«Європейський Союз виділяє близько 6 мільйонів євро на розвиток пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, розбудову їхньої інфраструктури. Майже 5 мільйонів з них підуть на пункт пропуску «Лужанка», – повідомив на зустрічі з журналістами наприкінці минулого тижня посол Угорщини в Україні Міхай Баєр, який кілька днів провів на Закарпатті.
Дипломат мав чимало зустрічей, зокрема з головою ОДА Олександром Ледидою та головою облради Іваном Балогою, керівництвом УжНУ, а студентам прочитав лекцію про фінансову кризу в Європі.
Згодом, на зустрічі з журналістами, він зауважив, що Угорщина наразі не повернулася на докризовий рівень, але нинішній угорський уряд дотримується суворих обмежень щодо рівня дефіциту бюджету. Переглянуто соціальні виплати, пенсійний вік, створюються нові робочі місця. Безробіття – нині одна з найбільших проблем європейських країн. Угорці сподіваються на нову угоду з МВФ, отримання кредиту, а відтак – зміцнення своєї валюти. «2013 року, маємо надію, стане легше», – усміхаючись сказав пан посол.
Міхай Баєр розповів, що наприкінці листопада минулого року разом із багатьма українськими й угорськими фахівцями та керівником українсько-угорської міжурядової комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва Віктором Балогою проводив інспекцію на кордоні. За її результатами перелік найважливіших завдань було направлено відомствам Києва і Будапешта.
Аналізуючи ситуацію на кордонах, пан Баєр вніс і особисту пропозицію: на кругу перед Мукачевом з боку Ужгорода біля поста ДАІ встановити електронне табло з інформацією про кількість транспортних засобів у різних пунктах пропуску на кордоні. Тоді водії зможуть обирати, на який митний перехід їхати.
Для поліпшення ситуації на кордонах, зменшення черг Міхай Баєр першочерговим вважає не будівництво нових пунктів пропуску, а перерозподіл транспортних потоків між 5 наявними.
Нині головне навантаження лягає на митний перехід «Тиса» поміж Чопом і Захонем, сюди ж прямують мікроавтобуси з усієї Європи. Але цей пункт не має територій для дальшого розвитку – їх обмежили річка Тиса й прилеглі міста. Через «Лужанку» після реконструкції зможуть їздити й вантажівки – спершу завважки до 6,5 тонн, утім угорці готові пропускати згодом і авто, які перевозять до 20 тонн.
Та без будівництва об’їзної Берегово не витримає потоку вантажівок, які підуть через кордон, а зробити її за ближчий рік наша держава не зможе. «Україна запізнюється, – зазначив Баєр. – Без розширення «Лужанки» знеціняться наші інвестиції в розвиток доріг.
Посол Угорщини відзначив також неякісні дороги, які на нашій стороні ведуть до пунктів перетину «Дзвінкове», «Косонь».
Натомість з угорського боку вже добудовується магістраль 5-го Критського коридору, і незабаром вона буде менш ніж за 30 км від українського кордону – поблизу Вашарошнаменя. Угорцям, стверджує посол, ця траса не надто потрібна – вони насамперед виконують свої зобов’язання з розбудови 5-го Критського коридору і хочуть допомогти українським транспортним компаніям швидко доправляти вантажі у європейські країни.
На запитання «Замку», як розуміти тезу, що не підписаний раніше, під час засідання змішаної угорсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав нацменшин, протокол уже погоджено на 98%, пан посол розповів про своє надзвичайне подивування, що у численних ЗМІ це інтерпретується як криза в українсько-угорських стосунках.
За його словами, сторони не дійшли згоди лише за трьома пунктами, які вже кілька років фігурують у протоколах усіх міжурядових зустрічей України та Угорщини. Йдеться про бажання Будапешта, аби від Закарпаття до українського парламенту пройшов представник угорської меншини; створення Притисянського округу й про те, що Угорщина залишає за собою право підтримувати прагнення різних структур, зокрема й політичних, сформованих угорцями, які проживають на Україні.
Пан посол запевняє: є всі підстави сподіватися, що дуже скоро все налагодиться.
А на доказ добрих стосунків між Україною й Угорщиною Міхай Баєр навів такі приклади:
– 3,6 мільярди доларів – такий, за попередніми даними, минулорічний обсяг торгівлі між нашими державами; це рекордна цифра, співвідносна з роком до економічної кризи;
– відновили роботу всі три змішані міжурядові українсько-угорські комісії, хоча деякі не працювали і 2–3 роки;
– торік було багато українсько-угорських візитів, тепер у Будапешті очікують українського Прем’єра Миколу Азарова;
– є домовленості між Україною й Угорщиною у повітряно-транспортній галузі та багато інших;
– на 3 сторінках перераховано заходи, якими Угорщина готова допомогти Україні у виконанні «дорожньої карти» на шляху нашої держави до євроінтеграції.
Лариса Подоляк, фото Юлія Петерварі
У Берегові, де Міхай Баєр побував на XII Міжнародному фестивалі вина, він також відповів на кілька запитань журналістів, у тому числі й «Замку».
– Чому так важливо, аби в український парламент пройшов депутат від угорської громади?
– Легітимні організації угорської меншини на Закарпатті висунули пропозицію до ЦВК, аби серед інших виборчих округів було створено й такий, де б угорськомовне населення становило близько 50 %. З надією на те, аби вони могли висунути свого депутата до Верховної Ради. Угорський уряд просто підтримує таку пропозицію від громадян України, які є частиною угорської меншини Закарпаття. Ми дуже сподіваємося, що в рішенні стосовно створення виборчих округів буде враховано таке побажання, як це було 1998-го і 2002-го років, коли такі округи були створені. Тоді представник угорської меншини працюватиме в наступному скликанні Верховної Ради.
– Чи буде Угорщина підтримувати саме кандидатуру від партії КМКС?
– Я не бачу в цьому жодної ролі Угорщини. Не ми повинні підтримувати кандидата, а виборці. Це відповідальність саме угорської спільноти: аби знайти людину, яка зуміє завоювати підтримку людей і буде здатна переконати виборців – українців, росіян, угорців, що саме вона добре представлятиме інтереси і проблеми цього округу у Верховній Раді. Вважаю помилкою, якщо депутат у парламенті, навіть коли він угорець, дбатиме лише про проблеми своєї меншини – це не той метод роботи, котрий може бути успішним. Уважно стежу за роботою Верховної Ради України і знаю, що це велика відповідальність. Тому, якщо хтось зосереджує увагу лише на вузькому колі питань – він, мабуть, неправильно, недобре працює. Як я представляю Угорщину в Україні, так і народний депутат повинен представляти свою малу батьківщину у Верховній Раді.
– Коли буде відомий кандидат від угорської меншини?
– Уявлення не маю. Адже поки що не створено навіть округу.
– Оскільки ви відвідали Берегово під час фестивалю вина, а Токай – один із символів Угорщини, – чи любите цей напій і який саме сорт?
– Мені завжди незручно відповідати на такі питання, адже взагалі не вживаю алкоголю. Тому й уявлення не маю, що собою являє нині на смак угорське вино. Хіба що можу дізнатися про це з інформованих джерел. Звісно, я в курсі, що відбувається в цій галузі. Та мій досвід не дозволяє бути експертом з вина і виноробства. Мене запросили організатори фестивалю, і я радо пристав на їхню пропозицію.
Своєю чергою, як посол, підтримую співпрацю виноробів Угорщини й України – насамперед ідеться про технічну складову. У нас є домовленість на рівні змішаної комісії щодо економічної співпраці у галузі сільського господарства. Угорщина готова допомогти виноробам Закарпаття відродити традиційні методи виготовлення напою, колишній високий рівень визнання і якості закарпатського вина. Ми готові розширити цю співпрацю.
– Чи не лякатиме конкуренція з боку Закарпаття?
– У Європі настільки велика конкуренція, що нікого вона вже не лякає – всі повинні намагатися бути першими. Наприклад, частина токайського винного регіону протягом нашої складної історії опинилася в межах нинішньої Словаччини. І у нас є з ними тертя, оскільки там не бажають дотримуватися стандартів, які існують щодо виробництва токайського вина «асу». Але це лише питання технічного характеру, якості. Те саме з вашою державою: деякі регіони тривалий час перебували в рамках Угорського королівства, але після історичних перипетій нині знову є частиною України. Це історичний факт, ми його приймаємо й поважаємо. Проте це не означає, що маємо перервати всі наші зв’язки й співпрацю.
Олександр Ворошилов
Це я 2012-03-08 / 11:29:21
Я би глянув на орігінал розмови. Бо посередкований знавец історії не говорив би такого, що Подкарпаття "після історічних перипетій нині ЗНОВУ є частиною України". Адже раніше до України не належала.
А казуси відбувалися і з кореспонденцією п.Ваша з Будапешта при публикації на цьому ресурсі.
українець 2012-03-02 / 09:24:57
До відома: Вже кілька років (разів) поспіль у протоколах Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин (власне про яку йдеться в тексті статті) не фігурує питання про створення виборчого (угорського) округу, а тим більше Притисянського району.
А якщо "Угорщина залишає за собою право підтримувати прагнення різних структур, зокрема й політичних, сформованих угорцями, які проживають на Україні", а особливо політичних, то тут спостерігаються деякі ознаки втручання у внутрішні справи України...