Ужгород – еротична столиця України

В останні вихідні березня Ужгород, безумовно, був найеротичнішим містом України. Про еротику тут не лише думали й говорили, а й читали та дискутували. Ще її демонстрували, зображали, відкривали, переживали... Так в обласному центрі гуляли шості "Березневі коти". Дійство для Ужгорода довгоочікуване й уже традиційне. ЕротАртФест укотре ознаменував початок весни. Справжньої. Мистецької. Еротичної...

Понад 20 заходів протягом 3 фестивальних днів. Фото й художні виставки, майстер-класи, вистави, поетичні читання та слеми, виступи іноземних літераторів, музичні й літературні презентації, пластичні імпровізації, флешмоби. На цьогорічних "Котах" було все. Або майже все. Принаймні кожен поціновувач мистецтва міг знайти те, що йому найбільше до душі.

Ситуація, коли глядачам у захваті, з сяючими очима й важким диханням доводиться бігати від закладу до закладу, аби встигнути на всі фестивальні події, – для обласного центру явище майже небачене. Більшість "фестивалів" по-ужгородськи – це один-два заходи, які зазвичай відбуваються в одному й тому ж місці. Проте саме відчуття постійного "невстигання" й "хотіння", нав'язливе бажання побачити й почути більше – створюють справжню фестивальну атмосферу. Раніше, аби відчути її, доводилося їхати до Львова-Києва. Тепер не без гордості можемо насолоджуватися й удома.

Вік Коврей, незмінний голов¬ний "котячий" організатор та куратор, також задоволений, що фест розвивається: "Мені сподобалося, що цього року було справді багато міжнародних акцій (приїхали литовці, презентували проект білоруси, зі своєю програмою виступив поважний польський метр Богдан Задура). Добре, що, на відміну від попередніх років, потужно була представлена музична частина програми (проекти "DrumТИатр", "02:00", "Ку-ку-Шанель", "Afterlight Project"). Відбулася чудова виставка художніх робіт "Кохання в час холери". Кульмінацією фестивалю можна назвати постановку київського театру "Вавилон" за п'єсою Олександра Гавроша "Ромео та жасмин".

Київський театр, який, до речі, є аматорським (актори не професіонали, а всього лише студенти-філологи), упорався із завданням чудово, викликавши бурю овацій у переповненого залу лялькового театру. Зауваження щодо "не надто еротичного" характеру тво¬ру організатори відмітають безапеляційним: "Ну чому? Там був дуже еротичний кіт! Справжній березневий!".

Загалом у "Березневих котів" спостерігається цікава тенденція. Вони немовби вже переросли свій підлітковий вік і стають... стриманішими, цнотливішими. Не заперечують цього й самі організатори: "Березневі коти" дорослішають, мудрішають. Не "ведуться" на дешеві ефекти, менше намагаються епатувати, менше – грати на низьких інстинктах. Ми намагаємося якісніше подавати тему еротики", – пояснює Вік Коврей.

Надміру сором'язливих відвідувачів фестивалю могли вразити хіба що роботи в стилі ню дніпропетровського фотохудожника Сергія Єненка (у його активі фотосесії для журналу "Плейбой") і тексти львівської "скандальної еротичної письменниці", переможниці минулорічного літературного конкурсу "Коронація слова" Христини Лукащук. Сама авторка на Малих літературних читаннях, які відбувалися в амфітеатрі, зізналася, що мама, почитавши її книгу "Рожеве і ще раз рожеве", резюмувала, що весь тираж слід спалити. "Натомість читачки часто мені кажуть: "Якщо ви пережили хоча б половину з того, про що пишете, то ви – щаслива жінка", – поділилася з публікою Христина Лукащук. Дещо випала із загальної стримано-еротичної тональності також дискотека "Chicholinos 3"  від "Chicarrones". Там і справді було гаряче. Подекуди навіть занадто.

На решту ж цьогорічних "котячих" заходів спокійно можна (і навіть треба!) було приводити діток. Деякі відвідувачі саме так і зробили. "На фестивалі було багато інтимного, ліричного, менше еротичного. Усі закиди стосовно того, що на "Березневих котах" відбувається якась суцільна порнографія, – це думки некомпетентних людей, які висловлюються за відомим принципом "ми ніколи не були, не бачили, але засуджуємо", – коментує безпідставні звинувачення "поборників" моралі Вік Коврей.

Еротичний фестиваль розпочався із флешмобу під гаслом "Коти на СНІД не хворіють". Цікаво, що цього року в програмі фесту навіть був виокремлений цілий освітній блок заходів, у рамках якого відбулися дискусії, круглий стіл на тему "Цензура та еротика" та майстер-класи "Відчуття" ("відчуйте себе через іншого, відчуйте іншого через себе"). Безперечно, знаковими на фестивалі стали також виступи іноземних гостей – литовців та "наймолодшого поета Польщі" шістдесятип'ятилітнього Богдана Задури.

 "Березневі коти '2011" просто вразили числом заходів і якісним та різноплановим представленням багатьох видів мистецтв. Фестиваль розвивається – і це помітно неозброєним оком. Проте так само очевидно, що кількість відвідувачів на заходах цього року залишилася приблизно такою ж, як і минулого, а подекуди навіть зменшилася. З чим це пов'язано? "Мабуть, ми трохи недопрацювали з промо та інформаційною кампанією. Проте вже зробили відповідні виснов¬ки, і наступного разу промахи з піаром постараємося виправити", – кажуть організатори "Березневих котів".

Вік Коврей має й інші припущення щодо того, чому в Ужгороді люди не так масово відві¬дують мистецькі заходи. "Спершу ми думали, що проблема у вартості квитків (ціна входу на кожну подію коливалася в межах 10–15 гривень). Проте виявилося, що на значно дорожчі заходи в рамках програми (зокрема дискотеку "Chicholinos 3", яка коштувала 30 гривень) прийшла ціла купа народу. Тобто виходить, річ у тому, що люди не хочуть платити за щось більш вишукане, високе. Їм подавай "м'ясо", порнографію. От за це народ готовий масово заплатити. Навіть високу ціну. Шкода, що розуміння еротики в нас ще досить таки примітизоване", – каже організатор найеротичнішого українського фестивалю.

Які плани на майбутнє? Є всі сподівання, що "Березневі коти '2012" знову ненадовго зроб¬лять Ужгород центром еротичного мистецтва України. І на випадок, якщо кінець світу таки вчергове перенесеться, у 2012-му ми житимемо не лише футболом, а  перейматимемось також темами вічними, зокрема мистецтвом та еротикою.

Наталія Тернавська, фото Артема Бобаліка

Теги: Березневі коти, фестиваль,

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати