"Новий Донбас" на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 4

Тепер ця «рукавичка» починає тріщати по швах. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, академік Елла Лібанова ще у 2023 році наголосила, що екологічна ємність західних областей України, у тому числі й Закарпатської, – вичерпана. Однак невдовзі зміни можуть стати ще більш відчутні та вже видимі, нестись у прогресії і, що важливо, бути умовно законними – область розробляє нову Схему планування. Так, попри усі ризики нас чекає ще більша індустріалізація. Насамперед, за рахунок природи – гір, лісів, полів та річок. 

Самим закарпатцям може не подобатись така перспектива. Але чи можуть вони вплинути? Так, використовуючи інструменти прямої демократії. На початку 2026 року на платформі Екосистема повинні оприлюднити матеріали громадських слухань в процесі стратегічної екологічної оцінки до нової Схеми планування Закарпатської області. Про це інформував керівник департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак під час спільного виїзного засідання комітетів Верховної Ради з питань Євроінтеграції та екологічної політики 8 листопада цього року.

Спільнота «Free Svydovets» ініціювала відкрите звернення до влади області щодо розробки нової Схеми планування, у якому закликає оприлюднити на офіційному сайті Закарпатської ОВА і обласної ради текстові та графічні матеріали до нової Схеми. А також забезпечити належну процедуру СЕО та залучити до робочої групи громадські організації, природоохоронні ініціативи та експертів.

Щоб показати, якою може бути нова Схема планування, ми зібрали та проаналізували пропозиції та зауваження від громад області, які ті надіслали до Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, що виступає замовником змін до головного містобудівного документу, і випустили три тексти, у яких розповіли про найбільш спірні для природи області бізнес-ідей – забудову високогір’я Карпат вітряками та вирубку лісів під ці проєкти, забудову гірських річок малими гідроелектростанціями та про відведення сільськогосподарських земель під індустріальні і промислові підприємства. 

«Новий Донбас» в Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1. Вітроелектростанції

«Новий Донбас» в Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 2. Малі гідроелектростанції

«Новий Донбас» в Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 3. Індустріальні парки і зелений водень

Але є ще дещо, що також потребує уваги у новій Схемі планування, – це будівництво нових сонячних електростанцій. Зараз у області налічується біля семи десятків СЕС і, схоже, їхня кількість буде збільшуватись. Насамперед, як зрозуміло з пропозицій громад, на сільськогосподарських або частково заліснених земель.

Багато СЕС і ще більше

На Закарпатті багато сонця і природно, що у структурі генерації тут домінують сонячні електростанції. На жовтень 2025 року встановлена потужність генеруючого обладнання в області становить 565,6 МВт, з яких 17,8 МВт – це установки зберігання електроенергії, а 41,9 МВт – високоманеврена або високомобільна генерація, тобто газопоршневі і газотурбінні установки.

Потужність СЕС – 404 МВт, малих ГЕС – 42,7 МВт, вітрових електростанцій – 49,6 МВт. Тобто, майже 90% із заявленої потужності припадає на відновлювані джерела енергії.

В.о. директора з управління ОЕС України НЕК «Укренерго» Сергія Фандулья зазначає, що є деякий перекос у впровадженні сонячних електростанцій, оскільки їхня встановлена потужність перевищує 70% із загальної потужності, яка є в області:

«За результатами наших напрацювань, пул впровадження нової генерації для забезпечення надійності роботи енергосистеми має бути пропорційним. Якщо вітрові електростанції мають бути на рівні 35-40%, то сонячні електростанції десь на рівні 50% від потужності вітрових, тобто порядка 20%. І також обов’язково паралельно із розвитком генерації з відновлюваних джерел, мають бути впроваджені установки зберігання електроенергії, а також високомобільні джерела генерації для покриття пікових навантажень».

Екологиня громадської організації «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук радить громадам з власного досвіду розвивати локальні мережі, які здатні працювати в автономному режиму у випадку відключень у загальній мережі. Це елемент децентралізації енергосистеми. У 2023 році в рамках проєкту «Екосфери», на будівлі Дубівської селищної ради розмістили дахову гібридну СЕС потужністю 10 кВт.

«Тут варто наголосити, що бізнес, який зараз розбудовує СЕС, робить це, переважно, на сільськогосподарських землях. У країнах ЄС, і в нас так мало би бути, СЕС, передусім, мають будуватись на покрівельних поверхнях, тобто, перевага має надаватись даховим СЕС, і вже потім, коли всі покрівельні поверхні зайняті, переходити на наземні. Але це складніше, тому усі ці бізнеси не хочуть паритись. Ще один момент – це накопичувачі. Щоб СЕС стало відносно сталим джерелом електроенергії, нові СЕС мають будуватись разом з накопичувачами. Тоді електроенергія, згенерована сонцем вдень, буде використовуватись і вночі. ЦЕ підвищить ефективність СЕС. Але це здорожчує інвестиції. А ці бізнесмени хочуть відбити бабки швидко і сердито. Тому роблять дешеві проєкти з швидким і великим прибутком», – каже Оксана Станкевич-Волосянчук.

Але оскільки сонячна генерація – це не складний і дуже прибутковий бізнес на «зеленому тарифі», то ситуація із забудовою полів електростанціями нагадує те, як намагаються загнати «в трубу» річки. До слова, обсяг заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ на березень 2025 року сягнув 22,3 млрд гривень.

За даними сайту Energo.ua, сьогодні у Закарпатській області – біля семи десятків промислових СЕС, найбільшими серед яких є (обрали СЕС потужністю від 10 МВт – ред.):

• СЕС Соляріс-Енерджі, потужністю 34,56 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Соляріс-Енерджі»;

• СЕС Енергоюніт, потужністю 15,7 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Енергоюніт»;

• СЕС Теребля, потужністю 12,65 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Фес Теребля»;

• СЕС Червона Гора Еко-1, потужністю 12,65 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Червона Гора Еко»;

• СЕС Червона Гора Еко-2, потужністю 11,5 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Червона Гора Еко»;

• СЕС Вари 2-4 черги, потужністю 10,67 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Солар Енерджі Плюс»;

• СЕС СЕ-2, потужністю 9,99 МВт, відповідальна за діяльність СЕС юрособа – ТОВ «Сонячна Енергія Плюс».

Подаючи свої зауваження і пропозиції до нової Схеми планування, громади області хочуть бачити сонячні (та вітрові) електростанції у Виноградівській, поблизу сіл Букове і Мала Копаня, у Вільхівці Зарічанської громади, у селах Новобратово, Кричово, Теребля, Чумальово Буштинської громади, а також у Тересвянській, Углянській та Бедевлянській громадах.

^{Плановане місце для СЕС у Виноградівській громаді. Поруч – ліс і поля}

^{Місце під СЕС у Буштинській (позначки 1, 2 та 11) та Бедевлянській громадах}

Не відстають Нижні Ворота, де під СЕС готові віддати 80 га, у Кольчинській громаді – 40 га, у Іршавській – мінімум 34 га, а також у Міжгірській, Берегівській, Полянській, Керецьківській, Оноківській та Ставненській громадах. 

Також енергетичні проєкти, які можуть включати сонячні електростанції, плануються у Батівській, Великодобронській та Сюртівській громадах. Відомо про два плановані заводи з виробництва зеленого водню: «Воднева долина Закарпаття» від ТОВ «Водень України» та проєкт ТОВ «Соларгамма». Останній наразі проходить процедуру ОВД. 

^{Місце під СЕС у Оноківській та Іршавській громадах}

^{Території для промислових потреб (у тому числі ОПК) у Кольчинській громаді – урочища Соколове поле, Діброва та Няроші}

Якщо порівняти обрані території із доступними сьогодні кадастровими даними (https://kadastr.live/, https://kadastrova-karta.com/ , а також даними Державного земельного кадастру – ред.) видно, що пропоновані території – десятки ділянок сільськогосподарського призначення у приватній власності. Втім у самій Кольчинській селищній раді зазначають: території обрані з тих підстав, що вони розташовані неподалік населених пунктів, біля них вже є розвинуті інстраструктурні мережі, рельєф цих територій дозволяє проєктувати промислові підприємства, а самі власники земельних ділянок, зокрема в урочищі «Няроші», не проти їх продати чи віддати у оренду для таких об’єктів. 

І тут ми знову нагадаємо про поля, цільове призначення яких, щоб побудувати там СЕС або інший промисловий об’єкт, треба змінити. Наприклад, Іршавська міська рада у своєму листі до управління містобудування Закарпатської ОВА прямо просить «включити доцільність зміни функціонального та цільового призначення територій у землі об’єктів альтернативної енергетики». Для будівництва сонячної електростанції у цій громаді також обрали ділянки сільськогосподарського призначення.

З 2017 року в Україні діє закон «Про оцінку впливу на довкілля», який визначає, що при «зміні цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміні цільового призначення особливо цінних земель» проводиться процедура ОВД. 

Для СЕС ОВД не потрібна, але землі сільськогосподарського призначення під процедуру підпадають через категорію особливо цінних земель, яка визначена у статті 150 Земельного кодексу України. Але цією нормою на Закарпатті масштабно нехтують.

Кому світить сонце?

Як і у випадку малих ГЕС, генерація електроенергії з сонця теж дозволяє продавати її державі за спеціальною ціною – «зеленим тарифом», який прив’язаний до курсу євро і тим самим захищений від девальвації гривні. Це теж доволі прибутковий бізнес, хоча, на відміну від малої гідроенергетики, і більш корисний для енергонезалежності держави.

Згідно з даними з сайту Energo.ua, зелений тариф встановлений компаніям, які володіють СЕС на Закарпатті, коливається від 10.61 до 46.53 євроцентів (найбільший – лише для двох об’єктів компаній «Акванова Гідроресурс» та «Сонячна Енергія Плюс», отриманий у жовтні 2013 та серпні 2012 року відповідно – ред.).

Лідери заробітку «на сонці» – ті самі, що й на річках: бізнес-групи родин Андріїв, Ледида і Ковач, зокрема компанії «Сонячна Енергія», «Сонячна Енергія Плюс», «Євроімекс», «Енерсан», «Саненер», «Технопромінь»; та Ігоря Тинного, сім’ї Чижмар і групи «Ілляшев та Партнери», які, як у випадку із МГЕС, схоже замінили собою Юлію Льовочкіну – компанії «Аванова Девелопмент», «Акванова Гідроресурс», «Гідроенергоінвест», «Інтеренерджі», «Солар Лайт». 

Компанії «Санбімс Енерджі» та «Солар Блест» мають відношення до колишнього голови Департаменту захисту економіки Нацполіції Ігоря Купранця, родина якого, як дослідили Bigus.Info, після звільнення посадовця обросла нерухомістю щонайменше на 6 мільйонів доларів та десятком різнопрофільних бізнесів.

Також енергію закарпатського сонця у євроценти переводить компанія «Екотехнік Велика Добронь», яка через ірландця Карла Конрадссона та британську фірму «Макс Кредіт Інвестмент Лімітед», може бути пов’язана із крупним білоруським бізнесменом Олександром Мошенським. Дочка бізнесмена Яна Мошенська вийшла з компанії на початку 2023 року. 

У ТОВ «Смарт Солюшион» через ряд фізичних та юридичних осіб, а також через менеджерів генпідрядника будівництва сонячної електростанції ТОВ «Курс», компанії «Родина ЕРС», знаходимо зв’язок із братами Клюєвими – Андрієм і Сергієм, проросійськими політиками з оточення президента януковича, які втекли до росії. Бенефіціаром ТОВ «Курс» значиться громадянин Туреччини Картал Орхун. 

Ще один слід «сонячного» бізнесу «регіоналів» на Закарпатті – ТОВ «Санресурс», що входить до групи родини Рєпкіних. Олександр Рєпкін – колишній працівник СБУ та депутат Запорізької обласної ради від «Опозиційного блоку». Президент «Української водневої ради».

Родині Рєпкіних належить також ТОВ «Водень України», яке розглядає можливість побудувати на межі Батівської і Великодобронської громад завод з виробництва зеленого водню. Назва проєкту – «Воднева долина Закарпаття».

Серед інших іноземців – південнокорейська компанія GS Engineering & Construction Co, яка, як повідомляла «Економічна правда», вклала у дві СЕС «Червона Гора Еко», які належать ТОВ «Червона Гора Еко», 24 млн доларів. Сама ж корейська компанія не є бенефіціаром, а директором і бухгалтером значиться Анна Курченко із пропискою у Житомирській області. Генпідрядником будівництва була компанія «Геліос стратегія», яка пов’язана з корпоративною групою «Інвест» Арсена Авакова та Ігоря Котвіцького. 

Найпотужніша СЕС Закарпаття – Соляріс-Енерджі на 34,56 МВт, належить ТОВ «Соляріс-Енерджі». Теперішніми засновником і бенефіціаром компанії значаться фірма з реєстрацією у Лондоні «UG POWER LIMITED» та громадянин ОАЕ Джаліл Афшарнеджад. Керівник – Павло Звіренко. До 2018 року засновницею і бенефіціаром компанії була Тіна Вівєн Кеменяш, дочка чинного депутата Закарпатської обласної ради від «Батьківщини» і колишнього нардепа Олександра Кеменяша.

З Кеменяшем може бути пов’язана також СЕС «Енергоюніт» ТОВ «Енергоюніт», серед засновників якого – словацька «FINANCE REAL» та угорська «ENAP». «ENAP» зустрічалась також під час численних перереєстрацій згаданого вище ТОВ «Соляріс-Енерджі». Керівник «Енергоюніт» Володимир Кушнір – помічник на громадських засадах (2014-2029 роки) нардепа від «Батьківщини» Івана Крулька. 

У бізнесі також родина ще одного закарпатського політика – Василя Петьовки. Пов’язані з їхньою бізнесовою групою компанії «Респект Енерго-Плюс», «Основа Енерго», «ФЕС Старбичово 1», «ФЕС Старбичово 2» входять також до групи родини Калинич. Ключовою особою родини є Віталій Калинич, депутат Закарпатської обласної ради 6 скликання від «регіонів» та один із власників фермерського господарства «Світ м’яса».

Інші гравці, що заробляють з енергії сонця на Закарпатті, володіють меншими потужностями та менш помітні політично, ніж згадані вище. 

Попередні матеріали:

«Новий Донбас» в Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1. Вітроелектростанції

«Новий Донбас» в Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 2. Малі гідроелектростанції

«Новий Донбас» в Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 3. Індустріальні парки і зелений водень

Олена Мудра, «Закарпаття екологічне»

Теги: електростанції, сонце, СЕС, планування, схема

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати