Російські скаути знову копалися в могилах без дозволу?

Нагадаємо, як повідомляв «Замок», більше пів­сот­ні волонтерів з України, Росії та Словаччини з 27 червня до 12 липня відновлювали військовий цвинтар часів Першої світової на горі Черемха й неподалік залізничної станції Волосянка. Саме тут, на території Ужанського національного парку (Великоберезнянщина), розгорнувся табір учасників збору-походу «Слідами забутої війни» – експедиції міжнародного гуманітарного проекту «Пам’ять Вітчизни», який спільно реалізовували українська Федерація скаутів «Галицька Русь», Фонд Анатолія Лісіцина з російського Ярославля і клуб військової історії «Бескиди» зі словацького міста Гуменне.

«Таборували» на мінах?

Інцидент – не «свіжачок», адже минулого року такий уже був. 2011-го, як повідомили представники ГО «Пошук-Захід», вони виявили, як учасники табору лопатами викопували землю на місці поховань Першої і Другої світових воєн. За словами «пошуковців», жодних дозволів на земляні роботи організатори табору не мали, обласну владу про свою діяльність не повідомляли. Федерація скаутів у відповідь заявила, що оприлюднена інформація про мету, перебіг та результати скаутського табору має провокативний характер, неправдива та висвітлена однобоко. В офіційному звіті про табір та в додатку до нього скаути зазначили, що «жодних пошукових чи пошуково-ексгумаційних робіт програма табору не передбачала і їх не вели. Усе, за що бралися волонтери, було погоджено з керівництвом Ужанського НПП та місцевою владою».

Цьогоріч представники Федерації скаутів запевнили, що на території меморіалу тільки замінили старий дріт на нержавійний колючий і пофарбували деревину, а всіма роботами керували працівники Ужанського НПП.

 «Аби працювати на території Ужанського НПП, – розповів «Замку» Олександр Русин, президент ГО «Пошук-Захід», – Федерація скаутів «Галицька Русь» повинна мати цілий пакет документів, зокрема письмові дозволи від Міністерства культури України, управління культури Закарпатської ОДА, відділу культури і туризму Великоберезнянської РДА, договір із Ужанським НПП, план організації робіт, затверджений райдержадміністрацією. «Галицька Русь» зобов’язана була повідомити Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, бо в таборі перебували громадяни Словаччини і Росії. Міжнародну експедицію слід погоджувати у міністерствах закордонних справ всіх країн-учасниць. Порушення законодавства могло спровокувати великий міжнародний скандал.

Крім того, представники Федерації скаутів мали укласти договір про археологічний супровід, тобто за перебігом усіх робіт мав стежити кваліфікований спеціаліст. У таборі працювали здебільшого неповнолітні діти – віком від 8 до 14 років. Вони не є фахівцями, аби впорядковувати могили. Максимум – могли покосити траву й пофарбувати огорожу. А виконували будівельні роботи, вкопували стовпи... Організатори табору також мали забезпечити нагляд МНС. Адже торік на території, де розмістився табір, МНСники знайшли десятки мін».

У Центрі пропаганди ГУ МНС України в Закарпатській області «Замку» підтвердили: за 2011 року й перше півріччя 2012-го на території Ужанського національного природного парку знайдено 70 вибухонебезпечних предметів. З-поміж них у селі Волосянці – дві протитанкові міни.

Скаути: «Порушень не було»

«Активісти ГО «Пошук-За­хід» і минулого року звинувачували нас у незаконних розкопках на території військових поховань, – зауважує Кирило Арбатов, президент Федерації скаутів «Галицька Русь», – ініціювали перевірку, до табору навідалися правоохоронні органи, вимагали пояснень у працівників нацпарку... Але ж для того, аби просто підв’язати дерево чи замінити стару огорожу на нову, дозволу не треба! Ми не проводимо будівельних робіт, лише впорядковуємо територію, огороджуємо її, розчищаємо від чагарників. Жодних порушень не було, меморіал відновлюємо за архівними документами, якими з нами поділилися колеги зі Словаччини. Про свої наміри повідомили Державну прикордонну службу, санепідемстанцію, Великоберезнянську РДА, селищну раду, дотрималися всіх вимог до організації табору. Саму акцію анонсували в медіа давно, і навіть упродовж двох тижнів, доки вона тривала, активісти ГО «Пошук-Захід» не спромоглися з’ясувати й розпитати все, що їх цікавить, а діють тільки тепер, позаочі, через пресу.

Щодо знайдених на території табору вибухівок – туристичні стоянки в Ужанському НПП промарковані. Крім того, нас супроводжували працівники Ужанського нацпарку, й вони точно знали, куди можна йти, а куди – ні. Дітей примусово тут ніхто не тримав і впорядковувати некрополі не змушував – вони самі зголосилися, а батьки підписали відповідні заяви. Ані в прикордонників, ані в санепідемстанції, ні в Ужанського НПП претензій нема, а в ГО «Пошук-Захід» – є. Гадаю, це конфлікт змісту і форми».

У відповідь Іван Русин зазначив: «Територією Ужанського НПП прокотилися дві світові вій­ни... Звідкіля його працівникам знати, де міна є, а де – нема? Щороку повсякчас знаходять нові вибухівки. Насамперед тут проводили земляні роботи без дозволів. Хрест, стовпи й огорожі на місці колишнього меморіалу не впорядковували й не відновлювали – їх не було тут узагалі. Усе ставили заново, а для цього треба взяти до рук лопати – аби викопати ями».

Влада: «Дозволів не видавали»

«Федерація скаутів «Галицька Русь» мала звернутися до нас по дозвіл, якщо бралася за земляні роботи, – зауважив Томаш Сопко, головний спеціаліст відділу захисту культурної спадщини Закарпатської ОДА. – Однак її представники вважають, що жодних подібних робіт не проводять, а тільки впорядковують кладовища й вирубують чагарники. До прикладу, одна з львівських організації працює на перевалі, де розстріляні карпатські січовики, – її представники мають всі потрібні документи. А міжнародному скандалу вибухнути легко, бо ж словаки і росіяни думають, що роботи погоджені й відбуваються легально, хоч насправді це може бути й не так».

Томаш Томашович порадив звернутися до Володимира Дупелича, начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА – можливо, сюди скаути зверталися по дозвіл. «Ні, у нас дозволу не просили. Тут варто уточнити: якщо це дозвіл на впорядкування військових поховань, то офіційно звертатися до управління культури облдержадміністрації не треба, тільки узгодити з місцевою владою. Якщо ж проводяться розкопки, порушується земляний покрив – хай навіть на сантиметр – потрібен відкритий лист на право  археологічних досліджень від Інституту археології НАН України або Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій. Федерація скаутів зверталася до нас хіба що торік – щодо участі в меморіальних урочистостях».

У Великоберезнянській РДА кажуть: ніхто по дозвіл теж не звертався. «До нас із Федерації скаутів не приходили, – каже Неля Глодан, начальник відділу культури і туризму Великоберезнянської РДА, – впорядкування військових некрополів представники цієї організації з нами не узгоджували. Ніяких довідок чи письмових дозволів ми не видавали».

«З керівництвом Великобе­резнянської РДА погодили від­новлювальні роботи ще на початку червня, – зазначив Кирило Арбатов. – Можливо, дозвіл загубився або й зовсім не до нього було, адже в той час там лютував страшний буревій».

 «Пошуково-земляні роботи в Україні регулює Закон «Про охорону культурної спадщини», – зауважив Сергій Лященко, керівник робочої групи з питань увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, – де чітко вказується, що таку діяльність громадські організації повинні затверджувати в обласному управлінні культури, райдержадміністрації, надавати історичну довідку, календарний план, листи від очевидців... Всі документи пересилаються до Міністерства культури України, і там уже вирішують, дозволити чи ні. До того ж, за законом, будь-які пошуково-земляні роботи можуть виконувати тільки громадяни України. В іншому разі організація має звернутися до Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, яка єдина в країні координує воєнно-меморіальні роботи. Якщо нас не попередили, значить іноземці перетнули кордон з туристичними, а не з робочими візами, що не дає їм права працювати на території меморіалу.

Навіть якщо ці могили не стоять на обліку, вони однаково мають статус історичної пам’ятки, тільки нововиявленої. Це означає, що прибирати тут, огороджувати, ставити стовпи без дозволу заборонено – нефахівці можуть нашкодити».

Надія Вишневська

Теги: скаути, Галицька Русь, Арбатов

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати