Туалетна освіта

Потрібно анулювати 90% дипломів про вищу освіту, виданих в Україні за останні 15 років

Туалетна освіта

Знайомий у соціальній мережі надсилає мені лінк на новину, розміщену на сайті Ужгородського національного університету, який я колись закінчив. «Чергове покращення», – коментує він. Я переходжу на ту сторінку і довідуюся, що на філологічному факультеті відремонтовано туалети. Стаття рясніє фотографіями й оптимістично-радянськими цитатами: «Дизайн приміщень на поверхах відрізняється. На філфаці приміщення для дівчат відкрили набагато швидше, оскільки на цьому підрозділі кількісно переважає жіночий колектив. На черзі – ремонти інших вбиралень. Поступово оновлять приміщення й на інших поверхах цього корпусу». Скупа чоловіча сльоза скочується мені по щоці, дух перехоплює від гордості за рідну альма-матер.

Бо кілька останніх місяців УжНУ теж був ньюзмейкером, але тоді ЗМІ використовували зовсім інші фрази: «рейдерське захоплення», «безпрецедентний тиск», «наруга над університетом». Кількома реченнями ситуацію можна пояснити так: під пильним і дбайливим «піклуванням» відомства Табачника і регіональної влади в Ужгородському університеті змінили ректора. Спочатку призначили виконувача обов’язків, а потім доклали всіх зусиль (наприклад, на базі факультетів створили інститути, таким чином зробивши вигідні собі кадрові перестановки), щоб Учена рада обрала його ректором. Нового й цікавого тут нічого, крім дивного факту: до обрання ректором той пан працював ректором іншого вишу, значно меншого й не такого престижного. Скажу прямо: за часів мого навчання в УжНУ про той університет побутували переважно зневажливі думки, ставлення до нього було таким же, як і до всіх інших приватних університетів, які так активно долучилися до процесу видавання дипломів. Тиха ненависть і зневага між двома університетами, яка, зрештою, пояснювалася банальною конкуренцією, унеможливлювала навіть нормальну співпрацю. Тому мене так здивували новини про те, що Вчена рада університету, який має статус і історію, вибрала собі ректором представника іншого вишу, який був більше темою анекдотів, а не наукових дискусій. Іншими словами, уможливив такий розвиток подій якраз згаданий «безпрецедентний тиск» і «рейдерська атака» Міністерства освіти.
 
Інші виші хваляться індексом міжнародних публікацій, кількістю і якістю професорсько-викладацького складу, іменитими випускниками, а «покращені» університети – новими туалетами. Важко собі уявити, наприклад, таку рекламу: «Вступайте в Оксфорд – наші туалети з підігрівом!». Усі, мабуть, пам’ятають історію, що колонізатори, які висадилися в Америці, вимінювали в індіанців золото на різні нічого не варті брязкальця, скельця й тому подібні «цінності». Індіанці дообмінювалися до того, що й самі згодом зникли. Чи можна виміняти якісну освіту на новий туалет?
 
Адже вища освіта, феномен університету взагалі – це передусім цінності, моделі поведінки. Всього не запам’ятаєш, тому університети вчать, по-перше, способам знайти потрібну інформацію, виховують повагу до мудрості, до знань. Значною мірою автономні університети й сформували західну цивілізацію, бо понад усе вчили цінувати свободу, шанували передусім Істину. Якщо студент бачить, що Президентом у його країні є «проффесор», а справжніх професорів, його викладачів, можуть «нагнути» і примусити зробити «тому що послідовний» вибір, то такий спудей засумнівається і в цінностях, які йому пропонує університет. Не потрібно життя присвячувати науці, захищати дисертації, викладати, достатньо стати членом «правильної» партії – і всі двері до успіху для вас відкриті. Небезпека, однак, у тому, що ці студенти зі зґвалтованою системою цінностей потім ідуть вчити дітей у школах, лікувати хворих, працювати суддями, прокурорами й держслужбовцями. І саме завдяки цьому починаємо мати те, що маємо.
 
Є ще простіший тест на якість освіти й студентства. Якщо в державі глибока криза, корупція, відсутність перспектив для молоді, вибіркове правосуддя й авторитаризм, мізерна стипендія і тотальне безправ’я, а студенти в цей час не стоять місяцями на площах і майданах, не співають революційних пісень і не б’ють у барабани, то це не система освіти, а система залякування, конформізації й примітивізації. Значить, Платон нам уже не друг, зате туалет тепер значно кращий. «Покращений».

Радіо Свобода

19 березня 2013р.

Теги: студент, туалет

Коментарі

фiлолог 2017-06-27 / 17:08:18
Погоджуюся з Ігорем. Любку цікаво читати.

Викладач 2013-04-07 / 10:24:35
У студентські роки Любка не дуже-то до науки рвався.А ось галасу навколо його поведінки було багато. Тому погоджуюся зі СЛОВ"ЯНИНОМ.

Тамара 2013-03-21 / 19:14:04
Якщо у людини в голові ідея -фікс,сперичатися з нею важко.

Ігор Баран 2013-03-21 / 18:03:24
Словянине, Любка філолог за освітою і успішно себе ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ реалізовує. Чи багато інших можуть це про себе сказати ?

однокурсник 2013-03-21 / 12:58:59


Такі речі треба писати не анонімно. Коментар видалено. Адмін


Буратино 2013-03-20 / 22:01:43
Мне все это чуждо! Я учился за границей - в Стране Дураков!

Пан Баклажан 2013-03-20 / 17:46:31
Я розумію, тяжко бути до кінця чесним в вузькому колі своїх.
Але якщо взявся крити правду-матку, то до кінця, нє?
Як щодо ролі в цьому б****ві нинішнього ректора РГФ, видатного закарпатського письменника, представника "джинсового покоління"* ?

* - яке виявилося влучне визначення покоління, га? Адже "джинса" суть продажність та робота на замовлення...

Слов’янин 2013-03-20 / 17:36:30
Погоджуючись з Генеком, додам наступне. Річ в тім, що серед студентів в усі часи в усіх країнах існувала, існує і, мабуть, ще довго існуватиме вузька категорія надзвичайно активних екзальтованих осіб, яку мало хвилює розвиток освіти, науки, педагогічної системи своєї країни. Їх хвилює романтика протесту, епатажу, "просунутості", деструктиву, хаосу. Вони не полюбляють трудитися, вони прагнуть слави і визнання. За будь-яку ціну. Цих пішаків, враховуючи їх морально-генетичні особливості, завжди використовували, використовують і, мабуть, ще довго використовуватимуть втемну справжні гросмейстери. А епатажні пішаки свято вірять (якщо не "сидять на грантах"), що виявляють громадянську мужність, творять новітні жанри в літературі та політології і рухають історію.
Пригадується ррреволюційна родина Бланка-Ульянова-Леніна.
Поцікавтесь у викладачів та колишніх студентів УжНУ, хто такий Любка. І у вас зникнуть будь-які ілюзії.
Гарвардський проект, з його тисячною долею у вигляді "Радіо "Свобода" (яке солодке слово!), далеко не завершено...

Віктор Пащенко 2013-03-20 / 14:02:06
Дуже не люблю ні Інтернетівських анонімних лайок, ні фейсбуковських взаємних облизувань. Але тобі хочу потиснути руку і скажу, що з цим треба щось робити. Дзвони!

вуйко 2013-03-20 / 12:35:39
Можна би було і трохи більше написати про втой УЖНУ-ЗАКДУ.
З іншого боку, написано багато, а віз і нині там..

Слов’янин 2013-03-20 / 07:26:17
"Потрібно анулювати 90% дипломів про вищу освіту, виданих в Україні за останні 15 років"
Якщо в Україні остаточно переможе "болонський процес" - можна буде анульовувати усі 100 відсотків дипломів

правду сказано 2013-03-19 / 23:40:40
+100
Велике бачиться на відстані. З-поза меж університету видно ту велику руйнацію, яку несе ващук. На жаль, у самому УжНУ, завдяки маніпулятивним технологіям і масованому фарисейству, цього вже або не бачать, або опустили руки. Семестри скоротили, пари скоротили, поставили по 5 пар у день – понівечили навчальний процес, але зробили модерні туалети. Навіщо вчити студентів? Якщо вони будуть нормально вчитися, то хто принесе цій шайці в керівництві бабло? На жаль сьогодні діти, які хочуть чомусь навчитися, вибирають не УжНУ. А університет стає справді туалетним.

Генек 2013-03-19 / 23:25:44
Якщо студенти місяцями стоятимуть на майданах, то їх відрахують з вишу за невідвідування. та й толку з тих спеціалістів, шо протояли весь час навчання на мітингах? А "маємо ми те, шо маємо" вже давно, з тих самих пір, як було розкрадене і зруйноване все, що залишилося нам віл "совка". Але взагалі згоден, освіті в Україні амінь.