В Ужгороді словацькі письменники розповіли про особливу «Зону натхнення»

Представляв гостей голова Закарпатського обласного осередку Національної спілки письменників України Василь Густі. Відзначив, що такий "потужний десант" у кількості понад десяток знаних у світі словацьких майстрів пера для Закарпаття – подія непересічна. Розповів, що книга вже здобула широку популярність серед поціновувачів літератури у різних країнах світу, у березні цього року була презентована в Києві, нині ж дійшла і до закарпатського читача. 

Роман «Зона натхнення» написаний на реальних подія, охоплює період історії з 1968 року – року вторгнення радянських військ до тодішньої Чехословаччини – до 2006 року, часів українського президентства Віктора Ющенка. Власне, 2005 роком книга і відкривається: як розповів автор роману Йозеф Банаш, фактично сюжет почав «внутрішньо вибудовуватись» в один з моментів спілкування із Президентом України Віктором Ющенком, коли автор прибув у Київ на зустріч у складі делегації Парламентських зборів НАТО. «Ми сиділи, спілкувались, а я згадував Київ взірця 1968 року... Тоді київська волейбольна команда мала їхати на змагання до Братислави, але вже за кілька місяців радянські війська ввійшли у Чехословаччину», – згадував Йозеф Банаш.

Тож і роман, який починається з подій інвазії Радянського Союзу в Чехословацьку республіку, представляє собою широке історичне полотно. Як зазначив автор, це – "перша книга про інвазію радянських військ у Чехословаччину 1968 року, яка написана з погляду тодішнього радянського військового. І, за відгуками читачів, написана вона дуже емоційно". За його словами, словацькими читачами свого часу «Зона натхнення» була визнана кращою книгою року. Велику популярність отримала у Німеччині, де була відзначена престижною літературною премією. 

Роман є таким собі хитросплетінням років і подій, людських доль і життів. Згадується в книзі і Київ, і Закарпаття, зокрема, село Колодне на Іршавщині, яке Йозеф Банаш назвав під час презентації своєю «сердечною батьківщиною». Книга настільки «насичена» фактичними даними, так чітко відтворює історичні події, звичайно ж, із «нальотом» художності, що роман у своїй роботі подеколи використовують викладачі історії, зазначив автор.

І через оцю детальну, але художню, історичність, через велику кількість фактичних даних, кропіткою була і робота над перекладом книги українською, розповів голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин, який і здійснював переклад. «Мені довелось кілька разів роман перечитати, роблячи для себе примітки, адже треба було перенестись у ті реалії, зрозуміти, як, коли і що відбувалось: у книзі багато конкретних імен, побутових реалій. Наприклад, якщо йшлося про Чехословаччину або вже більш сучасну Словаччину, то це ще було нічого, але коли Йозеф пише про події тоді ще у Німецькій демократичній або Федеративній німецькій республіці, то подеколи доводилось віднаходити інформацію щодо тих чи інших подій у газетах, журналах», – розповів перекладач. І додав, що хоч переклад і не дався так легко, однак він намагався зробити все якнайкраще, «аби читач сприймав книгу, щоб, читаючи її, не тримав біля себе словника чи енциклопедію, відшуковуючи уточнення щодо якихось політиків чи партій». 

Теги: презентація, словацькі письменники, інвазія, Ужгород

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати