Лемки Прящівщини взяли участь у двох лемківських фестивалях у Польщі (ФОТО)

32-га Лемківська ватра в Ждині, головним організатором якої було Об’єднання лемків Польщі, а почесними патронами – міністерства культури Польщі та України, розпочалася у п’ятницю, 18 липня, дитячою програмою: лемківською спартакіадою, конкурсами в різанні дров, „перетягуванням” рук і навіть у доїнні корови.

Лемки Прящівщини взяли участь у двох лемківських фестивалях у Польщі (ФОТО)

О 14-ій годині було урочисто запалено ватру, яка без перерви горіла три дні. А потім вже на ватряній сцені розгорнувся марафон пісень, танців і музики, який тривав до пізньої ночі. Виступали в ньому індивідуальні співаки та колективи з Польщі („Кичера”, „Горицвіт” та „Дикі бджоли” – з Ліґниці, „Роса” з Устя Руського, „Ручай” із Горлиць „Розтока” з Рудної, „Слов’яни” з Кракова), України („Лемчатко” та „Студенька” з Калуша, „Яворина” з Дрогобича, „Високий замок” зі Львова, „Триставісім” з Ужгорода, „The Вйо” з Києва) та інші.

Найбільшим успіхом користався виступ „Кичери” з Ліґниці, яка показала традиційні лемківські вечорниці („Федоровиця”), повні несподіваних зворотів у високохудожніх інсценаціях. Головними „виконавцями” були маски Туроня, Коня, Жида, Страшків тощо. Все це в супроводі лемківських пісень, танців і музики.

Пряшівщину у перший день фестивалю представляв танцювальний колектив сеньйорів „Карпатянин”, солістки Марія Мачошко, Івета Світок та драмколектив села Ряшів. Останній показав фрагмент драми Тараса Шевченка „Назар Стодоля” лемківською говіркою свого села. Була це єдина програма фестивалю, присвячена 200-літтю з дня народження Т. Шевченка. 

Основна програма фестивалю відбулася в суботу. Вона розпочалася панахидою біля пам’ятника жертвам акції „Вісла” та концтабору Явожно, в якій брали участь високі представники Греко-католицької та Православної церков, уряду Польщі, краєвої, повітової та місцевої влад.

Всі вони пересунулися на Ватряне поле, де об 11-ій годині розпочався новий марафон художніх виступів, який і на цей раз тривав до глибокої ночі. А відкрив його репрезентаційний чоловічий хор Об’єднання українців Польщі „Журавлі”, заснований 1972 року Ярославом Полянським. Після їх виступу на сцену було запрошено півтора десятків найповажніших гостей, з яких кожен виголосив „коротку” промову. Все це тривало півтори годин і мало більш-менш маніфестичний характер. Та з реакції глядачів було видно, що й такі промови потрібні.

В художній програмі брали участь кращі колективи Польщі та України, а теж руські музично-співацько-танцювальні ансамблі з Руського Керестура в Сербії, Міклошевців у Хорватії та два колективи із Словинок на Пряшівщині (дитячий та дорослий).

У молодої публіки значною популярністю користалося змагання на красуню фестивалю „Місс Лемковина” та концерт співачки Софії Фединої із Львова, яка виступила і наступного дня. У вечірній програмі домінували групи модерної музики, які розважали зокрема молодь, що під їх пісні та музику танцювала.

Недільне дополудня було присвячено літургіям – греко-католицькій біля каплиці на ватряному полі, а православній – в місцевій церкві. Після обіду був ґала-концерт, в якому ще раз виступили кращі колективи й індивідуальні виконавці з попередніх днів. Гучні оплески публіки здобула жіноча співацька група „Стебничанка” зі Стебника та ряшівські солістки: Ліна Гвать, Марія Хома, Оксана Гаром (тріо), Марія та Давід Юрчишин (дует).

З „Ватрою” було пов’язано кільканадцять супровідних акцій: художніх виставок, круглих столів, лекцій, презентацій книжок, бесід з письменниками, проекції фільмів, засідання президії Світової федерації українських лемківських об’єднань тощо.

Протягом трьох днів на „Лемківській ватрі виступило понад тисяч учасників, а їх програму бачило понад чотири тисячі глядачів (менше як в інші роки).

А вже в суботу, 26 липня, розпочався дводенний фольклорний фестиваль „Од Русаль до Яна” - на подвір’ї Музею лемківської культури в прикордонному селі Зиндранова під Дуклянським перевалом. Музей був головним його організатором. Учасники мали змогу відвідати нові експозиції музею, побачити фільми, виставки фотографій Ярослава Мазура та запаленні вогнища.

Недільну програму започаткувала архієрейська Служба Божа у місцевій Православній церкві, яку целебрував ґорлицький владика Паїсій при сослужинні п’ятьох священиків. В кінці літургії єпископ привітав головного будівника церкви (та Музею лемківської культури) Федора Ґоча з його 85 днем народження та вручив йому ікону св. Теодора.

Після урочистостей в церкві на подвір’ї музею біля пам’ятника жертвам концентраційного табору „Талергоф” відбулася  панахида.Потім на імпровізованій сцені розпочався концерт, в якому, як і на „Лемківській ватрі” в Ждині, виступили індивідуальні виконавці та музично-співацько-танцювальні колективи з Польщі (польські і лемківські) та України. В їх репертуарі переважали найпопулярніші загальноукраїнські пісні – народні й авторські. Режисером і драматургом програми був син засновника музею і фестивалю Богдан Ґоч і треба сказати, що виконав свою функцію бездогано.

Русинів-українців Словаччини на зиндранівському фестивалі  представляли фольклорні колективи „Маковиця” із Свидника, „Стропківчан” зі Стропкова та професіональна співачка Марія Мачошко. Саме їх виступи здобули найбільше аплодисментів публіки.

Також із зиндранівським фестивалем було пов’язано кілька супровідних акцій, зокрема конкурс в знанні лемківських реалій, в якому взяло участь два десятки дітей трьох вікових категорій. Всі вони тут же на сцені були нагороджені дипломами й речовими подарунками. 

В цілому ареалі музею були шатра з виробами ремісників. Деякі з них не лише продавали свої вироби, але й демонстрували їх виготовлення. Продавалися і типові лемківські страви. Одна з експозицій Музею лемківської культури була присвячена графічним творам лемківського художника та громадського діяча Василя Мадзеляна (1917-2014). 

Фестивалю передував художній пленер, результати якого презентувалися на виставці в музеї та на зовнішній стіні музейного будинку. Зацікавлені мали змогу тут же купити їх. Багатим був і вибір книжок з лемківською тематикою.

Обидва фестивалі проходили при ідеальній погоді. Алкогольні напої (крім пива)  на жодному з них не продавалися. Головною публікою на обидвох фестивалях були потомки лемків депортованих з рідних земель Польщі в Радянський Союз (Україну) та на понімецькі землі Польщі  у 1946-1947 роках (а звідси згодом у широкий світ). Один раз в році вони, як журавлі, повертаються в Карпати аби пізнати батьківщину своїх предків та їх культуру. І ніхто з них і цього року не повертався у нові домівки незадоволеним.

Микола Мушинка. Фото автора

Івета Світок та Ігор Крета із Пряшева

„Карпатянин” показав у Ждині фрагменти весілля

„Федори” у виконанні „Кичери” з Ліґниці. В центрі – керівник колективу Юрко Сторинський

Автор статті виголосив вірш О. Павловича „Кумова вечеря” (Фото Магда Мушинка)

Частина почесних гостей фестивалю. В центрі: Генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч та Генеральний консул України в Кракові Віталій Максименко.

Генеральний консул України в Кракові В. Максименко зачитав вітального листа учасникам фестивалю від президента України Петра Порошенка

Фольклорна група із с. Словинки (Словаччина)

Парадниці із с. Миклошевці (Хорватія)

Музична капела із Руського Керестура (Сербія)

Голова оргкомітету „Лемківська ватра” Стрепан Гладик вручає почесні відзнаки представникам русинів-українців Войводини Боґдану Віслоцькому та Йоакиму Грубені

Жіноча група з Руського Керестура (Сербія)

Молоді „дояри” на конкурсі в доїні корови

Засідання Президії СФУЛО

Проф. Богдан Галчак презентує свою найновішу книжку „Dzicje lemków”

Владика Паісій вручив Федору Ґочу ікону його патрона – св. Теодора

Панахида біля пам’ятника жертвам Талерґофа у Зиндранові

Делегацію дружнього Свидницього округа на зиндранівському фестивалі очолював приматор міста Ян Голодняк (другий справа)

З виступу „Стропковчанина”

Частина глядачів

„Маковичанки” із Свидника чекають на виступ

30 липня 2014р.

Теги: лемки, Ждиня, ватра, русин, Зиндранова

/ 1Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
Відбулася зустріч представників українських організацій Словаччини і співробітників Посольства України в СР
Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 2Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
» Всі записи