Розлюднення

Закарпатська влада не взяла участі (вперше) у Всеукраїнській акції, присвяченій річниці вшанування жертв Українського голодомору 32-33 років.

Розлюднення

Вперше на Театральну площу в місті Ужгороді ніхто з облдержадміністрації не прийшов, свічок не палив. Замість того відбулося відкриття концепт-готелю та ресто-бару “Emigrand”, на якому був присутній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль і американський мільярдер закарпатського походження  єврей Алекс Ровт. Концепт-готель належить колишньому регіоналу Мошаку. Наступного дня хтось облив червоною фарбою пам’ятник жертвам Холокосту, недавно спорудженому в обласному центрі. Помстилися мертвим. Події детально описані й проаналізовані на цьому сайті. 

Повірте, пишемо без будь-яких емоцій здивування чи образи (хіба що трохи огидно). Проста констатація. 

Ось коли у Виноградові у 2011 році за кілька хвилин до початку мітингу-реквієму, присвяченому черговій траурній річниці Голодомору вчителька угорка разом з школярами третьої (угорської) міської школи весело всміхаючись і перемовляючись залишали жалобний захід… Їх, звичайно, туди зігнали по рознарядці – з кожної школи стільки-то учнів та вчителів і т. д. – звичайна совкова практика. Видно в якийсь момент вони вирішили – а що ми тут, власне, робимо? Тоді, зізнаюся, було трохи не по собі. Але зараз все стало на свої місця. Звідки у них буде повага до події чи співчуття до жертв Українського голодомору, якщо вони є нащадками тих, хто віками гнобив автентичне русинське (українське) населення, вбивав та катував їх у 1939 році, а сусідня Угорщина все робить для того, щоб їхні голови були повернуті в сторону нодьмомо. Зайве говорити, що Україна, яку насправді можна зустріти тільки на Майданах, ніколи й не могла якось вплинути на цю ситуацію. Їй би своїх українців не втратити та від ґвалтівників олігархів відбитися. Вже не кажучи про східного «брата». Тому теж жодних питань. 

Питання також зникли, коли минулого року на 2 річницю Революції Гідності, вже після того, як каналізацію вернули в хату і у владні апартаменти вселилися колишні регіональські посіпаки, антиукраїнець-"русин" Продан вручав грамоту волонтеру з "Відродження" Роману (ось вони справжні герої, виявляється!). І нема нічого дивного якщо вони навіть всі у вишиванках будуть. Вишиванка, вдягнута на брудне тіло і нечисті помисли, насправді, нічого не значить. Хоча перетворення української вишиванки в уніформу зрадників малоприємний факт.  

Після таких рядків нас назвуть шатуном, який до того ж розпалює міжнаціональні конфлікти. Даремно. По-перше, підозрюю, що оте мирне співіснування більше міфічне і численні рулади про нього нагадують своєрідне заколисування. Спали ж в основному нижні поверхи, яким і так спати положено, а співали колискову верхні. Більше для самозаспокоєння. Дуже некомфортно себе почувати в Українській державі після всього. Зрозуміло,  вибачення просити у своїх колишніх смердів дуже непросто. Ось і співають про мир і дружбу, кардинальні відмінності закарпатців разом з русинами та мадяронами, щоб тривожні думки відігнати. В результаті: одні співали, інші – крали та брехали, разом дно наближали. 

А по-друге, і це головне, до чого вели – ми живемо в часи війни. Чітко і випукло проступили нації (запрацювали глибинні механізми самозбереження), плотолюбивими стали погляди колишніх сусідів і братів. Тому не дивуйтеся нічому, навіть тій зневазі (абсолютно продуманій), яка була продемонстровано кілька днів тому в обласному центрі у річницю чи не найбільш жахливої трагедії  для кожного українця. Настав час зоополітики, час повернення тваринних інстинктів. Коли нищать душу, ламають волю, розмивають ідентичність того, кого призначено з’їсти. 

Треба би помолитися, щоб вкінець не розлюднитися. Якраз час настав. Всім разом. І попустить... 

Чи може вже «святить ножі»?

Отже це війна. 

А потім, після того, як нап’ються крови, настане мир і порозуміння. 

Спаси Господи і помилуй!

Володимир Мочарник, Закарпаття онлайн.Блоги
02 грудня 2016р.

Теги: розлюднення

Коментарі

просто Марія 2016-12-24 / 21:03:29


Коментар видалено. Адмін


сорри 2016-12-05 / 13:49:14
Без радикалів не переміг би жоден суспільний рух. І в Угорщині - також. Те, що ви називаєте революціями 1848 чи 1956 року також робили радикали. І Петефі, відповідно до вашої кваоліфікації, теж радикал. Котрий. щоправда, суттєво дерадикалізувався в російській глибинці і навіть дітками там обріс, але ж... :)

Судячи з ваших слів, ви погано знаєте Україну і українців. Інакше б не думали, що Україна - це Порошенко.
Тому, домовляйтеся з ним, але очікуйте від українського народу сюрпризів :)

Tibor 2016-12-05 / 13:27:45
сорри
Факт є фактом, без радикалів Майдан би не переміг. Що сталося то сталося, пора вже камні збирати, а не кидати один в одного. На жаль з таким відношенням, вставленням до інших, як у Вас, Україна майбутнього не має. Слава Богу, що такі як Ви в переважній меншості, а переважна більшість в Україні чемні люди, з яким можна працювати та домовлятися, навіть з Петром Олексійовичем.

сорри 2016-12-05 / 13:12:37
Тібор, ви якщо й були в часі Майдану в Києві, то хіба в свиті рига Гайдоша. Інакше б не говорили дурню на взірець того, що там переважали символи Свободи і, тим більше, не давали би Майдану оцінку як "радикального, націоналістичного шабашу" Бо так Майдан сприймали тільки з того боку, тоді як всі, хто був його учасником, констатують надзвичайно гарні і світлі почуття.

Виправдань мадярам, які на словах говорять про підтримку європейського майбутнього України, а по факту повсякчас намагаються спихнути її в азіатську прірву. немає. Тому не пучтеся...

Tibor 2016-12-05 / 12:02:06
... "Мадярська вчителька буде посміхатися і з "Красного поля", і з Майдану (чи хтось бачив одного мадяра на Майдані в Києві)"
Так я був на Майдані та біля Адміністрації Президента 1 грудня 2013 року, за п"ять хвилин пішов звідти перед сумнозвісними подіями. Так я на Майдані не стояв і угорці там не були я так думаю, знаєте чому, тому що там переважали символи Свободи, червоно-чорного прапора і Ви повинні зрозуміти, що угорці ніколи не то що будуть підтримувати, але взагалі визнавати такий, радикальний, націоналістичний шабаш. Тому не дивуйтесь з цього, є поняття іреденти, яка притаманна всім націям і угорці, де б вони не проживали, завжди будуть відчувати свою спорідненість до своєї нації та мови. До речі, я не розділяю позицію тієї угорської вчительки, про яку Ви пишете, але, це вже питання культури людини, тобто поважати, сівчувати іншим націям, то має бути аксіомою.

оху... 2016-12-04 / 21:00:38
що дибо, видаляєш справедливі коменти за свого другана недосвященика? видаляй. Та люди і так знають що то за чмо собаче

Степан Крук - попереднику 2016-12-03 / 09:38:26
Копати, звичайно, потрібно! Але потрібно відновити історичну справедливість, щоб 1932-33 роки не затьмарювали голодомор, котрий закарпатці пережили в 1946-1947 р.р. Тоді відзначення трагедії буде повним та зрозумілим і закарпатцям і тим хто їх дуже "любить". А копати треба, дуже треба...

... 2016-12-03 / 09:30:04
Мадярська вчителька буде посміхатися і з "Красного поля", і з Майдану (чи хтось бачив одного мадяра на Майдані в Києві), і з усього Українського мадярська вчителька буде посміхатися. А ось коли (не дай Боже) Закарпаття стане мадярським, мадярська вчителька посміхатися перестане, а ми почнемо плакати. Глибже треба копати, туди, де нутро завойовника.

Степан Крук 2016-12-03 / 08:50:34
Чому так? Гадаю, що нехтування частиною населення Закарпаття річниці Голодомору повязане певною мірою з неусвідомленням своєї (батьків, дідів) причетності до цього геноциду. Адже і організатори цих заходів, і засоби масової інформації, політики,історики акцентують увагу закарпатців на прояви Голодомору 1932-1933 р.р. Це велика помилка, адже Закарпаття в ці роки не входило до складу України (СРСР), а населення нашого краю не зазнало голоду та геноциду. Тому заходи по відзначенню трагічних подій 32-33 років потрібно відзначати в контексті солідарності з українцями центральних, східних, південних та північних регіонів. Натомість закарпатці пережили голод в 1946-1947 роках, котрий був повязаний з примусовою колективізацією та "дружньою допомогою" країнам майбутнього Варшавського договору заради зміцнення комуністичної ідеології та військової присутності в цих країнах. Без сумніву, голодомор в цих роках був жорсткий, спитайте про це своїх батьків і дідів.
Тому я не погоджуюся з автором про міжнаціональний умисел "прохолодного" відзначення цієї, без сумніву, трагічної події. Голодомор 46-47 років на Закарпатті потрібно ретельно дослідити, а відзначати цю трагедію українського та , зокрема, закарпатського населення потрібно як ГОЛОДОМОР 1932-33 та 1946-47 років. Тоді мадярська вчителька не буде посміхатися на відзначенні цьої трагічної події та полишати цей захід з дітьми!

севлюш няньо 2016-12-02 / 16:59:38


Коментар видалено. Адмін