Закарпаття онлайн » ЗМІ Закарпаття » Старий Замок Паланок

Закарпатський геолог Михайло Кортина зібрав мінерали з усього світу

Споглядати варто не тільки рідні гірські краєвиди – годиться й уважно дивитися під ноги: просто неба на дорозі можуть трапитися… діаманти! Щоправда, матеріальної цінності вони не мають – це так звані мармароські кристалики кварцу. Цього гірського кришталю, за словами геолога Михайла Кортини, на стежках Східних Карпат хоч греблю гати.

Закарпатський геолог Михайло Кортина зібрав мінерали з усього світу
Сам дядько має величезну колекцію всіляких мінералів з країн Середньої Азії, Забайкалля, Африки, Австралії, а також Китаю та Бразилії. Скільки камінців є, підрахувати вже не може: мінералів у нього тисячі.
 
Кварц із Туркменії, флюорит із Казахстану
 
Свою колекцію пан Михайло збирає майже все життя. "Оцей синенький – то азурит, мініатюрні завитки – срібло, чорні кристалики – турмаліни. Онде аметисти з Чукотки, кварц із Туркменії, вольфрамит із казахстанської вольфрамової шахти, фосфорне залізо з Керчі, а цей бузковий – флюорит, теж із Казахстану: той самий мінерал, що входить до складу зубної пасти". Є в колекції пана Михайла навіть шматочки 70-тонного Сіхоте-Алінського метеориту з Приморського краю. А поряд справжній витвір природи, так званий жовтогарячий волосатик – кварц із ворсинками всередині.
 
Гірський кришталь, або мармароські діаманти, знайшов нещодавно в селі Нижні Ворота, що на Воловеччині. Воно й не дивно: кварц є одним із найбільш поширених мінералів у земній корі. "У гірських породах, сланцях або пісковиках численні тріщини заповнюються кальцитами, – пояснює дядько Михайло. – Дрібні прозорі кристалики кварцу кристалізуються по тріщинах, мають велику відбивну здатність, тож не помітити їх за вдалої погоди важко".
 
Більшість зібраних каменів неювелірні, тобто не мають матеріальної вартості, а є тільки дорогими серцю колекціонера. Іноді Михайла Кортину просять продати мінерали – для всіляких там "фен-шуїв", магічних обрядів і зцілень від хвороб, на що колекціонер тільки скептично всміхається: дурниці то все.
 
Магаданське золото
 
Пан Михайло каже, любов до природи, і особливо до камінців, у нього ще з дитинства. Школярем приносив додому всілякі камінчики – спочатку то були янтарного кольору унгварити. Збирався вступати на геологічний факультет у Львові, проте батьки вмовили його навчатися на хімфаку в Ужгороді. Там він й опанував основи геології, досліджував і вирощував синтетичні кристали, вивчив структуру, хімічний склад мінералів. Після закінчення університету, 1981-го, подався до Магадану, де влаштувався у геолого-розвідувальну експедицію – аж на 18 років. На Далекому Сході пан Михайло досліджував і шукав золото. Працював по 12 годин на добу 15 днів, тож іншу половину місяця мав купу вільного часу. Відтак і почав ходити в гори по мінерали.
 
"Магаданський регіон надзвичайно багатий, – розповідає дядько Михайло. – Тут є все, чого душа геолога забажає – стільки агатів, яшми, опалів я в житті не бачив! Спочатку побоювався, адже, як порівняти з дикими магаданськими горами, наші Карпати – наче парк. Характерним для цього далекосхідного краю є те, що гори тут відкриті, ліси тільки в підніжжі, а це значно полегшує дорогу шукачеві каменів. Перед очима є чіткий орієнтир, на відміну від Закарпаття, де легко заблудитися, помилитися.
 
Ходив по мінерали здебільшого сам: спочатку 5–10 км, потім 50–100, осмілів і до двохсот. Коли трохи освоївся, з'явився доступ до геологічних карт – у Радянському Союзі такі мапи були засекречені, адже за детальними картографічними описами можна було спрогнозувати якесь родовище мінералів. Інформація про корисні копалини в Союзі була таємницею, державною стратегією".
 
Улітку пан Михайло проходив мінімум 500 км пішки. "Звісно, це важко. Тягнеш із собою їжу, намет, спальний мішок, а потім ще й камені, – усміхається геолог. – На жаль, у нас від людей ніде сховатися – навіть у горах тобі трапляються то грибники, то городники, то яфинярі... А в Магадані все інакше, навіть прохолодніше, і небо синє-синє...".
 
На Далекому Сході наш земляк і зібрав майже всю свою колекцію. Тільки-но давали відпустку – літав до Іркутська, Владивостока. Дядько Михайло пригадує: коштувало таке задоволення в ті часи досить дешево – 90 російських рублів при заробітній платі 600–700 рублів. 1986-го відвідав Казахстан, Караганду, Балхаш, Узбекистан, Ташкент. Деякі камені, до яких географічно не мав доступу – з Бразилії, Китаю, країн Австралії, Африки – купив на ярмарках у Москві.
 
Катастрофою для себе пан Михайло вважає перебудову. "Характер людей змінився в Середній Азії, у деякі країни вже не поїдеш, там афганці, війна... На тому-то все й зупинилося. А потім і в Магадані заробітки впали". 1999-го Михайло Кортина повернувся на батьківщину.
 
"Роздуті" родовища
 
З шафи дядько Михайло дістає геологічну карту Закарпаття. "Ось Вододільний хребет, – показує, – він основний, складається з осадових порід, сланців. Нижче – смуга Вулканічного хребта з вулканічними породами, базальтами, а між ними – вапняки. Цікавим є Рахівський район, адже тут зосереджені найстаріші породи, вік яких – понад три мільярди років. І відповідно до цієї класифікації і слід шукати мінерали, бо вони, як правило, не трапляються будь-де, а пов'язані з якимись розломами у земній корі, розділами, контактами порід".
 
Геологічну структуру Закарпаття пан Михайло допоки досліджує, проте вже зауважує: як порівняти з Магаданом, родовища нашого краю мізерні, нерентабельні, подекуди занадто "роздуті" рекламою. Основні поклади зосереджені у Вишкові, Мужієві, Великому Бичкові, Оленьові, Дубриничах.
 
"Бозна-яких родовищ у нас нема. Скажімо, Мужієво у Берегові. Ось вулканічний масив, розлом з різними рудоносними матеріалами. Фактично це поліметалічні поклади, мішанина різноманітних матеріалів: руди, срібла-золота... У Мужієві видобували приблизно 5–7 грамів золота на тонну. У Магадані у такому самому родовищі це було 50 грамів на тонну і вважалося мізером – родовище не розробляли. Менше 50 грамів сріб­ла на тонну йшло на магаданські так звані рудні хвости (сховища), адже у штольнях зазвичай було 18–28 кг/т. Крім того, у Дубриничах маємо також поклади ртуті, в Оленьові – чисту кристалічну руду. Золото також ще є у Великому Бичкові. Це зовсім мало".
 
Життя за верліт
 
Має пан Михайло в колекції і унікальні для Закарпаття мінерали – верліти. Каже, уперше їх знайшли в Радянському Союзі саме на Закарпатті. Зауважує: мінерал не є цінним, проте його дуже мало в природі. У пошуках інформації про верліт перегортає сторінки вже третьої книги – каже, в літературі майже немає даних про нього. Тільки в невеличкій енциклопедії вдається прочитати про формулу, колір і поширення каменя.
 
Колекціонер добре пам'ятає, як важко "вполював" верліта, адже ризикував власним життям. У 90-х роках дорогою з Мукачева геолог забрів до Кольчинського кар'єру – там якраз кипіла робота. Дядько Михайло потрапив саме на вибух. Знав, що має на порятунок щонайбільше 30 секунд: "Ледве втік від вибуху, там і знайшов верліт. Чую: через півтори секунди тільки земля під ногами скочила – підірвали. Я рюкзак, палатку – все залишив. Проте знайшов верліт, – показує мацюпусінькі, іноді зовсім стерті в порошок, кристали блакитно-стального кольору. – Він не цінний для ювелірів, але дуже рідкісний".
 
Інші унікальні органічні мінерали на Закарпатті – це карпатит і кертесит. У Карпатах зі словацького боку видобувають благородні опали. Згадані мармароські діаманти кристалізуються по тріщинах в гірських породах. Їх є дуже багато, утім вони не локалізовані на конкретній території. Пошук кришталю вимагає похмурої погоди – у дощ камінців не побачити, а сонце засліплює. Грунт має бути сухим, тоді діаманти виблискують, мов скло.
 
Пан Михайло розповідає, теоретично в Карпатах можуть бути різні дорогоцінні камені, наприклад, рубіни. Крім того, геолог помітив, що родовища з мінералами розміщені в гірських місцевостях краю переривчасто, на певних територіях обрізаються. Аби знати, де й що шукати, Михайло Кортина радить опрацьовувати геологічну карту і запитувати в місцевих геологів, контактувати з експедиціями. А ще не завадить, милуючись дивовижною природою, уважно дивитися під ноги – а ну ж як там діамант?!
 
Надія Вишневська
Старий Замок Паланок, Закарпаття онлайн.ЗМІ Закарпаття
23 серпня 2011р.

Теги: мінерал, родовище

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Вася 2022-06-14 / 18:58:09
Наразі якщо вас інтересую умени його дужи багато якщо хтось хоче купити заиртайтесь на Вайбер на номер +380978055015

Павліна 2022-06-09 / 20:37:44
Продам такий камінь

Назар 2021-11-03 / 13:53:13
Яка ціна такого каміння???

Юлік 2021-11-03 / 13:52:17
Я маю тоже паку камінців і живу в серці Карпат кому цікаво їх купити типіш на вайбер: 0979913481.

Микола 2018-05-04 / 17:35:24
і я маю один камінчик,який міг би зацікавити пана Михайла))підкажіть як звязатися з цією людиною

Іван 2014-12-23 / 21:54:19
Надія дякую!!!!! Стаття супер!!!

Crystalfounder 2013-05-04 / 13:40:09
Стаття дуже цікава, але можна було трохи доповнити, бо не дуже зрозуміло шо де, дуже хотів би познайомитися з паном Михайло, тому що сам такий затятий колекціонер мінералів, на свої 15 років я уже зібрав безліч мінералів з Закарпаття, в тому числі і верліт кертесит і карпатит, був на усіляких кар'єрах, вилазив на усілякі гори, та перебирав пісок у гірських струмках. Я буду дуже вдячний людині, яка допоможе зв'язатися з паном Михайло. До речі я живу в Закарпатті.

Iceman 2011-11-23 / 03:35:59
Гарна стаття. Дякую:)


Старий Замок Паланок
Публікації:
«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи