Як Ужанський нацпарк став на бік руйнування Карпат, а надлісництва через вітряки втратили сертифікати FSC

Весна ще не почалася, а у кварталах 1, 2, 5 і 6 Пашківецького (Жденіївського) лісництва Свалявського надлісництва на площі майже 20 га вже рубають ліс. «Закарпаттяобленерго» планує будувати там нові лінії електропередач для майбутньої вітроелектростанції на полонині Рівній. Комісійне обстеження цих лісосік проходило 19 січня – посеред морозних снігових заметів. Легалізувати підтримані лісівниками забаганки бізнесу допоміг Ужанський нацпарк. 

У реєстрі лісорубних квитків статус деяких рубок значиться як «не розпочата». До такого самого трюку вдались й тоді, коли під нову лісову автодорогу, яка проходить у тих же місцях що й ЛЕПи, вирубали праліси лісництва «Шипот» в Ужгородському надлісництві. Обом надлісництвам ці порушення коштували сертифікатів FSC.

Паралельно з перевіркою і рубками Мінекономіки поновило процедуру Оцінки впливу на довкілля для будівництва ТОВ «Вітряний парк Турянський» вітроелектростанції на полонині Рівній. Висновок планують видати 13 лютого. 

Громадськість надіслала понад три сотні звернень до міністра економіки Олексія Соболева з проханнями визнати недопустимим будівництво цієї ВЕС та надати природоохоронний статус іншим карпатських хребтам, які теж під загрозою забудови вітряками. У даному випадку позитивний висновок ОВД фактично легалізує численні порушення на Рівній та у навколишніх лісах навколо і відкриє для Карпат «скриньку Пандори».  

«Видача позитивного висновку ОВД, фактично буде «зеленим світлом» для реалізації проєктів за принципом, що спочатку ми нищимо природу, будуємо фундаменти, будуємо дороги. А потім, коли вже природа знищена, почитаємо проходити процедуру ОВД і отримуємо позитивний висновок. Фактично, це буде сигнал, що держава таке дозволяє. На даний момент вже «нарізані» ділянки під будівництво на полонині Красна і на Свидовці, готуються «під нарізку» на Вододільному хребті і горі Гостра. Це значить, що вже, ймовірно, весною, туди так само зможе заїхати техніка і почати нищити ці полонини як і Рівну.

А альтернативні місця для вітряків знайти дуже просто – їх треба будувати на рівнині. Є картування секретаріату енергетичного товариства, яке чітко враховувало не лише екологічні обмеження, а і силу вітру. І ті ділянки, які рекомендуються, якраз таки ті, які є максимально ефективними для вітроелектростанцій. Це буде і енергетично доцільно, і не буде шкоди для природи», – пояснює аналітик «Української природоохоронної групи» Петро Тєстов. 

Зовсім нещодавно стало відомо, що у Свалявському надлісництві проєктують ще одну нову лісову автодорогу - на гору Гостра. Там теж заплановане будівництво ВЕС. 

Як відбувалось обстеження і що з ним не так

Експерт «Української природоохоронної групи» Андрій Тупіков, який теж брав участь у комісійному обстеженні, розповідає, що з самого початку на багато питань відповіді він не отримав. Зокрема, і як рубки вплинуть на біорізноманіття та червонокнижні види, що там ростуть.

Тут варто наголосити, ще плануючи нову автодорогу у Свалявському надлісництві, не визнавали наявність у місцях рубок рослин з Червоної книги. Тоді як природоохоронці їх там знайшли. Те саме відбувається в Ужгородському надлісництві, де локалітети ЧКУ відкидають навіть у пралісах та інших охоронних зонах. 

«У сухому залишку, після півгодинної дискусії все звелось до того, що комісія наразі не може повноцінно провести обстеження, оскільки сніговий покрив не дозволяє оцінити потенційний вплив планованої лісогосподарської діяльності на природні комплекси. Лісники мене запевняли, що всі дані по рідкісних видах у них є і всі обстеження вони проводять. 

Однак, навіть при наявності у них даних по всі рідкісні види рослин і тварин, у комісії наразі не було можливості ані підтвердити, ані відкинути їх дані. Після отаких розмов лісники почали тиснути на те, що комісія має обстежити виключно стан деревостанів, а, мовляв, все інше вже і так враховано. Але ж такі речі взагалі немає необхідності перевіряти, адже є матеріали лісовпорядкування з усіма цими даними», – каже Андрій Тупіков.

Після обстеження невеликої частини із майже 50-ти відведених під рубку ділянок, комісія повернулася у надлісництво, де їх вже чекали підготовлені на підпис акти. Андрій Тупіков та голова ГО «Save Пікуй» Наталія Вишневська, яка також брала участь в обстеженні, підготовлені акти, у які лісівники не захотіли внести їхні коментарі, не підписали і подали до них окремі зауваження. 

«Протягом обстеження мене неодноразово намагались переконати, що «нічого рідкісного вони не знищують», «навіщо київські приїхали до Закарпаття, що в Києві мало проблем», «не заважайте розвитку зеленої енергетики», «хто нам платить за все це» і так далі», – додає Андрій Тупіков. – Насамперед я вимагав, аби в акті було зазначено, що комісійне обстеження відбулось, але цілей досягнуто не було, оскільки сніг та інші фактори не дозволяють дати об’єктивну оцінку. Підтримки не було. Ба більше – в акті ніде не було прописано, що ми (з Наталією Вишневською) були учасниками того обстеження».

^{Фото з обстеження 19 січня 2025 року, надані ГО «Save Пікуй» та Андрієм Тупіковим}

^{Підготовка прокладання кабелів у Свалявському надлісництві, під полониною Рівна і горою Гостра, листопад 2025 року}

Щоб бути об’єктивними і, зокрема, у застереженні, що лісівники працюють на забаганки вітроенергетичного бізнесу, звертаюся з коментарями до директора Свалявського надлісництва Ярослава Луцького.

Нагадаю, протягом двох років, відколи лише постала потреба покращувати існуючу або створювати нову інфраструктуру для вітроелектростанції на полонині Рівна у лісах навколо – в Ужгородському та Свалявському надлісництвах – лісівники вперто не бачать там червонокнижні види. «Відсутність» таких по документах дала змогу вільно отримувати погодження на будівництво та рубки навіть у старовікових лісах та пралісах.

– Пане Ярославе, чи усі із майже 50-ти ділянок були обстежені 19 січня? Чому акти були роздруковані заздалегідь і підписи громадськості на них відсутні?

– З тим розрахунком, що ми дотримались усіх норм законодавства, чорновик акту був готовий. Присутня на місці комісія мала можливість обстежити усі ділянки, це по-перше. По-друге, представники «Української природоохоронної групи» і «Save Пікуй» самі не захотіли підписати акти. Натомість, вони залишили свої коментарі і зауваження, які ми долучили до актів. 

Усі ділянки, на яких заплановані рубки, були оглянуті. Комісія пройшлася вздовж траси планованої ЛЕП і зауважень до ділянок не мала. Тому ми змогли у один день пройти все, зверху до низу.

– Яка мета даного комісійного обстеження?

– Основна мета такого комісійного обстеження для рубок, не передбачених матеріалами лісовпорядкування, виключити неправомірність відведення ділянок у рубки, які не заплановані цими матеріалами. Є, відповідно, інженер-таксатор, який дає своє заключення щодо того, правильно назначена рубка, чи ні. Є міжрегіональне управління, яке засвідчує, чи дійсно ця рубка відбувається у встановленому законом порядку. Ми, як лісокористувачі, даємо свої пропозиції щодо лісогосподарського заходу і представник природоохоронної організації засвідчує (у даному випадку з Ужанського нацпарку – ред.), що ми не проводимо цей лісогосподарський захід у природо-заповідному фонді і не порушуємо природоохоронні зобов’язання.

– Що обстежує комісія? Чи досліджували наявність у місцях рубок старовікових лісів та червонокнижних видів?

– Справа у тому, що на цьому акті є чітко написано, що це (обстеження – ред.) стосується деревостанів. А деревостан включає у себе материнське насадження і підлісок. Трав’яне покриття під деревостаном тут не визначається, тому ми його не обстежуємо.

Облік червонокнижних видів по надлісництвах ведеться. Де є характерні місця зростання і локалітети наявності ЧКУ, там вони включені, на них є відповідне обмеження і в цих місцях є певні обмеження на лісогосподарські заходи – чи повністю є заборонна на рубки, чи тільки вирібкові. Якщо там є охоронне зобов’язання, то є і охоронні зони та інше. Для збереження біорізноманіття і їх розмноження є виділені відповідні локації, де вони є і де вони охороняються.

Що стосується старовікового лісу, то на сьогоднішній день у даній місцевості це все є експлуатаційні ліси. 

Тобто, ми знову повертаємося до позиції лісівників, що нічого цінного з точки зору охорони у місцях рубок немає. Але це розходиться з тим, що бачили екологи, із скандалом через вирубку пралісів і, тим паче, з відкритими кримінальними провадженнями. 

Аналітик «УПГ» Петро Тєстов та екологиня ГО «Екосфера», к.б.н., Оксана Станкевич-Волосянчук вбачають у словах директора Луцького маніпуляцію. 

«По-перше, постанова не уточнює, що саме лісівники мають обстежувати. Написано, що доцільність призначення рубок визначається комісією. Логічно, що у питання доцільності, входить і питання наявності червонокнижних видів. Тому що якщо є червонокнижні види, то така рубка не може бути доцільною, бо вона порушує закон. Тому це особисте трактування постанови лісівниками і нічого більшого. Там не написано, що має оцінюватись лише деревостан. Там йдеться про доцільність.

По-друге. Те, що у них немає у матеріалах лісовпорядкування червонокнижних видів - означає, що лісівники не якісно працюють. Закон «Про Червону книгу» не каже, що оформляються тільки ті види, які прописані у матеріалах. Тим більше у тому ж Свалявському надлісництві існує практика, коли у кінці минулого року там створили охоронні зони (під горою Гостра – ред.). У матеріалах лісовпорядкування там теж не було вказано наявність рідкісних червонокнижних видів, але ж лісгосп визнав наявність цих видів і зони створили», – пояснює Петро Тєстов. 

«Ще у грудні, коли Свалявське надлісництво організувало круглий стіл із залученням зацікавлених сторін, я зазначала, що взимку обстеження проводити не доцільно, бо такі обстеження проводяться у вегетаційний період. Ліс, через який проходить дорога і плануються подальші суцільні рубки, багатий на локалітети видів, занесених до Червоної книги України. 

Літнє обстеження цих ділянок, організоване Свалявським надлісництвом, чомусь не виявило великі площі підсніжника білосніжного, локалітети білоцвіту весняного та різних видів зозулинцевих. Відповідно, ці види не внесені до облікових та лісовпорядчих матеріалів надлісництва. При цьому наукові дані про ці види з координатами є у відкритих базах даних iNaturalist та UkrBin. Чомусь у Свалявському надлісництві не захотіли прислухатися до цих зауважень, хоча і від ГО «Екосфера» були надані усі відповідні наукові матеріали», – додає Оксана Станкевич-Волосянчук.

Скандал з Ужанським нацпарком

Тепер ви краще розумієте, у чому полягала «легалізуюча» роль Ужанського нацпарку. До 19 січня адміністрації об’єктів природно-заповідного фонду Закарпаття намагались уникати скандалу через участь у комісійних обстеженнях вирубок для потреб вітроелектростанцій. Але тепер саме нацпарк вирішив легалізувати руйнування Карпат і відправив на обстеження інженера з охорони природних екосистем відділу державної охорони Ярослава Бобрика.

На мій запит у нацпарку відмовилися назвати, хто саме з їхніх працівників брав участь у комісійному обстеженні та яка у цього працівника освіта. Також відмовилися надати копії актів обстеження. Там послалися, що інформація про працівника – це «персональні дані», а акти, які є публічною інформацією, можуть надати лише «виготовлювачі та володільці» цих документів.

Медіаюрист Віталій Гусак вбачає у діях нацпарку порушення через безпідставну відмову у наданні публічної інформації. Формально пославшись на «персональні дані», там не застосували обов’язковий трискладовий тест, передбачений Законом «Про доступ до публічної інформації». «Розпорядник не пояснив, яким саме законним інтересам може зашкодити оприлюднення цієї інформації, у чому полягає реальна шкода та чому вона переважає суспільний інтерес у доступі до даних про діяльність державного органу.

Крім того, парк фактично ототожнив інформацію з документом і відмовив у доступі до всього акту обстеження замість того, щоб надати відкриту частину інформації, як цього прямо вимагає закон. Також, визнавши, що частина запитуваних документів перебуває у володінні іншого органу, парк не перенаправив запит належному розпоряднику, що є окремим і самостійним порушенням закону», – пояснює Віталій Гусак. 

Ужанський нацпарк не вперше виявляється далеким від ідеї збереження природи. Натомість, рухається у бік екозлочинів, забаганок бізнесу, сумнівної політики держави чи стає інструментом для схем на тендерах чи війнах за вплив на кордон.

Сьогодні природоохоронну установу очолює депутат Закарпатської облради Ярослав Шукаль (партія «Рідне Закарпаття»). Для цієї посади у передпенсійному віці він здобув біологічну освіту. Без досвіду роботи у природоохоронній сфері, Шукаля призначили в.о. директора за більш як півроку до отримання диплому у відповідній спеціальності.

Як Свалява і Ужгород втратили сертифікати FSC

Але якщо Ужанський нацпарк втрачає, поки що лише іміджево – через ненадання публічної інформації за запитом журналіста і оскарження цього до Уповноваженого з прав людини, то лісівники вже економічно: сертифікати FSC для Свалявського і Ужгородського надлісництв призупинені. 

^{Скрін з сайту ДП «Ліси України»}

Приводом для цього стали системні порушення принципів ведення лісового господарства у лісництвах надлісництв навколо полонини Рівної та гори Гостра. Тут і будівництво незапланованої матеріалами лісовпорядкування та економічно не доцільної для лісового господарства нової автодороги, і знищення старовікових лісів, пралісів та локалітетів червонокнижних видів, які не існують по документам. А також ігнорування участі громадськості.

Після призупинення сертифікатів, надлісництва мають три місяці на виконання ряду вимог аудитора по усуненню лісопорушень. Якщо невідповідності не усунуть, то орган сертифікації відкличе сертифікат. Правда, навряд, що у Свалявському і Ужгородському надлісництвах відновлять старовікові ліси та парліси, або рекультивують побудовану для потреб «Вітропарків» автодорогу. 

«Це проблема так званої лісової централізаційної реформи: надлісництва є утримувачами лісових сертифікатів, але рішення приймаються не у надлісництвах, а в офісі ДП «Ліси України». Виходить так, що якщо там не зацікавлені у дотримані принципів і критеріїв національного стандарту лісової сертифікації FSC де-небуть в Карпатах, то надлісництво втрачає сетрифікат. А з ним разом і місцеві деревообробники-імпортери втрачають можливість закуповувати місцеву сировину. Бюджет, відповідно, втрачає кошти. Правда, потім всі винними роблять природоохоронців, які вказують на невідповідності у ведення лісового господарства національному стандарту лісової сертифікації FSC.

Під час будівництва цієї ж дороги на території Ужгородського надлісництва було зрубано праліс. Вибухнув скандал, прокуратура відкрила кримінальне провадження. Внаслідок цього надлісництву органом сертифікації був призупинений сертифікат лісоуправління FSC», – коментує втрату сертифікатів екологиня ГО «Екосфера», к.б.н., Оксана Станкевич-Волосянчук.

Лісова сертифікація – це сертифікація системи ведення лісового господарства, яка підтверджує, що сертифіковане підприємство працює у спосіб, що зберігає біорізноманіття, приносить користь життю місцевих жителів та працівників, забезпечуючи при цьому його економічну життєздатність.

Сертифікація в Україні є добровільною і потребує додаткових організаційних, інституційних та фінансових зусиль лісогосподарського підприємства. Наявність сертифікату дає можливість підприємствам постачати свою продукцію на світові ринки, а тому це бажаний інструмент для лісогосподарських підприємств, які або самі експортують пиломатеріали, або якщо їх експортують підприємці, які постійно купують від них ліс.

Хто у Верховній Раді проти Карпат

Лісівники, Ужанський нацпарк, обласні депутати та місцеві ради, Державна інспекція архітектури та містобудування, Держекоінспекця у Закарпатській області, прокуратура та поліція – не єдині, хто підіграють «Вітропаркам». У Верховній Раді теж триває боротьба за Карпати. Через законопроєкти, що отримують широку підтримку народних депутатів, деякі обранці тягнуть «ліві» правки, якими послаблюють природоохоронне законодавство. 

Такою є правка до законопроєкту №9549, що наразі відомий як антиконституційний закон «Про Закарпаття». Ним запустили механізм примусового відчуження земельних ділянок і майна в Ужгородському районі Закарпатською військовою обласною адміністрацією за погодженням з урядом, зокрема на користь релокованих підприємств. 

Народна депутатка Антоніна Славицька через законопроєкт №13174 намагалася протягнути призупинення процедури отримання висновку ОВД за наявності судового провадження. Від прийняття правки врятувало те, що її винесли на окреме голосування і маніпуляції забракло голосів. 

Через зміни у Податковий кодекс протягнули можливість розміщувати об’єкти вітроенергетики на гірських територіях Карпат на висоті 800 метрів і вище, які вони потрібні для забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу. Згодом один із бенефіціарів «Вітпропарків», Максим Єфімов, зареєстрував два ТОВ з відповідною діяльністю в Усть-Чорній. Тамтешня селищна рада рішеннями сесії вже «порізала» полонину Красну та Свидовець під ВЕС і тепер готує інші по зміні цільового призначення полонині із передачею землі у оренду.  

Також земельні рішення на користь «Вітропарків» вже прийняли у громадах, яким належить високогір'я Лютянської Голиці, Гострої і Вододільного хребта. І, як показує приклад полонини Рівної, навіть до завершення процедури ОВД, після отримання одних лише дозвільних документів на будівництво фундаментів вітряків від ДІАМу, підставою для отримання яких є документи від органу місцевого самоврядування, незаконна забудова полонин йде дуже швидко. 

Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що деякі депутати обурені трактуванням законодавства з боку ДІАМ, яке дозволяє обходити екологічні норми і підкреслила необхідність дотримання законодавства про Оцінку впливу на довкілля, якою інвестори часто нехтують або проводять формально. «Ми були обурені позицією ДІАМ і цим зухвалим роз'ясненням, що основа чи фундамент вітряка є окремою спорудою. Думаю, що тут ми вийдемо на достатньо жорсткі формулювання стосовно звернень і запитів до ДІАМ, але одночасно і до законодавчих ініціатив», – цитує пані Іванну видання «Еспресо.Захід».

Минулої осені Іванна Климпуш-Цинцадзе виступила однією з ініціаторок проведення спільного виїзного засідання комітетів Верховної Ради з питань Євроінтеграції та екологічної політики на Закарпатті. Два дні народні депутати вивчали масштабну проблему, яка загрожує руйнуванням не лише вже згаданим хребтам, а і полонинам Кук (у південно-східній частині Боржавського хребта), Менчул (на межі букових пралісів ЮНЕСКО), Апецька та Довга і, не виключено – іншим.

^{Проєкти вітропарків на Закарпатті. З презентації Владислава Єременка, 8 листопада 2025 року}

Альтернативу бізнес і уряд, а також вертикаль влади президента Володимира Зеленського, без підтримки якої масштабне порушення існуючого законодавства та його переписування під бізнес було б не можливим, чути не хоче. Хоча природозахисники вже три роки наголошують, що вона є. 

^{Виступ Оксани Станкевич-Волосянчук, 8 листопада 2025 року}

«Грунтовного висновку комітетів поки немає, але вони склали цілий список державних органів влади з рекомендаціями до них, які ті мали б виконати виконати з дедлайнами від 31 січня до 5 лютого 2026 року. Наприклад, відповідальним міністерствам, Закарпатській ОВА, відповідним територіальним громадами при плануванні, погодженні та реалізації проєктів будівництва вітрових електростанцій рекомендували дотримуватися вимог законодавства у сфері будівництва та екологічного законодавства. Також вони б мали підготувати комплексний висновок про екологічні ризики будівництва вітропарків у субальпійській зоні Українських Карпат, а 5 лютого 2026 року прозвітувати про вжиті заходи. Поки цього ми не чули.

Також у рекомендаціях йдеться про посилення захисту лісів та, до правоохоронних органів, підготовка аналізу про вжитих заходах щодо кримінальних проваджень, які дотичні до проєктів вітрової енергетики. Поки і про це ми не чули, як і про комплексний висновок щодо екологічних ризиків будівництва вітропарків у субальпійській зоні Українських Карпат», – коментує голова ГО «Save Пікуй» Наталія Вишневська висновки виїзного засідання з позиції громадськості, які більш детально описані на фейсбук-сторінці організації.

Як відомо, дотичні до будівництва вітряків у горах кримінальні провадження були відкриті не лише по фактах лісопорушень, а і безпосередньо через земляні і будівельні роботи з будівництва вітряків на полонині Рівна.

Олена Мудра, «Закарпаття екологічне»

Теги: нацпарк, вітряки, сертифікат, вітроелектостанція, вітропарки, полонина, Рівна, Руна, рубка, праліси, Карпати

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати