставив співпрацю з шеф-редактором „Нового життя“ Мирославом Ілюком.
Книжка „Рідне гніздо“ видана Союзом русинів-українців Словацької Республіки, містить автобіографію Юрія Дацка (с. 3-42), репортаж про його подорож в США 1969 р. (43-56), радіопередачі в рамках серії „Щирі слова“ (57-96), вибір з публіцистичних статей (97-137) та літературної творчості (138-153). Книжка ілюстрована фотографіями із сімейного альбому автора.
Дідо Юрій очима внучки Клавдії
Обкладинка книжки Ю. Дацка
Іспанську художницю представив Павло Богдан
Про свої взаємини з Юрієм Дацком розповів Михайло Роман
Частина учасників вечора
Книжку Ю. Дацка „Рідне гніздо“ хрещені батьки М. Роман та М. Ілюк похрестили пелюстками“ верстки „Нового життя“
Клавдія Любимова-Дацко на фоні своїх творів
Картина К. Любимової-Дацко „Витягнуте з попелу“
К. Любимова-Дацко: „Мій дід“ („Просочене історіями“)
Микола Мушинка