Шпаргалки» для водіїв, курси для гідів та громадські ради

Йосипа Торпоі для тих, хто цікавиться туризмом на Закарпатті, представляти вже, мабуть, немає потреби. Він є керівником Центру українсько-угорського регіонального розвитку. Цю громадську органі¬за¬цію засновано 2004 року, з тих пір вда­лося налагодити плід­ну співпрацю з євро­пейськими структурами, зокрема здійснити ряд серйозних проектів, які так чи інакше стосувалися розвитку туризму в Закарпатській області.

Наприклад, важливим кроком стало відкриття турінфоцентрів – у 2006-му в регіоні першим, у певній мірі експериментальним, запрацював такий центр у Берегові, потім в Ужгороді. Минулого року з'явився ще один "порадник для туриста" в селі Яноші, яким прямують автомобільні потоки через кордон. Мережу інфоцентрів у майбутньому планується значно розширити – в ідеалі у кожному місті та навіть великому селі має працювати офіс, де би будь-яка людина могла швидко і безкоштовно отримати інформацію щодо туристичних принад району, області та країни у цілому.
Але Йосип Торпоі насамперед дбає про майбутнє рідного Закарпаття. В його уяві це "майбутнє" досить оптимістичне, наближене до європейських стандартів. Але розвиток туристичної сфери неможливий без цілком наукового підходу, без запровадження  досвіду тих, хто вже успішно  працює. Вдалося підключити і  структури Європейського Союзу – нашу область теж зарахували до міжнародного проекту в рамках програми ЄІСП ТКС Угорщина-Словаччина – Румунія-Україна 2007-2013, який стосується, в першу чергу, Карпатського регіону і має назву "Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч-Сатмар-Березькому регіоні Угорщини" HUSKROUA/0901/048. Якщо простіше – мова йде про якісний і ефективний менеджмент (управління) у сфері туризму, про підготовку професійних кадрів. А одне з основних завдань – це об'єднання всіх суб'єктів, які працюють у галузі (приватні підприємці, товариства, екскурсоводи, населені пункти), координація їхніх дій, налагодження співпраці громади, бізнесу та влади. Все для того, аби, як записано у програмі дій до 2013 року, наш регіон став "конкурентоспроможним та самодостатнім".

Один довідник – замість тонни макулатури

– Мабуть, цю нову для Закарпаття, та й загалом для України, ідею втілити на практиці досить непросто?

– Маємо визнати, що за 20 років незалежності туризм в Україні розвивався досить хаотично. І лише упродовж останніх літ почалися певні якісні зрушення. Так, у Європі, скажімо, саме держава допомагає і фінансує багато проектів, пов'язаних із розвитком країни і туризмом. У нас же ситуація трохи інша.

Дуже важливим кроком, на мій погляд, є те, що цього року вдалося, нарешті, заснувати на Берегівщині громадську туристичну раду, об'єднати чимало організацій, що працюють у цій сфері. Найближчим часом туристична рада має бути створена на обласному рівні. Адже повинна існувати, насамперед, чітка координація між районами. Бо нині часом навіть в окремому районі немає злагодженості дій. Наприклад, буває, що в один день відбуваються два-три досить масштабні й цікаві фестивалі, а потім – затишшя. Наші люди, виявляється, не завжди вміють домовлятися. І це всім йде далеко не на користь. Аби досягти якихось кардинальних змін, потрібно об'єднуватися і впроваджувати спільні програми.

– На що саме, до прикладу, можна вплинути?

– Скажімо, можна в ідеалі таким чином спланувати туристичний сезон, аби фестивалі на Закарпатті проходили один за одним. Якщо буде співпраця, то турист чітко знатиме, де, коли і що відбувається. Таким чином, із фестивалю вина, скажімо у Берегові, туристи зможуть наступного дня поїхати у село і побачити на власні очі, як відбувається весь процес виноробства, – це затримає у нас приїжджих гостей на кілька днів, а може й на тиждень. Відповідно, будуть інвестиції у туризм, у добробут кожного закарпатця.

Тому в мене є великі сподівання на роботу громадської  ради, яка повинна скеровувати  всі процеси у сфері туризму. Співпраця налагодилася, єдине, чого не вистачає, так це координації, бо влада, як виявилось, не спроможна взяти на себе цю функцію. І навіть не треба, аби всі заходи залежали від розпорядження керівництва районів, міст або сіл. Ініціаторами мають бути підприємці. І вони відчувають потребу в такій координації. Вже маємо досить позитивний приклад самоорганізації в сусідніх областях – Івано-Франківській, Львівській.

– Чому в нас люди ще не хочуть об'єднувати зусилля? 

– Вони повинні насамперед усвідомити (а цього ще нині немає), що отримують прибуток від туризму. Потрібно також створювати спілки – тим же народним умільцям, власникам садиб, екскурсоводам. Так легше і працювати, і відстоювати свої права. Чимало недоліків пов'язано з недосконалим законодавством: люди працюють у тіні – відповідно не сплачують податків. У результаті страждають усі: і держава, і туризм, і прості мешканці. Тому плекаємо надію, що нам вдасться домовитися з владою, аби вона зрозуміла, що за допомогою туризму можна поповнювати місцевий бюджет. Тобто не заганяти його в тінь, а, навпаки, активно сприяти у розвитку цієї галузі, заохочувати людей працювати відкрито, не боятися перевірок, не сплачувати хабарів тощо. Йдеться не про тотальний контроль над підприємцями. Хотілося б, аби ініціатива надходила знизу, від простих людей. А вже через громадську раду ми маємо вплинути і на владу.

Щодо відсутності координа¬ції, то візьмемо навіть такий прик¬лад, як підготовка бук¬летів до чергової виставки "Тур'євроцентр". Кожен – а це міста, ра¬йони, окремі садиби, готелі, ресторани – робить щось своє. У результаті туроператори, завалені цією інформацією, різного роду візитками і каталогами. Практично це макулатура. Замість того, аби об'єднати зусилля і гроші й випустити спільний путівник із тими ж самими об'єктами. Погодьтеся, було б значно більше користі.

Усе на стенди і в он-лайн

– Турінфоцентр з'явиться навіть на Красному Полі. Що конкретно планується здійснити вже найближчим часом?

– Цього тижня плануємо разом зі службою автомобільних  доріг у Закарпатській області розпочати встановлення дорожніх вказівників – роз'яснень основ¬них правил дорожнього руху на всіх прикордонних пунктах області – зі Словаччиною, Румунією та Угорщиною.

Адже така "традиція" вже давно діє в Європі: якщо у якійсь країні правила різняться, то про це одразу повідомляють водіям-іноземцям за допомогою стендів. Насамперед це стосується обмеження швидкості на різних дорогах. Так дбаємо про безпеку руху та попереджаємо можливі "зустрічі" з представниками ДАІ. Адже відомі численні випадки, коли водії, не знаючи наших правил, були оштрафовані на значні суми. Відповідно і враження негативні – в результаті страждає загальний імідж нашої держави. Сподіваємося, що згадане нововведення оцінять і водії, і правоохоронці.  Тим паче у світлі підготовки до Євро-2012.

– Знаю, що туристам також часто не вистачає актуальної інформації.

– Так, тому незабаром запустимо і веб-сторінку "Закарпатський інформаційний туристичний портал". Тут буде розміщуватися завжди свіжа і актуальна інформація 5-ма мовами. Допоможе у наповненні сайту мережа турінфоцентрів. Портал має об'єднати всіх суб'єктів, задіяних у туристичній сфері області. А про кожен об'єкт плануємо завантажити відеоролик, бо така подача матеріалу справляє більше враження.

Також важливою буде і можливість надати більш розширену  інформацію для туристів, якщо вони її потребують, в он-лайні. Адже часом  деякі події змінюють дати, але більшість про це і не здогадується. Плануємо помістити й інтерактивну карту Закарпаття, завдяки якій можна буде самостійно спланувати маршрути, задавши лише початкову та кінцеву точки.

– Чимало нарікань і на те, що в нас не вистачає досвідчених екскурсоводів. 

 – Цього року, вже вдруге, ми розпочали навчання гідів-екскурсоводів у Берегові та Хусті. Досвідчених гідів, тим паче зі знанням іноземних мов, можна перерахувати на пальцях. Орієнтація, в першу чергу, на Євро-2012 – захід, який має стати вирішальним для розвитку туризму в Україні. Адже лише від нас залежить, як приймемо гостей, з якого боку покажемо наш край, рідну країну. Тому і підбирали людей, які насамперед володіють європейськими мовами. Навчання безкоштовне, по закінченні 30 слухачів курсів мають отримати відповідні дипломи. Основне завдання – аби екскурсоводи працювали у єдиному ключі, за єдиною методикою, не користувалися різними підходами, не створювали власних міфів та володіли достовірною інформацією.
Також плануємо підписати угоду про створення мережі туристичних інформаційних центрів в області. На Закарпатті працюють у тій чи іншій формі понад десять турінфоцентрів, і є потреба у співпраці, оскільки інколи самі інфоцентри не знають одне про одного.  Незабаром новий турінфоцентр місцева районна влада планує відкрити саме у Хусті, але не в самому місті, а на Красному Полі, де розташований меморіальний комплекс, пов'язаний із нашою історією. Ми відмовились від незручного розташування інформаційних центрів – вони мають бути на виду, причому бажано поблизу шляхів сполучення, так би мовити, ближче до людей. Унікальність Закарпаття у тому, що туризм тут не має чіткої сезонності, як, скажімо, у Криму. Звісно, у період літо-осінь – наплив туристів значно більший, однак взимку також є багато охочих відпочити у Карпатах. Тому маємо використовувати цю можливість.

Китайського краму на фестивалях не буде

– Багато критики на закарпатські фестивалі, де більшість сувенірної продукції – це китайські підробки. Чи можна якось вплинути на цю негативну тенденцію?

–  Започаткувавши турінфоцентри, ми, звісно, звернули увагу і на сувеніри. Виявилося, що автентичні, зроблені руками майстрів речі зібрати в одному місці надзвичайно складно. На початку я особисто налагодив контакти з 3-4 народними умільцями, а на сьогодні вже співпрацюємо з більшістю закарпатських майстрів, які виготовляють оригінальну сувенірну продукцію. Це стосується не лише художників, різьбярів, гончарів, склодувів, вишивальниць, а й пасічників, виноробів тощо.

Хочемо вплинути і на організацію наших фестивалів. Це також ціла наука. Починаючи від наметів, які повинні виглядати привабливо, вирізнятися народною специфікою, мати емблему регіону. Турінфоцентр показує приклад: ми принципово не торгуємо китайським. Причому робимо мінімальну націнку (близько 10 %), а іноді працюємо навіть без прибутку. Також домовляємося з головами сіл, аби вони, при організації фестивалів, утрималися від запрошення торговців із пластмасовим крамом. Натомість намагаємося брати активну участь – пропагувати своє, місцеве, тобто закарпатського виробника. Така домовленість, наприклад, успішно спрацювала на нещодавньому фестивалі леквару в Гечі.  

– Тож чи можна очікувати, що "туристична дестинація" Закарпаття стане таки самодостатньою та конкурентоспроможною?

– Це залежить від того, чи готові ми до потрібних змін. І ще одне: важливим є планування. Не думайте, що я дуже люблю європейську бюрократію. Однак є чому в них повчитися. Багатьох дивує, що європейці вимагають чітко показати своїм партнерам, що вони робитимуть через рік-два-п'ять. А в цьому є свій сенс. Адже коли складено план дій, можна більш сміливо думати про майбутнє.

Олександр Ворошилов

Теги: туризм, турінфоцентри, фестиваль

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати