Серед дев'яти заявників правозахисник Іван Павлов, журналісти Григорій Пасько та Тимур Олевський, псковський депутат Лев Шлосберг та ін., пишуть "Ведомости".
На думку заявників, указ порушує гарантоване конституцією право на пошук і розповсюдження інформації.
Президент не може розширити своїм указом перелік відомостей, що складають держтаємницю, це можна зробити тільки федеральним законом, пояснює Іван Павлов.
За його словами, президент вийшов за рамки своїх повноважень.
Указ, на думку заявників, також суперечить ст. 7 закону "Про держтаємницю", де визначено перелік відомостей соціальної значущості, які не можуть бути засекречені, у тому числі відомості про надзвичайні події. "Смерть солдата, на наш погляд, є надзвичайною подією", - зазначив Павлов.
Крім того, указ порушує принцип визначеності і недвозначності норм права: термін "спеціальна операція" не розкритий в нормативно-правових актах, тому неможливо визначити, що саме до неї віднесено.
Людина, не обізнана про проведення спецоперації, може і не знати, що держтаємницею є відомості про втрати, таким чином журналісти не можуть передбачити наслідки своїх дій, йдеться у заяві. Шлосберг вважає, що указ був підписаний через події в Україні: "Не може бути секретних втрат армії в мирний час, суспільство має знати, чим воно платить за операції Збройних сил, оскільки фінансує їх через податки, а торік вийшло так, що гроші жителів Росії безпосередньо пішли на вбивства людей ".
Нагадаємо, раніше Путін підписав указ, яким засекретив дані про втрати армії "в мирний час".