Слідами Альфонса Мухи

Його фірмовим знаком стала фігура прекрасної, тендітної і граціозної жінки, вписаної в орнамент з квітів і листя, символів та арабесок. Саме зваблива жінка слов’янської зовнішності стала героїнею  знаменитих Мухиних плакатів. Сам жіночий образ використовувався тоді в рекламних цілях вперше, але історія показала, який успіх мав цей досвід, і донині використовується фахівцями рекламної індустрії. Грацій художника можна побачити у різноманітних музеях Європи та Америки. Кількох я побачила в Цюріху в музеї Bellerive.

                             Фото надано музеєм Bellerive

Але найповнішу колекцію платаків митця зібрав американський тенісисту, восьмикратний чемпіон турнірів Великого шолома,  чех за походженням Іван Лендл. Завдячуючи своїй пристрасті до творчості великого генія модерну, колишня перша ракетка з тенісу став володарем найбільшої збірки робіт свого співвітчизника. Минулого року відбувся перший її показ. Нарешті через  74 роки після своєї смерті Муха увірвався в культурне життя Праги і цілого світу виставкою найповнішої колекції своїх плакатів. 

                                 Альфонс Муха, фото надано музеєм Bellerive

Столиця Чехії стала першою, хто побачив практично повне зібрання плакатів (116!) Альфонса Мухи. За підрахунками Лендла, не вистачає приблизно 3 плакатів: 2 з них знаходяться в музеях Нью-Йорка і Гамбурга, про долю третього нічого не відомо. Загалом на виставці було представлено 150 предметів: декоративні панно, календарі, обгортки майстра для харчових продуктів,  афіші. Екстозиція стала результатом 30-літнього колекціонування  спортсмена. Експерти стверджують, що в історії Чехії вона стала однією з найбільш відвідуваних виставок.
 
Іван Лендл іммігрував з Чехословаччини в 80-х роках ХХ ст. Тоді ж, на зорі своєї тенісної кар’єри він познайомився з харизматичним  письменником Їржі Мухою, сином Альфонса Мухи, та вперше зблизька побачив оригінали плакатів художника. Захопивись  творчістю Альфонса Мухи, він вже понад три десятиліття розшукує  по світу плакати свого знаменитого земляка. Першим твором великої колекції Лендла став «Пантеон чеської музики», а першим  плакатом – знаменита театральна афіша  – «Жисмонда», яка принесла славу Мусі  й звернула увагу сучасників на маловідому тоді артистку театру «Ренесанс» Сару Бернар. У збірці колишнього тенісиста, власника тенісної академії і тренера чемпіонів є майже всі плакати майстра, створені ним протягом всього життя. Довгий час зібрана колекція знаходилася у Лендла дома, поки благодійний фонд Ричарда Фукси не запропонував  виставити її на показ. 

 
Іван Лендл

Українська спадщина великого генія
 
Уже під час виставки у Празі колекціонер дізнався від українських журналістів  про унікальну і одну з найбільших в Європі збірок плакатів Альфонса Мухи, якою володіє Музей етнографії й художнього промислу Інституту народознавства  НАН України у Львові. Чотири роки тому 28 плакатів відомого майстра були представлені на виставці в рамках львівської «Французької весни». Ця колекція була сформована понад 100 років тому, є найбільшою в Європі і не має аналогів навіть на батьківщині художника.

                                  Фото надано музеєм Bellerive
 
Уперше кольорові літографії Альфонса Мухи з’явилися у Львові у 1897 р. на виставці плакатного мистецтва, організованій Міським промисловим музеєм. Згодом, у квітні 1900 р., виставку сецесійних творів організувало Товариство приятелів красних мистецтв, у залах якого, крім меблів, естампів, виробів зі скла і порцеляни, демонструвалися плакати Грассе та Мухи. Тоді й була започаткована колекція літографій Мухи у фонді графіки Міського промислового музею – нині Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України.  Тож Іван Лендл навіть попри незнання українського надбання залишається першим в колекційному рейтингу. 
 
Виставка у домі, оформленому власними руками
 
Світова прем’єра колекції  відбулася в Муніципальному домі в Празі минулого року. Цю будівлю вибрали невипадково. Перлина  архітектури в стилі модерн є справжнім храмом мистецтв, тісно пов'язаним з Альфонсом Мухою. У 1911 р. художник брав участь у декоруванні цієї будівлі. Тут можна побачити його малюнки, вітражі, фіранки, зіткані за його проектом. Тепер, через більш ніж 100 років, Муха вдруге повернувся сюди зі Сполучених Штатів Америки, але вже  через колекцію Івана Лендла. 
 

Хоча Прага не була  прихильною до Мухи ні на початку його художньої кар’єри (не прийняли до Празької Академії мистецтв), ні на хвилі його всесвітнього визнання (слави зажив у Парижі) через національні мотиви, художник після успішного життя у Відні, Парижі та Чикаго повернувся на батьківщину, де робив плакати безкоштовно. Після проголошення в 1918 р. Чехословацької Республіки, Мусі доручили виготовлення перших чехословацьких поштових марок, банкнот і державного герба. Та найзнаменитішою роботою майстра стала серія із 20-ти монументальних картин розміром 8 на 6 метрів під назвою «Слов'янська епопея», в якій  зображено історію чехів і словаків.

 Палац виставок в Празі (Veletržní Palác)

Патріотизм художника був настільки відомим, що влада гітлерівської Німеччини включили його до списку ворогів Рейху. Після захоплення Праги в березні 1939-ого Гестапо кілька разів заарештовували старого художника і піддавало допитам, в результаті чого він захворів на пневмонію і помер 14 липня 1939. Альфонс Муха похований на національному кладовищі-пантеоні у Вишеграді. І тільки після смерті Чехія повністю збагнула геній свого сина. 
 

Творчості Альфонса Мухи присвячені музей у Празі, відкритий у лютому 1998 року,  експозиція циклу «Слов'янська епопея» та виставка про ранні роки його життя у відреставрованому будинку колишнього суду в  рідному селі Іванчице. Хоча перший у світі музей Мухи був  створений у Японії  набагато раніше, ніж був відкритий на його батьківщині. 

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати