На Рахівщині планують наймасштабніший у Карпатах проект будівництва каскаду з 9 малих ГЕС на річці Шопурка

На Закарпатті збираються реалізувати масштабніший проект з виробництва «чистої енергії». В обмін на річку інвестори обіцяють чималі кошти для потреб села. Проте місцеві жителі не лише сумніваються в правильності такого обміну, а і стурбовані власною безпекою.

На Рахівщині планують наймасштабніший у Карпатах проект будівництва каскаду з 9 малих ГЕС на річці Шопурка

Незабаром на Рахівщині можуть побудувати дев’ять малих гідроелектростанції. Всі ці станції інвестор планує звести на притоці Тиси  річці Шопурка: в межах селища Великий Бичків – сім об’єктів та ще два – у Кобилецькій Поляні.

Як зазначено в проектах планової діяльності, що подані до єдиного реєстру «Оцінок впливу на довкілля», кожна станція має заявлену потужність до 1 МВт.

У Великому Бичкові селянам в обмін на дозвіл забудувати русло річки пообіцяли провести роботи по укріпленню берегів гірської річки, яка з кожним паводком забирає з собою все більш людських городів. Стихія також загрожує деревообробному підприємству ТОВ «ВГСМ», потужності якого знаходяться прямо над річкою.

«Ми готові підтримати проект, який буде корисним і потрібним для нашого села. Та зараз залишається незрозумілим, що конкретно хочуть будувати і скільки забиратимуть води з річки?

Розумієте, для того, аби я, як житель селища, міг сказати своє «так» або «ні», мені потрібно знати з чим прийшов інвестор, а зараз такого розуміння немає», - каже житель селища Володимир Мартинів, інженер ТОВ «ВГСМ».

Влітку 2017 року на зборах села інвестор презентував свої проекти, показавши громаді детальні плани території, де він збирається побудувати станції. За словами чоловіка, як і тоді, так і за рік відповіді на головні питання щодо технічних характеристик станцій, які б дали розуміння їхнього впливу на річку, немає.

«Є підприємства, які мають бажання розвивати гідроенергетику на Шопурці. В селі є декілька проблем, які, можливо, могли б бути вирішені при побудові цих ГЕС.

Перша – це зневоднена вулиця Крушник, де, можливо, підпір води ГЕСу і обводнення потоку Млинівка забезпечить воду. Друга – це дамба, каскад ГЕСів - це каскад дамб. Однак, чіткого висновку, що це можливо - немає. Мають застереження проти цього як екологи, так я не бачу і впевненості у потенційних забудовників», - говорить про проект директор меблевого підприємства, депутат обласної ради області Ірина Мацепура.

Депутатка наголошує, що вона не проти будівництва, проте вона проти «зеленого тарифу»:

«Я проти «зеленого тарифу» як такого: я не розумію, в чому його суть, що він розвиває - іноземних виробників обладнання? При традиціях нашого бізнесу – витиснути все можливе, я зовсім не переконана, що ГЕС буде зупинятися, коли мало буде води, швидше «зупинять» річку.»

Економічний механізм «зелений тариф» - це та сама мотиваційна складова «зеленої енергії», яка спрямований на заохочення генерації електроенергії з відновлюваних джерел.

У нас держава дає гарантії, що регіональні або національні енергопостачальні компанії купуватимуть електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, тому часто на момент початку будівництва інвестори вже мають домовленість з місцевим обленерго.

У 2018 році ставки «зеленого тарифу» коливаються від 209,66 до 1509,56 коп за 1 кВт/год електроенергії виробленої з ВДЕ.

Якщо станції побудують, то цей проект малої гідроенергетики стане наймасштабнішим з усіх попередніх не лише на Закарпатті, а і в усіх Карпатах: зразу 9 станцій у руслі 13-кілометрової річки Шопурка.

Сьогодні на семи річках області – Ріка, Уж, Шипіт, Красношурка, Брустурянка, Яновець та Ільмин – виробляють електрику з води дев’ять малих гідроелектростанцій загальною потужністю більше 12 МВт. Окрім цього працює 27-мегаватний «гігант» – Теребле-Ріцька ГЕС.
 

Берегоукріплення на Шопурці та обводення каналу Млинівка – головні обіцянки інвесторів

Шопурка – типова гірська річка. Спокійна і непримітна в маловодні періоди, під час паводків вона перетворюється на бурхливу стихію, яка рве береги села, загрожуючи селянським наділам та усьому, що по побудоване вздовж річки близько до берега.

Голова селища Великий Бичків Йосип Божук розповідає, що кожний сильний паводок забирає з собою частину землі села, а роботи про відновленню і укріпленню берегів після нього не проводяться через брак коштів.

Тому в інвесторі він бачить нові фінансові можливості для селища, які дозволять реалізувати низку соціально-важливих проектів, головні з яких – укріплення берегів Шопурки і обводнення каналу Млинівка по вулиці Крушник. Мешканці цього мікрорайону вже кілька років страждають через брак питної води.

«Вперше з пропозицією побудувати малі гідроелектростанції на Шопурці інвестор до нас звернувся у 2016 році. Тоді це були три станції. Вивчивши можливості річки, а також провівши наукові дослідження, які робили фахівці з Інституту гідробіології НАН України, один інвестор запропонував проект з п’яти станцій. Згодом до нас звернувся інший з проектом ще двох.

Загалом перед селищем зараз хороші перспективи, адже є можливість вирішити проблему з берегами річки, яка у нас катастрофічна. Окрім того нам допоможуть забезпечити цілий мікрорайон селища питною водою, якої у людей в достатній кількості нема роками», - розповідає голова селища.

За словами представника інвестора з ТОВ «Свидовець Енерго» Василя Продана, вони готові вкласти у вищезгадані роботи значні кошти: до 45 млн грн в укріплення берегів та до 10 млн. грн в обводнення каналу.

«Роботи по берегоукріпленню на Шопурці проводились ще у 80-ті роки», - місцева мешканка

Меблеве підприємство «ВГСМ» розташоване саме в тій прибережно-небезпечній зоні, якій загрожують паводки на Шопурці. У 2010 році вода тут змила 200-метрів чотириметрової дамби і територія підприємства опинилась практично на ріці.

«По лінії дамби йде котельня, очисні споруди, пожежні резервуари води. Без цих споруд і їх функціоналу половина підприємства може зупинитися, а це 200 працюючих і мільйон податків щомісячно. Тому, ми щорічно витрачаємо 60-80 тис грн на берегоукріплення, розчищення річки від наносів. Для наших сусідів це не так критично, їх виробничі приміщення розміщені далеко на території, хоча ріка завжди непередбачувана без дамби», - говорить Ірина Мацепура.

Ірина Олександрівна розповідає, що в останній раз роботи по берегоукріпленню проводились ще у 80-ті роки. З того часу дамба практично по всій довжині річки знищена і вимагається її капітальна реконструкція або і побудова нової.

Тому, зрозумівши, що з бюджету коштів виділено не буде, вони самостійно взялися до роботи: посадили для берегоукріплення верби, розчистили русло від наносів, дерев та кущів і насипали невелике берегоукріплення.

«Всі ці роки ми підтримуємо русло річки в порядку.  Для невеликих повеней цього вистачає. Проте, якщо буде повінь з різким підняттям води на 2-3 метри, ці методи не будуть мати результату», - підсумовує Ірина.

В 2017 році за кошти обласного бюджету було зроблено технічну документацію на дамбу довжиною 2,2 км. Вартість усього проекту – 42 млн. гривень. Проте таких коштів ні в дотаційному бюджеті області, ні в селищі, бюджет якого становить 13 мільйонів гривень в рік, немає.

«Колись була державна програма, яка фінансувала берегоукріплення по річці Тиса і притоках, але в державі наазі є важливіші витрати. Також ми шукаємо різні європейські грантові проекти, щоб спробувати вирішити цю проблему іноземними коштами», - продовжує Ірина Мацепура.

Цю думку підтримує і місцева мешканка Валентина Кузьмик, яка є депутатом селищної ради:

«Забудовники тепер нами маніпулюють, обіцяючи посприяти у вирішенні дійсно гострих проблем. Навіщо замість існуючих проблем створювати нові зі станціями?

Нам зараз треба направити свої сили на пошук коштів у європейських донорів як на проект про проведенню робіт з укріплення берегів річки, так і на проведення води людям в Млинівці, яким потрібна чиста і якісна вода.»

Облдепутатка каже, що на сьогодні з проекту виокремлено частину дамби довжиною 200 метрів (вздовж підприємства «ВГСМ» - ред.) і подано для затвердження на фінансування через Державний фонд регіонального розвитку.

«Це фінансування передбачає 10% фінансування через місцевий бюджет і 90% через державний бюджет. Також наше підприємство запропонувало і зі свого боку 10% фінансування, що було позитивно розглянуто», - пояснює жінка.
 

«Нам казали, що загат на річці не буде», - місцеві жителі

Місцеві жителі кажуть, що коли інвестори представляли проект, то казали їм що загат на річці не буде. Проте тепер, дізнаючись більше про заплановане будівництво, вони стурбовані, що все зовсім навпаки і їхню річку перегородять цілих дев’ять разів.

Вчителька фізики з місцевої школи Віталія Лембак одна з тих, хто має сумніви щодо безпечності малих ГЕС для річки й села, а також дотримання власниками усіх санітарних норм.

«Будь-яка зміна русла річки, його опущення чи підняття, негативно відображається на її екосистемі. Наша річка й без того зміліла за останні роки, а в посушливі періоди вона взагалі схожа на потічок. Тож якщо воду заберуть в дериваційний бетонований канал, то можуть бути порушені підводні течії, які також живлять Шопурку», - турбується жінка.

А от звуження русла річки, як того потребує проект, може нести в собі не негативні, а вже небезпечні для жителів Великого Бичкова наслідки.

«Позаминулої зими, коли річкою сходив лід, на ній утворювались величезні затори. Турлаш (місцева назва льодоходу – ред.) – постійне явище для наших країв. Уявіть дамби – як пройде лід?

Те саме і з паводками. У нас бувають потужні зливи зі стрімким підняттям рівня води, коли місцеві потоки розливаються і йдуть вулицею – людям немає де пройти. І якщо гірську річку, з її великими перепадами рівнів, звузять, то наскільки це буде безпечно?»

Вчителька переконує, що вся екосистема річки й довкола неї – унікальна, з численними червонокнижними видами:

«Моя дочка вчиться на біологічному факультеті і на одному з курсів мала завдання по створенню ентомологічної колекції (колекція комах – ред.), в чому їй допомагала і я. Можете собі уявити, що всі метелики, яких ми зловили на березі Шопурки, виявилися червонокнижними?! Втручання у річкову систему річки неминуче негативно скажеться на екологічному балансі басейну річки, який наразі ще тримається.»

Ще один великобичківець Валентин Кубічек, який займається спортивною риболовлею, переймається через популяцію риби в Шопурці, серед якої багато червонокнижних видів.

«Запропоновані в проекті рибоходи призначені лише для тих видів риб, які можуть високо підстрибувати, коли йдуть вверх по руслу. А як же інші? Вони просто не потраплять на нерест.

Крім того, загати і водосховища на річці є перешкодою не тільки для риб, які йдуть на нерест, а також для сплаву їхнього молодняка униз за течією», пояснює  рибалка.

Не вірить хлопець і у штучне зариблення як спосіб підтримати популяцію риби в річці:

«У нас штучно розводять лише форель. Нею і збираються зариблювати. Інші види у нас не розводять. Отже популяції, насамперед занесені до Червоної книги, можуть зникнути не лише на Шопурці, а і у Тисі.»

Валентин переконує, що багато його односельців не підтримували ідею з самого початку й готові надалі відстоювати Шопурку від забудови її русла електростанціями.
 

Серед імен інвесторів у МГЕСи на Шопурці – чиновники часів Януковича з Донбасу та депутат Закарпатської облради з Виноградівщини

Згідно з повідомленнями про планову діяльність, які подаються до єдиного реєстру «Оцінок впливу на довкілля», на Шопурці заплановано будівництво 9-ти малих гідроелектростанцій потужністю до 1МВт: сім у Великому Бичкові та ще дві у Кобилецькій Поляні.

ВУ Кобилецькій Поляні про будівництво станцій заявило ТОВ «Гідроресурс-Шопурка».

Директором і кінцевим бенефеціаром фірми з установчим капіталом в 1 тис. грн. значиться Сегедій Віктор Михайлович, людина з оточення Віктора Трикура, яка вже була фігурантом скандалу з розкраданні коштів міжнародних донорів під час реконструкції національної пам’ятки архітектури в Ужгороді «Совине гніздо».

Проте повідомлення про проект з будівництва станцій у Кобилецькій Поляні можна знайти і на сайті «Акванова Девелопмент» – компанії з офшорним капіталом, яка належить українському бізнесмену Ігорю Тинному та дружині нардепа від «Радикальної партії Ляшка» Юрія Чижмаря Катерині Чижмарь .

У 2014 році ТОВ «Акванова Девелопмент» побудувало малу гідроелектростанцію на річці Ріка в селі Нижній Бистрий на Хустщині.

Чотири з семи малих гідроелектростанцій у Великому Бичкові збирається будувати ТОВ «Свидовець Енерго» (http://eia.menr.gov.ua/places/view/798 , http://eia.menr.gov.ua/places/view/799 , http://eia.menr.gov.ua/places/view/800 , http://eia.menr.gov.ua/places/view/801 ).

Фірма із статутним капіталом в 100 тис грн зареєстрована на дружину і дочку бізнесмена-будівельника з Дніпра Володимира Попова.

Зокрема підпорядковане йому ТОВ «Строїтель-П» було фігурантом численних кримінальних справ через ухилення від сплати податків, а також конфлікту з Міноборони через будівництво житлового комплексу на місці військового містечка у Дніпрі.

Ще одна з компаній – ТОВ «Альтернатив Електрик». Фірма із статутним капіталом в 1 тис. грн. належить близькій родичці одного з найбагатших депутатів Краматорської міської ради від партії «Наш Край» Олександра Гончаренка – Крістіні Гончаренко.

Олександр Гончаренко став фігурантом розслідування громадського руху «Чесно» через те, що не вказав у своїй декларації товариства «Альтернатив Електрик» і «Свидівець Енерго», кінцевим бенефіціаром яких є його дружина.

Компанію «Енергомашспецсталь», у якій Гончаренко обіймає посаду директора з маркетингу, приписують у власність колишньому голові Донецької облдержадміністрації часів Януковича – Анатолію Близнюку. Його син Сергій Близнюк працює в цій компанії заступником генерального директора.

Генеральний директор «Енергомашспецсталь» народний депутат 8 скликання від «Блоку Петра Порошенка» Максим Єфимов, якого ЗМІ називають представником інтересів колишнього голови Адміністрації Президента України Андрія Клюєва, також йому приписують бізнес в окупованому Криму.

Свого часу Андрій Клюєв разом з Рінатом Ахметовим були одні з перших, хто побудував в Україні бізнес на відновлюваній енергетиці, але у 2015 році Верховна Рада прийняттям закону про зменшення ціни «зеленого тарифу» фактично усунула їх від заробітку на «чистій енергії».

Максим Єфимов та Ігор Тинний - одні з головних лобістів законопроектів під номер 8449, яких у Верховній Раді сьогодні зареєстровано усього вісім. Загалом кожна з редакцій цього законопроекту однакова і змінює правила підтримки генерації з відновлюваних джерел на користь конкретних гравців цього ринку в країні.

Перший лобіює свої інтереси як співвласник ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджис», компанії що виготовляє обладнання для вітрових електростанцій. Підготовані ним законопроекти 8449 і 8449-1, де він значиться співавтором, пропонують встановити надбавку до «зеленого тарифу» для компаній, що використовуватимуть вітчизняне обладнання, в розмірі 5-20% в залежності від ступеня локалізації. Тобто ці преференції отримають ті, хто купуватиме обладнання для ВЕС у його підприємства.

Інтереси Ігоря Тинного представлені в законопроекті 8449-6, автором якого є його бізнес-партнер, виходець із Закарпаття, нардеп Юрій Чижмарь. Особливість цього законопроекту у тому, що загальнодержавні квоти на виробництво енергії з біомаси, біогазу й малої гідроенергетики мають становити не менше 20%. Саме це має забезпечити стабільну підтримку генерації з малих ГЕС, які в своїх загльних потужностях програють сонячним й вітровим електростанціям.

Ще одна компанія, яка заявила про наміри побудувати дві малі гідроелектростанції на Шопурці, ТОВ «Енергія Гір Плюс», належить депутату Закарпатської обласної ради з Виноградівщини від партії «Відродження» – Владіславу Поляку. Статутний капітал фірми – 1 млн. гривень.

Влітку 2017 року виноградівець встиг потрапити в поле зору активістів через придбаний за 2,5 млн гривень автомобіль та свої статки, що собівартістю перевищують вказаний у декларації дохід.
 

Доцільність транскордонної оцінки проекту та «міфи» про вплив МГЕС на енергонезалежність і протипаводковий захист

Науковці-природоохоронці найбільше з усіх стурбовані ідеєю інвесторів та органів місцевої влади забудувати русло Шопурки бетонними каналами та греблями. В своїх переконаннях вони спираються на багаторічні дослідження впливу існуючих гідроелектростанцій на річки Карпат.

Старший науковий співробітник Інституту Екології Карпат НАН України Тарас Микитчак зі Львова цього літа тиждень провів на Шопурці. Після проведених гідробіологічних досліджень фахівець разом зі своїм колегою, заступником директора з наукової роботи ІЕК НАНУ Юрієм Канарським, подали зауваження до повідомлення про планову діяльність в басейні річки.

«Такі гідротехнічні споруди чинять істотний негативний вплив на місцеві природні екосистеми аж до повної їх перебудови чи часткового знищення, тому безпідставно в цьому випадку використовувати термін «екологічно чиста електроенергія»», - пишуть науковці в своїх зауваженнях до проекту станцій у Кобилецькій Поляні.

Фахівці зазначають, що крім червонокнижних видів риб, птахів і кажанів у басейні Шопурки зі списків Червоної книги України, наведено також два види молюсків, два види плазунів та 26 видів ссавців, які використовують річкові русла як постійні кормові угіддя.
 

Причини для транскордонної оцінки

За даними досліджень, сьогодні річка Шопурка – одна з найчистіших водойм Закарпаття і України), що робить її цінним ресурсом питної води високої якості.

«Будівництво й експлуатація МГЕС що дериваційного, що загатного типу з прямим скидом в жодному випадку позитивно не вплине на якість води у річці. Натомість відбудеться негативна зміна якості води такого чистого допливу в транскордонну ріку Тиса, як Шопурка, що  знизить якість води у Тисі не тільки на території Закарпатської області, а й за межами України», - констатують фахівці.

За їх словами, підставою для проведення транскордонної оцінки впливу на довкілля для проектів кожної з дев’яти МГЕС є, насамперед вони аргументують це близькістю до Румунії: станції будуть побудовані на відстані біля десяти кілометрів від кордону з сусідньою країною.

Наступною причиною є те, що Шопурка – притока транскордонної Тиси, найбільшої правої притоки Дунаю. За словами експертів, за наявності негативного впливу на річку, його наслідки можуть поширитись й на згадані сусідні країни порушуючи норми Закону «Про оцінку впливу на довкілля» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 ).

«Міф» 1: енергонезалежність регіону

У представлених проектах станцій у Великому Бичкові та Кобилецькій Поляні інвестори зазначають метою будівництва «вироблення електроенергії для надійного енергозабезпечення заходу України та зменшення залежності України від зовнішніх джерел енергії».

Проте, сумарне споживання електроенергії в Закарпатській області становить приблизно 1800 млн. кВт-год), або 500 МВт у перерахунку на потужність енергоустановок. Ці потреби повністю забезпечуються генерацією «Бурштинського енергоострова» сумарною потужністю 1,95 ГВт.

«З огляду на це, твердження, що малі гідроелектростанції на Шопурці сприятимуть надійному енергозабезпеченню заходу України, є безпідставними. Оскільки вироблена у цьому регіоні електроенергія значною мірою йде на експорт, за який прибуток отримують приватні структури. Мова про зменшення енергетичної незалежності України є суто популістичною», - переконані Тарас Микитчак і Юрій Канарський.
 

«Міф» 2: скорочення викидів парникових газів

«Міф» про те, що реалізація проектів дозволить покращити стан навколишнього природного середовища за рахунок скорочення викидів парникових газів у атмосферу фахівці спростовують також:

«Експлуатація малих гідроелектростанцій на Шопурці аж ніяк не зменшить викиди СО2, оскільки виробіток електроенергії тепловими електростанціями у цьому випадку також не зменшиться, а тільки зросте, оскільки для забезпечення стабільної напруги, виробленої МГЕСами, буде збільшено виробництво електроенергії і на ТЕС заходу України.»

Еколог громадської організації “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук з Ужгорода додає, що дослідження водосховищ малих ГЕС у Канаді та в альпійських країнах свідчать про те, що ці водосховища є джерелом викидів в атмосферу парникових газів, домінуючим з яких є метан.

“Нерідко в таких водосховищах утворюється надзвичайно отруйний газ - сірководень. Саме такою є ситуація з МГЕС “Шипіт-1” на р. Шипіт у Перечинському районі. Через високу концентрацію у водосховищі сірководню, який утворюється через гниття значної кількості біомаси, що осідає на дні, воно потребує постійного очищення. Інакше річка ризикує стати “мертвою зоною” на багато кілометрів”, - каже пані Оксана

Як стверджує експерт, думка про те, що будівництво МГЕС сприяє скороченню викидів парникових газів в атмосферу, є хибною й давно спростованою науковцями.
 

 «Міф» 3: підвищення рівня самоочищення річки

Серед інших плюсів, які, начебто, має отримати річка Шопурка від масштабного проекту з встановлення в її руслі дев’яти малих гідроелектростанції, забудовники говорять про підвищення її здатності до самоочищення: значний об’єм сміття і твердого стоку зупинятиметься перед підпірною спорудою.

Науковці називають таке твердження голослівним, оскільки процеси самоочищення водойм є біологічними процесами й відбуваються за рахунок діяльності найпростіших мешканців річки - безхребетних, бактерій, грибів тощо. Навпаки – саме середовище існування цих організмів буде поставлено під загрозу.

«Дослідження впливу гідроелектростанцій в Українських Карпатах (Теребле-Ріцька ГЕС, Пробійнівська і Явірська МГЕС) показали, що їх функціонування знижує якість води на дві категорії класифікації якості вод за нормативними актами України. У випадку Шопурки з чистої і достатньо чистої якість води нижче МГЕС зміниться на слабо забруднену й забруднену», - підсумовують вони.
 

«Міф» 4: Протипаводковий захист

Окрім того, експерти-природоохоронці говорять, що такі твердження як «збільшення надійності протипаводкого захисту населених пунктів та відновлення пошкоджених берегів і берегоукріпних споруд» також є протилежними до реалій:

«Технічно гідроспоруди МГЕС не є протипаводковими, а вплив їх прямої діяльності на захист проти паводків не доведено на аналогічних об’єктах. Навпаки, вони сприятимуть зосередженню паводкових вод на місці загат замість їх швидкого проходження руслом.

Це твердження має сенс за умови, що під час паводків і повеней загати МГЕС будуть порожні й прийматимуть в своє ложе додаткові водні маси, що суперечить їх технічному завданню.»

Як пояснюють Тарас Микитчак і Юрій Канарський, розмиття дамб, збудованих на осадових породах, під час сильних паводків становитиме загрозу спуску додаткових водних мас під час різкого підняття рівня води.

«Проектоване будівництво МГЕС на річці Шопурка буде мати різко негативний вплив на екологічний стан річки та її басейну, а шкода, яка буде завдана басейновій екосистемі, – неспіврозмірною з фактичними соціально-економічними вигодами від проекту», - вважають вони.

Олена Мудра

03 серпня 2018р.

Теги: МГЕС, Шопурка, гідроенергетика

Коментарі

вода 2018-08-12 / 16:19:55
Продаєм чисту воду у корчагах і буде кожному з нас щастя у 2500різів більше ніж від зеленого тарифу якй кінчиться в 2030році.А на зароблені гроші насадим лісу аби наша дорога вода не пропала.

Wv T4 2018-08-10 / 07:18:03
Все правільно написано
ОБІЦЯЮТЬ !

гайналь 2018-08-04 / 03:51:01
Бідні гуцули...

Чого бідний? Бо дурний. А чого дурний? Бо бідний...

Лемко 2018-08-03 / 23:36:09
Васильку,не буде там ни пстругів, ни перика, ни рака. повір мені, брате, а не віриш - поїдь до Тур"ї Поляни. там був рай колись, а зараз пустка. вся вода кілометрами по трубі тече, а колишнє русло практично сухе. яка там риба може бути? бабець не виживе. думайте пр дітей і внуків.

Міша Гузо стоматолог 2018-08-03 / 23:26:24
Думаю шо не треба нам бичкувлянам цих Гесів ! А Голова селища нашого Божук є брехач і хабарник кончений

Василько 2018-08-03 / 22:21:07
", як житель селища, міг сказати своє «так» або «ні», мені потрібно знати з чим прийшов інвестор, а зараз такого розуміння немає»… "
(1) Абсолютна правда!!! Це б мало бути фундаментальним для всіх жителів селища, ци соглашатись з побудовов ГЕС алебо Н!!!
(2) Окрем того, дуже важно для жителів селищ, що б екологія не терпіла, а для того найліпшим індікатором явлається, чи други риб присущі для річки Шопурка, як форель (пістранг) и главатиця, можуть там существовати и розмножатися. Окрем того , що б споруди на чистiня контамінованої води з селищ, яка прямо відтікає до Шопурки, треба забезпечити на першому місті ефективні фільтровані споруди для контамінованих- одтокових вод, а потом витворити водні рамена ШОПУРКИ для мограції риб. Окрем безпеки сел, що б вода удержована дамбами несталася потенційним джерелом для повені (колапс дамби ставя в 40 - 50-х роках ХХ віку докінця ай у Швейцаріі!!!), без очистних ефективних споруд i без витворення водного середовища для форелів и главаток жителі селища бо немали соглашатись на побудову дамб для ГЕС.
Представителі селищних рад, бо мали консультовати швейцарців, німців і австрійців, які мають величезний опит с побудовов малих ГЕС, с удержанім водної фауни, докінця обновлюють ай хов майже изчезнутого з ріки Рин атлантичного лосося (подобна риба головатиці). Юрісти бо могли порадити як сформулювати контракт жителів селищ, убо мали возможнiсть розорвати контракт с інвестором(рами) без права на компензацію для інвестора(ів), якщо критерія для безпеки водних дамб потенціально загрожує село, яке знаходиться в близкості цих дамб, недодержувуться предписана регуляція рівня води, фауна Шопурки незліпшуєся а докінця деградує (форелі изчезавуть), побудова очистних споруд не є ефективна атд. Все це має бути зроблене перед тим як ся основна побудова ГЕС-ів почне.

П.С. Шеф фільтровальних споруд при Базелі(Швейцаріа) кажде рано випиє малий стакан води. Це є вода яка перейшла через фільтровальні споруди, і є здоровий без кишково-жалудочних проблем. Окрем того в Рині в Базелі можете ловити форелі при великих фармацевтичних фабриках. То доказує, що возможно мати індустрію паралельно с здравим екологічним довкілям.

бичкулянин 2018-08-03 / 17:03:09
Ось відповідь, хто не розуміє "в чому суть зеленого тарифу":

За розрахунками енергетичних експертів Bloomberg, обсяг енергетичних потужностей всіх сонячних та вітрових електростанцій у світі вперше перевищив 1 трильйон ват.
Як зазначається у статті, для досягнення такої потужності світовим виробникам «зеленої енергії» знадобилось близько 40 років. Водночас, другий трильйон ват буде встановлено всього через 5 років.
Як каже дехто в Одесі - Нічого особистого, це просто бізнес.

до Лемко 2018-08-03 / 15:57:29
Уважніше, шановний, читайте коментар, уважніше читайте... бо Великий Бичків це не Тур"я Поляна, видимо, що собою являють і "інвестори" і "екологи"...

Лемко 2018-08-03 / 13:22:52
Бичкулянине, поїдьте на екскурсію в Тур"я Поляну, вам сильно очі відкриються.

бичкулянин 2018-08-03 / 12:04:26
Дуже дивна стаття, занадто заполітизована і занадто замовна. Ця так звана Олена Мудра, писала статтю по принципу – біг пес через овес… Інтерв'юери або не володіють інформацією, або володіють поверхово. Тож розвінчуємо міфічну Олену:
Так, до прикладу, останній раз берегоукріплювальні роботи на річці Шопурка проводилися після катастрофічної повені чи паводку лютого 1998р. Хто в ті роки проживав у Вел.Бичкові, той пам»ятає, що на ще діючу залізничну станцію Вел.Бичків, вже практично в березні 1998р. прибув перший ешелон з будівельниками з Полтавщини, Вінничини, які відновлювали берегоукріплення р.Шопурка від гирла р.Тиса аж до Чорного Мосту. Але на превеликий жаль, після 1998р. відновлювальні роботи практично не проводилися.
Далі, сьогодні річку Шопурка – НЕ МОЖНА назвати «одна з найчистіших водойм» поза як, у її верхів’ї, в с.Кобилецька Поляна, практично не працюють очисні споруди і всі побутові стоки селища прямиком попадають в річку.
Про «доблесних» екологів з ГО «Екосфера», хочу зауважити , що зараз у Великобичківській школі-інтернат проводяться так звана «Велика битва різьбярів», де в шкільному парку варварським способом знищують зелені дерева – здираючи з них кору, розпилюючи, перетворюючи зелений шкільний парк на алею(!!!) МЕРТВИХ дерев. Чи ваша екологія має вибірковий характер для «регіоналів» одна, для «самопомочі» інша?
Повірте, коли у селищі є проблема, а це водопостачання великого сільського(!!!) мікрорайона Крушник, то на задній план якось відступають і політичні ігрища, і європейські забави під назвою «зелений тариф» в купі з іноземним обладнання і всілякі низькопробні аргументи всіляких пихато-псевдонаукових дядечків.
Чи потрібні МГЕС чи ні має вирішити громадськість – жителі Крушника, але як каже один(!!!) розумний інженер «для того, аби я, як житель селища, міг сказати своє «так» або «ні», мені потрібно знати з чим прийшов інвестор, а зараз такого розуміння немає»…

НОВИНИ: Соціо

17:14
В Ужгороді у скансені майстри з усього Закарпаття "фестивально" відроджували гончарні традиції
17:05
Тренер із Мукачева встановив рекорд України, розбивши руками за 5 хвилин 163 дошки
15:45
Із метою запобігання розпосюдженню кору в Білках на Іршавщині на тиждень переносять шкільні канікули
14:04
На Закарпатті відновлюють музей лісосплаву
12:36
В Ужгороді чоловік і жінка викрали з авто документи, з гаража – скутер і титанові диски, а з будинку – майно
10:37
Щороку на Закарпатті рак грудей виявляють у 300 жінок
10:22
У Мукачеві штрафують за спалювання сухого листя
10:14
Через відсутність дощів грибів на Закарпатті нині мало
10:07
У Ярку, на Ужгородщині третій місяць не працює поштове відділення
06:25
Відбулося засідання Наглядової ради УжНУ
18:01
/ 1
На Закарпатті визначили найкращі вина та коньяки країни
17:54
/ 1
Площа вирубки в ботанічному заказнику Странзул на Тячівщині – рівноцінна площі 600 футбольних полів
17:32
Мешканцям Хуста пропонують об’єднати сили для розвитку туризму
17:27
Через подорожчання бензину закарпатці переходять на дешевше пальне
17:24
Цьогорічні закарпатські вина обіцяють стати унікальними
16:22
До 73-ї річниці УжНУ відбулося святкове засідання Вченої ради вишу
15:16
/ 2
Із 22 жовтня в Ужгороді офіційно розпочнеться опалювальний сезон
14:37
Майже 11,5 тисяч ужгородців отримали медикаменти за програмою "Доступні ліки"
13:57
Про Стратегію розвитку Ужгорода-2030 говорили із першим заступником Національного інституту стратегічних досліджень
12:43
На Воловеччині росте коркове дерево
12:38
/ 1
Ужгородські гвардійці житимуть в оновленому реконструйованому приміщенні
12:05
/ 1
У Мукачеві 286 учасників бойових дій отримали майже 2 млн грн на ремонт житла
11:13
Із неділі, 21 жовтня в Ужгороді запрацює комунальний транспорт
11:06
У навчальних закладах Мукачева працюють 3 спеціальні та одна логопедична група
10:52
У чотирьох школах Ужгорода – нові керівники
» Всі новини