Як відсвальбувати без жениха

У минулі вихідні 120 наречених продефілювало обласним центром. Цього року дійство найближче підійшло до справжнього визначення слова парад. Адже організатори не погналися за числом учасниць (дівчат було менше, ніж на рекордному минулорічному заході), а істотно покращили якість акції.

 

Передусім наречені, не пошкодувавши ніжок, обійшли гарний шмат Ужгорода: почали від площі Кирила і Мефодія, пройшли проспектом Свободи, перетнули транспортний міст, пробіглися набережною Незалежності та вулицею Довженка, а закінчили площею Поштовою, де їх біля сцени вже чекали глядачі.

 

До речі, саме через цей променад і складалося враження, що містом прямує справжнє закарпатське весілля. Великі й малі ужгородці буквально бігли на проспект Свободи, аби встигнути за феєричною процесією. А саме так і роблять у закарпатських селах: усім миром йдуть глянути, чи файна молодиця. Колориту додавали й запальні мелодії у виконанні "Гудацької тайстри". Не забули організатори і про но­вий цікавий рекорд. Минулого року в Ужгороді відкрили єдиний в Україні пам'ятник весільному рушничкові, а цього разу представили величезний 30-метровий весільний рушник. Він також може претендувати на всеукраїнський рекорд. До речі, саме за рушником, який несли волонтери у вишиванках, і йшли наречені.

 

А щодо різноманіття весільних суконь, зачісок, букетів та аксесуарів, то тут вже можна претендувати на звання не параду, а справжнього карнавалу. Наприклад, троє наречених прилаштували собі на голови справжні кораб­лі. Найбільше публіці припала до душі бригантина, яка красувалася на голові актриси облмуздрамтеатру Наталії Засухіної. Саме її білосніжні щогли й вітрила кожен намагався зазнімкувати й собі на пам'ять. Була також наречена у сукні, зшитій із газет, дівчина, на голові якої примостилося щось схоже на доладну карету Попелюшки, пані у вбранні східної спокусниці й ще пара-трійка ангелів, бісиць та амурів. Порадували чоловічу частину публіки й панянки у сукенках мінімальної довжини. Хоча правдивіше скидалося на те, ніби дівчата так поспішали на парад, що взагалі забули їх одягнути. Проте найбільше, звичайно, було все ж таки молодих у традиційних білих сукнях.

 

Дівчат поділили на 9 груп: "Амур", "Народна", "Східні наречені", "Лумшори", "Hollywood", "Кольорова", "Родзинка", "Не та­кі, як всі" і "Майстерня свят". Кожному гурту влаштували тематичну фотосесію: на природі, у пожежній частині чи біля води тощо.

 

Саме такими групами дівчата й виходили на сцену на площі Поштовій, де переможниці у різних номінаціях отримували свої заслужені призи. Нагороду за найгарнішу сукню дістала Тетяна Харчук, найкращий макіяж – Дарина Мільштейн, найліпшу зачіску – Катерина Крутько, найкрасивіший букет нареченої – Руслана Приходько. А новоспечена адміральша Наталія Засухіна перемогла у номінації "Найоригінальніший наряд".

 

До речі, цього року вперше долучилася до організації свята й міська влада. Тож на наступний парад наречених планується запросити жіноцтво з міст-побратимів Уж­города й обласних центрів За­­хід­­ної України. Цього ж року у параді вже брали участь дівчата з Угорщини, Словаччини, Білорусії та Росії.

 

Після свята всі залишилися задоволеними: одні вперше спро­бували себе в непростій ролі наречених, інші – пригадали дещо призабуті відчуття. Переможниці дістали подарунки й купу аплодисментів. А публіка вповні натішилася концентрованою сумішшю із краси, молодості, вишуканості та епатажності.