Журналістам кажуть одне – інше виявляється, як доходить до інформаційних запитів

– Навесні комісія управління освіти облдержадміністрації також виявила, що у 23 школах, де харчування забезпечували приватні підприємці, упродовж кількох місяців батьки за шкільні обіди платили. Досі платять?

– Ми провели тендер на організацію гарячого харчування. Сьогодні з 77 шкіл у 38 закладах організацію обідів забезпечують орендарі, а в 39 – ми. На приватне харчування тому й перейшли, бо хочемо оптимізувати кошти. Ми платимо орендарю, і він  бере на себе організацію всієї роботи. І, як показує практика, є суттєві позитивні зрушення. Адже ми зуміли вивільнити 37 з половиною штатних  одиниць – це кухарі, їх помічники, комірники. Цим зекономили 253 тисячі гривень. Ці гроші  направили на збільшення вартості харчування. Торік обід коштував 2,50 грн, наразі – 3,50, а з 1 листопада його ціна зросте до 5 гривень. І батьки не платять.

Це фантастичне зростання! Я хочу бачити таке в інших районах! Звісно, погоджуся, це не так уже й багато, проте динаміка поліпшилася майже на 100%.

– Тож школи забезпечені гарячим харчуванням? Чи, можливо, є заклади, де діти харчуються тільки з буфетів?

– Початкова школа в районі гарячим харчуванням забезпечена стовідсотково, а "газировок", чипсів і всіляких снікерсів у закладах не продають – це заборонено.

– А як у районі реалізовується програма "Шкільний автобус"?

– На Тячівщині проживає майже 22 тисячі дітей шкільного віку – стільки мешканців нема в Перечині, Волівці і Великому Березному разом. Нині таких автобусів маємо 17, і ще треба 7. У цілій області за кошти місцевого бюджету закуплено 24 автобуси, і більше половини з них – 14 – саме в Тячівському районі. Тож у нас питання із забезпеченням шкільних автобусів розв'язується найкраще.

А де нема шкільного транспорту, укладаємо договори з водіями, і вони довозять діточок на своїх "колесах" безплатно. Так, проблема зі шкільними автобусами є, та вона характерна не лише для Тячівського району, а для всієї нашої держави.

– За кількістю переможців олімпіад Тячівщина, за даними управління освіти Закарпатської ОДА, нині посідає одне з останніх місць. У чому причина такого спаду?

– За останній рік усі показники, які характеризують діяльність освіти Тячівського району, у нас ліпші, ніж у минулому.  Окрім кількості призерів олімпіад. Вважаю, причина в інерції та безвідповідальному ставленні упродовж кількох років до своєї роботи частини педагогів та їх керівництва. Має сформуватися цілеспрямована комплексна, всебічно обґрунтована програма підвищення якості навчання. У 2005-му, до того, як мене усунули з посади, ми мали 44 призерів обласних і 3 – всеукраїнських олімпіад. Нині, як повернувся, –  лише 12-х. Щоби змінити ситуацію на краще, треба перевернути психологію навчально-виховного процесу в школі.

– А чи діє спеціальна програма для оздоровлення обдарованих дітей?

– Безумовно. Переможці олімпіад оздоровлювалися на Чорному морі, у Кобилецькій Поляні і в тутешньому стаціонарному таборі "Берізка".

– У деяких тячівських селах батьки скаржилися на непідготовленість до навчального року. Кажуть, там не відремонтували шкільні приміщення, підлога в класах прогнила, протікає дах, нема запасів твердого палива. То взимку дітки мерзнутимуть?

– Усі роботи, які стосувалися підготовки шкіл до першого вересня, були виконані ще в липні. А до опалювального сезону ми готові на сто відсотків – всі системи тепло- й водопостачання відремонтовані й апробовані. Відремонтували котельні, вставили нові вікна. На відміну від минулих років, і дрова, і вугілля вже завезено на склад.

– А як щодо Новоселицької ЗОШ, яка мала б функціонувати ще торік?

– У будь-якому разі школа запрацює вже цього року. Управління освіти до цього не причетне, ми будівництво не фінансуємо й не контролюємо. Певні проблеми були в тамтешнього підрядника, але їх уже вирішили.

– Нещодавнє нововведення – короткотривалі групи для дітей. Як владналася ситуація з батьками, які живуть у віддалених селах району і не мають змоги відвозити дошкільнят на 1–2-годинне навчання?

– Ідеться про 5-річок, їхнє нетривале перебування в садках – це не чиясь вигадка, так передбачено законом. У таких групах протягом півтора-двох з половиною годин малечу три місяці педагоги готують до школи. Оскільки маємо стовідсоткову завантаженість у дитсадках, то діти займаються на базі ЗОШ.

Справді, не всі батьки можуть долати понад 4–5 км, привозячи малечу з віддалених гірських сіл на кілька годин, – це займає багато часу й потребує витрат. Тому пишуть заяви про відмову.
Але загалом, повторюся, за останній рік всі показники, які характеризують діяльність освіти Тячівського району, у нас ліпші, ніж в минулому. 

Однак "Замок" дістав й інформацію, узагальнену на основі інформаційних запитів до обласного управління освіти та РДА  Тячіщини.

Отож, як виявилося, "зекономлені" 253 тисячі гривень бюджетних коштів нібито для поліпшення харчування у навчальних закладах з 01.09.2011 так і не стали реальністю. Вартість гарячого обіду для одного учня, як і в квітні цього року, – 3,5 грн. А якщо зважити на те, що суб'єкт підприємницької діяльності у вартість обіду обов'язково включить вартість спожитої електроенергії, зарплату найманих працівників, інші відшкодування, то сподіватися на повне дотримання норм харчування, оптимальної калорійності обідів марно. Можливо, Михайло Довжанин хотів просто догодити начальству. Адже послуги з організації гарячого харчування учнів з 01.09.2011 надано, зокрема, приватним підприємцям: ТзОВ "Катрін" (в 3-ох школах), ТзОВ "Айріс" (в 4-ох школах), засновниками яких є близькі родичі голови Тячівської РДА (п. М. І. Шелевера) та його заступника (п. О. Ю. Продана).  

Інформація про стовідсоткову забезпеченість початкових шкіл гарячим харчуванням – неправдива. У 8 із 10 загальноосвітніх школах І ступеня учні споживають лише буфетну продукцію. Як порівняти із загальнообласним показником, який становить 5,45 грн, вартість обіду для учнів 1-4 класів у Тячівському районі на дуже низькому рівні.

Із 14 шкільних автобусів, що придбані за кошти районного бюджету, – 6 школи отримали у 2008 та 2009 роках. Натомість у 2010-му та 2011-му   (на цей час пан Михайло уже "повернувся") школи не отримали жодного. Не розповів очільник і про те, що 2010 року була можливість придбати 3 автобуси, а річним планом закупівель на це передбачалося 450 тисяч грн. Однак незрозумілим залишається те, з яких причин державні чиновники не зуміли вчасно провести тендерні процедури? До закінчення 2011-го залишилося 2 місяці, а державна програма "Шкільний автобус" ще й не стартувала. Мала ймовірність, що вона буде реалізована й цьогоріч. Прикро, бо якщо враховувати досвід попередніх (2008–2009) років, то 7 шкільних автобусів можна було вже забезпечити.

Не таким уже "безвідповідальним" було ставлення педагогів до учнів у роки відсутності Михайла Довжанина. Адже, скажімо, наказом управління освіти і науки Закарпатської ОДА № 82 від 15.02.2010 "Про підсумки ІІІ етапу всеукраїнських олімпіад, ІІ етапу конкурсу з образотворчого мистецтва 2009–2010 навчального року" відзначено високими показниками зокрема учнів міст Ужгорода, Мукачева, Хуст та   Виноградівського, Берегівського та Тячівського районів. Можливо, однією з причин того, що за підсумками 2010–2011 навчального року показник кількості призерів найнижчий в області – 0,05 % загальної кількості учнів району – є саме те, що програму "Обдаровані діти" 2010 року виконували з порушеннями. Заплановане оздоровлення обдарованих дітей на березі Чорного моря у 2010 році чиновники замінили на відпочинок у селі Кобилецька Поляна Рахівського району. У 2011 році взагалі коштів на це не передбачили.

Будемо сподіватися, що програми "Шкільний автобус", "Обдаровані діти" продовжать реалізовуватися в наступних роках, і Тячівський район нарешті знову посяде гідне місце серед інших регіонів області...

Вікторія ЗАЙЦЕВА

Теги: інформаційний запит, журналісти

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати