Христос, що народився на барикадах, або Христос, що народився, як совість, як біль, через тріщину в кам’яному серці...
Христос, що прийшов як Весна у заметений листям осінній сад, або як вода на висохлий корінь...
Христос, у голосі дівчинки: тату ти втомився?
Як прохолодні пальці медсестри на закривавлених ранах...
В русі, який несподівано закрутив землю в інший бік.
Хай рождається Христос – Його Слава, Його Воля.
І несподівана ніжність серед зимньої ночі...
і Зоря, і Сонце.