"Вужі на сковороді" пралісів "Шипота"

У кінці березня-на початку квітня в Українських Карпатах стався безпрецедентний екозлочин – у лісництві «Шипот» Ужгородського надлісництва під полониною Рівна вирубали частину пралісів. Це цілий лісовий масив, представлений різновіковими, зокрема, 200-річними деревами, які «заважали» новій, незапланованій у матеріалах лісовпорядкування лісовій автодорозі. Вирубку провели у виділах 1 та 2 кварталу 3 лісництва, висновок по яких у 2019 році погодило ДП «Перечинське ЛГ».

Державне підприємство «Перечинське лісове господарство» внаслідок реорганізації Держлісагенства у 2022 році стало частиною філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України», на базі якого у 2025 було утворене Ужгородське надлісництво філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України». Реформування ніяк не вплинуло на охоронний статус раніше погоджених пралісів, усі матеріали по яких, як тепер стверджують лісівники, – «загубились».

Тому за фактом вирубки у пралісах – на ділянці 0,5 га у межах лісництва «Шипот» виявили 114 пнів свіжозрубаного бука віком до 200 років – екологічна прокуратура розпочала кримінальне провадження за ч. 3 ст. 246 КК України, тобто незаконні рубки у особливо охоронюваних лісах.

Крім того, інформація про злочин ужгородських лісівників вийшла на міжнародний рівень, ставши предметом обговорення на засіданні робочої групи з питань сталого управління лісами Карпатської конвенції. Також вирубка у пралісах привернула увагу FSC-Україна та органу лісової сертифікації GSG, яка надає послуги з лісової сертифікації у Закарпатті.

Лісова сертифікація в Україні є добровільною і потребує додаткових організаційних, інституційних та фінансових зусиль лісогосподарського підприємства. Наявність сертифікату дає можливість підприємствам постачати свою продукцію на світові ринки, а тому це бажаний інструмент для лісогосподарських підприємств, які або самі експортують пиломатеріали, або їх експортують підприємці, які постійно купують від них ліс.

Крім того, вирубка у пралісах збурила усі, без винятку, незалежні від грошей держави і бізнесу природоохоронні організації.

Що таке праліси?

Праліси та старовікові ліси – це недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги, котрі не в змозі повноцінно надати господарські ліси. Після знищення, праліси неможливо відтворити, тому за незаконні рубки у них передбачена кримінальна відповідальність.

За оцінкою експертів, по всій Україні може знаходитися понад 70 тисяч га пралісів та недоторканих лісів, які виділені Методикою визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів.

Порядок надання лісовій ділянці статусу пралісів, квазіпралісів чи природних лісів регулює Методика, відповідно до якої після погодження з постійним лісокористувачем або власником лісів висновку на таких ділянках пралісів, квазіпралісів або природних лісів забороняється здійснення заходів, передбачених статтею 39-1 Лісового кодексу України. У лісівників з’являється новий обов’язок – зберегти такі ліси.

«Ці праліси (у виділах 1 та 2 кварталу 3 лісництва «Шипот» – ред.) погоджені, є висновок. Його погоджував іще Перечинський держлісгосп, стосовно віднесення лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів і природних лісів. Частина цих територій є пралісами безпосередньо, а частина – це буферна зона, де забороняються будь-які рубки. Відповідно до статті 39-1 Лісового кодексу України, якщо є висновок щодо належності до пралісів, то забороняються будь-які рубки, забороняється будівництво нових автодоріг і ще низка заборон. Тобто, у пралісах рубки під будівництво доріг, у будь-якому випадку, – незаконні. І також закон передбачає, що ці території повинні бути віднесені до природно-заповідного фонду України (через створення пралісових пам’яток природи – ред.)», – пояснює Людмила Сломінська, менеджерка лісових проєктів WWF-Україна.

^{Скриншот останньої сторінки висновку про належність лісів колишнього Перечинського держлісгоспу до пралісів, який погоджений директором}

Експерти WWF-Україна, організації, що діє під егідою Всесвітнього фонду дикої природи, разом з іншими українськими природоохоронцями та науковцями, громадськістю, лісівниками, політиками і іншими зацікавленими сторонами, працювали над законодавчою базою для збереження пралісів, квазіпралісів та природних лісів.

Але зараз лісівники заперечують, що провели вирубку саме у погоджених ними пралісах. Кажуть, що у виділах 1 та 2 кварталу 3 лісництва «Шипот» таких лісів немає.

На фоні скандалу ДП «Ліси України» вийшло із поясненням щодо будівництва дороги і, посилаючись на акт комісійного обстеження, заявили про відсутність пралісів у місцях рубок. «Насадження відводилися в рубку на підставі актів обстеження, складених за результатами роботи комісії, до складу якої входили представники регіонального управління Держлісагентства, місцевої влади тощо. В акті обстеження відсутня інформація щодо належності лісового фонду до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, а також будь-які інші застереження», – пишуть ДП «Ліси України».

Ще раніше, ніж лісівники, до маніпуляцій із пралісами вдалися депутати Закарпатської обласної ради і у 2021 році двічі провалили голосування за надання статусу пралісових пам’яток природи місцевого значення погодженим лісівниками пралісовим ділянкам. Наразі частина з них – у процесі оголошення статусу пралісової пам’ятки природи загальнодержавного значення.

Більше про це читайте у розслідуванні «Війна з пралісами. Як на Закарпатті облрада воює проти національної спадщини України».

Праліси лісництва «Шипот»

Чи може бути так, щоб лісівники не знати, що у «Шипоті» під автодорогу вирубують праліси?

Ні, не могли не знати. У структурі Державного агентства лісових ресурсів України зберігаються два оригінали «Висновку про належність лісових ділянок Державного підприємства «Перечинське лісове господарство»: у відповідному територіальному органі, що здійснює управлінську функцію, – це «Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», та територіальній філії господарського ДП «Ліси України» – «Карпатському лісовому офісі». Ще один оригінал зберігається у ініціатора процесу ідентифікації та заповідання пралісових ділянок – WWF-Україна.

Щоб зрозуміти, слідкуйте за руками.

До реформи Держлісагентство поєднувало у собі дві функції – управлінську та господарську. На місцях управлінську функцію виконували обласні управління лісового та мисливського господарства, а господарську – державні лісогосподарські підприємства, яким і було «Перечинське ЛГ».

Оскільки господарювання – це про заробляння грошей, то лісові господарства були самостійними у прийнятті рішень, які безпосередньо впливають на їхню спроможність заробляти і утримувати галузь, сплачувати податки. Відтак, саме вони, спираючись на матеріали лісовпорядкування, погоджували висновки, будучи точно впевненими: подальший охоронний статус пралісів і, відповідно, обмеження на здійснення на таких ділянках господарських робіт, не вплинуть на спроможність підприємства заробляти для себе і держави гроші.

Тож, оригінал висновку отримали ДП «Перечинське ЛГ» і Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У 2022 році управлінську та господарську функцію Держлісагентства розділили. Для виконання першої були утворені Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства, для другої – ДП «Ліси України».

Закарпатське ОУЛМГ було укрупнене із Івано-Франківським та Львівським і утворило «Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», куди й перейшов один із оригіналів висновку.

Підпорядкувати господарську функцію після укрупнення було складніше. Тому «Ліси України» створило  «прокладку» – «лісові офіси» (у випадку Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей – це «Карпатський лісовий офіс»), організації, які до 2025 року виконувала незрозумілу у структурі лісового господарства функцію, оскільки управління перейшло до «Західного міжрегіонального УЛМГ», а господарська функція залишилась на філіях, що замінили собою державні лісові господарства. «Перечинське ЛГ», разом із «Великоберезнянським ЛГ», було приєднано до «Ужгородського ЛГ» – утворилась філія «Ужгородське ЛГ», до якого разом із усіма іншими документами перечинських лісівників перейшов ще один оригінал висновку.

З початком цього року лісову галузь централізували. Лісові господарства-«філії» позбавили остаточної самостійності і передали у підпорядкування «лісових офісів», які і стали називатись «філіями» ДП «Ліси України».

Філія «Ужгородське ЛГ» стала Ужгородським надлісництвом у складі філії «Карпатський лісовий офіс», куди і мав потрапити оригінал висновку разом із усіма іншими документами ужгородських лісівників.

Тобто, у структурі лісового господарства немає організації, яка б не знала про праліси у виділах 1 та 2 кварталу 3 лісництва «Шипот» – ані «Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», яке видає лісорубні квитки; ані виробниче об’єднання «Укрдержліспроект», яке погоджувало будівництво нової автодороги і представники якого брали участь у комісійному обстеженні відведених під рубку ділянок; ані фахівці будь-якої іншої організації структури, як от «Львівлісозахист» чи «УкрНДІгірліс» і, особливо, з ДП «Ліси України» по всій вертикалі – і, відповідно, не мала б змоги вчасно відреагувати на злочин проти природи, що готується.

Анатомія лісової брехні

У всіх своїх відповідях, які я, авторка цього тексту отримала на інформаційні запити або як відповіді-реагування на моє звернення до Міндовкілля і Держекоінспекції щодо вирубки у пралісах «Шипота», лісівники не заперечують сам факт вирубки. Ні. Вони придумовують різні нелогічні по відношенню до закону пояснення: що пралісів там немає, тому що у них (лісівників – ред.) немає висновку; або що там праліси є, однак вони не такі, тому що не «пам’ятка природи».

Також лісівники пишуть, що їм невідомо про червонокнижні квіти у місцях рубок під трасу для нової лісової автодороги, тому що таких даних у їхніх документах, яким погоджували рубку чи автодорогу, немає.

Така поведінка – наслідок відсутності відповідальності за системну брехню. Наприклад, таку, на якій громадськість викрила посадовців Ужгородського надлісництва минулого року і не запобігла незаконній вирубці для розширення автодороги у заказнику «Тур’є-Полянський».

Детальніше читайте у матеріалі «Ужгородські лісівники внесли у документи неправдиву інформацію, щоб вирубати дерева у заказнику під полониною Руною (ДОКУМЕНТИ)».

У матеріалах, які філія «Ужгородське ЛГ» ДП «Ліси України» (сьогодні Ужгородське надлісництво – ред.) готувала для проходження лісової сертифікації напередодні аудиту SGS у 2023 році, серед переліку ОЦЗ – особливих цінностей для збереження, наявні дані про ліси у виділах 1 і 2 кварталу 3 у лісництві «Шипот», які кваліфікуються як праліси. Всього лісівниками Ужгородського надлісництва у цей документ внесено 1392,4 га ідентифікованих та погоджених висновком пралісів і квазіпралісів, які, поки-що не отримали статусу пралісових пам'яток природи.

^{Скриншот відповідей Західного міжрегіонального УМЛГ та філії «Карпатський лісовий офіс»}

Крім того, як в Ужгородському, так і у Свалявському надлісництвах знівелювали нововведення Кабміну, які регулюють проведення незаплановані матеріалами лісовпорядкування рубки і інші роботи. Постанова №1239 від 25 жовтня 2024 року визначає участь громадськості у комісійному обстеженні, представників якої, однак, не включили до складу комісії.

Через Свалявське надлісництво проходить 2/3 нової лісової автодороги від села Збини до полонини Рівна. Більше про це у текстах «Свалявські лісівники рубають ліс під незаконну автодорогу за 15,4 млн, яка потрібна для будівництва вітряків на полонині Рівна та горі Гостра (ФОТО)» та «Свалявські лісівники продовжують масову вирубку лісу під незаконну автодорогу для вітряків на полонині Рівна і горі Гостра (ФОТО)».

І в Ужгородському, і у Свалявському надлісництвах природоохоронці та журналісти зафіксували ті самі знищені пубкою під трасу локалітети червонокнижного підсніжника білосніжного (Galanthus nivalis), яких не існує для лісівників, та через застосунок ЕкоЗагроза повідомили про вчинення екопорушення – знищення видів з Червоної книги України – Державну екологічну інспекцію. Усі ці повідомлення, включно з повідомленням про вирубку у пралісах, були ДЕІ Закарпаття відхилені або не верифіковані.

^{Знищені локалітети підсніжників у Свалявському (виявлені 24 березня)
та Ужгородському (виявлені 5 квітня) надлісництвах}

Нісенітниці з Народної, 4

Нарешті, ця історія не була б повною без Закарпатської обласної військової адміністрації, посадовці якої тепер з лісівниками на одній «сковорідці» – там знали про підготовку рубки у пралісах.

У лютому філія «Карпатський лісовий офіс» надіслала до ОВА листа, у якому проінформувала про проведення суцільних рубок під нове будівництво лісової дороги у виділі 1.1 (праліси), на площі 0,5 га, та виділі 2.1 (буферна зона пралісів), на площі 0,8 га, у лісництві «Шипот». У відповіді на інформаційний запит, підготовлений начальником департаменту екології та природних ресурсів Юрієм Шпонтаком, йдеться, що інформація щодо рубок та робіт у пралісах до них не надходила.

Однак, у департаменті екології та природних ресурсів також не могли не знати, що вирубка планується у пралісах, адже саме вони під керівництвом Юрія Шпонтака у 2020-2021 роках готували матеріали для Закарпатської обласної ради напередодні голосування за створення пралісових пам’яток природи у раніше погоджених лісівниками пралісах, які закон їх зобов’язує охороняти.

^{Скриншот відповіді Закарпатської ОВА}

Після того, як громадськість оприлюднила згаданий лист лісівників до ОВА і акцентувала, що голова області Мирослав Білецький міг бути попереджений про вирубку у пралісах, видання наближених до закарпатської влади журналістів поспішили випустити матеріали з невдалими спростування ролі департаменту екології та голови. Умисне пояснюючи зрозумілу процедуру як «бюрократичні нестиковки» і повторюючи наративи лісівників, читачів заплутують і змушують сумніватись. Невибагливі регіональні онлайн-ЗМІ передрукували тексти і пропаганда тепер несеться.

Отже, тепер обов’язок притягнути лісівників до відповідальності лежить на спеціалізованій екологічній прокуратурі (керівник відділу спеціалізованої екологічної прокуратури у Закарпатській обласній прокуратурі – Іван Форгачі – ред.). Від цього розслідування залежить не тільки, чи продовжаться вирубки у пралісах Закарпаття і країни загалом, а й чи є майбутнє в України на світовому ринку деревини. Країні, яка перебуває у війні, потрібні гроші і незаплямована корупцією репутація.

«Спеціалізована екологічна прокуратура має відповісти на одне дуже просте запитання: чи порушили чинне законодавство України посадові особи, які підписали заяви на отримання лісорубних квитків для проведення суцільної рубки у пралісі та його охоронній зоні, внісши неправдиві дані про ці ділянки, незалежно від мотиву скоєного. Адже беззаперечним є факт володіння повною інформацією щодо ідентифікованих пралісів на території Закарпатської області, зокрема у лісництві «Шипот» Ужгородського надлісництва, тими, кому довірено займатись управлінням та охороною державних лісів у цьому надлісництві», – коментує скандал к.б.н., доцентка УжНУ і екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.

За цією ситуацією сьогодні також дуже пильно спостерігають у різних міжнародних структурах. Європейський Союз у 2023 році затвердив новий Регламент ЄС щодо знеліснення та деградації лісів (EUDR). Це накладає суворі обмеження зокрема на бізнес-процеси, які можуть мати негативний вплив на ліси та спричиняти знеліснення.

«Я переконана, що з боку органів лісової сертифікації FSC ця історія не залишиться без конкретної неприємної реакції для Ужгородського надлісництва», – каже Оксана Станкевич-Волосянчук і додає: «Якщо на рівні Держлісагенства та ДП «Ліси України» не будуть зроблені правильні висновки, то у рамках EUDR українська деревообробна і деяка сільськогосподарська продукція може опинитись поза європейськими ринками. Тому важливо, щоб реакція правоохоронних органів на порушення законодавства в країні була чіткою та адекватною. Адже проблеми країни, пов’язані з правозастосуванням, можуть мати сумні економічні наслідки».

Важливо наголосити, що вирубка у пралісах «Шипота» може бути пов’язана з проєктами ТОВ УК «Вітряні парки України», які запланували будівництво ВЕС у високогір’ї Українських Карпат.

Більше про це читайте на сайті Закарпаття онлайн за тегами «вітряки» і «праліси».

Теги: праліси, рубка, вирубка

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати