Русинський ансамбль "Скеюшан" у Хомутові відзначив 25-ліття (ФОТО)

У 1947-48 роках 112 сімей із села Скеюш колишньої Темешварської жупи у Румунії переселилося в с. Троскотовіце Зноємського округу та м. Хомутов у Чехії – на місця виселених німців. Їх предки в середині 19 століття прибули у Скеюш із двох руських дротарських сіл Спиша – Орябини та Камйонки. В новому середовищі переселенці із Скеюша зберегли „руську віру“ та рідну орябинсько-камйонську говірку.

Русинський ансамбль "Скеюшан" у Хомутові відзначив 25-ліття (ФОТО)

У 1990 році хомутовські русини заснували фольклорний колектив „Скеюшан“, репертуар якого повністю побудований на традиціях їх предків. В короткому часі „Скеюшан“ став найуспішнішим фольклорним колективом національних меншин в Чехії, а у 1999 році навіть лауреатом престижного Міжнародного фольклорного фестивалю у м. Стражніца. Щороку він виступає на десятках фестивалів та свят не лише в Хомутові та його околиці, але й у Словаччині, Польші, Румунії. Кілька разів виступав і в краї своїх предків Камйонці та Скеюші. Душею колективу є колишня робітниця хомутівського металургійного заводу Катерина Романяк, нині пенсіонерка.  Та й майже усі члени колективу – люди пенсійного віку. Ряди „Скеюшана“ згодом поповнилися вихідцями із Пряшівщини та Закарпатської України. Членка колективу Ірина Малинова про „Скеюшан“ написала й у Карловому університеті в Празі 2014 року успішно захистила 154-сторінкову маґістерську роботу про свій колектив.

Катерина Романяк від самого початку веде хроніку ансамблю, яка нині охоплює вже п´ятий том, кожна книга – 300-500 сторінок. У хроніці задокументовано кожен виступ колективу: сотні запрошень, дипломів, почесних грамот, відгуків преси, понад три тисячі фотографій у значній кількості архівних, привезених із Румунії.

Колектив виступає у прекрасних ручно вишитих святкових костюмах, причому шили й вишивали їх самі учасниці. До свого 25-ліття (святкування якого відбувалося 15 травня у будинку культури селища Їрков)  вони видали компакт-диск з кращими піснями свого репертуару та влаштували виставку, на якій презентували не лише успіхи чвертьстолітньої діяльності, але й своє рукоділля. Була це і справді високохудожня виставка – наочне поповнення майже трьохгодинного концерту, який відбувався на сцені.

На початку концерту керівниця „Скеюшана“ K. Романякова зачитала звіт про діяльність колективу у 2014-2015 роках, тобто за останніх півтора року. На цей раз „Скеюшан“ на сцені продемонстрував робочий звичай косіння та сушіння сіна: хлопці з справжніми косами показали, як колись їх предки косили траву, жінки їм приносили сніданок і в супроводі неповторних „лучних“ пісень розкидали покоси і сушили сіно, а у перервах „забавлялися“. Все було природно і переконливо. У виконанні хору „Скеюшана“ зі сцени прозвучали майже усі пісні його репертуару.

Почесним гостем святкування (вже не у перший раз) була заслужена артистка Словаччии Марія Мачошко, яка у музичному супроводі акордеоніста Ігоря Крети подарувала „Скеюшанам“ віночок своїх найпопулярніших пісень. Кожну з них весь зал співав разом із співачкою, що свідчить про популярність пісень „маковицького солов´я“ не лише в рідному краї, але й далеко за його межами. 

Ігор Крета (уродженець Орябини) прибув у Хомутов із своєю дочкою та внучкою, аби наочно показати їм, як треба любити і шанувати рідний фольклор. Від імені Центральної ради Союзу русинів-українців Словаччини він передав „Скеюшанові“ Почесну грамоту з подякою за його великий внесок в пропагацію рідної народної культури.

Не меншим успіхом користалися й пісні незрячого приятеля „Скеюшана“ Роберта Ломбіна, який у супроводі акордеону (а деякі в дуоспіві зі своєю незрячою партнеркою) проспівав кілька пісень із репертуару „Скеюшана“ їх чистою орябинсько-камйонською говіркою.

Під кінець програми „скеюшани“ тут же під сценою наочно показали присутнім процес традиційного „правіння масла“ у дерев´яній „боденці“ („збушку“). Зі свіжим маслом намащеним на домашньому хлібі, вони тут же почастували присутніх. Не один з них уперше в житті їв „домашнє“ масло без яких-небудь штучних „приправок“. Мені воно пригадало смачне масло моєї мами

А зовсім накінець Катерина Романякова викликала на сцену мене й  попросила, аби я декорував 25 найзаслуженіших членів „Скеюшана“ золотими медалями. А чому саме мені дісталась така честь? У 1974 році я провів грунтовне дослідження фольклору переселенців орябинсько-камйонського походження у Троскотовіцах та Хомутові а результати свого дослідження оформив у 700-сторінковій машинописній антології їхнього фольклору, яка і по сей день служить „скеюшанам“ основним джерелом їх програм.

Після закінчення програми на сцені в залі будинку культури проходила справжня забава. Під звуки модерної музичної капели танцювала не лише молодь, але і літні дідусі та бабусі. В перервах між танцями господині частували присутніх домашніми стравами. Найбільшим успіхом користалися голубці.

Слід відзначити, що 112 сімей із Скеюша переселилося у Хомутов та Троскотовіце з переконанням, що вони є словаками. Місцеве населення, не розуміючи їхню говірку, вважало їх румунами, що вони завзято заперечували: „Ми не є румунами, ми є словаками, бо наші предки понад сто років тому переселилися з території Словаччини.“ Катерина Романякова в інтерв´ю в чеській пресі, по радіо та телебаченні неоднократно заявляла: „Ми прибули в Чехію з переконанням, що ми є словаки. Та понад сорок років тому прибув до нас професор Микола Мушинка із Пряшева і переконав нас, що ми є русинами. І з того часу ми вважаємо себе твердими русинами, гордими на народну культуру наших предків, яку намагаємося зберігати, пропагувати і передавати потомкам.“

З виставки скеюшського вбрання

Ювілейний концерт відкрила і звіт про 25-річну діяльність „Скеюшана“ його   засновниця і незмінна керівниця  Катерина Романякова

 

М. Мушинка показав глядачам свою машинописну книгу з 1974 року, яка й досі служить колективу основним джерелом його програм

Народними піснями у супроводі акордеону програму концерту збагатив незрячий співак Роберто Ламбіно

Найуспішнішою співачкою концерту була Марія Мачошко, яка у супроводі акордеоніста Ігоря Крету подарувала „скеюшанам“ віночок своїх найуспішніших пісень

При сушінні сіна необійшлося без еротики

Чоловіча група колективу „Скеюшан“

Жіноча група колективу  „Скеюшан“
 

Першу „Золоту медаль“ М. Мушинка вручив керівниці „Скеюшана“ Катерині Романяковій

 

Фото на згадку

„Правіння масла“

Бабусине масло найсмачніше у світі

Микола Мушинка
Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроєкти
18 травня 2015р.

Теги: ансамбль, Скеюшан, Хомутов

Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
У Кошицях вітали з ювілеєм Левка Довговича
/ 3Левко Довгович – "Заслужений діяч мистецтва України" та лауреат "Премії Пам’яті народа"
/ 2Зеленський зустрівся з українською громадою Словаччини
Українці Словаччини зберуться на День народних традицій та "Пероги-2020"
У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
» Всі записи