Коли ЖРЕРи скаржаться на людей, а ті – на ЖРЕРи, вихід один: створювати ОСББ

Звісно, за півроку всі питання зняти неможливо, але бодай те, що на вулицях стало чистіше, – незаперечний факт. Та це зовні, а що ж усередині? Аби порівняти, де живеться ліпше – там, де ґаздує ЖРЕР, чи там, де будівлі утримує ОСББ, – журналістів запросили у міні-прес-тур.

Організатори поїздки не врахували важливого нюансу: складно співставляти роботу органів управління 30-річним будинком (наприклад, ЖРЕР № 8) і новобудовою, зданою в експлуатацію два чи три роки тому (ОСББ "Тепла оселя"). У перших, звичайно, проблем набагато більше, ніж у других. Приміром, Юрій Оксьон, керівник згаданого восьмого ЖРЕРу, зауважує, що мешканці 47 будинків боргують експлуатаційній конторі 1 мільйон 277 тисяч гривень. І не поспішають розраховуватися. До прикладу, тільки один 30-квартирний будинок на вул. Можайського, 34 боргує ЖРЕРу 28 тисяч гривень. 

Більш-менш справляються з обов'язками завдяки тому, що будинки не такі старі – їм по 25-30 років, тож комунікації хоч і не в найкращому, але й у не найгіршому стані (порівняно, скажімо, з горе¬звісними "хрущовками"). Та все ж якісно обслуговувати багатоповерхівки складно. Юрій Оксьон наводить простий приклад: ремонт одного квадратного метра даху висотки щонайменше коштує 62 гривні, і грошей із квартплати вистачає лише на те, щоб відремонтувати 10 % покрівлі площею 1000 квадратних метрів.

А от у першому ужгородському ОСББ "СВОЖЕК" (вулиця Мондока, 34) подібну проблему вдалося вирішити з допомогою держави. Голова правління цього об'єднання Катерина Станкевич розповіла, що мешканці 8-квартирного будинку створили ОСББ, розробили проектно-кошторисну документацію на заміну даху, зібрали власними силами 15 000 гривень і, отримавши за державною програмою реформування ЖКГ 80 тисяч, зуміли повністю замінити покрівлю будинку.

Марина Куберка, голова Ужгородського осередку Спілки власників житла України і голова ОСББ "Більшовик", розповіла "Замку", що торік на виконання згаданої програми реформування ЖКГ лише на напрямок ОСББ було виділено 135 мільйонів гривень. Цього року заклали 100 мільйонів на пілотні проекти будинків, де діють такі об'єднання співвласників. Аби отримати фінансування, необхідно, щоб на час подання заявки була готова проектно-кошторисна документація на проведення у багатоповерхівці певних видів робіт. До речі, минулого року Закарпаттю зі 135 перепав лише мільйон гривень (з нього Ужгороду – 200 тисяч, за які реалізували два проекти).
Марина Куберка, яка також працює спеціалістом головного управління житлово-комунального господарства Ужгородської міської ради, розповіла, що в обласному центрі створено вже 51 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. За останні два роки цей процес вельми активізувався. Цікаво, що, згідно з державною програмою реформування ЖКГ, до 2014 року в 70 % багатоповерхівок країни мають бути створені ОСББ.

Важливо наголосити на двох суттєвих перевагах таких об'єднань. Перша – це орган самоуправління, самоврядування. Він керується своїм статутом, який приймається на загальних зборах, і має свій кошторис. Є ревізійна комісія, що проводить перевірки роботи голови об'єднання та головного бухгалтера. Тобто ОСББ – підзвітне і підконтрольне громаді. І мешканці самі визначають, куди спрямовувати кошти.

Друга перевага в тому, що ОСББ – неприбуткові організації і вони не сплачують ПДВ. Тобто можуть акумулювати додаткові кошти та спрямовувати їх на певні види робіт. На відміну від ЖРЕРів, що на ПДВ відраховують 20 % із квартплати.

Відзначимо також, що, аби активізувати мешканців багатоповерхівок до самоорганізації, заплановано законодавчо спростити процедуру створення ОСББ. Нині для того, щоб утворити об'єднання, необхідно, аби на зборах були присутні не менше 51 % власників квартир, а згоду дали 3/4 з їх кількості. Якщо ж ухвалять пропоновані зміни до закону про ОСББ, у майбутньому буде достатньо трьох підписів мешканців будинку.

Ярослав СВІТЛИК
 

Теги: ЖРЕР, ОСББЮ багатоповерхівка

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати