“Молодь сьогодні дебютує у літературі здебільшого у поезії. Проза ж вимагає певного досвіду писання, певної напруженості, школи і трішечки життєвого досвіду. Всі, хто прочитав цей твір, відзначали, що досвід, у даному випадку, перевищує вік (авторові — 26 років, — ред.) Це одна з тих небагатьох повістей, яку я читав за останні роки, яка приємно вирізняється, адже тут нема насильства, яскравих вбивств, яскравого сексу. Але є високі ідеали і високі почуття. Це те, що приємно вражає”, — зазначив головний редактор видавництва “Карпати” Борис Кушнір. За його словами, книгою уже зацікавилися “провідні спеціалісти у галузі психології молоді, а, значить, повість вдалася”. Ознайомилися з твором і читачі. "Старшокласники уловили «нерв» книги, а тому під час нашої з ними зустрічі задавали цікаві і часто неочікувані запитання”, — зазначив Борис Кушнір. Щоправда, представники творчого пера краю повісті не бачили і своїх оцінок не давали.
Лейтмотив твору — пошуки двох молодих людей відповідей на питання “що таке кохання?” і “чи кохаємо ми насправді один одного?”. 90% героїв повісті — реальні люди. “Нерідко мені телефонують знайомі, котрі прочитали твір, і кажуть, що впізнали себе у тому чи іншому персонажі. Буває, що телефонують і посеред ночі”, — розповідає Мирослав Бугір. Молодий автор розповів, що почав писати твір 5 років тому, оскільки відчував потребу передати іншим свої думки і переживання. “Хотілося б, щоб після прочитання книжки кожен читач усвідомив: добро допоможе нам жити краще, добром необхідно насичувати навколишній світ і прагнути творити добро необхідно повсякчас, незважаючи навіть на злі вчинки, віддячувати їм благими, сповненими ласки і благодаті… Тоді ми зможемо змінити нашу націю, зробити її кращою, наділеною духовністю та моральністю, саме тим, чого нам на даний момент болюче не вистачає. Своєю повістю я прагнув заповнити ту нішу для молодого покоління, у якого невелика можливість прочитати сучасні твори без насильства, вбивства, збочення», — сказав автор.
Проілюстрована книга роботами молодої художниці, подруги Мирослава, Марії Голінчак. “Ця книга справді проілюстрована, що є досить рідкісним у наш час. Часто для ілюстрацій використовують картини відомих “розкручених” художників”, — сказав Борис Кушнір і повідомив, що після цієї дебютної роботи Марія отримала замовлення на оформлення іще двох книг. “Мої ілюстрації — це враження від прочитаного. Коли ми читаємо, у нас створюється свій фільм: як виглядають герої, відбуваються події тощо. Тому хотілося зробити щось таке, що б розширило враження, але не зламало те, що було в уяві людей”, — зазначила ілюстратор.
Книга вийшла накладом у 250 примірників. Наразі вона ніде не продається, а безкоштовно розповсюджується під час презентацій та зустрічей. За словами Мирослава, він хотів би написати трилогію, тому, як зазначено наприкінці книги, «продовження буде...».