Закарпаття онлайн » Блоги » Володимир Мочарник

Ти тільки вір!!!

З нами сталося найстрашніше, що може статися з людьми: ми перестали один одному довіряти. «Чого то він так пупець рве? Напевно, хосен шукає чи піариться. А інакше для чого?» Нас охопила слабкість, розчарування і якась звірина заздрість, жадібність і нетерпіння до всього матеріально-насущного. Тільки тепер і зараз, бо завтра все може змінитися і тоді вже не дадуть, бо прийдуть інші, теж голодні, поки з ними домовишся… Сімейні цінності при цьому чітко випхані на передній план. Найкращий терапевтичний і самореабілітуючий засіб.

Ти тільки вір!!!
Якщо прийде окупант, то він застане спустошений Виноградів, хати (з краю) будуть міцно закриті, вікна зашторені, телефони відключені. Захисники і повноважні представники міста спішно перейдуть на сторону окупанта з найпатріотичніших і найгуманніших міркувань, керовані виключно інтересами громади. У церквах будуть служити подячні служби за те, що Бог врятував і за здоров'я нових господарів. Священики прийдуть до нової влади за коштами "на боже" і закличуть громаду до християнського терпіння, "бо всяка влада від Бога".
           
Незмінною залишиться тільки добре вкорінена закарпатська традиція пити каву. А яка кава без розмови? Ми будемо говорити, як було добре колись, коли був порядок. Коли хліб був по 16 копійок і кожен мав роботу. В кінці обов'язково додамо: ну, подивимося, що ці зроблять. І станемо чекати, спостерігати і прилаштовуватися до нових умов. У цьому "що ці зроблять" є сатисфакція і індульгенція кожному, хто приходить, бо йдеться не про "як", а саме про "що", а якщо замінити на "що мені зроблять", то різниці ніхто навіть не помітить.
           
По-правді сказати, ми не завжди були такими. Нашому серцю не чужі високі емоції. Але залишки цього високого, доброго, вічного, трансформувалися великою мірою у сентиментальність. Тому ми плачемо над долею кіношних героїв, обурюємося несправедливістю. Наприклад, як зараз: ну чого так мучать Луценка? Живого чоловіка хочуть у гріб покласти. Хтось за кавою посперечається: а коли він був міністром, то пив та бився, а за нас не думав. Або: ви бачили як у Києві "День гніву" розганяли? Людям не дають уже й слово сказати. І знову за кавою: доста, наговорилися. П'ять років мали, а що зробили? Йсі хоч порядок наведуть. Але об'єднує всіх одна думка і переконання: народ постійно обманюють, з нього наживаються і він постійно розчаровується. Тому ми вже звично дивимося вперед і трошки вверх з надією, що станеться чергове чудо: прийде чоловік і допоможе нам увійти в цілющу воду євангельської купальні Вифезди (Ів. гл. 5 вірш 1-15) після того, як збурить воду ангел. В результаті ми всі оздоровимося, ощасливимося, візьмемо свою постіль і підемо з цього місця стражденних і розслаблених. Але ось біда - нема чоловіка вже багато-багато років. Думали, що то Ющенко, а він нам тільки багатослівно розповідав про здорові і щасливі місця, про свободу і демократію, а у воду чомусь не заводив. Тепер прийшов Янукович – сильний і конкретний. Ну, думали, цей точно хоч за ногу заволочить в цілющі води. Але замість того, щоб нас лікувати і ощасливлювати (вже сьогодні) на ангела одяг скуфійку православного московського патріархату і купається з друзями здоровий і щасливий, а з-під нас і ту нещасну постіль норовить витягти.
 
Прочитали написане – здається, що нас ще одним каменем приклали. Не гоже закінчувати песимістично, та й далеко це від повної правди. Яка нагорода, якщо додасться ще один трупоподібний смисл. Тому пропонуємо кожному прислухатися – уважно, на самоті. Там, на глибині, куди не досягає зовнішній шум і набридливе "я"... Чуєш? Чуєш Його голос?
           
- Так чи хочете бути здоровими, діти? Чи хочете тут лежати йойкаючи і бідкаючись все життя? Чи готові самі, без сторонньої допомоги, не зважаючи на об'єктивні і надзвичайно поважні причини, незважаючи на суботу, коли толерантним і цивілізованим хворим, які хочуть зватися справжніми європейцями, приписано лежати і не рипатися – ВСТАТИ, ВЗЯТИ СВОЮ ПОСТІЛЬ І ЙТИ ВЛАСНОЮ ДОРОГОЮ У СВІЙ ВЛАСНИЙ ДІМ? Нехай і через " День гніву", нехай і через жорстоку боротьбу зі страхом і неміччю... Ти зможеш, тільки вір, і Я допоможу тобі.
 
- Вірю Господи, допоможи моєму невір'ю.
Володимир Мочарник, Закарпаття онлайн.Блоги
19 травня 2011р.

Теги: віра, окупант, захисник, Виноградів

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Русин 2011-05-20 / 15:18:00
Президент чуй ни при чім. Туй ішлося про другоє.

радий за вас 2011-05-20 / 12:44:00
не все ще втрачено,коли серед нас е порядні
люди і так сильно вболівають за славну
Виноградівщину.Разом з президентом-проффесором будуть наводити у нас порядок...слава місним,а церкви не чіпай і Богане згадуй.

місний 2 2011-05-20 / 10:29:00
Згоден з Місним. На Виноградівщині сатана у очках робить свою справу. Начхав він на увесь район, нічия думка його не цікавить. А Мочарнику він щомісячно платить зарплату, щоб його не хаяв, а виконував замовлення, на кого скаже коломийський Х.. Так що напишемо ми Президенту листа, де розповімо про всі його "досягнення" і намагання "працювати на користь району", котрий його не просив про це. Дуже багато свічок поставимо у всіх церквах району, щоб він залишив Виноградів назавжди, і щоб і потомків, і сліду його гнилого і підлого не залишилося на нашій землі. Іди собі з Богом, піднімай рідну Коломию.

2011-05-19 / 21:34:00
"Якщо прийде окупант". Чогось принагідно задалося з іншої статті "Блюменштейн-Барановський (а відтоді просто Барановський) вивішує на вікні записку: "Увага німці! Тут живе угорець, який чекав вас 23 роки".http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/18/38982/.
Згідна з МЕСНИМ. Але це знову ж таки розмова на каві. В одному блозі була слушна думка про те, що зневірений нарід тяжко зібрати на великі акції, але кожен з нас може, повинен воювати на своєму місці і не попускати "окупантам". На цьому фоні показовий поступок метеоролога з держрадіо.

Ужгород 2011-05-19 / 10:19:00
Но посаран!

Тримайся, Володю!

местный 2011-05-19 / 09:34:00
"Якщо прийде окупант" - так он уже здесь, а сегодня прилетел самый главный...

місний 2011-05-19 / 09:26:00
Та прийшли окупанти з Коломиї, на Виноградівщину в лиці твого бувшого цімбора Любимова, якого ти так возхваляв. Прийшли дали деяким по 100 гривень на вибрах та газдують собі спокійно на нашій землі. Не без допомоги Мочарника.

О.Д. 2011-05-19 / 07:52:00
Якщо би прийшли окупанти, вулиці закарпатських міст не спорожніли би. Бо багато хто вийшов би з квітами. Не залежно від національності окупантів і тих, хто зустрічає :(