Духовністю проти асиміляції

У неділю, 4.11.2012 року, традиційним місцем зустрічі з духовною піснею стала Снина, де в місцевому Будинку культури пройшов черговий ХХІІ Фестиваль духовної пісні, організований Союзом русинів-українців Словацької Республіки у співпраці з містом Снина.

Традиція фестивалю зродилася коротко після революційних подій  1989 року, коли християнська культура, в тому числі і  духовна пісня, знову відвоювали своє місце в житті  суспільства. Перші несміливі кроки організаторів  увінчалися успіхом. Вісті про нього все більше  виходили за межі Словаччини, ним почали інтересуватись хори, в тому числі і церковні у Польщі, Сербії, Росії та інших слов’янських країнах,  особливо, правда, в  Україні, звідки щедрими пригорщами вбираємо витоки нашої духовності, з таких її духовних і паломницьких центрів, якими сторіччями для наших предків були передусім Києво-Печерська  Лавра чи   Свято-Успенська Почаївська Лавра.  Таким чином, фестиваль вже в часі свого народження  набував  міжнародного характеру.

«Духовна пісня об’єднує, дає нам сили для боротьби з сьогоднішніми труднощами і з чистою совістю дивитись у майбутнє», - наголосив під час відкриття фестивалю голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол.  Одночасно він  привітав гостей: Генерального консула України в СР Ольгу Бенч,  депутатів  Пряшівського самоврядного краю   Йосифа  Савку, Надію Сірка, Ярослава  Реґеца, делегацію працівників культури Закарпатської області України  на чолі з  Володимиром Рудейчуком та Іваном Тужеляком,  делегацію Союзу русинів українців Сербії на чолі з  Велемиром Паплацком і Славком Джуджаром. На запрошення приматора Снини Штефана Міловчика гості фестивалю і керівники  хорів тут же на сцені  Будинку культури записались у хроніку міста Снини.

На фестивалі показали себе церковні хори або співацькі групи, в репертуарі яких є духовна пісня. У їх виконанні прозвучало багато прекрасних духовних композицій різних авторів, духовні пісні  і наше карпатське простопініє. Сценарист і режисер програми  - Анна Дерев’яник, конферансьє – директор Бардіївської телевізії Степан Гій.

В концерті виступили такі хори і співацькі колективи: Православний церковний  хор свв. Кирила і Мефодія, Гуменне (керівник –  о. прот. Петро Гуменик, диригент хору – Миколай Сурґент); Хор «Єсенки» Унії жінок Словаччини, Гуменне (художній керівник і диригент Марія Рудик); Мішаний греко-католицький хор храму Успенія Пресвятої Богородиці,  Руська Поруба (округ Гуменне, керівник  о. Петро Мальцовський, організаційний керівник Гелена Андрейцо); Фольклорний співацький колектив «Бескид», Стащин (округ Снина, художній керівник і диригент Ярослав Гулай);  Жіноча співацька група «Оріховчанка», с. Оріховиця Ужгородського району (Україна, керівник і диригент Тетяна Раховська);   Жіночий церковний хор «Димитріос»,   Порач (округ Списька Нова Весь, диригент о. Мілан Ґабор); Фольклорна співацька група «Старинчанка», Снина (художній керівник Ірина Малинич); Хор греко-католицького храму свв. Петра і Павла  та Руського культурно-освітнього центру, Новий Сад (Сербія, художній керівник Борис Сакач, диригент – Зузана Ґрос) та  Хор монахинь Свято-Миколаївської жіночої обителі, село Городок, Рівненська область (Україна, диригент ігуменя Михаїла).

Поруч з постійними учасниками фестивалю значний крок вперед зробив у своєму репертуарі церковний хор «Димитріос» з Порача, який під впливом  безпосереднього контактування з сучасною українською пісенною культурою все більше і більше вбирає  духовні пісні з України. Це саме можна сказати про колективи з Снинщини - «Старинчанку» (Снина) і «Бескид» (Стащин).

Великий емоційний заряд принесли на фестиваль закордонні колективи. «Оріховчанка» з Оріховиці Ужгородського району полонила глядачів такими творами, як  «Дума про Почаївську Божу Матір», «Християни, прославляймо», «За все Тобі я  дякую». Сучасною хоровою культурою привабив глядачів хор греко-католицького храму свв. Петра і Павла у Новому Саді, який для сучасного молодого покоління виконує не лише традиційні піснеспіви, але  все більше і твори сучасних композиторів світу.

Проте чи не найбільше привабив глядачів хор монахинь Свято-Миколаївської жіночої  обителі з села Городок Рівненської області України. Хор під керівництвом ігумені монастиря Михаїли  (в монастирі проводить послушаніє 130 монахинь)  поруч з відомими композиціями «Хвалите Бога» Дехтярєва, «Малого славословія» Чмельова високо майстерно виконав  і  композицію «Про благодатну Русь святую», створену монахинями у стінах монастиря, а також незабутню «Пісню про маму» Якова Цегляра.             

Високомистецьке виконання закордонних хорів стало черговим імпульсом для праці наших хорових колективів, про що свідчить і те, що партитури  тут же монахині Свято-Миколаївської жіночої обителі на просьбу  членів хору «Дмитріос» з Порача подарували диригенту  хору о. Міланові Ґабору.

Радує те, що духовні традиції українського населення Пряшівщини постійно живуть і  певною мірою протистоять невпинним асиміляційним впливам.  Хочеться вірити, що наша духовність буде жити у віках. Жаль, що декотрі колективи, які  виступають на різних акціях СРУСР, а також декотрі церковні хори (православні і греко-католицькі)  не беруть участь в останніх роках у фестивалі. Чи це не вказує на посилення асиміляції? 

 Мирослав Ілюк. Фото автора. «Нове життя», 23/2012. Пряшів.

Теги: Снина, фестиваль, учасники

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати