Закарпаття онлайн » Громадські організації » Закарпаття екологічне

"Новий Донбас" на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1

«Закарпаття перетворюється на індустріальний регіон» – із таким заголовком кілька тижнів тому вийшла стаття на «Економічній правді», яка більше обурила місцеву авдиторію, ніж змусила її подивитись правді у вічі. Та звичне нам Закарпаття дійсно змінюється.

І якщо у тому, що наша область рухається саме у цьому напрямку, вас, все ще, не переконують ані релокація 330 підприємств, зокрема металургійних та машинобудівних, ані все нові й нові будівельні майданчики, у тому числі в горах, ми пропонуємо вам подивитись на документи. Це пропозиції та зауваження від громад області до нової Схеми планування території області, які вони надіслали до Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, що виступає замовником змін до головного містобудівного документу Закарпаття.

Ми їх зібрали, проаналізували і розповідаємо вам крізь найбільш спірні для унікальної природи нашої області бізнес-ідеї – численні малі гідроелектростанції на гірських річках, сотні вітряків на високогір’ї, щоб побудувати які треба зрубати ліс у старовікових лісах і пралісах, та індустріальні і промислові підприємства там, де ще вчора люди вели сільське господарство.

Матеріал вийшов доволі об’ємним і для кращого сприйняття читачем був розділений на три частини. У його першій ми проаналізували пропоновані вітроенергетичні проєкти і розповідаємо про їх вплив на природу вже тепер.

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 2. Малі гідроелектростанції

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 3. Індустріальні парки і зелений водень

Хоча директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, академік Елла Лібанова ще у 2023 році наголосила, що екологічна ємність західних областей України, у тому числі й Закарпатської – вичерпана.

«Захід – тому, що там є екологічна ємність, яка, як кажуть наші екологи, уже вичерпана. Є певні екологічні резерви на Львівщині та Франківщині. Решта областей нічого не мають. Ані Волинь, ані Буковина, ані Закарпаття. Тому що є екологічна ємність. Це вода, вільні території, які не під болотами, не під лісами, не під горами. Цього там не вистачає. Можна ще дещо перемістити на Львівщину й Франківщину, але це все. І тому всі наші розмови, що ми релокуємо туди невідомо що, мені видаються вельми сумнівними», – наголосила Елла Лібанова.

Управління містобудування також виступило замовником заяви процедури стратегічної екологічної оцінки (СЕО – ред.) проєкту державного планування «Внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області». Згідно із законодавством звіт із СЕО до нової Схеми планування повинен проходити громадські обговорення, документи яких, з відповіді управління містобудування, «будуть розміщені для громадського обговорення по завершенню всіх етапів проекту, в якому проводиться оцінка всіх проектних рішень щодо їх екологічності».

Станом тепер вже завершили 4 етап розроблення Схеми планування. А за договором проєктні роботи ДП «Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «Діпромісто» повинно завершити у червні 2026 року.

Керівник департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак на спільному виїзному засіданні комітетів Верховної Ради з питань Євроінтеграції та екологічної політики 8 листопада повідомив, що матеріали громадських слухань в процесі стратегічної екологічної оцінки на платформі Екосистема варто очікувати орієнтовно на початку 2026 року.

Що може чекати громадськість у цих матеріалах – читайте нижче.

334 вітряки

7 та 8 листопада на Закарпатті проходило спільне виїзне засідання комітетів Верховної ради з питань Євроінтеграції та екологічної політики, присвячене вивченню планів забудувати вершини Українських Карпат вітроелектростанціями. Усього планується 334 вітряки сумарною потужністю 1,7 ГВт. Місце для них запланували на десяти високогірних хребтах, які входять до переліку територій Смарагдової мережі, оточені об’єктами природо-заповідного фонду і старовіковими лісами, пралісами. Для цих проєктів ще додатково потрібно побудувати нові лісові автодороги та лінії електропередач.

Будівництво однієї з таких ВЕС, на полонині Рівній, або, на місцевому діалекті, «Руній», вже почалося і відбувається без висновку з оцінки впливу на довкілля, на фоні призупиненої процедури його отримання. Щоб полегшити логістику проєкту, побудували нову лісову автодорогу, під яку у лісництві «Шипот» Ужгородського надлісництва зрубали праліси.

Ці вітроелектростанції будують компанії з групи ТОВ «УК «Вітряні парки України»», бенефеціарами якої є екснардеп Максим Єфімов та український бізнесмен вірменського походження Едуард Мкртчан. Власне, на кожному етапі цього процесу, від екологічних досліджень до будівництва частин ВЕС, присутні пов’язані із цією компанією юрособи.

Інтереси «Вітропарків» збираються передбачити у оновленій Схемі планування. Це стає зрозумілим, якщо порівняти пропозиції, що надійшли з громад до управління містобудування та презентацію керівника компанії Владислава Єременка, представлену на засіданні комітетів 8 листопада.

^{Проєкти вітропарків на Закарпатті. З презентації Владислава Єременка 8 листопада}

До відомих ще з минулого року локацій – полонин Рівної у межах Тур’є-Реметівської і Ставненської громад, Красної і Апецької, вершин Лютянська Голиця і Гостра (в межах Жденіївської і Ставненської громад), Вододільного хребта та Свидовця, тієї його частини, що лежить на території Усть-Чорнянської громади Тячівського району, додались полонина Кук, що у південно-східній частині Боржави, Менчул, північні, західні та південні схили гори розташовані в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву, та Довга над селом Чорна Тиса у Ясінянській громаді та селі Розтоки Богданської громади, що біля підніжжя Чорногірського хребта. Усього на цих вершинах планується 334 вітряки.

Посилання на пропозиції з громад, де вказані ці локації, прив’язані посиланнями до географічних назв.

^{Гірські хребти Карпат, на яких планують побудувати ВЕС.

З презентації Оксани Станкевич-Волосянчук 8 листопада}

Ці документи, також, дають розуміння, звідки може взятися така ситуація як із полониною Рівна, де до 30-ти вітряків запланованих на землях Тур'є-Реметівської сільської ради, раптом додали ще 7 на території, у тому числі на лісових землях, Ставненської громади.

Наприклад, у Дубівській селищній раді вітряки планують не лише на полонині Апецькій, а і на полонині Шанта, яка є частиною Свидовця, і на одному з відрогів полонини Красної, більша частина якої – у комунальній власності Усть-Чорнянської громади. До речі, її вже теж «нарізали» від ВЕС.

У Нижньоворітській громаді, де «Вітропарки» будують першу на Закарпатті вітроелектростанцію (планована номінальна потужність до кінця 2026 року – до 24,8 МВт – ред.), що включає, як мінімум, 16 вітряків, готові запропонувати інвесторам ще 145 га пасовищ під розміщення вітротурбін. За рахунок полів у громаді до кінця 2026 року планують збільшити портфель реалізованих інвестицій у вітроенергетичні установки до 24,8 МВт загальної номінальної потужності.

Те саме із місцями для сонячної генерації. У гірських громадах під неї готові віддати пасовища, а у низинних районах – сільськогосподарські чи заліснені землі. Розвитком сільського господарства готові поступитися, також, перед індустріальними парками. Про це буде нижче.

А так виглядають місця, обрані для розвитку відновленої енергетики у Тересвянській громаді, та заліснені землі у Оноківській громаді, які розглядають під будівництво сонячної електростанції.

^{Тересвянська селищна громада}

^{Оноківська сільська громада, за межами села Гута}

Жертва ВЕС – карпатські ліси

І хоча безпосередньо під будівництво ВЕС у Карпатах ліс рубати не треба, все-таки, реалізація цих проєктів потребує вирубок під розбудову окремої інфраструктури – лісових автодоріг і ліній електропередач. Це тепер відбувається у лісах навколо полонини Рівної та гори Гостра. Поки що там.

Аналітик ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов підтверджує, що рубок лісу у цінних лісах чи, навіть, на природоохоронних територіях оминути не вдасться. Адже вітроелектростанції на недоторканних раніше природних територіях – полонинах, потребують супутньої інфраструктури у вигляді під'їзних доріг і ліній електропередач. Наслідки від цього будуть не лише екологічні, але й економічні. Через такі рубки ДП «Ліси України» може втратити сертифікати FSC, які вимагає багато експортерів деревини.

«Також новий регламент ЄС EUDR чітко забороняє експортувати на ринок ЄС продукцію з деревини, яка була вироблена зі зрубаних пралісів. І визначення пралісів там доволі широке, тобто в нього потрапить велика кількість приполонинних лісів. У зоні планованого будівництва ВЕС. І, по хорошому, ДП «Ліси України» та Держлісагенство мали б надавати свої зауваження до цієї схеми розвитку, виключаючи будь-яку плани будівництва інфраструктури по своїй території», – коментує Петро Тєстов.

Із відповідей, які ми отримали від управління містобудування Закарпатської ОВА за запитом, вбачається, що лісівники свої пропозиції та зауваження до нової Схеми планування не подавали.

Суцільні рубки під лінії електропередч у Свалявському надлісництві заплановані колосальні. Згідно з даними «Карпатського лісового офісу», у листопаді обстеження під такі рубки пройшли у Пашківецькому (Жденіївському) лісництві Свалявського надлісництва на площі 19,26 га, у жовтні – у тому ж лісництві на площі 5,67 га.

Як і у випадку з вирубкою лісу під нову автодорогу у цьому ж та в Ужгородському надлісництві, яку провели прямо на ділянках із червонокнижними видами та у пралісах лісництва «Шипот», у комісійному обстеженні відведених під рубку ділянок громадськість участі не брала. Це порушення. Тому у сукупності усі ці зловживання лісівників можуть коштувати Свалявському надлісництву втрати (призупинення дії) сертифікату FSC, як це сталося з їх ужгородськими колегами.

«Але поки що ми бачимо, що лісівники діють проти своїх же власних інтересів. «Лізуть попередь батька в пекло», роблячи рубки під будівництво ВЕС навіть не чекаючи отримання висновків оцінки впливу на довкілля», – підсумовує підігрування лісівників «Вітропаркам» Петро Теєстов.

^{Прокладання кабелів у Свалявському надлісництві, під полониною Рівна і горою Гостра,

листопад 2025 року}

Долю старовікових лісів у Свалявському надлісництві та пралісів в Ужгородському цілком можуть повторити ліси Брустрянського надлісництва навколо полонини Красної та Свидовця. Як бачимо, на заваді не стає ані статус пралісів, ані, дуже ймовірно, не стане, навіть, офіційний статус природоохоронної території.

Тим паче, що наприкінці серпня через законодавчу ініціативу Данила Гетьманцева для Defence City у закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» протягнули правку, яка дозволяє прикривати руйнування високогір’я Карпат потребами оборонно-промислового комплексу. Вона звучить так: «3. Установити, що території розміщення об’єктів енергетики, які здійснюють (планують здійснювати) енергозабезпечення військових об’єктів та/або формувань сил оборони, та/або військової (спеціальної) техніки Збройних Сил України, та/або підприємств оборонно-промислового комплексу, розташовані в гірських територіях Карпат на висоті 800 метрів і вище над рівнем моря, визнаються територіями важливого суспільного інтересу. Управління такими територіями передбачає обов’язкову наявність плану природоохоронних заходів щодо максимально можливого збереження дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування».

Тобто, є ризик, що можна зареєструвати відповідну компанію, до якої прив’язати, скажімо, плановану вітроелектростанцію на полонинах Красній чи Менчул, остання над буковими пралісами ЮНЕСКО, і додатково «виправдати» будівництво фундаментів і інфраструктури ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.