КАННИ: ФОРМУЛА УСПІХУ

Далі в пам’яті спливає, що це   однин з найбільш популярних та відомих курортів Французької Рив’єри,  з золотими пляжами, розлогими пальмами,  білосніжними яхтами і дорогими готелями. І мало хто знає, що в місті знаходиться Космічний центр, перший в Європі завод по виробництву космічних супутників та проходить головна Європейська ярмарка технологій мобільного зв'язку 3GSM World Congress.

Але що би не говорили,  в першу чергу Канни - це  місто фестивалів і виставок. В середині червня  тут   проходить не менш відомий Міжнародний фестиваль реклами  «Каннські леви». Щорічно  у ньому  бере участь по декілька тисяч рекламних роликів найрізноманітнішої спрямованості. Ще місто відоме фестивалем піротехніки, Міжнародним музичним фестивалем і міжнародною виставкою аудіопродукції, торгівельним фестивалем, Міжнародною виставкою нерухомості, Світовим конгресом парфюмерів, фестивалями інтерактивних і цифрових розваг,  задоволень та  програм для дітей,  виставкою ексклюзивних подорожей та  Міжнародним фестивалем ігор.

ВІД СЕЛА ДО ПРЕСТИЖНОГО КУРОРТУ

Така популярність до міста прийшла не відзразу. В  офіційних хроніках  назва Канни вперше зустрічається в 1619 році. До  початку XIX століття це було невелике  і маловідоме рибацьке село на  півдні Франції, на березі Середземного моря, аж поки у 1834 р. тут випадково не  зупинився  лорд-канцлер Великобританії Генрі Брегхем, прямуючи на відпочинок до Італії. Зачарований  місцевими краєвидами і  м'яким кліматом,  лорд Брегхем збудував тут собі віллу «Елеонора» (названа в честь доньки) і запросив на її відкриття лондонський бомонд. Англійська  аристократія оцінила переваги Канн і почала навідуватися сюди на відпочинок. 

До першовідкривачів курорту належить і французький письменник Проспер Меріме. Автор всесвітньовідомої  новели "Кармен" із захватом розповідав друзям про Канни. Він мешкав у будинку напроти теперішнього Палацу фестивалів, там і помер. На знак пошани до великого письменника сквер біля будинку назвали його іменем.  Крім літературної діяльності, Меріме займався і науковою. Цікавим є той факт, що його перу належать трактати про історію запорізького козацтва та про Богдана Хмельницького,  також він перекладав  твори Гоголя та Пушкіна. Російська знань слідом  за французькою та англійською  теж потягнулася  на дивовижний курорт. До речі, російська мова тут така ж звична як рідна та інтернаціональна.

Розпочалася забудова села елітними віллами, готелями та казино. Так, у 1864 році в Каннах  був побудований Гранд Готель, найпрестижніший палац тієї епохи зі 150 кімнатами та фасадом довжиною в 70 метрів з виходом на море. В 1910 році  тут  відкрився  готель Карлтон  найвідомішої готельної мережі у світі, а в 1928 р., коли у Франції дозволили відкриття ігрових закладів, - відоме у всьому світі казино Палм Біч.

Відома набережна Круазет (фр. Promenade de la Croisette) була споруджена у 60-х роках ХІХ ст. на місці старої дороги, що існувала ще з часів Римської імперії. Назва «Круазетт» походить від слова «хрестик». Бульвар  назвали  на честь хреста, що стояв на краю мису Палм Біч недалеко від дороги. Звідти  паломники вирушали в монастир на острові Сент-Онора, що неподалік.

Трикілометрова  вулиця, що тягнеться вздовж Канської бухти від Палацу фестивалів до  казино Палм Біч, відокремлює пляж від низки магазинів всесвітньо відомих марок, ресторанів і знаменитих готелів. Спочатку набережну  назвали «Круазетт», потім «Бульвар імператриці», а потім знову повернули колишню назву. Так сільська дорога перетворилася  в одне з найбільш престижних і дорогих місць в світі.  Променад де ля Круазет у 2001 р. внесений до Загального списку культурної спадщини Франції. Туристи ж використовують променад не тільки для тихих прогулянок, але й пробіжок, катання на роликах та велосипедах.

Після Другої світової війни більшість великих будівель на набережній були перебудовані. Замість побудованого в 1864 році навігаційного кола в 1949 році був зведений перший Палац фестивалів, в якому проводився Міжнародний кінофестиваль. Саме завдяки  цьому кінофестивалю до Канн  прийшла справжня популярність.  Раз на рік сюди з'їжджається така кількість світових кінознаменитостей, що щільність зірок на квадратний метр в цьому місті просто зашкалює.

ПАЛЬМОВІ ГІЛКИ ІЗ ЗОЛОТА

Канський кінофестиваль входить до так званої «Великої п'ятірки» найпрестижніших кінофестивалів (разом із кінофестивалями у Венеції (Італія), Берліні (Німеччина), Санденсі (США) та Торонто (Канада)).  Стартував  він  у Каннах в 1946 р. Ідея його створення виникла у 1938 р., коли  фашистські уряди Німеччини та Італії втрутилися у вибір призерів Венеційського кінофестивалю. За пропозицією французького історика Філіпа Ерланже тодішний міністр освіти Франції Жан Зей вирішив запровадити кінофестиваль у Каннах. Але через  Другу  світову війну фестиваль стартував аж 20 вересня 1946 року. Спочатку  він проводився у  одному з старих казино Канн поки у 1949 р. не збудували Палац Фестивалів на набережній Круазет.

У зв'язку із зростаючою популярністю кінофестивалю в 1979 році на початку тієї ж набережної для нього було вирішено побудувати нову більш велику будівлю. Палац  звели в 1982 році на місці  муніципального казино.  Загальна площа нового Палацу фестивалів і конгресів   складає зараз після ряду добудов близько 28 000 кв.м. Двічі в Палаці проходив пісенний конкурс  «Євробачення» (1959 і 1961). Біля Палацу знаходиться Алея зірок, яка за популярністю поступається хіба що Голлівудській. Тут є відбитки рук таких зірок, як Софі Лорен, Жан-Поля Бельмондо і навіть Чарлі Чапліна.

Так склалося, що Каннський фестиваль часто задає тон всьому світу кіно, визначаючи коло фаворитів майбутнього року на врученні премії "Оскар". Торік  Золоту пальмову гілку отримала  український режисер 29-річна Марина Врода  за короткометражку "Кросс".  Це друга перемога вітчизняного короткометражного кіно в Каннах. 2005-го року Золоту пальмову гілку отримав Ігор Стрембіцький з картиною "Подорожні". Хоча цього року Україна не брала участь в основній програмі фестивалю, але поза конкурсом презентувала кіноальманах "У кожного свій Чехов", стрічки "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" Михайла Іллєнка та "Чемпіони з підворітні" Ахтема Сеітаблаєва.

Українські продюсери та режисери представили також шість стрічок, частина з яких з’явиться на екранах вже наступного року: анімаційний фільм «Микита Кожум’яка» режисера Ростислава Гарбара (реліз фільму планується на березень 2013 року), казку-фентезі режисера Максима Фірсенка «Колесо фортуни: Казка про злиднів», пригодницький фільм Віктора Андрієнка «Іван-сила» про найсильнішу людину у світі - закарпатського силача Івана Фірцака,   документальний фільм «Невідома  країна» продюсера Максима Онопрієнка, драму «Переполох у Хелмі» режисера Леоніда Горовця та кіноальманах «Шевченко. Для тебе, для України» продюсера Максима Онопрієнка.

МОРЕ, ЯХТИ, ТАЄМНИЦІ

Неподалік Палацу фестивалів знаходиться найвизначніший історичний пам'ятник Канн  квадратна сторожова вежа Сюке заввишки 22 метри. Розташована  вона в  центрі старого міста на однойменному пагорбі. За фортечними стінами Сюке розташовані церква Богоматері Надії та замок Кастр XII століття, у якому розташований музей археології і етнології (Musеe de la Castre), де зібрана третя за значимістю у Франції етнографічна колекція. Саме з пагорба відкривається прекрасний вигляд на місто і побережжя й робляться найкрасивіші фотографії Канн.

Біля підніжжя Сюке розташований Старий порт (Vieux Port de Cannes) — найвідоміший порт побережжя. Стара його частина – набережна Сіна Пьер - датується 1838 роком. Ця пристань дає притулок  і розкішним яхтам,  і рибацьким лодкам, і думкам мандрівників, що приїхали в це місто. У  вересні Старий порт стає центром уваги, приймаючи  у себе «Королівську регату».

З набережною відкривається прекрасний вигляд на Леринські острови, на яких розташований один з найдревніших монастирів Галії - Леринське аббатство. Архіпелаг складається  з чотирьох середземноморських островів Французької Рив'єри.  Два найбільших — острови Сент-Маргеріт (Святої Маргарити) та Сент-Онора (Святого Гонората), на якому  у 410 р. святим Гоноратом Арелатським був заснований Леринський монастир.  У V ст., за переказами, у монастирі вчився святий Патрик, покровитель Ірландії.

Для запобігання нападам ворогів в XVII ст. на острові Сент-Маргеріт кардиналом Рішельє була зведена фортеця Форт Руаяль. Тривалий час вона використовувалася як державна тюрма. Саме тут 11 років перебував таємничий в’язень - Людина в залізній масці, відомий українським читачам по романам  Олександра Дюми.     Тепер у  Форті знаходиться Морський музей, у якому розміщена багата колекція підводних археологічних знахідок із загиблих кораблів біля берегів острова, у тому числі римська і сарацинська кераміка. А також  відкрита для огляду камера, у якій утримувався «Залізна маска». Якщо ваше око стомилося від лапатих пальм, тут можна насолодитися соснами та евкаліптами.

Канни нікого не залишать байдужим, задовольняючи найвибагливіші смаки. Голубе море, тихі вулички, музеї, виставки, фестивалі, водні лижі, стрибки з парашутом, прогулянки на яхтах,   відомі бутики, нічні клуби та казино. Тут можна залишатися наодинці з природою, а можна насолоджуватися цікавим товариством.

Теги: Канни