У Великому Бичкові депутати віддали береги річки Шопурка під МГЕС компанії "зашквареного" нардепа Владіслава Поляка

Війна стала «вікном можливостей» для недоброчесного бізнесу і корумпованих посадовців, яких протягом останніх 10-років успішно стримували активісти і громади у їх прагненні знищити заповідну природу Закарпаття, перетворивши ландшафти, річки та ліс у сировину для власного збагачення.

Одним із таких прикладів є будівництво малих гідроелектростанцій на гірських річках краю, до якого громади області, навчені прикладами, зокрема, Нижнього Бистрого на Хустщині та сіл Тячівщини, ставляться вкрай негативно. Цей вид генерації електроенергії через свій малий вклад у загальну частку генерації з ВДЕ при тому, що через «зелений тариф» забирає з енергоринку у кілька разів більше грошей, у країні не розглядають як перспективний для розвитку. Однак, це ніколи не заважало посадовцям Закарпатської ОДА, а тепер і ОВА, лобіювати відверто шкідливу для природи країни і економіки держави господарську діяльність.

Варто додати, що станом на листопад 2024 року заборгованість НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії (тобто, по оплаті за «зеленим тарифом» - ред.) склала 30,7 мільярдів гривень .

^{Скриншот зі звіту НКРЕКП за 2023 рік, у якому вказано,
що частка генерації малими ГЕС у звітному році склала 0,23%}

Після 24 лютого 2022 року багато активістів з громад долучились до ЗСУ або сфокусувались на допомозі армії, інші які залишилися і, фактично, з перших тижнів початку повномасштабної війни стали свідками зловживань з боку посадовців своїх рад, стикнулись із тиском і погрозами через громадянську позицію, який впродовж цих років лише зріс. Люди переважно стали боятись переслідування, а згаданий недоброчесний бізнес і корумповані посадовці розправили крила.

І саме через це ви читаєте такі новини як ця.

Депутати Великобичківської селищної ради Рахівського району 20 грудня 2024 року проголосували за надання у оренду ТОВ «Енергія гір плюс» земельної ділянки з кадастровим номером 2123655500:05:001:0610 площею 1,6242 га на березі річки Шопурка для будівництва малої гідроелектростанції. Цільове призначення земельної ділянки – 14.01 «землі енергетики», строк оренди – 49 років із орендною платою у розмірі 10% (у рік – ред.) від нормативної грошової оцінки.

«Енергія гір плюс» – це компанія, афілійована з нардепом-мажоритарником з групи «Довіра», котрий починав свою політичну кар'єру депутатом Виноградівської міської ради від «Партії регіонів», Владіславом Поляком. Нардеп застував ТОВ у 2018 році, а теперішнім бенефіціаром значиться його багаторічний «піджак» Василь Мерингер з Виноградова.

^{Скриншот з кадастрової карти із вказанням місця ділянки, яку віддали у оренду}

^{Скриншот із даними ділянки з сайту Держгеокадастру}

^{Скриншот частини рішення сесії,
яким частину берега віддали у оренду під будівництво МГЕС}

З 2018 року це, щонайменше, п'ята спроба «Енергія гір плюс» отримати Шопурку під будівництво МГЕС і цього разу, незважаючи на постійну категоричну незгоду мешканців Великого Бичкова - 9 березня 2024 року на громадських слуханнях люди проголосував проти будівництва МГЕС компанією Поляка. Так само, як і раніше у 2019-му та 2017 році. 

Раніше людей також підтримував голова громади Олег Бурса. Зокрема, на початку каденції у 2020 році він запевнив, що дослухається до виборців і не буде виносити питання будівництва малих гідроелектростанцій на сесію селищної ради. Однак, як бачимо, крізь воєнний час думка місцевого самоврядування змінилася на протилежну і рішення про передачу 1,6 га берегів Шопурки у оренду МГЕС-забудовникам, оприлюднене на офіційному сайті громади лише через кілька тижнів після прийняття, стало для людей неочікуваним і неприємним сюрпризом.

Висновок з оцінки впливу на довкілля для будівництва «міні гідроелектростанції дериваційного типу на річці Шопурка в смт. Великий Бичків» від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, за інформацією із джерел у Закарпатській ОВА – позитивний, «Енергія гір плюс» отримала 24 лютого 2023 року – через півтора року після того, як у жовтні 2021 року втретє подала повідомлення про плановану діяльність. До цього компанія двічі, у 2021 та 2019 роках, отримувала негативні висновки з ОВД від Департаменту екології Закарпатської ОДА. У відмовах, зокрема, йшлося що будівництво МГЕС у руслі Шопурки вважається недопустимим.

Річка Шопурка - утворена злиттям свидовецьких річечок права притока транскордонної Тиси, обʼєкт Смарагдової мережі. На правому березі річки, акурат біля ділянки, на якій хочуть побудувати згадану малу гідроелектростанцію, розташований лісовий заказник загальнодержавного значення «Діброва». У 2018 році було відомо, що на річці планують побудувати 9 малих ГЕС, з яких компанією Владіслава Поляка – дві.

Суди за Шопурку

Протягом 2019-2021 року «Енергія гір плюс» безуспішно судилась за скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, яке забороняє будівництво малих гідроелектростанцій у області через їх негативний вплив на гірські річки.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі 260/1082/19 йдеться, про залишення без змін ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року щодо залишення у силі розпорядження Геннадія Москаля.

Також протягом 2019-2020 років компанія судилась за визнання протиправним і скасування рішення Великобичківської селищної ради № 1245 від 27 вересня 2019 року «Про розгляд колективного звернення громадян селища» в частині припинення дії Рішення Великобичківської селищної ради №833 від 22 грудня 2017 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТзОВ «Енергія гір плюс»».

Суд першої інстанції забудовники виграли у частині саме визнання протиправним і скасування рішення селищної ради. У той же час суд не зобов’язував місцеве самоврядування приймати жодне нове рішення на користь бізнесу, як нині виправдовуються перед місцевими мешканцями деякі депутати і посадовці ради.

Варто додати, що друга інстанція залишила без змін згадане рішення Закарпатського окружного адміністративного суду  від 25 лютого 2020 року у справі 260/1492/19 у відповідь на апеляційну скаргу Великобичківської селищної ради.

Що ще відомо про нардепа-«інвестора» Поляка

Владіслав Поляк – перший кримінальний нардеп-кнопкодав. 21 лютого 2020 року він неодноразово кнопкодавив під час голосування за поправки до проекту закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Це перший зафіксований випадок кнопкодавства у Верховній Раді, який стався після набрання чинності законом про криміналізацію неособистого голосування.

Серед участі у зашкварних голосуваннях нардепа – підтримка наступу на журналістів та свободу слова; підтримка дозволу корупціонерам відкупитись від в'язниці; голосування проти негайного відкриття декларацій; голосування за містобудівну реформу, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України; голосування за законопроєкт, яким намагалися зірвати конкурс на призначення очільника НАБУ.

Також Поляк – один із засновників локальної закарпатської політичної партії «Рідне Закарпаття», де серед його соратників ще один нардеп-мажоритарник з одномандатного виборчого округу №72, що об’єднує Тячівський і Рахівський райони, Василь Петьовка (Поляк пройшов до парламенту по ОВО №73 – ред.).

Серед майна, вказаного у декларації за 2023 рік, задекларував мобільний телефон Vertu за 260 тисяч гривень. У 2020 році антикорупціонери зарахували нардепа до рейтингу із 12-ти найбільш «нужденних» депутатів, які при своїх статках не відмовились від компенсації за житло.

У 2018 році, будучи ще депутатом Закарпатської облради, Поляк придбав Toyota Land Cruiser VDJ200 2017 року випуску, яку не вказав у своїй декларації у строки, передбачені антикорупційним законодавством. Того ж року його старшого сина, Владислава Поляка-молодшого, помітили на цій автівці з увімкненими світловими та звуковими сигналами, використання яких дозволяється лише спеціальним транспортним засобам.

У 2013 році, будучи керівником фракції «Партії регіонів» у Виноградівській міськраді, теперішній нардеп під час особистого конфлікту проломив 30-річному виноградівчанину голову.

У березні 2022 року блогер, експравоохоронець і військовий ЗСУ Денис Ярославський у соцмережі повідомив, що вивезти в Угорщину у валізах 28,8 мільйонів доларів і 1,3 мільйонів євро дружині соратника Арсена Авакова Ігоря Котвіцького, допомогло оточення Владіслава Поляка. Згодом Ярославський свій допис видалив, однак нардеп дійсно міг бути залучений у процес вивозу готівки чи втеч українців мобілізаційного віку на початку широкомасштабної війни через україно-угорський кордон на Виноградівщині. Так само, як і його політичний соратник Валерій Лунченко, батько якого вивозив з України бізнес-партнера Ігоря Коломойського Михайла Кіпермана, оголошеного у розшук національними антикорупційними органами через підозру у організації схеми заволодіння електроенергією на суму 716 мільйонів гривень.

У своєму рідному Виноградові Поляк відомий тим, що його родина зруйнувала будинок ХІХ ст. у охоронній зоні пам'яток по вулиці Пушкіна, 2. Побудована у 1880 році пам'ятка була першою міською аптекою, яка функціонувала приблизно до 2017 року. Також міська рада у порушення земельного і містобудівного законодавства відвела родичам нардепа «зелені зони» і водойму, а його «піджаку» Василю Мерингеру, вже згаданому вище, дозволили віджати у міста «зелену зону» і віддали частину комунального стадіону.

У 2020 році Поляк скаржився поліції на місцевого активіста з інвалідністю Андрія Гепенка, нібито чоловік шкодить його діяльності. А у 2021 році погрожував судом журналістці-розслідувачці Олені Мудрі (уродженка Виноградівської громади – ред.), яка виявила дотичність політика до компанії «Енергія гір плюс».
 

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації» в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network

Теги: Шопурка, МГЕС, Поляк, Мерингер

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати