Війна з пралісами. Як на Закарпатті облрада воює проти національної спадщини України

Майже два роки понад 3000 га пралісів Закарпаття залишаються без статусу пралісової пам’ятки природи. Державному лісу не пощастило з місцем – землі по сусідству або належать бізнесу, або у місцевих на них свої плани.

Війна з пралісами. Як на Закарпатті облрада воює проти національної спадщини України

Це праліси під полонинами Руна та Боржава, вершини та схили яких планують забудувати туристичними об’єктами. Праліси під полониною Красна не заважають будівництву, але їх все одно вже почали вирубувати.

Згадані заповідні ліси ростуть у лісництвах Міжгірського, Мокрянського та Ужгородського держлісгоспів. Вони опинились під загрозою після того, як депутати Закарпатської обласної ради у лютому 2021 року провалили голосування про надання їм статусу пралісової пам’ятки природи.

Депутати зіслались на отримані напередодні голосування листи з Тур'є-Реметівської і Усть-Чорнянської громад, які ж сама обласна рада і просила надіслати. Вже на другому пленарному засіданні питання з розгляду виключили взагалі і майже за два роки більше до них не повернулись.

Координатор лісових проєктів Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Михайло Богомаз, колеги якого займались пошуком потенційних пралісових ділянок в Закарпатті, пригадує, що згадані держлісгоспи не заперечували проти появи пралісових ділянок.

Природоохоронці підготували і погодили висновки з лісокористувачами – держлісгоспами, і разом з клопотаннями про створення пралісових пам'яток природи місцевого значення подали їх до департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА. Далі ОВА надіслала документи для створення нових об’єктів природно-заповідного фонду до облради.

Михайло Богомаз каже, що у Перечинському і Міжгірському лісгоспах питання присвоєння статусу пралісів зупинилося через плани бізнесу та місцевої влади облаштувати там гірськолижні траси і супутні об’єкти.

«Але якщо лісгоспи підписали висновок, то ніяку лісогосподарську діяльність там вже робити не можна. Трошки дивно, бо Перечинський лісгосп першим підписав висновок ще 2 січня 2019 року, а вже потім виявилося, що були місцеві нюанси, про які ми зовсім не знали», – додає він.

Старовіковий ліс у Свалявському лісгоспі. Автор: WWF-Україна
За даними WWF, в Україні є майже вісім десятків пралісових пам’яток природи загальною площею 11,4 тис га. Ще  понад 6,7 тис га цінних лісів очікують отримання статусу пралісових пам‘яток природи

Як у Тур'я-Реметі праліси ділили

З 2021 року обласні депутати більше не виносили на голосування питання щодо заповідання 267 га пралісів у лісництві Шипот Перечинського держлісгоспу.

Ці ділянки у підніжжі полонини Руна конфліктують з інтересом голови федерації роботодавців Закарпаття і керівника ТОВ «СТС» Володимира Панова. У власності та користуванні компанії щонайменше 30 га землі для рекреаційного будівництва біля лісу та на вершині полонини.

Рішення облради не підтримати заповідання пралісів у Шипоті може бути пов'язане з тим, що ще у 2007 році Закарпатська облрада погодила розташування гірськолижного комплексу «Ужгород – Полонина Руна» на 1440 га у Туричках і Тур'я Поляні, що сьогодні входять до Тур'я-Реметівської громади. Проєкт комплексу для «СТС» розробили, зокрема, «Zuskin s.r.o.» зі Словаччини, «Hotel Partner» з Хорватії.

ТОВ «СТС» входить до «Атолл Холдинг», що контролюється власником заводу «Єврокар» на Закарпатті Олегом Боярином.

Пралісові ділянки лісництва Шипот у Перечинському держлісгоспі, які Закарпатська обласна рада вважає «спірними» і земельні ділянки, що знаходяться у власності ТОВ «СТС». Кадастрові номери зліва на право: 1) 2123286300:02:011:0001, 2) 2123286200:02:015:0001, 3) 2123286200:02:015:0002, 4) 2123286200:02:023:0002

Голова Тур'є-Реметівської громади Надія Девіцька розповідає, що напередодні сесії до них прийшов лист з обласної ради, в якому йшлося про майбутнє голосування за заповідання пралісів у Перечинському держлісгоспі. Автори листа акцентували на обмеженнях господарської діяльності, які є у природно-заповідному фонді.

«У листі від першого заступника голови облради Андрія Шекети йшлося, що природоохоронний режим таких зон передбачає заборону на усі види рубок, будівництво, прокладання доріг, випасання худоби, промислову заготівлю лісових недеревинних продуктів, проїзд транспорту. А у нас до 40-ка машин вивозять людей на половину на заготівлю яфин. Тому нас просили надати свою пропозицію і ми зрозуміли, що питання серйозне», – розповідає голова громади.

Далі, зі слів Девіцької, вони провели зустрічі з держлісгоспом та земельною комісією громади. На цих зустрічах визначали ділянки пралісів які, на думку голови громади і старостів сіл, доцільно заповідати. Далі вже на сесії з’ясовували, чи не сусідствують праліси із приватними земельними ділянками рекреаційного призначення.

«На сесії були зауваження про те, що там (у пралісах і поблизу – ред.) ніхто не зможе вести будівництво туристично-рекреаційних закладів. Я пам’ятаю дискусію», – каже староста села Турички Владислав Пловайко.

«Ми навіть відправили листа до Панова Володимира Олексійовича (керівник ТОВ «СТС»), в якому просили розглянути і надати свої бачення і пропозиції (щодо пралісів – ред.). Він сказав «о’кей», отут може зачіпати, зовсім не багато, але може бути. Тобто ми, правда, ретельно вивчали це питання», – додає Надія Девіцька.

Те, що саме сусідство з ділянками «СТС» є причиною зняття з голосування за заповідання пралісів у лісництві Шипот, підтвердили також в обласній раді. Попри визнання втручання у закон там не впевнені, що за ті ділянки вдасться проголосувати. «Навряд чи ми знайдемо спільну мову по Шипоту», – переконаний перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.

У Закарпатській області немає лісів, які б належали громадам, тобто комунальних. Є лише державний лісовий фонд, 87,1% якого знаходяться у користуванні підприємств обласного управління лісового і мисливського господарства - держлісгоспів. Решта – у постійному користуванні Мінекології, Міносвіти, Міноборони і землі запасу. Природно-заповідний фонд займає 14% території області.

Національна спадщина світового рівня

Із засновником ГО «Дунайсько-Карпатська Програма», кандидатом біологічних наук Богданом Процем ми зустрілись у старому лісі під Мукачевом у селі Павшино. Тут, серед вікових дерев науковець розповідає, що як координатор WWF займався як розробленням методики, так і ідентифікацією та заповіданням пралісів у Закарпатській області протягом кількох років.

«Старовікові ліси, які охоплюють праліси, квазіпраліси та природні ліси, мають величезну сукупність різних природних зв’язків і створюють найрізноманітніші осередки надзвичайної краси, які формують систему біологічного життя на Землі. Це духовна, емоційна, наукова дефініції національної спадщини. Місце, де ми пізнаємо себе як нація, як родина і як індивідуум. Проте ці ліси також мають багатофункціональне практичне як осередок звірів для мисливства, постачальник питної води у наших колодязях, пом’якшувач глобальних змін клімату у регіоні, щоб було менш спекотно літом. Старовіковий ліс - це ягоди, гриби, мертва деревина, осередок туризму, рекреації та екоосвіти, це джерело генетичного фонду для відтворення молодого лісу, також це частина нашої культурної спадщини та національної ідентичності. Вирубка лісу, це останнє, що ми повинні робити», – пояснює Богдан Проць.

Богдан Проць стоїть на пні дуба у суцільно вирубаному старовіковому лісі між урочищами «Атак» та «Боржава» у Берегівському держлісгоспі, під час експедиції у липні 2022 року

ДОВІДКА:

Праліси, а також квазіпраліси та природні ліси – національна природна спадщина як найдавніші українські ліси, що відрізняються між собою тим, наскільки людська діяльність вплинула на їх існування. Найцінніші ті, у які протягом кількох століть не було жодного людського втручання. Тобто, тут не рубали ліс, не їздив транспорт, не випасали худобу. У Карпатах такі ділянки, як правило, знаходяться у важкодоступних і віддалених місцях. Букові праліси Карпат – частина Світової спадщини ЮНЕСКО.

