Фасад ужгородської першої школи може будь-коли полетіти на голови учнів і перехожих

"За пам'ятку просто боляче, – констатує директор лінгвістичної гімназії Михайло Мегеш. – Наступного року вона відзначить століття.  Ще 1912-го угорський архітектор Кароль Кох звів споруду за 9 місяців для Католицької дівочої школи. Нині приміщення – туристична візитівка не лише Ужгорода, а й області. Та останнього разу фасад капітально ремонтували, зберігши його історичне обличчя, 1983 року".

До слова, здалеку заклад і тепер виглядає чудово. Тому його фотографують, малюють – на відстані "ран" будівлі не видно. Але коли придивитися зблизька... Угорський архітектор точно б заплакав, довідавшись, як його дітище виглядатиме через століття. Штукатурка обсипається, інколи навіть великими шматками. Найбільшої руйнації фасад зазнав минулої й позаминулої зими через погоду. Тепер Михайло Михайлович боїться, аби не сталося нещасного випадку – під стінами ж постійно учні й перехожі. Для вирішення проблеми ужгородські комунальники найближчим часом вручну зриватимуть великі шматки облупленої штукатурки. Так, тоді ходити біля школи стане безпечніше. Та чи приємно буде дивитися на голу цеглу?

Михайло Мегеш каже, що на відновлення фасаду треба 500 тисяч гривень. Якщо внутрішній ремонт проводять за рахунок спонсорів і батьків (що порівняно значно дешевше), то, аби відреставрувати фасад, самотужки назбирати грошей – ніяк.

Отож освітяни просять допомоги в мерії Ужгорода. Можливості міського бюджету, як відомо, обмежені. А коли суму й знайдуть, вона потрібніша для тієї ж першої школи для важливішого – встановлення автономного опалення й реконструкції внутрішньої теплосистеми. Тільки за останній опалювальний сезон у закладі довелося 10 разів замінювати проржавілі труби. А на 3-му поверсі радіатори взагалі були холодними через накипи й погану прохідність води. Тому без допомоги ще й обласного бюджету не обійтися.

Михайло Мегеш каже: за домовленостями, якщо область виділить гроші на реконструкцію системи опалення, то місто – на фасад. Залишилося тільки сподіватися, що гроші таки знайдуться. До речі, на потребі капітального ре¬монту будівлі лінгвістичної гімназії нещодавно наголосив і голов¬ний державний санітарний лікар Ужгорода Микола Ващенко.

Директор гімназії тим часом констатує: якщо руйнацію приміщення не спинити, його можна втратити назавжди. І нащадки нам цього не пробачать. До слова, таку ж проблему з обвалом фасаду нині має і школа на площі Шандора Петефі. Донедавна такою була й будівля колишньої ЗОШ № 4. Але, як відомо, зусиллями Закарпатської обласної й Ужгородської міської рад цю пам'ятку архітектури вже довели до ладу. Скоро там знову вчитимуться дітлахи.

Ярослав Гулан, фото автора

Теги: гімназія, Мегеш, фасад

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати