Помер найвизначніший історик Пряшівщини

17 липня ц. р. на 89 році життя у пряшівській лікарні відійшов у вічність найвизначніший історик Пряшівщини д-р філософії Іван Ванат, кандидат історичних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (від 1992 року).

Іван Ванат
Іван Ванат

Іван Ванат народився 13 серпня 1926 року в с. Вишня Писана Свидницького округа в селянській родині. У 1947 році закінчив Пряшівську греко-католицьку учительську семінарія, і після кількарічного учителювання в сільських школах (Мальців, Вирава) та праці у шкільному відділи Краєвого національного комітету у Пряшеві, поступив на навчання історії  на Філософському факультеті Університету ім. Коменського у Братиславі, яке закінчив 1958 року. З того часу і до відходу на пенсію 1990 року працював завідуючим кабінетом історії Дослідного інституту педагогіки у Пряшеві. За сумісництвом працював  і в інших установах. Певний час (1969-1975) викладав історію на Педагогічному факультеті Університету ім. П. Й. Шафарика у Пряшеві. У 1968 році став доктором філософії (PhDr.), а у 1969 році за дисертацію „Українське питання в Чехословаччині йому було надано звання „кандидата історичних наук“ (CSc.).

Він стояв у колиски заснування Культурного союзу українських трудящих, Наукового товариства при ньому та Музею української культури у Свиднику. Був членом редколегії його „Наукового збірника“, редакцій часописів „Дукля“, „Дружно вперед“ та „Нове життя“, на сторінках яких публікував свої наукові та науково-популярні статті.

Головною темою наукових зацікавлень І. Ваната була новітня історія українців Словаччини. На цю тему він опублікував шість монографій, збірників історичних документів та кілька десятків ґрунтовних наукових студій. Його праці відзначаються глибоким дослідженням архівів Праги, Братиславі, Пряшева, Кошиць, Києва, Луцька, Ужгорода, Берегова та інших. Кожна його теза підкріплена архівними джерелами. У своїх висновках він твердо стояв на українських національних позиціях. Повернення до русинської національної орієнтації у 90-х роках м. ст. він вважав анахронізмом та історичною помилкою. Не визнавав ні терміну „русини-українці“.

Найвизначнішою книжковою публікацією І. Ваната є двотомник  „Нариси новітньої історії українців східної Словаччини “ (Пряшів, 1979-1985; (709 с.). В першому томі він розглянув історію Пряшівщини від 1918 по 1938 рік, в другому – від 1938 по лютий 1948 року.

В монографії „Волинська акція“ (Пряшів, 2001, 256 с.) він ґрунтовно дослідив акцію обміни населення між Чехословаччиною та Радянським Союзом навесні 1947 року, в рамках якої до Рівенської та Волинської областей України було переслано понад 12 000 українців Словаччини – на місця чехів, переселених звідти у свою первісну батьківщину – Чехію. В додатку автор опублікував 33 документи про „оптацію“, але й „реоптацію“ – повернення частини переселенців та їх нащадків у Словаччину у 60-90 роках м. ст.

Окремі публікації Іван Ванат присвятив проблемам участі українців  Закарпатської України та Пряшівщини у Другій світовій війні. З них найвизначнішою є 474 сторінковий збірник „Шлях до волі“, що вийшов 1966 року як другий том „Наукового збірника Музею української культури у Свиднику“ під його редакцією та з його вступною стате. Зокрема цінною у збірнику є його студія „Закарпатські українці в чехословацькому війську в СРСР“ (с. 183-201).

Окремою книжкою вийшли упорядковані ним „Матеріали до історії Української Народної Ради Пряшівщини “ (Пряшів, 2001, 120 с.).

Кілька публікацій він присвятив методиці викладання історії у школах. Був співавтором кількох підручників та перекладачем кількох словацькомовних підручників на українську мову.  

Йому належить і цінна розвідка „Місце і роль Пряшівської руської гімназії в розвитку української культури на Пряшівщині“ опубліковано у збірнику „50 років Пряшівської української гімназії  (Пряшів, 1988, с. 15-30).

З інших його наукових праць на увагу заслуговують: „До питання про так звану українізацію русинів Пряшівщини“  (Пряшів, 1993, 32 с.), „Шкілька справа на Пряшівщині в період домюнхенської Чехословаччини“ (Педагогічний збірник № 3. Пряшів, 1973, с. 159-195); „Селянський рух на Пряешівщині в першій половині 30-х років  ц. ст.“  (Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, № 7, 1976, с. 177-205); „Процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини“ (Дукля, 1991, № 5-6, с. 35-39); „Пряшівський собор 1950 року: політичний намір і його реалізація (там таки, 1997, № 6, с.86-90);  Шкільна справа на Пряшівщині в період домюнхенської Чехословаччині (там таки, 1966, № 5, с. 60-68, № 6, с. 59-64);  „Закарпаття і утворення Чехословаччини (Дружнов вперед, 1969, № 1, с. 22 та 25);  „Кому потрібно відроджувати русинство? (Закарпатська правда, Ужгород, 15. 4. 1992).

Прогалина, яка виникла в історичній науці відходом Івана Ваната з життя ще довго буде відсутньою.

Похорон покійного відбудеться у понеділок 20 липня 2015 o 14 год. на головному цвинтарі м. Пряшева (Dom smútku).

Микола Мушинка

Обкладинки основних книжок Івана Ваната

Обкладинка „Персональної бібліографії“ І. Ваната (упорядник Йосиф Шелепець)

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
19 липня 2015р.

Теги: Іван Ванат

Коментарі

Закарпатець 2015-07-19 / 16:45:16
Співчуття родині з приводу втрати.

/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
Українці в Пряшеві також вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
/ 1"Чарівність різдвяних прикрас" ручної роботи оселиться в Музеї української культури у Свиднику
У Словаччині пройдуть 20 км "Стежками Олександра Павловича"
Пласт у Словаччині відзначив 90-річчя вже 23-ім літнім табором "Карпати 2018"
Левко Лукʼяненко
Закарпатці взяли участь у ювілейному "Шенгенському меридіяні" у Словаччині
У Музеї української культури у Свиднику можна побачити світ в українсько-словацьких кольорах
У Свиднику відбулося 64-те Свято культури русинів-українців Словаччини
Свято культури русинів-українців у словацькому Свиднику відзначатимуть із виставкою та концертом бандуристок
Міжнародну Ніч музеїв та галерей можна відзначити в Музеї української культури в Свиднику
Закарпатці стали гостями поетичного конкурсу "Струни серця" у Словаччині
Український хор "Карпати" вітав виступом гостей на Днях України в Кошицях
У Свиднику 38-й раз звучатимуть "Струни серця Ірини Невицької"
/ 1Спів і живопис як візитна картка України в ЄС
/ 1Майстрині з Закарпаття провели майстер-класи на міжнародній виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Концерт "Тарас Шевченко. Пісенний вернісаж" відбудеться у словацькому Свиднику
/ 3У Музеї української культури в словацькому Свиднику відбудеться виставка писанок
У Пряшеві презентували ужгородську книжку про А. Дубчека
У Словаччині в середовищі розділеної нацменшини спостерігається тенденція до збільшення кількості українців і зменшення - русинів
» Всі записи