Науковець додає: проблемою збереження пралісів у лісовому господарстві є саботування виконання закону про праліси лісгоспами. Підприємства не мають прямого прибутку на цих територіях, бо їм заборонено вести там лісогосподарську діяльність. Вирішення бачить у компенсаціях лісовим господарствам в межах яких є пам’ятки природи, у тому числі через оцінку екосистемних послуг та допомогу в орієнтації на туризм.

«Для лісівників повинен бути механізм оцінки компенсації, щоб їм так само було вигідно утримувати пралісові пам’ятки природи. Це з одного боку. З іншого – пралісові пам’ятки природи надають лісовому господарству певні екосистемні послуги, частина з них є поки не тільки нереалізованою, але й фінансово неоціненою для лісгоспів. Зокрема мова про туризм і рекреацію. Для туристів доступ до пралісів абсолютно дозволений. Заготівля недеревинних лісових продуктів є також можливою, якщо це не промислова заготівля», – каже Богдан Проць.

Але більшість лісових господарств дуже погано дають собі раду з розвитком туризму. Вони не знають, як його організувати, як розвивати. Хоча у теперішніх умовах туризм би дав лісгоспам прибутки.

За оцінкою Богдана Проця, зараз під ефективною охороною знаходиться тільки до 25% територій пралісів визначених такими після 2018 року. Частина з них, 5-20% у залежності від лісгоспу, вже втратила ознаки пралісів унаслідок навмисних фрагментарних рубок як наслідок саботування.

Документи для частини ділянок з пралісами чи старовіковими лісами, над якими працювали кваліфіковані науковці та експерти, лежать у обласних радах і не проходять далі. Ще частина – не погоджуються лісгоспами і потребують виїзду комісій.

Ризик, що у пралісах проведуть рубку, як це сталося в Мокрянському чи Ясінянському держлісгоспах, зростає з кожним роком. У майбутньому це неминуче призведе до їх зникнення:

«Трапляються дивні речі: спочатку блокують (створення пралісових пам’яток природи – ред.), а потім ці ліси пошкоджують. У нас було багато таких випадків. Тут потрібно сідати за стіл переговорів. Ми не можемо рухатись далі, поки усі ділянки, які відповідають критеріям методики, не будуть збережені. Це абсолютно критичне питання».

Ліс, що заважає «олімпійській надії» на Боржаві

Звернення від Міжгірської громади не підтримувати голосуванням створення пралісових пам’яток природи надійшло депутатам напередодні другого пленарного засідання у травні 2021 року. Це заблокувало заповідання понад півтисячі гектарів пралісів у Міжгірському держлісгоспі.

Третина цих пралісів – під горою Кичера, біля підніжжія полонини Боржава. Про цінність і вразливість цього лісу розповіла еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук. З експерткою ми розмовляли на висоті понад 1000 м над рівнем моря, серед недоторканого букового криволісся.

За словами Оксани Станкевич-Волосянчук, ані вона, ані її колеги не бачили детальних планів курорту на Боржаві. Та все ж у них є підстави вважати, що ділянки під Кичерою не проголосували саме через перспективу цього будівництва.

«Підставою для оголошення пралісів пралісами і об’єктами ПЗФ є наукові обгрунтування, а також погодження із власниками лісів або постійними користувачами. Все. Всі ці вимоги були виконані і департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА надав (до обласної ради – ред.) повний пакет документів, - каже екологиня. - Чому обласна рада не проголосувала, це, напевно, потрібно запитувати у тих депутатів, які саботували голосування».

На її думку, обласна рада перевищила свої повноваження.

«Листи від Закарпатської облради до обраних громад свідчать про намагання облради маніпулювати цими громадами і пояснити свій саботаж реалізації державної політики щодо пралісів, думкою громад. Статус пралісових пам’яток природи жодним чином не обмежує діяльність громад у цих лісах. Там можна збирати гриби і ягоди для власних потреб, здійснювати вигін худоби на полонину, а також розвивати екологічний туризм. Обмеження стосуються лише лісогосподарських заходів, які у цих лісах, через важкодоступність чи інші причини, до цього часу не здійснювались, що й дозволило їм досягти стану пралісів. Більше того, ці обмеження набувають чинності з моменту погодження лісгоспами висновків про ідентифікацію пралісових ділянок і закон зворотної сили немає. Тому ці танці з бубнами довкола громад виглядають якнайменше  - дивно», – зауважує експертка.

Букове криволісся без статусу пралісової пам’ятки природи у пралісах Ізянського лісництва Міжгірського держлісгоспу, які, ймовірно, заважають мега-курорту на Боржаві

Праліси в Ізківському лісництві не сусідствують прямо з арештованими 450 га Ляйтнера-Льовочкіна, на яких під виглядом приватно-державного партнерства Офіс Президента і Уряд просувають колишню «Олімпійську надію – 2022» Януковича під новою назвою – кластер «Боржава». Але є причиною того, що у обласній раді не проголосували за оголошення ізківських пралісів пам’ятками природи.

В Закарпатській ОВА, ігноруючи екологічні ризики, рухаються у напрямку реалізації «олімпійської надії». Для цього з Міжгірського держлісгоспу збираються вилучити понад 55 га лісу, змінивши цільове призначення лісогосподарських земель на рекреаційне. У майбутньому на місці цього лісу, найімовірніше, побудують лижні траси та іншу туристичну інфраструктуру.

Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук фотографує рослини субальпійської флори на Боржаві, липень 2022 року. Невдовзі цілі екосистеми тут можуть зникнути, якщо побудують мегакурорт

Панорама на боржавські вершини Широкий Верх, Граб, Жид-Магура, Гимба, Великий Верх і Стій, поблизу яких районі знаходяться арештовані 450 га Ляйтнера-Льовочкіна

Праліс – не єдина цінність Боржави. Полонина – об’єкт Смарагдової мережі. Це означає, що для України і Європи Боржава має особливе природоохоронне значення, важливе для збереження біорізноманіття. Модель розвитку для таких територій зафіксована у Карпатській конвенції, та включає сталий туризм, але виключає великі курорти, які можуть нести непосильне навантаження для вразливих екосистем.

«Сьогодні в районі Боржави вже є кілька курортів. Але це маленьку курорти, які цілком вписуються у концепцію збереження цілого масиву, який є, до речі, є об’єктом Смарагдової мережі. Якщо ми говоримо про такі речі як мега-курорт і наплив туристів, то тут потрібно вже рахувати. Потрібно визначити гранично допустиме рекреаційне навантаження на природний об'єкт. По-простому кажучи, ми маємо чітко знати і розуміти скільки туристів одночасно за один день можуть побувати на полонині Боржава, чи скільки туристів одночасно можуть відвідати той чи інший об’єкт заповідання. Тут якраз у нас немає жодних цифр», – підсумовує Оксана Станкевич-Волосянчук.

Журналісти звернулися до Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням прокоментувати, як відбувається реалізація проєкту та чи економічна користь від нього переважає над екологічними ризиками і необхідністю вирубати понад 55 га лісу. У обласній військовій адміністрації відмовились надавати коментарі, пояснюючи це браком часу.

Однак нам вдалося поспілкуватись з головою Пилипецької громади Віталієм Пиринцем. Його громада не надсилала листи до облради, але вони також проти заповідання пралісів. Кажуть, це може негативно вплинути на можливості для розвитку громади.

Пиринець зізнається, що не розуміє, що таке праліси і як працюють закони про праліси та природно-заповідний фонд. Проте, як і його колеги у Тур'я-Реметах, Міжгір’ї і Усть-Чорній, переконаний, що перед заповіданням пралісів повинні були запитати думку громади, дати час на вивчення питання і озвучення позиції.

«Мені зателефонували і спитали, чи знаю я, що вирішують питання громади? А я вперше чую, - каже Віталій Пиринець. - Наша позиція була проти, бо я особисто думав і мені також підказували, що це (надання статусу пам’яток природи пралісам у Міжгірському держлісгоспі – ред.) може обмежити нас у розвитку туризму. Керуючись цим ми просили, щоб питання не голосували. Але не тому, що ми проти пралісів, а тому, що нам потрібен час розібратись. Після цього питання більше ніде не підіймалося».

Курорт на полонині Боржаві у громаді підтримують. Але кажуть, що задум неможливий без налагодження водопостачання і будівництва каналізації. За словами Пиринця, вже нині близько 70% мешканців Пилипця скаржаться на брак води. Крім того, не вистачає потужностей по електроенергії. «Зараз зайняті цим», – коментує голова.

Мокрянські лісівники з пралісами борються рубками

Ще один лист напередодні голосування у лютому 2021 року надійшов до обласної ради з Усть-Чорної. Їх, як і Тур'є-Реметівську громаду, облрада просила висловитися щодо голосування за заповідання. Голова громади Петро Костяк теж каже, що не проти пралісів загалом, а лише проти того, щоб ділянки у держлісгоспі заповідали без погодження із селищною радою.

Над західними околицями Усть-Чорної – полонина Красна. Не менше півтисячі гектарів пралісів напівкільцем ростуть під горою з півночі на південь. «На полонині Красній ми пасемо худобу, наших  корів, овець. У громаді є пастух. А ці усі ділянки, як ми знаємо, мають увійти у заповідний фонд. Ми б хотіли якось домовитись, щоб ми могли там проходити, випасати худобу. У тих кварталах (праліси – ред.) люди також збирають яфини, на чому заробляють, чи б хотіли, щоб вони залишилися за громадою», – каже голова села.

Пралісові ділянки у Русько-Мокрянському і Усть-Чорнянському лісництвах Сокрянського держлісгоспу, яким Закарпатська обласна рада також не присвоїла статус об’єкту ПЗФ

Під час розмови Петро Костяк раптом знову починає обурюватися, чому заповідання пралісових ділянок погоджували тільки із землекористувачем, тобто з держлісгоспом. Він вважає, що його громада також має право на ліси під полониною: «У деяких місцях ліс при селищних радах. Тому, чому ми не можемо, відповідно до закону про децентралізацію, створити комунальний заклад лісового господарства? Якщо казали «все на громаду» – давайте. Створимо комунальне підприємство і будемо самі керувати і заробляти кошти. Держава ж так сказала, після децентралізації все передадуть на місця».

Лісівники сусіднього Мокрянського держлісгоспу з пралісами борються своїми методами. У 2021 році на ділянках, які визнали пралісами, все одно зрубали дерева. Це підтвердили у Держекоінспекції Закарпатської області. По факту зібраних доказів шостий слідчий відділ територіального управління ДБР в Ужгороді здійснює досудове розслідування щодо зловживання службовим становищем.

У держлісгоспі відмовились наживо коментувати рубки у пралісах і попросили надіслати запит. У письмовій відповіді лісівники пояснили, що погоджені ними раніше ділянки з пралісами не відповідають методиці визначення належності лісових територій до пралісів.

Михайло Богомаз з WWF-Україна каже, що Мокрянський держлісгосп не звертався до них офіційно щодо невідповідності визначених пралісів методиці і не надав жодних документів, що на тих ділянках раніше велись рубки. Інакше, як кажуть у WWF-Україна, вони були готові внести зміни у висновок

«Виходить, що Мокрянський лісгосп погодив пралісові пам’ятки природи, а тепер, через два з половиною роки каже, що все було нечесно. Тоді тут виключно питання до чесності і компетентності лісгоспу, – коментує природоохоронець і додає: – Ситуація із Мокрянським лісгоспом і показала, яким великим є ризик невизнання природоохоронного статусу пралісових пам’яток природи».

За законом, праліси і старовікові ліси набувають заповідного статусу одразу після підписання висновку власником або землекористувачем. З цього моменту вести лісогосподарську діяльність там заборонено.

Хоча у юридичній площині неголосування обласної ради за заповідання пралісів не послаблює дію профільного закону, на місцевому рівні це є своєрідним сигналом для його нехтування, тому природоохоронці стурбовані.

«Позиція Закарпатської ОВА така, що ви, хлопці, не хвилюйтеся. Лісгоспи розписались за те, що вони охороняють цей ліс, тому заповідний режим той самий, правила рубок ті самі якби це була пралісова пам'ятка природи. Але досвід показує інакше, бо рубку у Мокрянському лісгоспі призначили. На мою думку, на думку WWF-Україна, якби це був ПЗФ, ніхто б не призначав там рубку. Тому, повторюся, так, ми вбачаємо у цьому ризики (у неголосуванні за заповідання - ред.)», – підкреслює Михайло Богомаз.

Напередодні першого пленарного засідання сесії 25 лютого 2021 року листи до громад підписував перший заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета. Він каже, що облрада постійно з’ясовує позицію громад з різних питань. Навіть тоді, коли цього не вимагає закон.

У випадку голосування за пралісові пам’ятки природи, голів та представників громад також запрошували на засідання комісії. «Здебільшого, вони були проти, - каже Андрій Шекета. – Треба було переконувати, що створення об’єктів ПЗФ не несе загрози чи проблем. Жити в умовах обмежень не хоче ніхто».

За його словами, Панов кілька разів підходив до тодішнього голови облради Олексія Петрова з питанням про долю пралісів у лісництві Шипот Перечинського держлісгоспу. У цій розмові бізнесмен озвучив своє бачення розвитку туристичного бізнесу.

«Цей фактор потім був потім врахований. Тобто, якщо ми зараз приймемо рішення щодо підсилення екологічного напрямку, то, умовно, ми послабимо там розвиток бізнесового чи туристичного напрямку», – аргументує заступник голови Закарпатської облради.

Після другого пленарного засідання у травні 2021 року депутати облради звернулись до Кабміну та Верховної Ради з проханням внести зміни у Закон «Про природно-заповідний фонд України», щоб громади теж погоджували створення об'єктів природно-заповідного фонду. За тиждень з Міндовкілля відповіли Закарпатській обласній раді, що для лісів, які знаходяться у власності громад, дана норма вже існує.

У червні 2022 року Закарпатська ОВА зверталась до облради щодо винесення на розгляд питання заповідання пралісів у Міжгірському, Мокрянському та Перечинському держлісгоспах. Проте поки що відповідні проєкти рішень на сайті облради відсутні.

Праліси під Свидовцем, курорт і «чорні лісоруби»

Історія із заповіданням пралісів у Міжгірському, Мокрянському та Перечинському держлісгоспах за наявності політичної волі може закінчитися найближчим часом. Значно гірша ситуація для пралісів на ділянках під Свидовецьким масивом на Рахівщині, які відмовляється погоджувати Ясінянський держлісгосп.

Влітку 2019 року в Ясінях лісівники і місцеві заблокували роботу виїзної комісії Міндовкілля, яку створили через відмову держлісгоспу погоджувати досліджені пралісові ділянки. Численні експерти із лісогосподарських і наукових інститутів, організацій та громадського сектору стали свідками справжнього скандалу, який вчинили противники пралісів та прихильники будівництва мега-курорту на Свидовці.

А вже у грудні того ж року на тих ділянках виявили нелегальні рубки. А вже у грудні того ж року на тих ділянках виявили – залишається.

«У кінці минулого року ми провели польові дослідження на Свидовецькому масиві і виявили, що понад 15% пралісів було знищено або втратили статус. Це майже 90 га із детально дослідженої території у 570 га в Довжанському лісництві Ясінянського держлісгоспу. Крім того там проклали нові лісові дороги, щоб освоїти майбутні ділянки (з пралісами – ред.). Це свідчить про те, що у майбутньому там будуть продовжені роботи  Слід відмітити пряму загрозу втрати пралісів, квазіпралісів на території Довжанського, Чорнотисянського та Станиславського лісництв», – розповідає керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма», к.б.н. Богдан Проць.

Війна ускладнює процес збереження національної спадщини. У 2022 році ситуація погіршилась через відсутність обмеження доступу до публічних даних, насамперед лісорубних квитків і матеріалів лісовпорядкування. Відтак, нові порушення можна виявити лише самостійно при виїзді на лісові ділянки, що, як правило, є важкодоступними. Громадськість, яка раніше допомагала охороняти природу, сьогодні допомагає армії і переселенцям.

Михайло Богомаз з WWF-Україна теж підтверджує рубки у пралісах Ясінянського держлісгоспу. Каже, що у випадку непогодження лісівників з висновком, вони б мали підтвердити історичні рубки лісорубними квитками. Або ж Міндовкілля мало б організувати комісію з польовим виїздом на ці лісові ділянки, щоб колегіально дійти компромісу.

Натомість Міндовкілля просить WWF-Україна доопрацювати висновок з врахуванням рішення сесії Ясінянської селищної ради, де місцеві депутати висловлюються проти заповідання пралісів у Ясінянському держлісгоспі та інформують, що заборонили директору держпідприємтсва погоджувати висновок.

Тим часом Ясінянський держлісгосп збирається заплатити понад 200 тисяч грн ТОВ «Екологічна консалтингова група Зелений Квадрат» за підготовку нового висновку щодо наявності пралісових ділянок. Хоча на законодавчому рівні процедури скасування попередньо висновку, який готували у WWF-Україна, не існує.

Михайло Богомаз припускає, що цей протест з боку лісівників та місцевого самоврядування може бути пов’язаний з планами побудувати на Свидовецьому масиві мега-курорт: «Тут може бути ще момент із сумнозвісним курортом «Свидовець», бо половина ділянок знаходиться у межах запланованого курорту і доведений факт, що колишні чи нинішні депутати сільської ради та лісівники мають там (на сусідній з пралісами полонині Крачунєска – ред.) земельні ділянки. Тому для нас все відносно зрозуміло».

У Ясінянській селищній раді відмовилися коментувати своє втручання у процес заповідання пралісів та роботу Ясінянського держлісгоспу. Проте відповіли, що позиція проти заповідання пралісів і підтримка будівництва курорту на Свидовці, не пов'язані.

Праліси під Свидовцем можуть заважати інтересам ТОВ «Скорзонера» Валерія Коломойського та Геннадія Боголюбова. У 2016 році компанія звернулась до Рахівської районної державної адміністрації з проханням підтримати реалізацію проєкту курорту на Свидовці поблизу Драгобрату. Рахівська, а також Тячівська райдержадміністрації підтримали бізнес та з порушеннями затвердили детальні плани території курорту. Їх з 2017 року члени спільноти за збереження цього куточку Українських Карпат Free Svydovets оскаржують у судах.

Поки праліси чекають на комісію з Міндовкілля, неподалік невідомі вирубують старовіковий ліс. Смереки вирубали під полониною Крачунєска під Драгобратом, за межами ділянок з лісом, які місцевим відвели у приватну власність як сінокоси і через які ясінянські лісівники не хочуть погоджувати одну із ділянок з пралісами. Держекоінспекція підтвердила незаконну вирубку і скерувала матеріали до Рахівського відділення поліції.

Михайло Богомаз в одному з пралісів Рахівського лісового господарства Автор: WWF-Україна

До місця цієї рубки разом з біологом з «Української природоохоронної групи» Єгором Гринником ми йшли через праліси та «нічийний» старовіковий ліс, що росте на висоті 1200 метрів над рівнем моря. Здається що й тут, у цьому лісі без статусу і визначеного землекористувача, люди не лише з пилами чи худобою, а й взагалі – не часті гості.

Приватні земельні ділянки під полониною Крачунєска і навколишні праліси у Станиславському лісництві Ясінянського держлісгоспу, статус яких відмовляється підтверджувати землекористувач. Станом на 2020 рік власниками цих земельних ділянок були родичі посадовців Чорнотисянської сільради, працівники Ясінянького держлісгоспу і Рахівської райдержадміністрації

Межа пралісів Станиславського лісництва і «нічийного» старовікового смерекового лісу під полониною Крачунєска, жовтень 2022 року. На фото: біолог ГО «Українська природоохоронна група» Єгор Гринник

– Чим цінний цей ліс і що йому загрожує? «Чорні лісоруби»?, - запитую у Єгора Гринника.

– Цей ліс цінний, бо старовіковий,  пояснює він.  Тут на порівняно невеликій площі цих острівців біорізноманіття можуть мешкати види, які більше ніде не зустрічаються. І зберегти їх з точки зору охорони природи – першочергова задача. Таким лісам загрожує лісогосподарська діяльність, а конкретно цьому – курорт на Свидовці. «Чорні лісоруби», порівняно з лісгоспом, невелика загроза, бо, як правило, старовікові ліси знаходяться на важкодоступних ділянках високо в горах. Але, бачите, тут, у «нічийному» лісі, вони створюють проблему. Було б справедливо сказати, що ліс, який ми бачимо, підпадає під критерії квазіпралісу чи природного лісу. Наше законодавство дозволяє його зберегти.

Олена Мудра для Закарпаття онлайн

23 листопада 2022р.

Теги: праліс

Коментарі

Правда 2022-11-26 / 13:19:15
Напевно,треба спозатку ппотіерезіти,бо в осах даоїться і пл кгопкам не ропадаю....

Правда 2022-11-26 / 11:33:47


З кремлівськими песимістичними мантрами - на інші ресурси, де таке толерується. Коментар видалено. Адмін


май русин 2022-11-25 / 17:06:10
Нині вшитку тоту нибрязь при власти кивати не мож - воєнний стан. Айбо після войни ся на них отОрвеме

Zakarpatka 2022-11-23 / 19:33:29
Шановна редакція, зверніть будь ласка, увагу ваших колег на дії лісівників, що вирубують НЕЩАДНО ліс на території ОНОКІВЦІВ ТА ШАХТИ. Вирубують на дрова попри бука надзвичайно здорові, столітні дуби, нищать грунтовий покрив колесами лісовозів. Надішліть будь ласка, репортерів і екологів у ліс, що прилягає з боку Підлипників і Оноківців до каналу, доки зовсім не залишили Ужгород без природніх легенів.

злий 2022-11-23 / 16:48:41
Шекета - чмо продажне. Від колишнього активіста не залишилося нічого. Принаймні, хорошого

Ужгородка 2022-11-23 / 16:16:36
Так от в чому причина цих пралісових історій з облрадою! Облрада просто обслуговує бізнес інтереси конкретних бізнес-груп. Та ще й громади туди втягнули. А як же - треба ж чиїмись руками жар загрібати...

НОВИНИ: Соціо

21:34
/ 1
Сержант "Балу"
20:59
У Бобовищі Івановецької громади провели в останню дорогу полеглого Героя Сергія Логойду
19:51
/ 1
Мукачево очолило ТОП-40 міст за бюджетним відсотком допомоги Силам оборони
19:00
У Мукачеві в середу прощатимуться з полеглим Героєм Олександром Кравцем
18:37
Від важких поранень, отриманих на війні з росією, помер Миколай Кузнєцов з Софії Верхньокоропецької громади
18:12
На Донеччині поліг Віктор Ласковець з Тересви
16:26
За минулий тиждень в Ужгороді народилося 47 малюків, у Мукачеві – 36
14:08
/ 1
На Тячівщині сьогодні зустрічали полеглого прикордонника Євгена Шмадченка
22:25
/ 6
На війні з росією поліг Василь Чубірка з Гути Оноківської громади
22:08
/ 10
Міндовкілля відмовило у видачі висновку на другий вітряк в Нижніх Воротах на Закарпатті
21:41
В Ужгороді організували акцію "Фото з Патріотичним Янголом"
20:29
ФОТОФАКТ. У 2-у річницю початку вторгнення росії в Україну в Ужгороді вшанували пам'ять полеглих Героїв
18:52
У Чорній Тисі Ясінянської громади попрощалися з Дмитром Клочуряком
15:38
Двоє молодиків з Рахівщини спокусилися на "легкі" гроші з переправки "ухилянтів" через Тересву до Румунії
11:29
/ 3
У мукачівському "Паланку" виявили унікальний погріб-льодовик XVI століття
22:46
На кордоні з Угорщиною відкриють новий пункт пропуску "Велика Паладь – Надьгодош"
22:13
У Великих Лучках провели в останню дорогу 21-річного Василя Гунтиновича, що поліг на Запоріжжі
21:04
/ 6
В Ужгороді чоловік ввечері стріляв з шумового пістолета через зайняте паркомісце
18:43
/ 4
Мешканці Пушкіна з другого заходу не захотіли перейменовуватися на "Українське" чи "Закарпатське", а обрали "Міжлісне"
17:15
В Ужгороді попрощалися з полеглим захисником Мирославом Бреньом
04:46
Ясінська громада навколішки та з квітами зустріла померлого Героя Дмитра Клочуряка
00:43
/ 1
У Великій Бакті Берегівської громади навколішки та з квітами провели в останню дорогу Героя Івана Яника
23:04
/ 1
На війні з росією поліг Сергій Логойда з Бобовища Івановецької громади
16:05
За минулий місяць ціни на Закарпатті виросли на 0,6%, зокрема на продукти і напої – на 1,5%
11:18
У п'ятницю в Ужгороді попрощаються із полеглим Мирославом Бреньом
» Всі новини