Закарпаття онлайн » Блоги » Володимир Мочарник

Школа

Школа – це багатоголосиця. Якщо уявити шкільний коридор чи подвір’я під час великої перерви, вчительську, куди вчителі стурбованим діловим кроком стікаються з шкільними журналами під пахвою, таблицями, унаочненнями, лицями-прапорами… З підсобок пахне кавою, диспути про політичне, педагогічне, соціально-економічне, зарплатне - все з широкими аналітичними викладками. Остання міська новина, деталізована від «кореня до кінчика» - далекої перспективи …

Школа

З цього всього, абсолютно неможливого сторонньому вуху і оку,  як з піни морської народжується... тиша. Тиша, здатна розрізнити в какофонії голос окремого учня, окремого вчителя, розрізнити елементи гармонії, істотності, потенціалу. І ця тиша в душі, а скоріше в самому серці  того, хто може неможливе: очистити від нашарувань, напластувань, замутнень..., особистісного, тимчасового і потойбічного. Хто здатен вказати шлях, підтримати, прояснити, потримати за руку, вселяючи спокійним голосом важливе і в цю хвилину найнеобхідніше.  Хто здатен на все, окрім можливості без цього всього жити, позаяк пульс власного серця вже давно налаштований на рваний ритм шкільного. Ступити за поріг, як вчинити акт самогубства.

Володимир Мочарник, Закарпаття онлайн.Блоги
02 вересня 2010р.

Теги: школа, учень, вчитель

Додати коментар