Ужгородські лісівники внесли у документи неправдиву інформацію, щоб вирубати дерева у заказнику під полониною Руною (ДОКУМЕНТИ)

17 червня, реагуючи на електронне звернення у застосунку «ЕкоЗагроза» стосовно викопаних квітів червонокнижного білоцвіту весняного у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський», у межах лісництва «Шипот» філії «Ужгородського лісового господарства» ДП «Ліси України», які перешкоджали скандальній «вітряковій» вирубці, Держекоінспекція у Закарпатській області провела перевірку. 

Домогтись реагування ДЕІ на випадок, виявлений на початку травня, вдалося лише після двох звернень у «ЕкоЗагрозу» і двох звернень до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Однак, це тільки частина великої історії про будівництво 30-ти вітряків на полонині Руна, у якій лісівники підробили дані у пакеті документів обґрунтування ліміту на рубку дерев обабіч дороги у заказнику. Брехню лісівників спростовують ще з березня і ми зараз про це розповідаємо. 

Отже, у пакеті документів обґрунтування ліміту на використання природних ресурсів у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський», який філія «Ужгородське лісове господарство» на початку року надіслала у Міндовкілля на погодження для проведення рубки 143 відведених дерев йшлося, що на даній лісовій ділянці не виявлені червонокнижні рослини чи тварини. Також лісівники вказали, що усі відведені у рубку дерева у виділах 2, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 21 кварталу 61 лісництва «Шипот» пошкоджені вітром та нахилені над дорогою, чим загрожують життю, здоров’ю та майну працівників філії «Ужгородське лісове господарство».

Неподалік цих місць – масиви пралісів. А сама ця дорога у заказнику, що з’єднує околиці сіл Полянська Гута і Липовець Тур’є-Реметівської громади, знаходиться у кращому стані, ніж дорога з Туричок на Липовець і логістично є більш підходящою для енергетичного бізнесу, який планує побудувати 30 вітряків на полонині Руна. У подальшому цією дорогою інвестор планує вивозити на хребет важку будівельну техніку та обладнання для будівництва і монтажу ВЕС, а також складові самих вітряків.

Після надання розголосу задуму лісівників, Міндовкілля ліміти не погодило, відправивши пакет документів філії на доопрацювання.

Згодом, коли у місцях планованої рубки зійшов сніг, екологиня ГО «Екосфера» і науковиця Оксана Станкевич-Волосянчук спростувала згадану недостовірну інформацію, знайшовши у місцях планованої рубки первоцвіти з Червоної книги України, зокрема білоцвіт весняний і скополію карніолійську, та підтвердивши, що «аварійні», у документах лісівників, дерева, насправді такими не є. Це довело, що під виглядом рубки аварійних дерев, у загальнодержавному заказнику запланували суттєве розширення та випрямлення звивистої дороги вздовж струмка Звор.

Екологиня повідомила про виявлені розбіжності у Міндовкілля і профільний департамент, у свою чергу, не затвердив ліміти на цю рубку, які лісівники надіслали повторно. У Міндовкілля доручили Держекоінспекції провести перевірку виявлених фактів, а також поінформували про випадок ДП «Ліси України».

Підсумовуючи скажемо, що домогтися виїзду державних екологічних інспекторів на місце планованої рубки у заказнику вдалося лише через три місяці. Ймовірно умисне зволікання Держекоінспекції призвело до того, що червонокнижні весняні першоцвіти вже давно відцвіли, а місця, де вони поширені, наразі заросли іншими травами. Однак, 17 червня інспектори ДЕІ у Закарпатській області все-таки підтвердили, що причини лісівників для проведення рубки – надумані, а вказане ними у пакеті документів обґрунтування ліміту не відповідає реальній ситуації.   

У той же час самі лісівники, фактично, взагалі не забажали бути присутніми під час огляду ділянок з викопаними червонокнижними квітами і поруч понад сотні «аварійних» дерев. Певно, боялися прописаної ними загрози «життю і здоров’ю».

«У цій ситуації філія «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» була втягнута в історію на користь третіх сторін, а саме ТОВ «УК «Вітрові парки України», яка планує здійснювати інтенсивний  трафік важкої техніки та транспортування вітрових щогл та турбін на Полонину Руну саме через загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський» (це вказано у матеріалах містобудівної документації та звіту про СЕО – ред). Однак це дуже погана історія саме для філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України», а не для енергетичного бізнесу, – коментує Оксана Станкевич-Волосянчук і додає: Під фальшивим обґрунтуванням рубки дерев вздовж існуючої дороги для її суттєвого розширення, що заборонено положенням про заказник «Тур’є-Полянський», стоять підписи посадових осіб сертифікованого лісогосподарського підприємства. І за ці підписи так чи інакше доведеться відповідати: ці посадові особи є або професійно непридатними і не можуть займати відповідні посади на підприємстві, або є учасниками корупційних діянь, що повинні з’ясувати відповідні правоохоронні органи». 

Виходить, що ужгородські лісівники вдалися до службового підроблення інформації у обґрунтуванні лімітів навмисне, ставши складовою у ланцюжку неправомірних і недоброчесних подій, які супроводжують проєкт з будівництва вітряків на вершини полонини Руна.

Для філії «Ужгородське ЛГ» ДП «Ліси України», яка є тримачем лісового сертифікату FSC, таке підігрування бізнесу може мати вкрай негативні наслідки.

Наявність сертифікату FSC означає, що діяльність підприємства має відповідати не лише вимогам чинного законодавства України, але й принципам та критеріям FSC, які, у цьому випадку, були грубо порушені і тягнуть за собою не тільки репутаційні втрати, а ризики кадрових перестановок та втрату сертифікату. 

^{Скріншот з обґрунтування ліміту}

^{Скріншот з акту обстеження ділянок лісфонду}

^{Скриншот листа УжНУ з підписом першого проректора}

^{Скриншот акту проведення огляду ДЕІ Закарпаття} 

^{Колаж фото із «аварійними» на думку лісівників деревами, 17.06.2024 р.}

^{Колаж із зображенням дороги у заказнику по відношенню до планованого будівництва на полонині Руна (відзначено стрілкою). З сторінки О. Станкевич-Волосянчук}

Нагадаємо також, що подібне «розчищення дороги» у інтересах тих самих інвесторів, без жодних дозволів та погоджень, трапилося минулого року у заказнику місцевого значення «Привододільний», що у межах філії «Свалявське лісове господарство» ДП «Ліси України». Вододільний хребет, схилами та верхів’ям якого поки що офіційно «невідомі» прорили дорогу, також розглядають під будівництво ВЕС. По даному факту уже другий рік безрезультатно здійснюється досудове розслідування. 

Я, авторка цього тексту, поїхала до філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України», щоб з’ясувати, чому у документах обґрунтування ліміту була вказана недостовірна інформація. Директора філії, депутата Закарпатської обласної ради Івана Барни на місці не було, але мені вдалося поспілкуватись з головним лісничим Валентином Геккером. 

Посадовець філії перший, чий підпис стоїть на документах з ознаками службового підроблення, під інформацією про відсутність червонокнижних рослин та «аварійних» дерев. 

«Відведення тих дерев проводилось взимку, через це червоновнижних рослин, які ви потім фотографували і про які писали, що їх невідомо хто повикопував, там тоді просто не було, тому вони і не були виявлені під час наших досліджень, – пояснює Валентин Геккер і додає, що філія, можливо, відмовиться від цієї рубки взагалі: – Напевно, лісгосп відмовиться від цієї рубки. Ми отримали лист від сертифікуючої організації СЖС Україна, у якому аудитори пишуть враховувати думку третіх зацікавлених сторін (ГО «Екосфера» – ред.). Ми цю думку врахуємо.»

Цікавлюся у філії, чому під рубку були відведені дерева, мало схожі на аварійні і чи дійсно заплановане розчищення дороги потрібно, у тому числі, інвестору, який хоче побудувати вітряки на Руні. 

«Це не пов’язано з вітряками, – запевняє Валентин Геккер. – У матеріалах відводів зазначено, що існуюча дорога – дорога лісогосподарського призначення. Ми не тільки тут відводили дерева уздовж дороги. По лісу є багато таких доріг, вони з часом заростають. Так, ми ці дерева назвали «небезпечними», тому що якщо там буде проходити якась техніка, то ширини цієї дороги буде не достатньо».

Цікавлюся, яка саме техніка може їздити цією дорогою у загальнодержавному заказнику.

«Техніка лісгоспу і вантажні автомобілі, підприємці, пожежна техніка. Для чого? А якщо, не дай Боже, пожежа? У нас у 2022 році у колишньому Великоберезнянському держлісгоспі (тепер частина філії «Ужгородське ЛГ» - ред.) горіли вітровали 2014-2015 років. Тоді вже ніхто не дивиться, яка то місцевість, які дерева, що там є, а чого немає. Просто беруть і згрібають трактором все у кучу, щоб вогонь не розповсюджувався. Там (у заказнику – ред.) рубки не проводили вже багато років, є багато старих дерев і може прийти такий час, що ліс там загориться і треба буде гасити», – намагається моделювати ситуацію у заказнику через не вирубані дерева для розширення дороги Валентин Геккер.

У серпні 2022 року у межах філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» принаймні тричі горів ліс на територіях колишніх Перечинського та Великоберезнянського держлісгоспів, які стали частиною «Ужлісу» після укрупнення: у Дубриницькому лісництві та горах Нітковиця, поблизу Великого Березного, і Савчин, між великоберезнянськими селами Бегендяцька Пастіль та Костева Пастіль, де ліс підпалили невідомі. 

Екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук пояснює, що для захисту від пожеж у пожежонебезпечний період філія мала б посилити лісову охорону і обмежити доступ до лісів на транспортних засобах, приділяючи особливу увагу місцям відпочинку населення, щоб не допусти випадки підпалу лісу в результаті неправильного поводження з вогнем. 

«Оскільки на території заказника рубки не ведуться, немає лісосік з порубковими рештками і паливно-мастильними матеріалами, пожежа може статися лише через умисний підпал або розведення багаття поза відведеними для цього місцями. У кожному разі пожежі у листяних лісах завжди мають рукотворну природу. Недопущення підпалів є завданням лісової охорони», - апелює до лісівників науковиця і додає, що у випадку вже скандальної дороги, з тими вихідними даними, які є у документах обґрунтування ліміту, має вже бути спеціальний проєкт на розширення дороги.

«Йдеться про  дорогу лісогосподарського призначення 5-ї категорії, тобто, тут передбачається лише одна смуга, шириною від 3 до 4,5 м. Ця дорога має ширину 3 м, що зазначено у лісовпорядчих матеріалах. Вона затиснена між крутим схилом і гірською річкою. Для розширення дороги пропонується вирубка дерев, які у більшості випадків, ростуть на відстані до 7-8 м від дороги, високо на крутосхилах та при березі гірської річки, і виконують протиерозійну та берегоукріплювальну роль. Вони не можуть заважати проїзду техніки, якщо тільки метою цієї рубки не є повне «зрізання» схилів, зміна і вирівнювання рельєфу та спрямлення дороги, яка є звивистою. У такому разі ці роботи потребуватимуть розробки спеціального проекту на розширення дороги, обґрунтування необхідності його проведення, бо це заборонено Положенням про заказник, і передбачатимуть серйозні роботи із  берегоукріплення та протиерозійних заходів. Це величезні кошти. Навряд чи під силу це зробити філії, яка сьогодні не має фінансової спроможності просто встановити 4 мости через річку і весь транспорт, який їздить в обох напрямках, переїздить річку по руслу, що також заборонено у загально зоологічному заказнику», – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.

До речі, Валентин Геккер у коментарі також визнав, що у заказнику мостів немає – тобто усі транспортні засоби, які використовують цю дорогу, їздять прямо по водотоках, але у філії зараз немає коштів на їх встановлення: «Так, там мостів немає. Ми десь заплануємо, при наявності коштів, і тоді зробимо ті мости».

Що відомо про плани забудувати високогір’я Карпат у Закарпатті вітряками?

Компанії, афілійовані з екснардепом Максимом Єфімовим, збираються побудувати на Закарпатті сотні вітряків загальною потужністю 520 МВт. До фінансування будівництва цих вітроелектростанцій планує долучиться державний «Ощадбанк». Ймовірно, це будуть кредити по програмі ЄБРР.

ВЕС уже будують на висотах вище середніх - 600-700 м поблизу Нижніх Воріт, де вже встановили першу і другу вітротурбіни. Зараз там розробляють майданчики для будівництва наступних вітряків.

Також вітряки планують побудувати у високих горах – на висоті 1300-1500 м. Серед заповідного карпатського високогір’я – полонина Руна, Лютянська Голиця та Вододільний хребет. Всесвітній фонд дикої природи в України не підтримує будівництво вітряків високо у горах і закликає міжнародних донорів не фінансувати проєкти, які можуть завдати шкоди довкіллю.

Громади, екоактивісти і наукова спільнота області та країни виступають проти будівництва вітряків лише на високогір’ях Українських Карпат, територіях, які є унікальними і цінними для України гірськими ландшафтами і які входять до Смарагдової мережі, і закликають шукати компромісні альтернативні місця, ближче до населених пунктів, з розвиненими логістикою та інфраструктурою. Однак ані обласна, ані місцева влада не хоче чути громадськість і долучається до порушень українського законодавства, допомагаючи бізнесу проштовхувати плановане будівництво.

Теги: полонина, Руна, вітряки, заказник, вирубка, рубка, ліміти, Держекоінспекція, підроблення

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати