Закарпатські робін гуди

В області й далі більшає туристичних атракцій. Минулого тижня на Хустщині презентували новий туристичний шлях – "Стежками опришків". Героїку карпатських месників-розбійників тепер також активно використовуватимуть для приваблення до краю гостей та просування бренду Закарпаття.

Розпочинатиметься новий героїко-історичний маршрут біля підніжжя Хустського замку, що його, за переказами, з дерев'яної гармати розгромив славетний карпатський опришок Пинтя. До речі, завдяки дитячій кни¬зі журналіста й письменника Олександра Гавроша "Пригоди тричі славного розбійника Пинті", ця легендарна особа має всі шанси стати не менш відомою серед українських дітлахів, ніж голлівудський пірат Джек Горобець. Популяризувати саме своїх, автентичних, історичних героїв, має на меті й Федір Шандор, який від імені кафедри туризму УжНУ представив оприш¬ківський маршрут. "Такі туристичні маршрути є в Англії й Угорщині, активно функціонує схожий також на сусідній Івано-Франківщині. Наш туристичний шлях охопить майже всі райони Закарпаття. Включатиме відвідання історичних місць, пов'язаних із легендарними опришками, анімативні ігри, квести (зокрема "Пошук скарбів опришків"), реконструкції. Ця тема є дуже цікавою, і її, без сумніву, треба  експлуатувати на користь нашого краю", – зазначив завіду¬вач кафедри туризму УжНУ під час презентації.

Водночас науковці, зокрема доктор філологічних наук, професор Степан Мишанич, неоднозначно сприймають таку концепцію промоції опришківства. Вчених, як зазвичай, обурює надто спрощений та "міфотворчий" підхід туризмознавців до теми. Натомість опоненти наполягали: історія – для істориків, а турист хоче чути красиву легенду й стати учасником захопливої подорожі. "Скільки часу існує література про опришківський рух, стільки й точиться дискусія", – підсумував думки промовців Олександр Гаврош.

Федір Шандор зауважує, що опришки – постаті в історії далеко неоднозначні. Адже це люди, які не гребували розбійництвом, грабунками і навіть вбивствами. Проте безперечної романтичної складової їх постаті набули завдяки позитивному відображенню у фольклорі. "Для простих людей це були виразники їх суспільного невдоволення панівним режимом", – наголосив Степан Мишанич. "Сприйняття опришків як розбійників – це ще давня імперська концепція, а у фольклорній їх асоціюють з опором окупаційній владі". Отож, на думку філолога й фольклориста, не варто опришків вважати грабіжниками й головорізами, а радше – народними месниками, повстанцями.

Атмосферу, повністю пройнятою героїкою опришківства, вдалося створити у Нижньому Селищі закарпатському музиканту Володимиру Стойці. Разом із дизайнером й художником Романом Пекарюком він розробив і втілив проект "Опришківська колиба". Посеред закладу – справжня величезна ватра. Дерево, камінь і метал – лише ці природні матеріали використані для оформлення колиби. Лавиці встелені овечими шкурами й домотканою тканиною. На численних колонах вирізьблені постаті найвідоміших опришків Карпат. А таємничим мешканцем і талісманом закладу є чорний крук, який оселився у викутій із металу клітці. "Ми не ув'язнили його, а, навпаки, – врятували, – розповідає Володимир Стойка. – У птаха було зламане крило, отож у природних умовах йому б не вижити, тому вирішили підібрати й поселити тут. Кажуть, що ворони живуть і по 300 років. Отож хтозна, можливо, саме цьому крукові доводилося бачити ще когось із останніх карпатських опришків", – підсумував власник тематичної колиби.

До речі, опришківська колиба розміщена посередені між... Мукачівським і Хустським замками. Точніше їх зменшеними копіями, виконаними з каменю на подвір'ї господарів. Так само поряд можна побачити ту саму славетну дерев'яну гармату, якою Пинтя брав Хустський замок. Макет дуже нагадує справжню боєздатну зброю.

Нині організатори опришківського туристичного шляху всерйоз подумовують влаштувати тематичний щорічний фестиваль. "У нас стільки славетних імен карпатських опришків, що кожного року фест можна буде присвячувати окремій постаті, і зо два десятиліття вони не будуть повторюватися", – зазначає натхненник й ідеолог акції Олександр Гаврош.

Отож, чи стануть невдовзі Довбуш, Пинтя, Михайло Штаєр та інші героїчні постаті Карпат такими ж відомими, як Робін Гуд або ж бодай російський "опришок" початку 1990-х Саша Бєлий, наразі сказати важко. Проте однозначно: тема національних добрих розбійників стає дедалі цікавішою для закарпатців й українців у цілому. Це засвідчують численні дослідження, наукові й художні книги, а також зростання туристичної приваб¬ливості об'єктів, пов'язаних із опришківством. Не виключено, що хвиля зацікавлення героями-месниками пов'язана з сьогоднішніми суспільними настроями в державі. Принаймні так стверджують дослідники.

Наталія Тернавська

Теги: опришки, туризм

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати