Глобус… угорців

Наші сусіди, як і ми, розсіяні по всьому світу. Збирати їх докупи, крім закону про громадянство, тепер допомагатиме і нова Конституція

Глобус… угорців

Буквально днями наші сусіди-угорці планують затвердити нову редакцію основного закону своєї держави – Конституції. Досі країна жила за документом, прийнятим у 1949 році, в основі якого була сталінська Конституція 1936 року. Хоча угорці з усмішкою кажуть, що правками 1989-го у ній змінили все, крім назви столиці – Будапешта.

Для закарпатців йдеться не просто про Основний закон сусідньої держави, до якої їздимо у справах і на відпочинок, навчатися чи лікуватися. Близько 200 тисяч наших краян є угорцями. Чимало з них із 2002 року здобули право отримувати документ – посвідчення закордонного угорця, який за своїми атрибутами дуже схожий на паспорт. А з нинішнього року за спрощеною процедурою можна здобути і громадянство цієї країни. За інформацією ЗМІ, заяви подали вже кілька тисяч наших земляків.

Країна з антикварною Конституцією

18 серпня 1949-го парламент прийняв нову Конституцію країни під назвою Угорська Народна Республіка, "країна робітників і селян", де "кожен орган підконтрольний робочому народу". Соціалізм був оголошений у якості основної мети нації.

У проекті нинішньої нової Конституції, всенародне обговорення якої добігає кінця,  передбачено змінити назву країни "Угорська Республіка" на "Угорщина".

Починається преамбула до поки ще проекту першими рядками національного гімну: "Боже, благослови угорця" (у сенсі кожного зокрема і націю загалом). А символами державності визначено тисячолітні золоту корону й булаву першого короля Угорщини Стефана. Нині вони знаходяться в одному з фойє парламенту і охороняються почесною вартою.

Річард Горчік, депутат парламенту Угорської Республіки, представник партії більшості ФІДЕС зазначає, що Угорщина залишилася єдиною країною Центральної Європи, де Конституція не змінювалася з минулого століття, а тому не відповідає сучасним вимогам.

Зважаючи на те, що правляча коаліція ФІДЕС-Угорська християнсько-демократична партія має дві третини парламентської більшості, нова Конституція може бути прийнята вже наступного тижня. Після підписання документа Главою держави Основний закон стане чинним із 1 січня 2012 року.

Проте з проектом, підготовленим правлячою коаліцією, не погоджуються опозиціонери. За словами Яноша Вереша, який представляє соціалістів (раніше – держсекретар міністерства фінансів та економіки), під час розгляду питань, пов'язаних із Конституцією, вони покидають сесійну залу: "Усі наші пропозиції коаліція проігнорувала, тому ми не братимемо участі у прийнятті такої Конституції. Вважаємо, що цей проект не містить сучасних позицій прав людини, її захисту, які прийняті в Європі останнім часом. Ми говорили про те, щоб зафіксувати право людини на труд. Цього нема в проекті. Не закріплено права на захист інформації, хоча про це існує окремий закон. Дуже обмежені права Конституційного Суду".

У проекті передбачено скоротити кількість депутатів угорського парламенту з 386 до 199 – 10-мільйонна країна хоче економити витрати на оплату праці законодавців. Також заплановано встановити максимальну межу державного боргу, який може мати Угорщина. Концепцією нової Конституції передбачена і стаття, згідно з якою зміни у податкове та пенсійне законодавство можуть прийматися не простою, як нині, а конституційною більшістю парламенту. Ще, як розповідає Янош Вереш, серед нововведень: "У Конституції немає прямої заборони абортів. Але записано, що життя починається з моменту зачаття, тож виходить, що аборт – це убивство".

"Не можна отримувати права без обов'язків"

Важливою складовою Основного закону стане положення щодо відповідальності угорської держави за мадярів за кордоном.

Угорці кажуть, що якщо у самій країні близько 10 мільйонів населення, то по всьому світу проживає майже 14 мільйонів етнічних угорців, тому забувати про них не можна. Однак саме зі ставленням до закордонних угорців влада сусідньої з нами країни не раз постає в неоднозначному світлі. Щойно Угорщина прийняла піврічне головування в ЄС, як одразу вляпалася у скандал – на презентації у штаб-квартирі ЄС, де керівники 27 країн Євросоюзу проводять свої самміти, розстелили килим із картою угорських земель 1848 року, коли Будапешт контролював площі своїх сусідів, включно з частиною Словаччини, Румунією, Закарпаттям та іншими територіями. Один із євродепутатів сказав, що мапа свідчить про "наміри Будапешта подолати Тріанонський мирний договір" 1920 року, коли Угорщина втратила дві третини земель, які вона контролювала.

Мрії про відновлення Великої Угорщини вважають і основною причиною прийняття закону про спрощення процедури громадянства. Хоча багато говориться про символічність цієї процедури.
Заступник державного секретаря з питань національної політики Жужанна Рейпаш нагадує, що одразу ж після відмови від соціалістичного шляху розвитку угорська влада визначила три головні напрями: євроінтеграція країни, добрі взаємини з усіма сусідами та турбота про угорців, які живуть за межами держави. Закон про статус закордонного угорця, за її словами, став взірцем для інших країн. Хоча посвідчення, які отримали й тисячі закарпатців, не давали якихось серйозних преференцій, а лише 90 % знижку на проїзд територією Угорщини на будь-яку відстань двічі на рік, право навчатися в угорських вузах із значною знижкою і пільгами при вступі та, що важливо для нас, можливість простіше отримати шенгенську багаторазову візу.

Жужанна Рейпаш каже, що зміни до закону про громадянство мали на меті припинити існуючу дискримінацію. "Наведу приклад. Жили в Осло два угорці. Обидва відвідували товариство угорської культури, не забували своєї мови. Один виїхав в Осло з Угорщини і щойно попросив угорське громадянство, йому його повернули. Інший попередньо емігрував із Румунії, тому в рамках раніше діючого законодавства ніколи не мав би права просити повернути йому угорське громадянство.
У проекті нової Конституції угорців не розподіляють у залежності від того, де вони проживають – на території країни чи за її межами. Проте вона закріплює відповідальність держави за долю закордонних угорців. У юридичному плані не йдеться, чи прийняли вони громадянство, чи ні".
Затята поборниця збереження української ідентичності, голова Товариства української культури в Будапешті Ярослава Хортяні теж не критикує позицію угорського уряду: "Стосовно прийняття закону про подвійне громадянство для угорців, котрі проживають за кордоном, то у випадку, якщо етнічна Батьківщина сприяє відновленню зв'язків, я не бачу в цьому нічого поганого. Пам'ятаю, коли у 2005 році в Угорщині було голосування щодо надання подвійного громадянства, я свідомо віддала свій голос "за". Звичайно ж, за українською Конституцією це неможливо, але скажіть мені: у час, коли половина населення Криму має російські паспорти, Чернівецької області – румунські, то які ж сьогодні можуть бути в когось претензії з цього приводу! Приємно, що Угорщина поважає всі національні меншини, які проживають на її території, й робить усе можливе для того, аби наблизити Україну до Євросоюзу".

Угорські чиновники стверджують, що надання громадянства не означає автоматичного надання соціальних благ і права голосувати. Янош Вереш: "Не можна отримувати права без обов'язків". Жужанна Рейпаш: "Питання соціального характеру не мають прив'язки до громадянства. Користуватися соціальним та медичним страхуванням можуть лише особи, які мають постійне місце роботи і сплачують внески до цих фондів. Є права, прив'язані до місця проживання, скажімо, право на участь у голосуванні.

Із набуттям громадянства людина отримує гарний документ з ідентифікаційним номером, і більше нічого. Внутрішній паспорт може одержати лише особа, яка проживає на території країни".
Угорські урядовці кажуть, що вже близько 40-43 тисяч угорців з усього світу подали заяви на отримання громадянства. Черги на розгляд документів розтягуються на півроку і більше. Проте закарпатські угорці, зокрема, знають, що простіше це можна зробити, подавши відповідну заяву в установу, аналогічну нашим РАЦСам, у будь-якому угорському селі. І багато хто таки починає процедуру отримання громадянства іншої країни. Навіть просто про всяк випадок – може колись якось згодиться...

Лариса ПОДОЛЯК, фото Юлія Петерварі
Ужгород–Будапешт–Ужгород

 

18 квітня 2011р.

Теги: Будапешт, угорці, закон, громадянство

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи