У Тур’їх Реметах винесуть на голосування рішення про затвердження скандальної містобудівної документації для вітряків на полонині Руна

Понад три місяці після скандальних громадських слухань «Детального плану територій урочища «Полонина Руна»» та звіту про стратегічну екологічну оцінку цього ДПТ, протягом яких три з половиною години замість обговорення винесених на слухання документів тривали гарячі дискусії «про все на світі», у сільській раді таки наважилися винести на голосування рішення, яке затвердить цю містобудівну документацію.

Документацію, яка підготовлена неякісно та з порушенням низки законів України і міжнародних документів. Однак саме у такому вигляді це влаштовує великий релокований бізнес, що анонсував будівництво сотні вітряків у високогір’ї Українських Карпат і Закарпатті, зокрема і на полонині Руна. 

Винести спірне рішення на голосування сільським депутатам Тур’ї-Реметівської громади саме тепер могли наважитися тому, що владі таки вдалось назбирати мінімальну необхідну кількість голосів, необхідну для прийняття рішення. Така ж сама ситуація була у 2022-23 роках, лобісти вітряків у місцевій сільраді майже рік домовлялися з депутатами, щоб ті дозволили компанії ТОВ «УК «Вітряні парки України» розроблення технічної документації із землеустрою. 

Редакція Закарпаття онлайн звернулась до експертів і ті тезисно пояснили процедурні порушення, які інвестор допустив у процесі розробки «Детального плану територій урочища «Полонина Руна»»:

1. Замовником ДПТ (детальний план території – ред.) не може бути сільська рада (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» визначає, що замовником є виконавчий орган сільради);

2. Масштаб топографічного зйомки не відповідає вимогам Порядку, на топографічній зйомці відсутнє прізвище геодезиста з кваліфікаційним сертифікатом і також відсутня дата проведення знімання. Є підстави вважати, що топографічна зйомка могла не проводитись взагалі і, відповідно, немає договору на проведення топографічного знімання території;

3. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту не оприлюднений та немає рішення про те, що це інформація з обмеженим доступом. Без цього розділу ДПТ не підлягає затвердженню. 

Це, до речі, має бути основним аргументом для депутатів, які не хочуть стати зрадниками у своїй громаді. 

4. Площа ДПТ, яка презентувалась на громадських слуханнях, – 18 га. А у редагованому ДПТ, який йде на затвердження – це 1128 га (!).

5. На громадських слуханнях не було представлено ДПТ.

Те, що це була «говорильня», а не громадські слухання кожен читач може переконатись у «сирому», без редагувань і монтажу, відеозаписі слухань – за посиланням.

6. До погоджувальної ради, яка, згідно з процедурою, мала б розглянути критичні зауваження до ДПТ з додатками, зокрема і звіту про СЕО, та дійти згоди, не обрали представників від громадськості, а склад ради затвердив виконком. Відповідно до закону, склад не потребує затвердження, адже за нього мали голосувати на громадських слуханнях.

Тут варто додати одне вагоме зауваження. Погоджувальна рада створюється для розгляду спірних питань, які виникають у ході обговорення на громадських слуханнях предмету дискусії. У нашому випадку – це ДПТ з додатками і звіт про СЕО. Але, на громадських слуханнях не дискутувався жоден із пунктів зауважень до цих документів. 

7. І, наостанок, засідання погоджувальної ради – це, по суті, були громадські слухання №2. Більшість складу комісії – прибічники вітряків, тому що всіх незгодних зі списку бажаючих увійти у раду просто викинули. Також показовим стало порушення процедури обговорення, оскільки член комісії Петро Грицик запропонував голосувати пакетом і більшість його підтримала. Тобто ніхто конкретно нічого не обговорював, хоча по процедурі мали розглянути кожне спірне питання, зауваження і пропозиції, а мав направити вмотивовану відмову чи повідомити про врахування кожному члену комісії письмово.

Показовим є також те, що архітектор Тур’є-Реметівської сільської ради Олександр Копанич звільнився через кілька днів після проведення громадських слухань. Посадовець пропонував голові громади визнати слухання такими, що не відбулися через значну кількість порушень. 

Що ще відомо про вітряки на полонині Руна?

Десятки вітряків на полонині Руна збирається будувати ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі», що входить до орбіти екснардепа Максима Єфімова. Крім того на сьогодні відомо, що компанія планує звести ще кілька ВЕС у високогір’ї Українських Карпат – на Вододільному хребті та горі Лютянська Голиця. 

У ТОВ, також, є проєкти на середньогір’ї: першу вітротурбіну цих ВЕС встановили поблизу Нижніх Воріт, на межі Закарпатської і Львівської областей. У будівництві другого вітряку компанії відмовило Міндовкілля. 

До фінансування будівництва вітроелектростанцій загальною потужністю 520 МВт долучиться державний «Ощадбанк». Ймовірно, це будуть кредити програми ЄБРР.

Люди, загалом, як у громаді, так і у області та країні проти будівництва вітряків у високих горах. Відкласти ці проєкти до закінчення війни закликають війсовослужбовці ЗСУ із Закарпаття, аргументуючи що виконуючи свій обов’язок зараз на фронті, не можуть прийняти участь у громадських слуханнях з цього стратегічно важливого питання. 

Для будівництва вітряків на Руні потрібно провести рубку у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський», що в межах філії «Ужгородського лісового господарства» ДП «Ліси України», щоб розчистити дорогу, яка веде до полонини з села Полянська Гута через лісництво «Шипот». Щоб отримати дозвіл на рубку від Міндовкілля, лісівники подали у міністерство неправдиву інформацію про відсутність червонокнижних первоцвітів у місцях проведення рубки. А коли їх викрили, то ці квіти просто повикопували. 

Місцева влада, влада на місцях та бізнес, відкритого діалогу з людьми та експертних середовищем не хоче. 

Теги: Руна, полонина, вітряки, вітропарк,

13 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати