На конференціях в Україні говорили про українців Словаччини (ФОТО)

Наукові конференції у Львові та Острозі були пов’язані з Х Світовим конгресом українців

На конференціях в Україні говорили про українців Словаччини (ФОТО)

З  Х Світовим конгресом українців, який відбувся у Львові 19-21 серпня ц. р. було пов’язано, або на нього нав’язувало, кілька важливих міжнародних подій.

Однією  з них був IV Міжнародний конгрес „Світове українство як чинник утвердження держави України у міжнародній спільноті”, головним організатором якого був Міжнародний інститут

освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету „Львівська політехніка” (директор Ірина Ключковська) разом з дванадцятьма провідними установами та організаціями України й українського зарубіжжя. Конгрес проходив у будинку „Львівської політехніки” 23-24 серпня при участі майже 400 науковців із 30 країн світу та України.

В актовому залі „Львівської політехніки” його урочисто відкрив ректор університету Юрій Бабало, а учасників молитвою поблагословили високі представники Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви Київського Патріархату. З вітальними словами на відкритті виступили: Президент СКУ Євген Чолій, Голова ЄКУ Ярослава Хортяні та найвищі представники Львівської області та міста Львова.

Після пленарного засідання, на якому прозвучали лише дві доповіді (Валерія Чалого та Євгена Сверстюка) програма продовжувалася у  шістьох секціях: 1. Освіта закордонного українства, 2. Культура і мистецтво, 3. Збереження історичної та духовної спадщини, 4. Роль церкви в житті закордонного українства, 5. Нова трудова еміграція, 6. Світова лемківська спільнота. В рамках кожної секції проходили т.зв. „круглі столи”. На круглому столі № 4 („Функціонування і викладання української мови за кордоном”) прозвучала й доповідь Людмили Обух з Івано-Франківська „Методичне забезпечення навчального процесу українців Східної Словаччини середини ХХ століття”. На жаль, мені не довелось прослухати цю доповідь. Наприкінці другого дня відбулося підсумкове пленарне засідання, на якому керівники секцій інформували про їх хід і результати та висували пропозиції до заключної резолюції.

Пряшівщину на IV Конгресі представляли: директор Музею української культури у Свиднику М. Сополига доповіддю „Орест Зілинський в контексті Музею української культури”, наукові працівники цього музею Йосиф та Надія Вархоли („Духовна спадщина українців Словаччини”)  та автор цих рядків  („Переселення русинів-українців Словаччини в Україну 1947 року та їх повернення у Словаччину в 60-90 роках”). Брали ми участь і в панельній дискусії на тему „Історичні причини депортації українців з етнічних земель та їх наслідки для сучасних поколінь: лемківський аспект”, модератором якої була голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Софія Федина. Від імені Союзу русинів-українців Словаччини учасників привітав його голова Петро Сокол.

Слід підкреслити, що саме „лемківська секція” зібрала чи не найбільше людей, головним чином, лемків Львова та околиці. Лемківській тематиці було присвячено і кілька інших акцій: презентацій книжок, виставка лемківської різьби, писанок, показ телефільму Андрія Ратка з США про лемківське село Пантну, інформація про експедиції лемківської молоді Львова в Польщу з метою реставрації запущених українських цвинтарів, екскурсія „Лемківськими місцями Львова” (до якої було видано карту Львова з описом 28 „лемківських” об’єктів) тощо.

Завершенням першого дня Конгресу була урочиста академія з нагоди 25-річчя Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства „Лемківщина” в Театрі ім. Заньковецької, заповненому до останнього місця. І вона розпочалася молитвою, неофіційним гімном  Лемківщини „Гори наши Карпати” та урочистими промовами, між якими виділялася промова голи Всеукраїнського товариства „Лемківщина” Олександра Венгриновича та голови Львівської організації цього товариства Степана Майковича. З нагоди ювілею Товариства „Лемківщина” почесними грамотами були нагороджені визначні представники цієї організації, між ними її співзасновник – краєзнавець та історик Іван Красовський.

Після вступних урочистостей слідував ювілейний концерт, в якому виступило кільканадцять лемківських колективів та індивідуальних виконавців зі Львова, Самбора, Івано-Франківська, Пустомит та інших міст. Все це становило одне замкнене ціле, кульмінацією якого була заключна „жива” сцена депортації знедолених лемків з різних місць, яка у багатьох глядачів викликала сльози в очах.

Паралельно з IV Міжнародною конференцією „Світове українство…” в тому ж будинку  „Львівської політехніки” проходила ІІ Міжнародна конференція „Тарас Шевченко і кобзарство”, в програмі якої було наведено 79 доповідей науковців України, Росії, Білорусі, Польщі, Бразилії, Канади та Китаю. Словаччину на ній представляв автор цих рядків доповіддю „Тарас Шевченко у чехів та словаків”, побудованою, в основному на праці Михайла Мольнара такої ж назви (Пряшів, 1961). З доповідей найбільшу увагу привернули виступи киян: Євгена Сверстюка, Ігоря Лихового та Станіслава Лазебника; львів’ян: Івана Головацького, Богдана Жеплинського, Тетяни Шаленко, Зеновії Філіпчук („Літературна Шевченкіна міжвоєнної Праги”) та китайця Сунь Цзявень („Сприйняття Шевченка в Китаї).

Також з цією конференцією було поєднано кільканадцять супровідних міроприйнять: виставки творів сучасних українських художників, монументальної шевченкіани, „Шевченко у вишивці”, архівних документів про голодомор 1932-33  років, презентація фільму „Думи мої”, альбому „Світ його привітав”, виставка понад сотні репродукцій відреставрованих творів Едварда Козака, дитячих малюнків „Пам’ятай свій рід”, показ відеофільму „Українські діти читають „Кобзаря” (відеозаписи маленьких читців – до семи років із 23 країн світу).

І ця конференція завершилася могутнім концертом провідних кобзарів і бандуристів у Львівській філармонії під назвою „Землякам своїм в Україні і не в Україні”. В концерті виступили народні та заслужені артисти України, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів, професори гри на бандурі, квартет бандуристок „Львів’янки”, капела бандуристів „Карпати” та Ансамбль бандуристів під керівництвом Остапа Стахіва. Гучними оплесками публіка нагородила зокрема виступи кобзарів Віктора Мішалова з Канади та Юрія Фединського з США. Концерт був достойною увертюрою до вшанування 200-ліття з дня народження найславнішого кобзаря України Тараса Шевченка.

26-27 серпня 2013 року Інститут дослідження української діаспори Національного університету „Острозька академія” (директор Алла Атаманенко) разом з Українським історичним товариством та Українсько-Американською асоціацією університетських професорів влаштував науково-практичний симпозіум „Закордонне українство: осередки, архіви, бібліотеки”.

В симпозіумі (який урочисто відкрив ректор університету Ігор Пасічник) виступило 15 доповідачів з України та з-за кордону (із 24 наведених у програмі).

Робочу частину симпозіуму відкрила директор Української бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі Ярослава Йосипишина доповіддю про архіви та бібліотечні фонди бібліотеки. Її виступ доповнив Ігор Срібняк з Києва доповіддю про колекцію газет та плакатів у даній бібліотеці. Оксана Супронюк із Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського в Києві поінформувала учасників про діаспорні фонди своєї бібліотеки, які нараховують 32 621 книгу та 13 475 газет та журналів. Галина Горбунова з Києва розповіла про науково-технічне опрацювання документів в Центральному державному архіві зарубіжної україністики в Києві; Валентина Піскун з Києва розповіла про документи французької поліції пов’язані з діяльністю українських політичних емігрантів 1920-1930 років; Марія Палієнко з Києва – про архівну спадщину історика В’ячеслава Липинського.

Головний організатор симпозіуму Алла Атаманенко поінформувала учасників симпозіуму про структуру та зміст архіву Українського історичного товариства, а її колега Володимир Трофімович – про українські матеріали кінця 30-х років ХХ ст. в архівах Польщі.

Словаччина на острозькому симпозіумі була представлена

трьома доповідями: Мирослав Сополига – „Діяльність Музею української культури у Свиднику”, Магда Мушинка – „1052 новознайденні фотографії Рудольфа Гулки із Закарпатської України 1920-1928 років в архіві Слов’янської бібліотеки в Празі ”та Микола Мушинка – „Архів Івана Панькевича та його дочки Марти Дольницької в Чехії”. Дві останні доповіді були проілюстровані відеофільмами. Цікавими були й дискусії про виголошені доповіді.

І з острозьким симпозіумом були пов’язані супровідні акції, головним чином екскурсії: ареалом „Острозької академії”, в Почаївську лавру та на Кременецький замок. Кожна екскурсія була поєднана з фаховим викладом.

Шкода, що ні у Львові, ні в Острозі не було нікого із Закарпатської області.

Микола Мушинка. Фото автора

Частина учасників IV конгресу „Світове українство”

Від імені ЦР СРУС учасників круглого стола лемків привітав голова Петро Сокол

Урочистий концерт відкрив хор „Лемковина” зі Львова

Серед нагороджених був і співзасновник Товариство „Лемківщина” Іван Красовський (в центрі)

Фрагмент із заключної сцени „Депортація лемків”

Із виставки різьб Андрія Сухорського

Наймолодші бандуристки на концерті „Т. Шевченко і кобзарство”: 7-річна Олександра Ковальчук та 4-річна Софія Васюк

Частина учасників екскурсії в Почаївську лавру

В Музеї „Острозької академії” учасників привітав ректор Ігор Пасічник

Делегація Пряшівщини за „круглим столом”. Зліва: Магда Мушинка, Микола Мушинка та Мирослав Сополига

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
06 вересня 2013р.

Теги: лемки, русини, Пряшівщина

Коментарі

У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
/ 1Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
Відбулася зустріч представників українських організацій Словаччини і співробітників Посольства України в СР
Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 2Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
» Всі записи