З життєвим ювілеєм М. Данилака привітали, почесними медалями та грамотами нагородили високі представники Пряшівського університету. Голова НТШ у Словаччині М. Мушинка вручив йому диплом дійсного члена Наукового товариства ім. Шевченка, затверджений Світовою радою НТШ на засіданні у Львові 18 жовтня 2013 року.
Про життя М. Данилака і його внесок в дослідження Закарпаття розповів голова оргкомітету конференції Петер Шворц, підкресливши, що найвизначнішою науковою працею ювіляра була його кандидатська дисертація „Галицькі, буковинські та закарпатські українці в революції 1848-1849 років”, видана у перекладі українською мовою (Пряшів, 1972). Ювіляр тут же виголосив вступну доповідь „Мій шлях до історії русинів-українців”.
Головним організатором конференції були: Інститут історії філософського факультету Пряшівського університету та Центр історичних досліджень богемістики та словакістики Ужгородського національного університету.
Серед 28 її учасників, що виступали з доповідями були і четверо закарпатців: Ігор Лихтей (доповідь „Дирекція Підкарпатської Русі як дорадчий орган влади у 1919-1920 роках”), Ігор Шніцер („Вплив словацького автономістського руху на суспільно-політичні процеси в Підкарпатській Русі у 1930-х роках”), Імре Сакал („Колонізаційна політика першої Чехословацької республіки в Підкарпатській Русі”) та Вікторія Кузьма („Роль Товариства „Просвіта” у розвитку музейної справи на Закарпатті у міжвоєнний період”).
Цікавою була доповідь угорської дослідниці Чілли Фединець з Будапешта „Підходи до оцінки русинів в дискусіях про Підкарпатське воєводство”, виголошена українською мовою.
Чехію на конференції представляли празькі історики Ян Ріхлік та Петер Скала, Польщу – Андржей Ессен, Йозеф Брінкус із Кракова та Вацлав Вієржбінець – ректор Ряшівського університету.
Більша половина учасників конференції була зі Словаччини, а саме із Братислави (Єва Кральова та Романа Фіалова), Кошиць (Маріан Ґайдош та Станіслав Конечний) та Пряшева. Пряшівську групу доповідачів майже повністю становили колишні учні Михайла Данилака, нині працівники Інституту історії Філосфського факультету Пряшівського університету: Петер Шворц, Любіца Гарбульова, Петер Коня, Анамарія Коньова, Маріан Віздал, Ян Адам, Мартин Явор, Ян Джуйко та Петер Дерфіняк. Кожен з них виголосив доповідь про певну ділянку історії та культури Срібної землі міжвоєнного та воєнного періоду. Автор цих рядків свою доповідь про Степана Клочурака та його місце в історії Закарпаття ілюстрував його спогадами „До волі”, виданими в Нью-Йорку (1978) та перевиданими в Ужгороді (2009), а теж двома виданнями своєї монографії „Лицар волі” (Ужгород, 1996 та 2011).
Конференція була вагомим внеском в дослідження Закарпаття, оскільки майже в сі доповіді були побудовані на досі невідомих архівних документах. Її матеріали буде видано в окремому збірнику.
Микола Мушинка
М. Мушинка вручає диплом дійсного члена НТШ М. Данилаку.
Частина учасників конференції
Виступає ювіляр М. Данилак
В першому ряді: Ініціатор та головний організатор конференції П. Шворц, консул України С. Свищева та ректор Ряшівського університету В. Вієржбінець
Виступає керівник закарпатської делегації І.Ліхтей