Продемонстровані фільми належать авторству випускників кіношколи FAMU, однієї з найстаріших в Європі. Під цією скромною абревіатурою ховається Факультет кіно і телебачення Празької академії образотворчих мистецтв, що відноситься до розряду престижних творчих навчальних закладів світу. FAMU є одним з трьох факультетів Празької академії образотворчих мистецтв поряд з Театральним факультетом (DAMU), Факультетом музики і хореографії (HAMU). Тут навчають фахівців у галузі кінематографії, телебачення, електронних медіасистем і традиційних ЗМІ. Факультет славиться своїми випускниками, серед яких визнані світові режисери і сценаристи Емир Кустуриця, Їржі Менцель, Мілош Форман, Агнешка Голланд, Віра Хітілова, Юрай Якубіско, Ян Сверак, Горан Паскалевич та інші.
Свою історію кіношкола розпочала у 1946 році. На рубежі 50-60-х років FAMU став своєрідним центром так званої чеської нової хвилі, яка представляла собою розквіт кінематографії. Незважаючи на те, що в ці роки було сильне ідеологічне тиск на всі сфери життя, факультет кіно і телебачення відрізнявся особливим ліберальним духом.
FAMU є членом-засновником Всесвітньої асоціації кіношкіл (CILECT), Європейської ліги інститутів мистецтв (ELIA) та Європейської асоціації кіно і телебачення шкіл GEECT. Роботи його випускників отримали безліч нагород на міжнародних фестивалях і прославили чеське кіно на весь світ.
Ознайомитися з чеською кінематографією в Закарпатті стало можливим завдяки співпраці з Чеським центром в Києві, що є частиною Міністерства закордонних справ Чеської Республіки і всебічно репрезентують Чеську Республіку в Україні. Діяльність Чеського центру в галузі культури не обмежується традиційними напрямами у музиці, кіно, театральному чи образотворчому мистецтві, а направлена на розвиток нових його тенденцій та альтернативних пошуків. Установа організовує та підтримує культурні та освітні акції, які створюють цілісне враження про Чехії. У квітні цього року за її сприяння в Ужгороді в ILKO Gallery пройшли «Відгуки міжнародного фестивалю документального кіно «Їглава», в рамках якого відбулися триденні покази фільмів та дискусії за участю чеських режисерів, драматургів та продюсерів.
І ось через півтори місяця чеське кіно знову завітало до Ужгорода. Цього разу стрічки можна було переглянути в оригінальному «Кінозалі імені Стенлі Кубріка», що знаходиться на базі дитячого клубу «Smart point» по вулиці Духновича, 25 у самісінькому історичному центрі Ужгорода на розі біля греко-католицького собору. «Це перший досвід для «Кінозалу» в плані співпраці з Чеським центром, який може перерости в масштабну дружбу Праги та Ужгорода», – каже організатор показу Олексій Уманський.
Але більше фільмів вразив таки сам кінозал. Перше, що здивувало при візиті, це те, що входячи до просторої кімнати, потрібно роззутися через килимове покриття на підлозі, друге – дивитися фільми можна зручно вмостившись в кріслі чи на дивані, по-третє – показ не залежить від кількості глядачів і на кінець по-четверте – атмосфера домашнього затишку і неформального спілкування робить перегляд приємно-цікавим. І ціна невисока. Але це ще не всі цікавинки кінозалу.
Як розповів Олексій, кінопокази відбуваються кожного четверга о 21.00 і після початку сеансу двері зачиняються зсередини, аби не заважати перегляду. Тож, хто має звичку спізнюватися, має хорошу нагоду її позбавитися. Починаючи з липня 2013 року, коли запрацював кінозал, встигли передивитися чималу кількість світових шедеврів. Фільми підбирає самостійно, читаючи книги, журнали та інтернет-видання. Старається вибрати цікаву стрічку, яку ще сам не бачив. Як правило, це картини інтелектуального спрямування, тож і глядачі відповідні – які дійсно люблять кіно. Перед початком показу йде коротка передмова до фільму: кілька слів про режисера чи акторів, які знімалися в кіно.
Улюбленим режисером кінозалівців є американський кінорежисер, сценарист і продюсер Стенлі Кубрік, один із найвпливовіших в історії кінематографу. Його іменем назвали і сам проект. Картини американця, що вирізняються технічним новаторством і майстерністю, незвичайними, дотепними сценаріями і завжди залишають по собі відкриті питання для глядачів, тут демонструють позачергово.
Практикують і лежачі перегляди, коли, глядачі приносять з собою карімати і спальні мішки, лягають на підлогу, а фільм проектується на стелю. Максимальна кількість лежачих місць – 25. Але найбільшого аншлагу (40 чоловік) удостоїлася документальна стрічку «Всім стріт» (2013). Цей фільм вперше озвучений російською мовою саме в Ужгороді за ініціативи фотографа Міші Чопського. Начитку для головних героїв зробили Олексій Уманський та Каті Ігнат.
Цікавинкою кінозалу є і різноманітні «Кіноклі», коли, окрім звичайних переглядів, відбуваються різні перформенси, що наближують глядача до фільму через їжу, напої, танці тощо. Глядачі під час чи після показу могли скуштувати печиво, суп, напій, що фігурували у фільмі. Одного разу шматок кіна дивились із зав’язаними очима, щоб відчути як воно сліпому герою, або ж танцювали.
Тож, такий кінозал є хорошою альтернативою звичним кінотеатрам, які є не з дешевих, та й демонструють переважно кіно занадто мейнстримове, часто з запізненням на місяць від столиці, або бодай того ж Мукачева.