«Треба об’їзну дорогу»

«Європейський Союз виділяє близько 6 мільйонів євро на розвиток пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, розбудову їхньої інфраструктури. Майже 5 мільйонів з них підуть на пункт пропуску «Лужанка», – повідомив на зустрічі з журналістами наприкінці минулого тижня посол Угорщини в Україні Міхай Баєр, який кілька днів провів на Закарпатті. 

Дипломат мав чимало зустрічей, зокрема з головою ОДА Олександ­ром Ледидою та головою облради Іваном Балогою, керівництвом УжНУ, а студентам прочитав лекцію про фінансову кризу в Європі.

Згодом, на зустрічі з журналістами, він зауважив, що Угорщина наразі не повернулася на докризовий рівень, але нинішній угорський уряд дотримується су­ворих обмежень щодо рівня дефіциту бюджету. Переглянуто соціальні виплати, пенсійний вік, створюються нові робочі місця. Безробіття – нині одна з найбільших проблем європейських країн. Угорці сподіваються на нову угоду з МВФ, отримання кредиту, а відтак – зміцнення своєї валюти. «2013 року, маємо надію, стане легше», – усміхаючись сказав пан посол. 

Міхай Баєр розповів, що наприкінці листопада минулого року разом із багатьма українськими й угорськими фахівцями та керівником українсько-угорської міжурядової комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва  Віктором Балогою проводив інспекцію на кордоні. За її результатами перелік найважливіших завдань було направлено відомствам Києва і Будапешта.
Аналізуючи ситуацію на кордонах, пан Баєр вніс і особисту пропозицію: на кругу перед Мукачевом з боку Ужгорода біля поста ДАІ встановити електронне табло з інформацією про кількість транспортних засобів у різних пунктах пропуску на кордоні. Тоді водії зможуть обирати, на який митний перехід їхати.

Для поліпшення ситуації на кордонах, зменшення черг Міхай Баєр першочерговим вважає не будівництво нових пунктів пропуску, а перерозподіл транспортних потоків між 5 наявними.

Нині головне навантаження лягає на митний перехід «Тиса» поміж Чопом і Захонем, сюди ж прямують мікроавтобуси з усієї Європи. Але цей пункт не має територій для дальшого розвитку – їх обмежили річка Тиса й прилеглі міста. Через «Лужанку» після реконструкції зможуть їздити й вантажівки – спершу завважки до 6,5 тонн, утім угорці готові пропускати згодом і авто, які перевозять до 20 тонн. 
Та без будівництва об’їзної Берегово не витримає потоку вантажівок, які підуть через кордон, а зробити її за ближчий рік наша держава не зможе. «Україна запізнюється, – зазначив Баєр. – Без розширення «Лужанки» знеціняться  наші інвестиції в розвиток доріг.

Посол Угорщини відзначив також неякісні дороги, які на нашій стороні ведуть до пунктів перетину «Дзвінкове», «Косонь».

Натомість з угорського боку вже добудовується магістраль 5-го Критського коридору, і незабаром вона буде менш ніж за 30 км від українського кордону – поблизу Вашарошнаменя. Угорцям, стверджує посол, ця траса не надто потрібна – вони насамперед виконують свої зобов’язання з розбудови 5-го Критського коридору і хочуть допомогти українським транспортним компаніям швидко доправляти вантажі у європейські країни.

На запитання «Замку», як розуміти тезу, що не підписаний раніше, під час засідання змішаної угорсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав нацменшин, протокол уже погоджено на 98%, пан посол розповів про своє надзвичайне подивування, що у численних ЗМІ це інтерпретується як криза в українсько-угорських стосунках.

За його словами, сторони не дійшли згоди лише за трьома пунктами, які вже кілька років фігурують у протоколах усіх між­урядових зустрічей України та Угорщини. Йдеться про бажання Будапешта, аби від Закарпаття до українського парламенту пройшов представник угорської меншини; створення Притисянського округу й про те, що Угорщина залишає за собою право підтримувати прагнення різних структур, зокрема й політичних, сформованих угорцями, які проживають на Україні.

Пан посол запевняє: є всі підстави сподіватися, що дуже скоро все налагодиться.

А на доказ добрих стосунків між Україною й Угорщиною Міхай Баєр навів такі приклади:

– 3,6 мільярди доларів – такий, за попередніми даними, минулорічний обсяг торгівлі між нашими державами; це рекордна цифра, співвідносна з роком до економічної кризи;

– відновили роботу всі три змішані міжурядові українсько-угорські комісії, хоча  деякі не працювали і 2–3 роки;

– торік було багато укра­їн­сько-угорських візитів, тепер у Будапешті очікують українського Прем’єра Миколу Азарова;

– є домовленості між Україною й Угорщиною у повітряно-транспортній галузі та багато інших;

– на 3 сторінках перераховано заходи, якими Угорщина готова допомогти Україні у виконанні «дорожньої карти» на шляху нашої держави до євроінтеграції.

Лариса Подоляк, фото Юлія Петерварі
 

У Берегові, де Міхай Баєр побував на XII Міжнародному фестивалі вина, він також відповів на кілька запитань журналістів, у тому числі й «Замку».

– Чому так важливо, аби в український парламент пройшов депутат від угорської громади?

– Легітимні організації угорської меншини на Закарпатті висунули пропозицію до ЦВК, аби серед інших виборчих округів було створено й такий, де б угорськомовне населення становило близько 50 %. З надією на те, аби вони могли висунути свого депутата до Верховної Ради. Угорський уряд просто підтримує таку пропозицію від громадян України, які є частиною угорської меншини Закарпаття. Ми дуже сподіваємося, що в рішенні стосовно створення виборчих округів буде враховано таке побажання, як це було 1998-го і 2002-го років, коли такі округи були створені. Тоді представник угорської меншини працюватиме в наступному скликанні Верховної Ради.

– Чи буде Угорщина підтримувати саме кандидатуру від партії КМКС?

– Я не бачу в цьому жодної ролі Угорщини. Не ми повинні підтримувати кандидата, а виборці. Це відповідальність саме угорської спільноти: аби знайти людину, яка зуміє завоювати підтримку людей і буде здатна переконати виборців – українців, росіян, угорців, що саме вона добре представлятиме інтереси і проблеми цього округу у Верхов­ній Раді. Вважаю помилкою, якщо депутат у парламенті, навіть коли він угорець, дбатиме лише про проблеми своєї меншини – це не той метод роботи, котрий може бути успішним. Уважно стежу за роботою Верховної Ради України і знаю, що це велика відповідальність. Тому, якщо хтось зосере­джує увагу лише на вузькому колі питань – він, мабуть, неправильно, недобре працює. Як я представляю Угорщину в Україні, так і народний депутат повинен представляти свою малу батьківщину у Верховній Раді.

– Коли буде відомий кандидат від угорської меншини?

– Уявлення не маю. Адже поки що не створено навіть округу.

– Оскільки ви відвідали Берегово під час фестивалю вина, а Токай – один із символів Угорщини,  – чи любите цей напій і який саме сорт?

– Мені завжди незручно відповідати на такі питання, адже взагалі не вживаю алкоголю. Тому й уявлення не маю, що собою являє нині на смак угорське вино. Хіба що можу дізнатися про це з інформованих джерел. Звісно, я в курсі, що відбувається в цій галузі. Та мій досвід не дозволяє бути експертом з вина і виноробства. Мене запросили організатори фестивалю, і я радо пристав на їхню пропозицію.

Своєю чергою, як посол, підтримую співпрацю виноробів Угорщини й України – насамперед ідеться про технічну складову. У нас є домовленість на рівні змішаної комісії щодо економічної співпраці у галузі сільського господарства. Угорщина готова допомогти виноробам Закарпаття відродити традиційні методи виготовлення напою, колишній високий рівень визнання і якості закарпатського вина. Ми готові розширити цю співпрацю.

– Чи не лякатиме конкуренція з боку Закарпаття?

– У Європі настільки велика конкуренція, що нікого вона вже не лякає – всі повинні намагатися бути першими. Наприклад, частина токайського винного регіону протягом нашої складної історії опинилася в межах нинішньої Словаччини. І у нас є з ними тертя, оскільки там не бажають дотримуватися стандартів, які існують щодо виробництва токайського вина «асу». Але це лише питання технічного характеру, якості. Те саме з вашою державою: деякі регіони тривалий час перебували в рамках Угорського королівства, але після історичних перипетій нині знову є частиною України. Це історичний факт, ми його приймаємо й поважаємо. Проте це не означає, що маємо перервати всі наші зв’язки й співпрацю.

Олександр Ворошилов

Теги: Баєр, Угорщина, Притисянський

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати