Помер найвизначніший історик Пряшівщини

17 липня ц. р. на 89 році життя у пряшівській лікарні відійшов у вічність найвизначніший історик Пряшівщини д-р філософії Іван Ванат, кандидат історичних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (від 1992 року).

Іван Ванат
Іван Ванат

Іван Ванат народився 13 серпня 1926 року в с. Вишня Писана Свидницького округа в селянській родині. У 1947 році закінчив Пряшівську греко-католицьку учительську семінарія, і після кількарічного учителювання в сільських школах (Мальців, Вирава) та праці у шкільному відділи Краєвого національного комітету у Пряшеві, поступив на навчання історії  на Філософському факультеті Університету ім. Коменського у Братиславі, яке закінчив 1958 року. З того часу і до відходу на пенсію 1990 року працював завідуючим кабінетом історії Дослідного інституту педагогіки у Пряшеві. За сумісництвом працював  і в інших установах. Певний час (1969-1975) викладав історію на Педагогічному факультеті Університету ім. П. Й. Шафарика у Пряшеві. У 1968 році став доктором філософії (PhDr.), а у 1969 році за дисертацію „Українське питання в Чехословаччині йому було надано звання „кандидата історичних наук“ (CSc.).

Він стояв у колиски заснування Культурного союзу українських трудящих, Наукового товариства при ньому та Музею української культури у Свиднику. Був членом редколегії його „Наукового збірника“, редакцій часописів „Дукля“, „Дружно вперед“ та „Нове життя“, на сторінках яких публікував свої наукові та науково-популярні статті.

Головною темою наукових зацікавлень І. Ваната була новітня історія українців Словаччини. На цю тему він опублікував шість монографій, збірників історичних документів та кілька десятків ґрунтовних наукових студій. Його праці відзначаються глибоким дослідженням архівів Праги, Братиславі, Пряшева, Кошиць, Києва, Луцька, Ужгорода, Берегова та інших. Кожна його теза підкріплена архівними джерелами. У своїх висновках він твердо стояв на українських національних позиціях. Повернення до русинської національної орієнтації у 90-х роках м. ст. він вважав анахронізмом та історичною помилкою. Не визнавав ні терміну „русини-українці“.

Найвизначнішою книжковою публікацією І. Ваната є двотомник  „Нариси новітньої історії українців східної Словаччини “ (Пряшів, 1979-1985; (709 с.). В першому томі він розглянув історію Пряшівщини від 1918 по 1938 рік, в другому – від 1938 по лютий 1948 року.

В монографії „Волинська акція“ (Пряшів, 2001, 256 с.) він ґрунтовно дослідив акцію обміни населення між Чехословаччиною та Радянським Союзом навесні 1947 року, в рамках якої до Рівенської та Волинської областей України було переслано понад 12 000 українців Словаччини – на місця чехів, переселених звідти у свою первісну батьківщину – Чехію. В додатку автор опублікував 33 документи про „оптацію“, але й „реоптацію“ – повернення частини переселенців та їх нащадків у Словаччину у 60-90 роках м. ст.

Окремі публікації Іван Ванат присвятив проблемам участі українців  Закарпатської України та Пряшівщини у Другій світовій війні. З них найвизначнішою є 474 сторінковий збірник „Шлях до волі“, що вийшов 1966 року як другий том „Наукового збірника Музею української культури у Свиднику“ під його редакцією та з його вступною стате. Зокрема цінною у збірнику є його студія „Закарпатські українці в чехословацькому війську в СРСР“ (с. 183-201).

Окремою книжкою вийшли упорядковані ним „Матеріали до історії Української Народної Ради Пряшівщини “ (Пряшів, 2001, 120 с.).

Кілька публікацій він присвятив методиці викладання історії у школах. Був співавтором кількох підручників та перекладачем кількох словацькомовних підручників на українську мову.  

Йому належить і цінна розвідка „Місце і роль Пряшівської руської гімназії в розвитку української культури на Пряшівщині“ опубліковано у збірнику „50 років Пряшівської української гімназії  (Пряшів, 1988, с. 15-30).

З інших його наукових праць на увагу заслуговують: „До питання про так звану українізацію русинів Пряшівщини“  (Пряшів, 1993, 32 с.), „Шкілька справа на Пряшівщині в період домюнхенської Чехословаччини“ (Педагогічний збірник № 3. Пряшів, 1973, с. 159-195); „Селянський рух на Пряешівщині в першій половині 30-х років  ц. ст.“  (Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, № 7, 1976, с. 177-205); „Процес національного самоусвідомлення українців Пряшівщини“ (Дукля, 1991, № 5-6, с. 35-39); „Пряшівський собор 1950 року: політичний намір і його реалізація (там таки, 1997, № 6, с.86-90);  Шкільна справа на Пряшівщині в період домюнхенської Чехословаччині (там таки, 1966, № 5, с. 60-68, № 6, с. 59-64);  „Закарпаття і утворення Чехословаччини (Дружнов вперед, 1969, № 1, с. 22 та 25);  „Кому потрібно відроджувати русинство? (Закарпатська правда, Ужгород, 15. 4. 1992).

Прогалина, яка виникла в історичній науці відходом Івана Ваната з життя ще довго буде відсутньою.

Похорон покійного відбудеться у понеділок 20 липня 2015 o 14 год. на головному цвинтарі м. Пряшева (Dom smútku).

Микола Мушинка

Обкладинки основних книжок Івана Ваната

Обкладинка „Персональної бібліографії“ І. Ваната (упорядник Йосиф Шелепець)

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроєкти
19 липня 2015р.

Теги: Іван Ванат

Коментарі

Закарпатець 2015-07-19 / 16:45:16
Співчуття родині з приводу втрати.

Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
У Кошицях вітали з ювілеєм Левка Довговича
/ 3Левко Довгович – "Заслужений діяч мистецтва України" та лауреат "Премії Пам’яті народа"
/ 2Зеленський зустрівся з українською громадою Словаччини
Українці Словаччини зберуться на День народних традицій та "Пероги-2020"
У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
» Всі записи