Про історію її походження розповіли працівники методичного центру районного відділу культури і туризму Ольга Сакалош та Анжеліка Янчі. Зокрема, під час семінару можна було дізнатися, що у культурі майже кожного народу була присутня лялька, яку виготовляли з підручних матеріалів. Найчастіше – з тканини, але зустрічаються й такі, що зроблені зі шкіри, дерева, глини.
«Більшість таких ляльок мали спочатку обрядове містичне значення, – розповіла Ольга Сакалош. – Лялька колись вважалася оберегом для родини. Ці давні традиції дійшли і до нашого часу. Наприклад, коли на весільному кортежі досі можна побачити фігурки наречених. Раніше такі ляльки розташовували на першому возі, а потім вони слугували амулетом-оберегом для новоствореної сім’ї. У наш час ляльці вже практично не надають містичного значення, це, скоріш, просто іграшка або сувенір. Але, виготовлена вручну, вона може стати навіть предметом мистецтва».
Для клубних працівників відбувся також майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки, яка здавна слугувала не лише іграшкою для дитини, а й оберегом у кожній українській родині. Вона може мати різну форму і розмір. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважалося, що лялька-мотанка повинна бути безликою, а та, яка служить берегинею, – ще й з хрестом, замість обличчя. Символічним є те, що іграшка не шиється, а виготовляється лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування.
«Подібні семінари з практичним навчанням ми проводимо періодично, – каже Ольга Сакалош. – Адже в районі нараховується 38 клубних установ, а їхнім працівникам не завадить підвищувати кваліфікацію, розширювати свої знання. Це стане у нагоді для подальшої роботи зі школярами, дошкільнятами. Теми визначаю самостійно на початку кожного року. Зокрема, вже було проведено майстер-класи з виготовлення пап’є-маше, робіт із солоного тіста, організації проведення виставок, пошиття народного костюма».
Не всім присутнім вдалося опанувати мистецтво виготовлення ляльки-мотанки з першого разу. Однак досвід приходить із часом. «Робота ніби і неважка, але займає досить багато часу, – зауважує методист. – Особисто я на виготовлення перших трьох різних ляльок витратила майже цілий день. А зараз їх можу зробити буквально за годину».
Відрадно і те, що серед клубних працівників Берегівщини вже чимало чоловіків. Вони теж із цікавістю слухали інформацію на семінарі, а потім так само наполегливо спробували виготовити іграшку з підручних матеріалів. Насправді ж ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трохи часу, фантазії, декілька клаптиків тканини, пару прутиків та мінімальні знання вишивки свого регіону. І головне, що лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена.
Олександр Ворошилов, фото автора