Яким буде Берегово через 5 чи 25 років, знає художник-архітектор Іван Івановчик

Іван Івановчик – корінний закарпатець, народився у Великому Березному. Працював головним архітектором на Великоберезнянщині та Свалявщині, а ще чверть століття віддав державній службі. Був заступником голови РДА, 11 років – першим заступником міського голови у Сваляві. Минулого року його призначили на посаду головного архітектора Берегова.

Яким буде Берегово через 5 чи 25 років, знає художник-архітектор Іван Івановчик

Окрім того, ще й професійний художник, зокрема пейзажі Івана Івановича нині прикрашають сесійну залу Берегівської міськради. 

У планах – від­нов­лення  синагоги та створення  футбольної школи

– Іване Івановичу, творчість і державна служба – ці поняття можуть бути сумісними?

– Чому б і ні. Адже архітектора без вміння малювати бути не може. Тим паче рисунок потрібно здавати ще при вступі до вишу. Я ж малювати почав давно – ще в дитинстві займався в ізостудії Золтана Баконія. Моєю наставницею була і закарпатська художниця Ангеліна Турак, пізніше багато чому навчив Віталій Слободський. Навіть без художньої освіти я повноправний член спілки професійних художників Закарпаття. Крім того, з 1992 року вхожу до спілки професійних архітекторів України.

У вільний від роботи час не сиджу без діла – завжди рука щось машинально креслить або малює. Це для мене своєрідний релакс. Намагаюся виїжджати на пленери, спілкуватися з однодумцями. Пишу картини у різних жанрах, як-от пейзажі, дерев’яні церкви.

– Що можете сказати  про нинішній стан Берегова?

– Звісно, мене як архітектора насамперед приваблює історична забудова міста – пам’ятки архітектури. Головне – вдалося багато зберегти. Приємно, що на сесіях ці питання постійно піднімаються, тобто депутатам не байдуже, яким буде Берегово у майбутньому. Адже місто має бути привабливим не лише для інвестора, а й, насамперед, для мешканців, тим паче, що це практично візитна картка краю та й країни загалом.

– Наразі, як розумію, одна з проблем Берегова – відсутність генплану забудови?

– Генеральний план у міста є, його затверджено не так давно – у 2008 році. Але виникла потреба у коригуванні. Це пов’язано, насамперед, зі зміною форм власності багатьох об’єктів. Нещодавно у міській раді розглядали пропозиції коригування генплану на засіданні архітектурно-будівельної ради.

– Що планується здійснити?

– Запланована реконструкція Будинку культури в центральній частині, повернення йому колишнього привабливого вигляду. Проект на замовлення міської ради вже розроблено, є попереднє погодження. Сподіваюся, площа Кошута, яку «замикає» даний об’єкт, завдяки цьому докорінно змінить обличчя і набуде більш привабливого вигляду.

– Певне здивування викликають фігури атлантів, які підтримують фасад – хіба вони вписуються у вже сформований стиль міста?

– Думаю, проект ще обговорюватиметься. Адже це лише пропозиція, а не робоча документація. Оскільки грошей на реконструкцію у бюджеті немає (потрібно понад 2 млн. грн.), залишається сподіватися лише на інвестиції. На жаль, гарну споруду в радянський час перебудували у стилі так званого монументального конструктивізму. І вона у нинішньому стані однозначно не прикрашає місто.

– Які ще зміни очікуються у генплані?

– Чимало планується зробити для розвитку спорту. Будівлю, де розміщувалася російськомовна ЗОШ № 2, хотілося б пристосувати під спортшколу – є плани облаштувати на її базі сучасний комплекс із футбольним нахилом. Мета – виховувати обдаровану молодь, спортсменів з усього Закарпаття, тобто створити так звану базу «олімпійського резерву» під егідою футбольного клубу «Берегвідейк». А ще у планах – покращити вигляд берегівського амфітеатру, реконструювати стадіон «Меблевик», який нині занедбаний – там можна розташувати майданчик для гандболу, тенісні корти. Так само потрібно привести до ладу стадіон у районі Чопівка.

Берегово матиме власний аналог «Гірчичного зерна» 

– Багатьох  цікавить, чи буде Берегово далі використовувати свої рекреаційні можливості?

– Звісно, ми не могли оминути цю галузь. Місту потрібно розбудовувати паркові зони, подбати  про туризм та рекреацію. Актуальним на сьогодні є подальший розвиток готельно-оздоровчого комплексу «Пачірта» («Жайворонок»), де нещодавно відкрили критий термальний басейн. Підприємці довели, що прийшли «всерйоз і надовго» – у планах будівництво відкритого басейну та організація великої паркової зони.

Не забуваємо і про будівництво аквапарку на вулиці Мукачівській. Нині воно ще не розпочалося, наразі розробляється документація на проведення комунікацій. Але цього року там, цілком можливо, вже стартуватимуть будівельні роботи. Також потрібно внести до генплану і торговий комплекс «Барва» з прилеглою територією.
На раді вивчалися пропозиції щодо інших об’єктів, які  можна використати у сфері рекреації – колишні піщані та глиняні кар’єри на околиці міста, інші водойми.

– І все-таки обличчя  будь-якого міста – центр. Що там  планується докорінно змінити?

– На мою думку, проект реконструкції центральної частини Берегова вийшов навіть гарнішим, ніж у Мукачеві. Адже плануються великі зміни – насамперед у пішохідній зоні. Наприклад, з’явилася ідея у перспективі об’єднати вулицю Богдана Хмельницького (від будівлі мерії) із центром через пасаж, який проляже територією швейної фабрики. Подібний задум нещодавно з успіхом було втілено в Ужгороді на прикладі «Гірчичного зерна». Думаю, таке рішення вигідне для всіх: і для пішоходів, і для бізнесменів, які матимуть можливість розташувати тут нові торгові площі, відкрити офіси тощо.

– Берегівчан  давно турбує стан центрального парку  на площі Героїв...  

– Проект його реконструкції затверджено. Вже цього року почнемо з інженерної мережі, комунікацій, а потім покладемо бруківку та плитку. Частину коштів для цього закладено в бюджет. Усі пам’ятники залишаються на своїх місцях, хоча й були пропозиції деякі з них перенести.

– І фонтани, нарешті, запрацюють?

– Сподіваюся. Однозначно, парк змінить своє обличчя. Варто згадати і рішення міської ради про облаштування площі Будапешт на березі Верке. Якщо цей проект, який наразі лише у розробці, вдасться реалізувати, то від вулиці Корятовича до вулиці Ліннера уздовж каналу простягнеться алея з лавицями, альтаночками у старовинному стилі. Бо спочатку слід взятися за сам канал – на сесії вже прийнято рішення про докорінну його очистку. Орієнтовна вартість цих робіт – 6-8 млн. грн. 

Старовинний арочний міст може розвалитися 

– У Берегова майже  950-річна історія, тут збереглося чимало історичних будівель, яким більше сотні літ. Чи вдається зберегти їх у первозданному вигляді?

– Для збереження архітектурної автентичності міста  необхідно розробити історико-архітектурний план. Він має стати невід’ємною складовою генплану забудови. Розробляють його для міст історичного значення, до яких входить і Берегово. Звісно, він багато до чого зобов’язує, бо у частині історичної забудови категорично забороняється проводити будь-які реконструкції, вести нове будівництво, яке б докорінно змінювало первозданний вигляд споруд. Чимало західноукраїнських міст уже мають такі плани – це Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Львів. Головний принцип – збереження історичної спадщини.

– Скільки в Берегові цінних архітектурних пам’яток?

– Досить багато. Є пам’ятки і державного, і місцевого значення. До державних належать готичний костел, графській двір, будівля школи № 4, гімназія, старий корпус лікарні (чеської забудови). Усі вони відносно збережені. Нині більше турбує реставрація головного фасаду Закарпатського угорського інституту. Освітній заклад зумів усередині зробити чудовий ремонт, натомість фасад уже довгі роки не має привабливого вигляду. Ми неодноразово зверталися до керівництва з офіційними листами. Але конкретної відповіді так і не отримали. Усе, мовляв, упирається у фінанси. Але ми продовжуватимемо їх «турбувати», бо будівля своїм виглядом псує весь ансамбль площі Кошута.

– Усе, про що Ви розповіли, – це грандіозні плани.  Але коли саме вдасться здійснити намічене?

– По-перше, зараз лише триває коригування генплану міста. Звісно, справа ця не одного дня. Наступний крок – усі проекти мають бути затверджені на сесії, і тільки після того почнеться розробка документації. Тож це лише такий собі орієнтир на майбутнє, з перспективою до 20-25 років.

– Нещодавно з’явилася інформація про поганий стан єдиного на Закарпатті кам’яного арочного мосту в центрі Берегова.

– Так, це питання потрібно терміново вирішувати. Міст – пам’ятка архітектури місцевого значення 17 століття.  Але останнім часом він витримує дуже серйозні навантаження, бо весь громіздкий транспорт із боку Виноградова та Мукачева прямує через нього. Мосту ж понад двісті років, та й розрахований він був лише для возів. Фахівці оглянули споруду і дійшли висновку: потрібно терміново щось робити, аби не сталося біди. Востаннє міст ремонтували у 1975 році.  Тому міська рада перед тим, як розпочати ремонтні роботи, змушена буде прийняти рішення, аби організувати тимчасовий транспортний об’їзд по вулиці Шевченка через район Затишне.

– Але мешканці міста вже негативно відреагували на таку пропозицію.

– Мусимо їх переконати, адже буде набагато гірше, якщо міст просто завалиться.

– Який бачите вихід із ситуації?

– Єдиний – чекати, коли збудують об’їзний шлях навколо Берегова. На жаль, як планувалося, здати його до Євро-2012 практично нереально. Адже фінансування з державного бюджету досить нестабільне. Щодо інших транспортних розв’язок, то із дорожниками слід також вирішити і питання побудови кільця на трасі, яка веде з боку вулиць Мукачівської та Стефаника у бік кордону. Тоді доведеться «зрізати» паркову зону. Але координація руху транспорту тут вкрай необхідна. 

За самовільний сарай  – чималий штраф 

– Ми багато говоримо сьогодні про збереження архітектурного обличчя старовинного міста. А чи передбачені нині якісь покарання за самовільне будівництво?

– Цим переймається інспекція архітектурно-будівельного контролю, яка повинна слідкувати та складати протоколи за виявлені порушення. А штрафи досить суттєві. Адже відбулися зміни до окремих законодавчих актів у цій царині, які 22 грудня 2011 року були підписані Президентом України. Наприклад, об’єкти, які були зведені без відповідних дозволів, тобто самовільно, навіть господарські – це вже порушення існуючих норм. Сьогодні покарання за збудований сарай становить 5950-6800 гривень. Відповідно за будинок – ще більше. Причому за законом відповідальність перед законом за будь-які порушення у цій сфері несе як проектант, який розробляє документацію, так і замовник.

– У місті в приватному секторі залишилося чимало старовинних воріт – кованих, дерев’яних. Однак частина з них під час ремонтів змінюється на сучасні, що вже не мають історичної цінності. Чи можна якось вплинути щодо цього на господаря?

– Ворота – це частина приватної власності господаря будинку. Тому вплинути на нього, аби він нічого не змінював, практично неможливо, якщо будівля не є пам’яткою архітектури. Хотілося б, аби люди більш відповідально ставилися до нашої спільної спадщини. І я не проти взяти участь у громадських слуханнях із цього приводу, а також звернутися до громадян через пресу, аби не нищили обличчя міста, дбали про його збереження.

– Ви вже встигли полюбити Берегово?

– Мене завжди приваблювало це місто, бо тут я провів своє дитинство. А у каналі Верке колись влітку купався. Моя мама родом із Хмільника, а це поруч. Тому Берегово для мене рідне і дороге. Але й роботи попереду дуже багато. Аби привести до ладу хоча б центральну частину міста, потрібно дуже багато коштів. Дивлюся на це з оптимізмом: якщо програма соціально-економічного розвитку міста працюватиме, то вже за п’ять років матимемо докорінні зміни. Інакше чекати доведеться довше. Проте у будь-якому випадку Берегово має всі шанси стати гарним і затишним європейським містом.

Олександр Ворошилов, фото автора

07 березня 2012р.

Теги: архітектор, Берегово, місто

Коментарі

Пан Баклажан 2012-03-13 / 00:06:54
Архітектор новий, може, й непогана людина, і навіть фахівець (щоправда, з віком мосту дійсно помилився - він 1853 року). Біда в тому, що жодних повноважень він не має, і спотворенню старовинних будинків "євроремонтами" завади не в силах навіть за бажання.

Ну, й знати, що буде через 25 років теж не може. Має гарний план - та чи буде він реалізований? Вже майже 100% відомо, що ідея-фікс з аквапарком згорнута, бажаючих вкласти в неї 40 млн. євро не знайшлося. Чи вичистять Верке? Хочеться вірити, але віриться слабо.

А от що можна зпрогнозувати із олівцем та папером, то це етно-демографічну структуру в місті років за 20. За сьогодняшніх тенденцій замість Берегова-Берегсасу матимемо Циганьварош. Або "Сазезерциганьварош" навіть...

Ковач 2012-03-12 / 11:59:18
Міст – пам’ятка архітектури місцевого значення 17 століття.

Береговськый муст учиненый у 19 ст. Сись архитектор сирйозный специалишта, мош му віровавати.

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 1З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 13На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 13Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 1В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи