Карпатські верхи без вітряків – ще один центр тяжіння громадянської свідомості у час війни

Вже невдовзі високогір’я українських Карпат можуть забудувати сотнями вітряків. Хоча відновлювана енергетика це добре, але саме ці проєкти створюють конфлікти – бо закарпатці налаштовані захищати свої гори. І, не зважаючи на ігнорування проблеми з боку влади, люди не здаються.

Карпатські верхи без вітряків – ще один центр тяжіння громадянської свідомості у час війни

На полонині Руна, що майже за 60 км від Ужгорода, хочуть побудувати 30 вітряків. 6-го лютого у селі Тур'ї Ремети пройдуть громадські слухання проєкту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» – документу, у якому детально показано, де на території орієнтовною площею 200 га планують розмістити ці вітряки.

Схема розміщення вітряків на полонині Руна

Юрій Дзямулич, мешканець громади і сільський депутат розповідає, що багато мешканців Тур'є-Реметівській громаді проти ВЕС на полонині Руна. Люди кажуть: якщо інвестор вже хоче ставити вітряки, нехай будують на низині, а не на вершинах полонини.

«Сільрада готується до громадських слухань. Інвестор готується розповідати, як буде добре з вітряками. З ним прийдуть якісь їхні екологи. Але нашим людям не дуже цікаві екологічні тонкощі. Людей цікавить, щоб не пропали яфини (місцева назва чорниць – ред.), щоб не пропала вода, щоб не зіпсували ландшафт і щоб природа залишилась такою, якою була», – розповідає Юрій Дзямулич.

Депутат каже, що багатьох мешканців громади зараз немає вдома. Хтось на війні, хтось за кордоном. «Ті мешканці, які розуміють важливість економічного розвитку для громади, кажуть, нехай інвестори будують заводи і фабрики, нехай створюють робочі місця. Але люди не хочуть через два робочі місця втрачати цілу полонину», – каже Дзямулич.

Вперше про будівництво вітряків у громаді заговорили в червні 2022 року. Частина депутатів майже рік опиралася, перш ніж сесія сільської ради у березні 2023 року проголосувала за надання дозволу компанії ТОВ «УК «Вітряні парки України» на розроблення технічної документації із землеустрою для земельної ділянки, не якій інвестори розмістили метрологічну щоглу для вимірювання швидкості вітру.

«Спочатку йшлося лише про встановлення щогли. Депутати переговорили і питають: для чого щогли на полонині? Тоді інвестор зізнався, що хоче ставити вітряки. Три рази на сесії більшість депутатів відмовлялись давати дозвіл. Коли, в кінці кінців, інвестору дозволили встановити щогли, з ним, нібито, сільрада підписала договір, згідно з яким він зобов’язався сплачувати у громаду по 300 тисяч гривень щомісяця. Але я, якщо чесно, не знаю, чи заходять ці гроші. Можливо, що сільрада і латала ними якісь «дірки» бюджетні. Я не знаю, бо не голосував за це», - пригадує депутат Юрій Дзямулич.

Полонина Рівна, або на закарпатському діалекті Руна – платоподібна частина Полонинського хребта, що простягається майже на 15 км. У найвищій точці полонини знаходяться руїни радянської військової бази та радарної станції «Барс», до яких ведуть довгі кілометри встеленої бетонними плитами дороги.

Кругом полонини території природно-заповідного фонду – орнітологічний заказник «Соколові Скелі», Тур'є-Полянський заказник, гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення - «Льодовикове озеро Велике Тростя», водоспад Воєводин та Лумшорські водоспади.



Полонина Руна взимку

Руїни радянської радарної станції «Барс» на вершині Руни

Під час встановлення метрологічної щогли інвесторів на полонині Руна, пошкодили яфинники (місцева назва чорничників – ред.) та субальпійську рослинність, зняли грунт. Ці порушення природоохоронного законодавства зафіксувала Державна екологічна інспекція у Закарпатській області. По даних фактам здійснює досудове розслідування поліція.

Метрологічне обладнання на полонині Руна

Звідки дує вітер?

Тема будівництва вітропарків у високогір’ї Українських Карпат не нова. Понад шість років тому першою у око «зеленотарифному» бізнесу впала заповідна полонина Боржава.

У 2017 році Закарпатська облдержадміністрація (сьогодні обласна військова адміністрація – ред.) підписала меморандум про співробітництво з турецькою компанією Enisolar Energy. Невдовзі у Воловці зареєстрували ТОВ «Атлас Воловець Енерджи», що входить до бізнес-групи турецької компанії «Onur Group».

У 2018 році компанія заявила про наміри побудувати на 10 км полонини Боржави 34-ри 180-метрових вітряки і розпочала процедуру з Оцінки впливу на довкілля. Звіт з ОВД був неякісним і містив недостовірну інформацію про дослідження. Однак, департамент екології Закарпатської ОВА видав на нього позитивний висновок.

Екоактивісти кілька років оскаржували цей висновок у судах, поки недоброчесні судді Верховного Суду своєю постановою не виправдали дії департаменту. Постанову у резонансній справі винесли у розпал російського вторгнення 13 квітня 2022 року, без участі учасників процесу та громадськості.

Початок будівництва вітряків на Боржаві сьогодні стримує судова справа щодо порушення з боку ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відведення ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» 53-х земельних ділянок загальною площею більше 42 га та вартістю 19,5 млн гривень, яку слухають у Господарському суді.

Захисниця Боржави, адвокатка Наталія Майстренко, зазначає, що оптимістичних очікувань у них у справі по визнанню недійсними і скасуванню наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо виділення земель на полонині – мало.

«Хоча там такий кричущий ряд порушень! Зокрема, вихід за межі повноважень керівника головного управління Держгеокадастру. Особи від імені держави, очевидно за межами своїх повноважень, укладали договори оренди на земельні ділянки з цільовим призначенням, які не віднесені до їх повноважень. Тобто, це очевидне зловживання. Крім того, схемою планування території Закарпатської області, у межах колишніх Свалявського та Міжгірського районів області не передбачено будівництво таких об’єктів (вітряків – ред.). Також варто зазначити, важливим доводом у цій справі, по скасуванню наказів та визнанням недійсними договорів на оренду землі, є те, що не було проведено ОВД на стадії зміни цільового призначення: із земель категорії сільськогосподарського призначення до земель розміщення, будівництва та обслуговування об’єктів енергетики. Думаю, нас очікує дуже складний шлях у цьому кейсі»,  каже Наталія Майстренко.

Гарантії, що рішення Господарського суду буде на користь заповідної полонини, справді немає. З власних джерел стало відомо, що Воловецька селищна рада розпочала розробку земельних документів на ділянки поблизу вершини Плай для їхньої подальшої передачі турецькому інвестору. У жовтні минулого року випадкові туристи тут же, під Плаєм, виявили прокопану невідомими дорогу. Ні обласна Держекоінспекція, ні правоохоронні органи на їхні повідомлення не відреагували.

Аматорська візуалізація проєкту ВЕС на Боржаві (сторінка руху «Врятуй Боржаву»)

Крім полонини Боржави ВЕС планують звести на уже згаданій Руні, Вододільному хребті та горі Лютянська Голиця, а також неподалік села Нижні Ворота, що на в’їзді у Закарпатську область. Там вже стоїть перший вітряк.

Так само як і на полонині Руна, на Лютянській Голиці інвестори пошкодили яфинники при встановленні метрологічних щогл, а у випадку Вододільного хребта, крім цього, проклали дорогу через заказник «Привододільний».

Згадані вище проєкти стартували у Закарпатті у перший рік війни, разом із релокацією у Перечин інвестора – ТОВ «УК «Вітропарки України», компанії з орбіти екснардепа Максима Єфімова, як також входить до групи «Група братів Мкртчан».

Чому саме Карпати?

Але чому вітряки з’являються в Карпатах?

Після повномасштабного російського вторгнення та окупації сходу і півдня України, частина компаній зупинили роботу своїх вітроелектростанцій. За даними Української вітроенергетичної асоціації, станом на кінець грудня 2022 року були зупинені близько 1 317 МВт вітроенергетичних потужностей, що становить майже 75% від 1 755 МВт усіх потужностей галузі на кінець минулого року.

Переважна частина зупинених ВЕС розташована на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, інші – на Донеччині та Луганщині. ВЕУ також повідомляє, що через війну зупинилось будівництво 11-ти проєктів наземних вітропарків.

Голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков позитивно оцінює можливості для розвитку вітроенергетики в країні навіть під час війни. Були запущені три нових вітроелектростанції та побудували завод з виробництва вітротурбін, який вирішить питання їхнього дефіциту тепер: через ризики війни іноземні компанії-виробники відмовляються транспортувати і монтувати вітротурбіни у південних областях.

«Під Ужгородом (у Перечині – ред.) закінчується будівництво заводу «Френдлі Вінд Технолоджі». Цей завод, який частково був перевезений з Краматорська, надаватиме вітротурбіни для «Вітропарків України», які планують будувати вітроелектростанції у Закарпатській області. Тому що перспектива розвитку вітроенергетики України, у першу чергу, буде залежати чи будемо ми виробляти вітротурбіни в Україні», – коментує поточну ситуацію у вітчизняній вітроенергетиці голова ВЕУ Андрій Конеченков.

За словами Андрія Конеченкова, у південних областях України закінчення війни очікують проєкти на біля 6,5 ГВт встановленої потужності, які готові на 30% і зупинились, насамперед, через складнощі транспортування вітротурбін.

Національний план дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року прогнозує зростання потужності у секторі вітроенергетики на 3,7 ГВт – до рівня 5,4 ГВт у 2030 році. Інститут відновлюваної енергетики НАН України оцінює потенціал потужності вітроелектростанцій в понад 680 ГВт, більше третина з яких – 250 ГВт – це потенціал офшорних ВЕС.

Проте без Перемоги і деокупації українських територій досягти цих цілей неможливо. Компенсувати втрачене і нарости нові потужності, вочевидь, вирішили за рахунок будівництва вітряків у Карпатах.

Закарпатці  - проти

«Ти їдеш у гори за краєвидами, за фотовраженнями, за повітрям, за «ближче до неба», а там – зовсім не «ближче до неба», бо над тобою стирчать вітряки», – каже екскурсовод та туристичний гід Максим Адаменко з Мукачева, який теж проти вітряків у високогір’ях.

Максим Адаменко звертає увагу, що деякі приїжджі туристи дійсно не розуміють, чому закарпатці проти ВЕС у горах і тоді їм доводиться пояснювати. «Туристи їдуть на Закарпаття не дивитись на вітряки. Вони хочуть бачити природу, гори, річки. Хочуть зверху подивитися на інші гори, на рівнини. Ось за чим вони їдуть. Їм не потрібен «Хрещатик» у Закарпатті. Якщо тут буде урбаністична територія, промислові об’єкти або якісь інші забудови, то як туристам їхати на Закарпаття за природою, якої не стане?», – риторично запитує Адаменко.

Екорух за захист високогір’я українських Карпат від будівництва вітропарків і збереження вразливих тамтешніх екосистем несподівано розгорівся новою іскрою кілька тижнів тому, після оприлюднення документів з планованим розміщенням вітропарку на полонині Руна.

Доцент УжНУ, екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, що конфлікти через будівництво вітряків виникають тому, що відсутнє або неякісно проведене планування першого і другого рівнів.

Планування першого рівня – це визначення пріоритетних для розвитку вітроенергетики територій. Вони визначаються на основі Атласу вітрів, карт розташування територій природоохоронного значення, на яких виключена енергетична діяльність, та Схеми планування областей з пріоритетами для кожного з регіонів. Цей етап в Україні відсутній.

Планування другого рівня – стратегічна екологічна оцінка для детальних планів територій, є, але здійснюється не якісно. Це якраз добре видно з прикладу у Тур’є-Реметівській громаді.

«Саме цей комплекс проблем, який виникає у зв’язку із планами розвитку вітроенергетики у високогір’ї, ігнорується на етапі стратегічної екологічної оцінки. Проблеми не досліджуються, не аналізуються, їхній вплив та наслідки не оцінюються, відповідно, не пропонуються альтернативи та заходи з мінімізації впливу. Фактично цим самим високогір’я прирікається на знищення. Зокрема, нам це демонструє звіт про стратегічну екологічну оцінку детального плану територій урочища полонина Руна на території Тур’є-Реметівської територіальної громади.

Усі небайдужі мешканці громади мають можливість задати усі проблемні питання розробникам СЕО відкрито 6 лютого під час громадських слухань у Тур’ї Реметах,  до чого я і закликаю», – звертається Оксана Станкевич-Волосянчук.

Експерти підключилися до подання зауважень і пропозицій до Звіту про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна». Екоактивісти з руху «Врятуй Боржаву» та ГО «Save Пікуй» організували електронний збір підписів, які потім долучили до звернень у різні інстанції. Електронну форму звернення підписали вже кілька тисяч громадян.

«Збір підписів відбувався через створення електронної форми збору підписів. Частково, у Жденіївській громаді збиралися підписи вживу (а також у Тур’є-Реметівській – ред.). Ми поки що не ставили собі за мету масовості, але ключові активісти громади висловили свою позицію в окремому листі щодо тих порушень, що сталися у нашій громаді (екопорушення на Вододільному хребті – ред.). Вчора ми передали ці підписи разом із зверненнями до Закарпатської обласної прокуратури, де їх офіційно зареєстрували. Ми отримали зареєстровані номери і далі будемо відслідковувати долю цих звернень», - розповідає голова ГО «Save Пікуй» Наталія Вишневська.

Екоактивістка запрошує небайдужих і активних людей долучатися до руху за за збереженян природи Карпат: «Я дуже прошу долучатися до нашої громадської діяльності усіх активних людей. Тому що ми усі ці роботи здійснюємо на громадських засадах, без будь якого фінансування, витрачаємо свій особистий час, а це, фактично, частину свого життя. Тому ми будемо дуже вдячні за пряму участь людей у цих процесах разом з нами».

Акція проти будівництва вітряків на полонині Боржава, липень 2019 року (сторінка руху «Врятуй Боржаву»)

Понад три тисячі громадян підписались під зверненнями до прокуратури, з вимогами захистити високогір’я Карпат від вітряків (сторінка ГО «Save Пікуй»)

Підтримка з фронту

До захисту полонин приєднались також закарпатці, які зараз несуть службу у Збройних силах України на фронті.

Ужгородець Владислав Товтин, історик, екскурсовод та гірський провідник, а з початку повномасштабної війни - військовослужбовець ЗСУ, записав відео у якому закликав перенести проведення громадських слухань (дотичних до питань будівництва вітряків у високогір’ї – ред.) та відкласти втілення проєктів будівництва ВЕС у горах до Перемоги, коли військовослужбовці повернуться додому і зможуть реалізувати свої законні права громадян.

«Але найбільше тригерить те, що я, як і тисячі людей в одностроях, відсторонені від прийняття доленосних рішень для свого регіону, а «рішати» будуть ті, хто вдома прикривається депутатськими мандатами, справками та бронями», - написав Владислав Товтин у пості до відео.

Відео Владислава Товтина у соціальній мережі Фейсбук набрало 125 тисяч переглядів, 5,2 тис. «лайків» та 1,8 тис. поширень.

Звернення Владислава Товтина

Депутат Перечинської міської ради Михайло Барник на своїй сторінці розмістив пост, у якому озвучив ряд питань, на які сподівається отримати відповідь на громадських обговореннях 6 лютого. Депутат наголошує на туристичній цінності Руни для Перечинщині, а також важливості полонини для місцевих мешканців, які заробляють із збору яфин.

«Туристичних, привабливих магнітів на Перечинщині небагато і Полонина Руна один із самих потужних! Я її всю обʼїздив і обходив пішки не один раз і такої краси рідко де бачив. Із весни до осені лише на вихідні там буває декілька сотень туристів», - пише Михайло Барник. Його допис зібрав понад 600 «лайків» та 1,2 тис. поширень.

Віктор Балога єдиний народний депутат із Закарпаття, котрий публічно висловився з приводу будівництва вітряків на Боржаві. «Місцеві жителі – проти, екологи – проти, економічна вигода – сумнівна, а владі пофіг. Чи просто чи не задарма», - написав нардеп на сторінці у соцмережі Фейсбук.

Також депутати Закарпатської обласної ради ще у травні 2022 року звернулись до Міндовкілля з проханням вжити заходи по збереженню полонини Боржави. У обласній раді не уточнили, як саме відреагували на їх звернення у Міндовкіллі.

Журналісти надіслали до Міндовкілля запит і опублікують надану інформацію окремо, коли вона надійде.

Водночас офіційна влада області загалом підтримує будівництво вітряків та інших проєктів ВДЕ, переконуючи, що це позитивно вплине на енергонезалежність регіону. У своїх інтерв’ю у 2023 році голова Закарпатської ОВА Віктор Микита двічі говорив, що інвестор має компенсувати нанесену довкіллю шкоду довкіллю. Однак, наприклад у випадку Вододільного хребта, де ще минулої весни обласна Держекоінспекція нарахувала компаніям ТОВ «УК «Вітропарки України» понад 2 млн гривень збитків, поки ніхто жодної гривні не відшкодував.

Вплив від сотні вітряків

Частиною теперішньої екокампанії стала також онлайн-дискусія екозахисних організацій  ГО «Екосфера», МБО «ЕПЛ» та ГО «Save Пікуй». Екологи і правники пояснили авдиторії, чому вітропаркам не місце у високогір’ї українських Карпат. При цьому експерти акцентують, що підтримують розвиток вітроенергетики, у тому числі у Закарпатті. 

Екологиня ТБО «ЕПЛ» Катерина Полянська звертає увагу на маніпулятивний небезпечний хід, коли комплексно не оцінюють кумулятивний вплив від сотень планованих вітряків. 

«Варто враховувати, що ВЕС – це не один маленький вітрячок. Він не маленький. Вони більше 100 м у висоту, майже 200-ті. У майбутньому, за проєктами, будуть сягати до 250-ти метрів. Це потужна установка, яка потребує фундаменту, залучення до роботи багато різноманітної техніки, а також під’їздних доріг, будівельних конструкцій, тимчасових споруд, ЛЕПів підзнемних або наземних, трансформаторних підстанцій. Коли недобросовісні виконавці і проєктанти нам інколи розповідають, що рослини та грунтовий покрив не постраждає, так само як і все інше, це не правда», - каже Катерина Полянська.

Високогір’я дуже чутливе до таких впливів, каже екологиня. Потрібно також враховувати, що величезні частини вітрових установок на будівельні майданчики завозяться цілісними. За цим усіх умов хребет полонини Боржави, як і полонина Руна, вершини Вододільного хребта, будуть піддаватися набагато більш масштабному і сильному впливу, ніж розповідають інвестори.

«Тому мають жорство оцінюватися усі впливи, що мають набагато більший і ширший ефект. Зокрема, і електромагнітне випромінювання, і шумове забруднення, і ефекти миготіння. У звіті пишуть, що розташований за півкілометра чи кілометр населений пункт, не буде відчувати шумового впливу. А біля самої ВЕС шумовий вплив, що також написано у звіті, дорівнює ефекту відбійного молотка. Це як роботи у цеху, які перевищують санітарні норми. Це вплив на флору і фауну яка постійно знаходиться навколо вітряків. На туристів, що проходять поруч. 

У жодному разі не можна робити такі дослідження лише для однієї установки. Потрібно оцінювати ефект від усіх у цілому. Разом порахувати усі ці впливи, а не применшувати їх», - переконана Катерина Полянська. 

У інакшому разі негативний вплив від усіх знехтуваних факторів ризикують відчути сотні тисяч мешканців, які живуть і господарюють у громадах у підніжжі полонини. Зрештою у Закарпатті усе, що згубно впливає на гори, так само впливає і на людей.

Будівництво першого вітряка поблизу Нижніх Воріт, осінь 2023 року

Перевезення частин вітряка на будівельний майданчик, з презентації Катерини Полянської

Олена Мудра

04 лютого 2024р.

Теги: вітряки, вітрогенерація, вітропарк, високогір'я, полонина, Руна, Боржава,

Коментарі

Микола 2024-02-05 / 20:43:42
Всі хто у фейсбуку пише за вітряки, то всі працюють або завязані з Горвартом. А люде як та сіра маса , вірять обіцянкам.

Нижньому. То хіба що у вас там на московії світла немає 2024-02-05 / 18:43:03

Vasya 2024-02-05 / 18:14:06
Проти вітряків. Краще без світла, ніж із вітряками!!!

Ліс 2024-02-05 / 14:23:19
За вітряки у воловці дуже топить бандюк лехман

Сюгай 2024-02-05 / 11:06:05
Проти вітряків в полонинах, проти зеленого тарифу, проти екоциду, проти нищення природи.

НАБУ 2024-02-05 / 10:33:26
Фундуку мало браслєт за землі Лежанки? За Руну готна ланц посадимо. Верни краматорським гроші і сиди собі Роберт ліпше тихо

закарпатець 2024-02-05 / 09:02:24
Вимагаємо знести сонячні батареї з Каменицької Гути і посадити там знову фруктові сади. Вимагаємо знести сонячні батареї з полів під Чопом. Бо вітряк займає місце 50 метрів у діаметрі, а вказані сонячні батареї займають дсятки гектарів сільськогосподарських земель, а електроенергія іде на експорт в Словаччину.
Категорично вимагаємо заборонити їзду по горах джипів, квадроциклів, котрі знищують земельний покрив у горах.
Категорично вимагаємо суцільні вирубки лісів в Карпатах, щоби убезпечити зсуви землі.

Юрію Петровичу 2024-02-05 / 07:35:58
Где ти раньше был, целовался с кем?"

два глаголи 2024-02-05 / 00:44:45
Щось не чути з цього приводу думок Микити. Білецького, Іванча, Шинкарюка, Добромільського, Пацкана і звичайно карикатурного Сарая. Чого би це ?

Воловцю. Небораку, я по темі. Най люди знавуть, що ти дав добро на Плай чорта класти як сніг зийде. 2024-02-04 / 21:21:34

Воловыць 2024-02-04 / 20:57:48
Говори по темі. Розумієш- не треба нас за дурних держати. Вітряки будут, а ті літуни - парапланеристи найся успокоят.

Воловцю: Попеличу, ти? Ще не усюсь зимлю од люди продав? 2024-02-04 / 20:48:53

Воловыць 2024-02-04 / 20:45:52
Воловецька громада не проти, а тільки за вітряки. Тому не брешіть нагло людям в очи. Ми не такі вже дурні.

Лемко 2024-02-04 / 19:57:12
73 відсотки за обіцянки манни небесної проголосувало за невігласів, через яких зараз маємо війну. думайте, люди , не ведіться ...

Юрій Петрович 2024-02-04 / 19:50:25
Вижу, що треба йти на громадські слухання. Іти й питати, що нам дадуть за полонину і чи дадуть гарантії, що не заберуть її у нас. Мені все рівно до лелеків і кажанів. Но не все рівно до яфин і туристів, бо мої діти з того живуть. Буде видно, що скажуть великі пани. Но іти і питати їх треба. Маємо право і, я б казав, відповідальність, бо то вони прийшли до нас і мусять бути з нами чесні.

Небайдужа 2024-02-04 / 19:42:35
Сумно читати коментарі. На жаль, реальність така, що люди, яким не байуже, або на фронті, або мовчать. Говорять одиниці та і тих нікому підтримати. А так шкода... Не буде Рівної, не буде Боржави, не буде полонин. І що тоді скажете? Не буде вас боліти душа? Люди, задумайтеся. Задумайтеся.

30 срібняків 2024-02-04 / 19:35:49
А що, це вже ті працівники садочків, шкіл та других бюджетних устнов і горватового Дастора пишуть, яка лафа громаді за вітряки упаде? То хоч вам головиха Девіцька і узкоязычный Робєрт Горват щось платять за коментарі і за автобусний тур Дастор-сілький клуб у вівторок, чи тупо пообіцяли просто з роботи не звільняти? Адмінресурс ганьба вам, що ідете дорожкою яника і ригів, поки хлопці гинуть на війні. Девіцька з робійом з дивідендів за продаж Руної краматорським маскалям відкупляться і від чорта і від Бога, а ви 500-гривневі подумайте, що обкрадаєте своїх дітей і Закарпаття наше. Тяжко умирати за сякоє.

Лемко 2024-02-04 / 19:27:28
та ставте ті вітряки, тільки не де завгодно, на відкритих полях, там де дійсно вони не шкодять. Ви бачили вітряки десь на хребтах Альп, у Татрах чи Пірінеях??? Нам скорочувати енергоспоживання потрібно за рахунок нових технологій, а не нарощувати генерацію

Василеві 2024-02-04 / 19:27:23
Василю, перестаньте зі своїми дружбанами вирубувати ліси й нищити полонини джипами і вітряками. Не з'їжджайте з теми і не істеріть про джипи і ліси. Перевести стрілки не вдасться

Уляні 2024-02-04 / 19:24:44
Дискусія ведеться не в площині, чи потрібні нам вітряки, а в прощині - чому у високогір'ї вітрякам не місце. В Україні вітрова енергетика - це теж норма. Аж ніяк не екзотика. Про шум у статті - правда. Жоден ротор не працює безшумно. Як і про мерехтіння тіней. Правда також, що і в Альпах, і в Піренеях є вітростанції, але тільки у тих місцях, де немає природних цінностей. Території, які є природоохоронними, виключені з переліку територій для ровитку вітроенергетики. І не розповідайте баєчки про відновлення пошкодженої рослинності поруч з вітряком. Ви можете посіяти травичку, але відновити знищені цінній оселища ще нікому не вдавалося.

НОВИНИ: Соціо

17:25
Італія виведе зі Словаччини систему ППО, бо потрібна в іншому місці
16:49
У Нересниці на Тячівщині заборонили будівництво міні-ГЕС на Тересві в межах території громади (ДОКУМЕНТ)
13:56
Восьму дитину народила 36-річна мешканка Хустщини в машині "швидкої"
22:33
8 березня балет "Freedom" представить в Ужгороді танцювальну виставу "Шафа"
19:10
"Щасливі діти" запускають курс експрес-підготовки до НМТ для випускників шкіл Ужгорода
15:20
Через реконструкцію в МП "Ужгород-автомобільний" з 4 по 27 березня легковики тимчасово перенаправлятимуть на вантажний напрямок
11:31
/ 1
У Мукачеві попрощаються з 23-річним полеглим Героєм Владиславом Стецикевичем
04:06
/ 8
Освітяни Керецьківської громади також висловили недовіру її очільнику Михайлу Мушці
02:27
Чеський RegioJet здійснив неанонсовану тестову залізничну поїздку за маршрутом Кошиці-Чоп
18:18
/ 1
У Софії Верхньокоропецької громади попрощалися з 22-річним полеглим мукачівцем Миколою Кузнецовим
17:39
/ 1
У Мукачеві попрощалися з 31-річним полеглим Героєм Ростиславом Діусом
15:19
Цього місяця Мукачево вже передало військовим 100 млн грн
10:59
Лише за 28 лютого на Закарпатті вигоріло 4,6 га екосистем
18:06
/ 1
В Ужгороді через оскарження закупівлі вуличне освітлення тимчасово вимикатимуть із 24:00 до 05:30
15:59
/ 1
У четвер у Мукачеві прощатимуться з пролеглим Героєм Ростиславом Діусом
15:22
/ 12
Очільниця соцзахисту Мукачева і радник міського голови пішли добровольцями на війну
15:03
У Мукачеві в останню дорогу провели полеглого Героя Олександра Кравця
13:56
/ 3
Воловецька суддя Софілканич, яка звільнила від покарання ґвалтівників дівчинки і чиновника-хабарника, хоче працювати в апеляційному суді
11:09
/ 2
У бою з московською ордою поліг Іван Сакулич з Кострини
10:41
/ 5
Населення Ужгорода через війну збільшилося на 35%
21:34
/ 2
Сержант "Балу"
20:59
У Бобовищі Івановецької громади провели в останню дорогу полеглого Героя Сергія Логойду
19:51
/ 1
Мукачево очолило ТОП-40 міст за бюджетним відсотком допомоги Силам оборони
19:00
У Мукачеві в середу прощатимуться з полеглим Героєм Олександром Кравцем
18:37
Від важких поранень, отриманих на війні з росією, помер Микола Кузнецов з Софії Верхньокоропецької громади
» Всі новини