Посунути Шевченка знову хочуть банкіри. Архітектори й громадськість міста – проти

Минулого номера «Замок» повідомляв, що губернатор краю Олександр Ледида й головний банкір області Валерій Коляско обговорили можливість зведення на Народній новобудови. Тоді ж ми звернулися по коментарі до самого пана Коляска, а також до кількох депутатів Ужгородської міськради. Після виходу публікації багато хто з читачів занепокоївся: невже в Ужгороді дозволять знищити прекрасну площу? Інший аспект питання – чи збережеться її архітектурний ансамбль? Зважаючи на резонанс публікації, «Замок» вирішив з’ясувати ці питання насамперед у тих, хто на такі речі дивиться не лише як ужгородець, а й компетентний експерт.

«Думка про те, що архітектор Анджей Крупка задумував звести на місці теперішнього пам’ятника Шевченкові «дзеркальну» будівлю нинішнього Будинку профспілок – це міф, – зазначає член Національної спілки архітекторів, член обласної художньої ради Степан Шолтес. – Де хотів Крупка бачити банк у ті роки, там він його й спорудив – на нинішній площі Пушкіна. Сама ж Народна остаточно сформувалася, коли звели корпус дитячої поліклініки, а згодом – теперішнього економічного факультету УжНУ». Тож будь-яке будівництво на Народній, переконаний пан Шолтес, неприпустиме. За його словами, міфом є і те, що розарій, котрий позаду пам’ятника, – то колишній котлован. Пан Шолтес каже: насправді це колишній рівень землі площі.

Степан Золтанович, що був депутатом і головою земельної ко­місії Ужгородської міськради попереднього скликання, зазначає: 2007 року на депутатських слуханнях експерти й громадськість також висловилися проти забудови. Натомість наголосили, що нинішнє розміщення пам’ятника Кобзареві правильне. «Тільки уявіть, що Шевченко стоїть на фоні будівлі облдержадміністрації або банку! Він тоді одразу асоціюється із владою. А хіба цього поета можна з нею асоціювати? От Леніна, що колись стояв серед площі, – так. А Шевченка – аж ніяк», – зазначає архітектор. Тому теперішнє місце – на осі двох зелених зон, парку та подвір’я школи № 3, хороше.

Наголошує пан Шолтес і на важливості збереження зеленої зони. Адже це – легені міста. Крім того, різні стилі архітектури, що на Народній, уже чудово поєднані зеленими насадженнями.

«Дивує, що дехто з можновладців хоче втручатися в уже сформоване історичне архітектурне середовище Ужгорода, – зазначає голова Закарпатського осередку спілки художників України, член архітектурно-художньої ради Ужгорода й художньої ради облради Борис Кузьма. – На мою думку, в історичному центрі взагалі варто оголосити мораторій на зведення нових будівель десь років на 25, а дозволити лише реконструкцію теперішніх споруд». На думку пана Кузьми, посеред площі Народної недоцільно навіть встановлювати фонтани (а такі ідеї теж були. – Авт.), оскільки вона побудована у стилі конструктивізму. Натомість новобудова Нацбанку вписалася б на місці нинішньої автостоянки позаду облдержадміністрації на вулиці Гойди. Або ж узагалі в  якомусь із мікрорайонів міста. «Саме у нових районах варто експериментувати з новою архітектурою, це була б державницька позиція, – каже Борис Кузьма. – А в нас чомусь всі хочуть утіснитися в центр. Та там уже місця немає, нема повітря, зелені, простору».

На думку наших співрозмовників, насправді альтернативні ділянки в обласному центрі є. Просто вони не в історичній частині міста. А новобудови логічні саме у відносно недавніх районах Ужгорода, аби розвивати їх інфраструктуру. Наприклад, кажуть експерти, чому б не побудувати Нацбанк на вулиці Баб’яка навпроти тамтешнього будівельного гіпермаркету? Або ж у районі вулиці Івана Ваша, де нині руїни недобудованого ринку? Чи на полях між вулицею Легоцького та 8 Березня? Одне слово, місце для будівництва є.

Наголошують наші співрозмовники й на інфраструктурній проблемі – нині на Народній у пік робочого дня й так ніде припаркуватися. А якщо там іще щось збудують, то машин стане більше, а місця для них – ще менше. До слова, наголошує пан Шолтес, згідно з останнім генеральним планом Ужгорода, затвердженим 2004 року, пл. Народна мала залишатися зеленою зоною. Цей план проектувався на 20 років і нині він чинний.

Згідно із законом, дозволити зводити будівлію на Народній мають насамперед міські депутати. Це де-юре. Але де-факто, наголошує Степан Шолтес, давати добро на таку роботу мають фахівці. Крім усього, площа Народна віднесена до культурної спадщини міста. Фахівці служби охорони культурної спадщини управління культури Закарпатської ОДА, каже пан Шолтес, погодження на будівництво не давали. Наш співрозмовник додає: 2007 року ідею почати будувати не втілили в життя через громадський резонанс і протести людей. Пан Шолтес упевнений: якщо у владі не відмовляться від свого старого задуму, люди вийдуть протестувати й тепер. Адже пам’ятник Кобзареві, на який збирали гроші від людей з усього світу, навряд чи хтось дозволить просто так переносити з місця на місце, ніби це якась непотрібна річ. «Шкода, що монумент Тарасу Шевченку опинився під загрозою, – додає Степан Золтанович. – Його перенесення – не лише політична справа, а й складна архітектурно-будівельна проблема – це досить дорога примха».

Проти ідеї будівництва на Народній і мистецтвознавець Михайло Сирохман. «Якщо у часи Чехословаччини думка забудувати місце нинішнього розарію й була, то нині вона вже точно не актуальна. Це недоцільно, – зазначає пан Михайло. – По суті, у центрі ця площа – останній, як то кажуть, простір вільного дихання. Та й у загальний ансамбль Народної новобудова аж ніяк не вписується».

Як надалі розвиватимуться події, покаже час. Людям же лишається сподіватися, що в кабінетах влади переможе здоровий глузд і бажання зберегти зелену зону та нинішній архітектурний ансамбль площі.

«Замок» знову поцікавився думкою депутатів щодо ідеї зведення на площі Народній новобудови.

Мирослава Каламуняк, депутат Закарпатської обласної ради, заступник голови комісії з питань регламенту, депутатської етики та адміністративно-територіального устрою:

– Нині маємо площу, до якої звикли всі ужгородці – від малого до великого. Тут розміщений пам’ятник Шевченку, який звели, по суті, за народні гроші. Переносити його на інше місце означає зайвий раз збурювати людей. В Ужгороді, переконана, є інші місця для зведення нових будівель. Можливо, до цього питання – якою має бути площа Народна – варто повернутися в майбутньому. Але це вже справа наступного покоління. Нині будь-які перебудови площі не на часі.

Олександр Доктор, депутат Ужгородської міської ради, голова комісії з питань раціонального використання земельних ресурсів міста:

– Не лише як депутат, а й ужгородець, переконаний – на Народній має бути зелена зона. А для споруди Нацбанку можна знайти інше місце. Наприклад, підійшла б стоянка позаду Білого дому. Спілкуючись зі своїми виборцями, чую від них таку ж думку. Якщо пам’ятник Шевченку перенесуть, то буде порушено архітектурний ансамбль площі. Цього не варто робити.

Теги: архітектори, банк, Ужгород

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати