Якщо газ і світло ще двічі подорожчають, альтернативні енергетичні системи «відіб’ються» за 2-3 роки

"Замок" розпочинає серію матеріалів, присвячених огляду альтернативних енергетичних систем та комплексів з допомогою експертів ринку та тих людей, котрі вже спробували відійти від звичної схеми "газ-електрика-дрова". 

 Що не кажи, а ми тепер зобов'язані. Уперше за час президентства Віктор Янукович приїхав на Закарпаття і хоч багато за що нас критикував, але за перехід на індивідуаль-не опалення похвалив. Тепер наш досвід поширю-ватимуть на всю Україну.

Але це зараз називають досвідом і стратегічним підходом. Починалося ж усе значно простіше – люди сиділи в холодних домівках, однак за неіснуюче тепло мусили ще й чимало платити. Кожен рятувався як міг і на скільки вистачило грошей. Нині закарпатці, які частіше, ніж мешканці інших регіонів України, бувають у європейських країнах і хто думає про майбутнє, вкладають гроші в альтернативне газовому опалення. Вочевидь, знову ми не від доброго життя та від перспектив здорожчання блакитного палива будемо в авангарді і покажемо всій Україні, як можна економно грітися.

Ми ЇХ не бачимо, але ВОНИ є

Тихий, швидше схожий на сільський, мікрорайон особняків біля "Білочки" фактично в центрі Ужгорода. Перехожий оцінить вишукану елегантність будинків, але навряд чи здогадається, що тільки в одному кварталі тут 4-5 з них обігріваються сонячними колекторами та тепловими насосами.

"Ось, до прикладу, цей будинок, – проводить "Замку" "екскурсію" директор "Solar Karpathy" Сергій Паскаль. – Кілька років тому його господар вийшов на пенсію і вирішив вести активний спосіб життя. Облаштував із гаража на дві машини невеликий басейн з системою протитечії для "навантаженого" плавання. Однак для комфорту в цьому приміщенні і підігріву води треба було чимало газу".

Як відомо, у нас чим більше використовуєш блакитного палива, тим дорожче коштує один його "кубик". Отож сім'я перейшла в так звану третю категорію споживачів (тобто ті, хто спалює більше 6 тисяч кубів за рік), а події в державі і взаємини з північним сусідом не залишали сумніву: газ тільки дорожчатиме і швидкими темпами. Запросили фахівців, ті порадили встановлення теплового насосу типу повітря-вода, що дозволило від газу для басейну відмовитися повністю. Нині купання обходиться родині, залежно від температури надворі, від 2 до 3 гривень у день, – про це свідчить листочок обліку, прикріплений над блакитною чашею.

Через рік, відчувши економію, замовили встановлення трьох 15-трубних сонячних колекторів для підігріву води та опалення житлового будинку. Систему завели в невеличку кімнатку, де стоїть поважного віку газовий котел, і врізали в діючу мережу опалення. Тепер восени та навесні гріються і мають гарячу воду тільки від геліоколекторів, а в похмурі зимові дні, коли сонцю не пробитися крізь важкі хмари, автоматично включається газовий котел – і в чималому двоповерховому будинку завжди задана господарями температура. За газ нині платять за тарифами першої категорії споживачів. 

Історія будинку неподалік має протилежну послідовність. Спочатку для нового дому господар замовив 6 панелей плоских сонячних колекторів, що дало повне забезпечення теплою водою і економію 40-45% газу для опалення. (До слова, сонячні колектори, які багато закарпатців бачили за кордоном і які зазвичай називаємо сонячними батареями, відрізняються тим, що, на відміну від батарей, дають одразу теплову, а не електричну енергію). За рік чоловік замовив встановлення теплового насосу для басейну. Зараз закінчує оздоблювальні роботи і вже купається.

"Сонячні колектори вже третій рік економлять нам 35-40% газу в рік, – розповідає адміністратор ТОВ "Матіас" Іван Мазар. – Це готель "У Аніти", офісні та житлові приміщення, кафе, дві бані за кілька кроків від "серця" Ужгорода – площі Корятовича. Часто і взимку такі сонячні дні, що газ не використовуємо. Плануємо ще один корпус і приватні будинки підключати, системи майже змонтовані". Пан Іван каже, що вперше зацікавилися альтернативними енергоносіями на спеціалізованій виставці. Придивлялися, читали, зважували, а тепер тішаться. Складнощів в обслуговуванні ніяких – раз-двічі на рік підкоригувати налаштування електроніки.

Здавалося б, чому ми не бачимо в Ужгороді сонячних колекторів на дахах? Насамперед, пояснює Сергій Паскаль, тому, що вони ставляться з чіткою орієнтацією на південь, а найчастіше цей схил даху виходить на приватне подвір'я. Проте, виявляється, є і ще одна, ментальна особливість: ті закарпатці, що вирішили вкласти кошти в сучасне теплопостачання, воліють цього не афішувати. І з міркувань зберегти обладнання, і через заздрість "доброзичливців". Так, одну з систем на вул.Легоцького в Ужгороді довелося, на прохання замовника, за додаткові кошти перемонтувати, опустивши так, аби вона стала менш "публічною". Благо, конструкції можна кріпити не лише на дах, а й, наприклад, на балкон, на козирок балкону, з боку стінки, на паркан або й у вигляді декоративної альтанки як на вул. Джамбула в Ужгороді.

Розумні системи вимагають... розуму

За словами пана Сергія, починати треба з аудиту тепловтрат будинку. Захистити стіни, утеплити цокольний поверх, горище, поставити якісні вікна та двері, забезпечити "розумний" режим провітрювання. Для останнього використовують так звані системи рекуперації повітря, коли тепло, яке виходить з будинку, нагріває холодне повітря, що входить на обігрів будинку. Цими, здавалося б,  найпростішими методами можна зекономити 20-30% витрат на опалення.

Найкраще встановлювати систему альтернативного опалення ще при зведенні житла. Сонячні колектори чи тепловий насос складуть у вартості новобудови близько 2-3 %, але при цьому економиться щонайменше 50 % газу, електрики чи будь-якого іншого теплоносія на термін експлуатації системи, тобто близько  50 років. У середньому в році на Закарпатті 275 сонячних днів.

Проте і в будинках, що зведені давно, перехід на нове опалення зовсім не означає вселенський ремонт. Іван Мазар каже, що у них комплекс при встановленні сонячних колекторів працював у звичному режимі і навіть не всі гості готелю та кафе помічали проведення робіт.

Однозначно сказати, у які гроші обійдеться альтернативне опалення, практично не можливо. На кожен об'єкт виходить проектант і робить розрахунки. Можна витратити відносно незначну суму, поставити найпростіше обладнання й економити 20% газу, можна складніше і заощаджувати 50 або й до 80 відсотків, можна, зазвичай із долученням теплового насосу, повністю відмовитися від газу.

Найголовніше – правильний підбір системи, чіткий розрахунок і налаштування. Не можна покладатися на виставлені в інтернеті схеми за принципом "зроби сам" або фірми, які радять: купіть все в нас, насос, бойлер, з'єднайте – і буде працювати.

Як розповідає Сергій Євгенович, доводиться ще й долати чимало стереотипів. Скажімо, багато хто не розуміє, що воду не варто нагрівати більш ніж до 40 градусів – ніхто у гарячішій не миється, а побутові прилади – пралки, посудомийки – самі її нагрівають. Відтак ми зазвичай напускаємо у ванну мало не окріп, а тоді витрачаємо енергію чи воду аби його "розвести".  Так, на радіатори для опалення треба воду 55-60 градусів, але це вже зовсім інший контур.
 
Чим дорожчий газ – тим вигідніша "альтернативка"

"Solar Karpathy" з 2006 року встановив і обслуговує на Закарпатті вже 45 об'єктів з тими чи іншими ще не традиційними для України альтернативними джерелами енергії. Це приватні будинки, медичні заклади, які профінансувала держава та приватні готелі. Зараз прораховують систему для обі-гріву новозведеного храму, висота якого всередині 36 метрів (!). Важче з квартирами багатоповерхівок. Більш реально – для мешканців верхніх поверхів, якщо є можливість закрити горище і поставити геліосистему. А для середніх та нижніх поверхів треба, щоб балкон виходив на південь, та ще й мати певність, що до дорогої установки не дістануться "добрі" люди.

Останнім часом, каже пан Сергій, усе більше наших заробітчан, які зводять будинки в Європі, бачать, як там встановлюються і діють сучасні системи опалення – і так облаштовують свої домівки. Торік, розповідає, було кілька клієнтів, які навіть привозили готові проектні рішення або ж список потрібного обладнання. "Альтернативка" – хороший вихід для багатих сіл, скажімо, Тячівщини, де культ великих приватних будинків, або для Рахівщини та інших гірських територій, куди газогони не довели і вже ніколи не протягнуть.

Найбільше стримує поширення альтернативних систем опалення їхня дорожнеча. Хоча якщо порівнювати вартість обладнання і установки, то робота наших фахівців становить близько 15-20%, тобто ціни на послуги у нас нижчі, ніж європейські.

Неможливо точно сказати, за скільки окупиться нова система. Нині середня окупність у нас 5-6 років. У Європі значно нижча, бо там вищі ціни на енергоносії. Проте якщо ще раз-другий піднімуть українські тарифи на газ та електрику, то і в нас вкладені кошти "відіб'ються" вже за 2,5-3 роки. Установка альтернативного енергоджерела – це саме той рубль, який копійку береже: зараз один кіловат тепла для споживача, який дає, скажімо, тепловий насос, удвічі дешевший, ніж газ, і у 4-5 разів, ніж електрика.

Ще один стереотип – багато хто сподівається, що системи альтернативного обігріву подешевшають. Сергій Євгенович каже, що скільки їхня фірма працює, щороку ціни, навпаки, зростають на 5-10%.  Насамперед через світові тенденції – останні 10 років скло та мідь, алюміній, які складають основу геліосистем, зростають у ціні. Єдине, що може дешевшати – електронні блоки управління, але вони стають щодалі більш функціональними, а тому кожна нова модель займає цінову нішу попередниць або й коштує більше.

І насамкінець. Закарпаття – регіон переважно приватних будинків. А ще – лісу. Багато хто ще кілька років тому тішився проведеному газу: не треба буде без кінця колоти дрова, підкидати їх у піч і щороку білити закіптявілі стіни. Однак здорожчання газу змусило "перепросити" старі кальги. Але це – повернення у прадідівське минуле. А життя показує, що рано чи пізно таки доведеться "знімати калап" перед майбутнім.

Лариса ПОДОЛЯК

Теги: енергетика, сонце, альтернатива

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати