Ужгород не Триполі, але тут однаково ніхто не літає

З цього тижня Ужгород лишився без повітряного сполучення із Києвом. Тепер, коли треба терміново дістатись до стольного граду, закарпатці й гості області їхатимуть спочатку
до Львова.

Без летовища Ужгород відрізаний

Голова Закарпатської обл¬держадміністрації Олександр Ледида одразу визнав, що у цій ситуації безсилий. "Рейс Ужгород-Київ виконувала компанія "Дніпроавіа". Оскільки це приватне підприємство, то рішення про припинення рейсів з Ужгорода до столиці узгоджувати з обласною владою воно не зобов'язане, – зазначив очільник краю. – Наскільки мені відомо, мотивація такого кроку – комерційна невигідність обслуговування повітряного маршруту. Але цифри свідчать про інше: середня завантаженість рейсів складала близько 80 відсотків, а подекуди вільних місць у літаку не було взагалі". Губернатор краю додав, що влада шукатиме іншу компанію, яка доставлятиме пасажирів з Ужгорода до Києва і навпаки. Також повідомив, що звернувся з листом до віце-прем'єра Бориса Колеснікова з проханням вирішити ситуацію.

"Припинення повітряного сполучення – великий мінус для області, і ми це відчуватимемо з кожним місяцем усе більше, особливо у період відпусток", – прокоментував народний депутат України Василь Петьовка. На переконання Василя Васильовича, крім удару по туристичній привабливості краю, відсутність згаданих авіарейсів – ще й ляпас економіці, адже європейські інвестори просто не йдуть туди, де немає доріг. У тому числі й повітряних. "Літак, як і авто, – давно не розкіш, а засіб пересування, – каже Василь Петьовка. – Пасажири, що користуються авіатранспортом, знають: час – це гроші. Крім того, це люди далеко не бідні, і вони б залишали на Закарпатті свої кошти. У ХХІ столітті не мати сучасного виду сполучення – просто нонсенс".

Своє невдоволення новиною з аеродрому висловив й ужгородський міський голова Віктор Погорєлов. "Думаю, що міські депутати звернуться до уряду й Президента з проханням посприяти у відновленні рейсів до столиці. Я розумію, що компанія, котра здійснювала перельоти, – приватна, але впевнений, що альтернативу таки можна знайти. Інша справа – як на це реагуватимуть у Києві. Але нам необхідно, аби Закарпаття, загалом, і Ужгород, зокрема, не втрачали у привабливості через неможливість здійснення авіарейсів до столиці й назад", – зазначив градоначальник.
А що робити, якщо найближчим часом нової авіакомпанії не знайдеться? Тоді, певне, актуальним стане інше питання: чи потрібне місту летовище, що пустує? Як відомо, з обласного бюджету виділялися чималі гроші на інфра¬структуру аеропорту. Вже у цьому році на розвиток підприємствапередбачили 225 тис. грн. Власне завдяки депутатам обласної ради наші повітряні ворота "вижили" і перебувають у досить непоганому стані.

А літати безпечно?

Цікавий й інший аспект: чи зможе у майбутньому обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Ужгород" гарантувати безпеку польотів, враховуючи забудову навколо нього? Це, нагадаємо, дозволяла попередня міська влада обласного центру. Екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк неодноразово заявляв, що летовище місту не потрібне.

До слова, буквально кілька тижнів тому Вищий адміністративний суд України скасував рішення Ужгородської міськради № 946 від 18 грудня 2008 року, яким людям виділили ділянки для приватної забудови у районі вулиці Собранецької, 147. Навідавшись за цією адресою, ми побачили, що це місце по сусідству із автомістечком ДОСААФу. А землі, які депутати виділили людям під будівництво, – огороджена територія аеродрому, на якій знаходяться металеві гаражі. Тож, судячи з рішення попередніх обранців Ужгорода, корупція перемогла здоровий глузд. Та суд підтвердив: земельна площа в районі Собранецької, 147 – у користуванні аеропорту.

А на вулиці Закарпатській нині можна побачити закинутий фундамент – його звели буквально за кількадесят метрів від початку злітної смуги. Чи продовжуватимуть будівництво впритул до території аеропорту – поки незрозуміло. Водночас ще один кількаповерховий будинок на Закарпатській, недалеко від початку злітної смуги, давно зведений і заселений. Дивно, що ні контролюючі, ні правоохоронні органи не заборонили цього робити. Тепер безпеку польотів і жителів дому повинні гарантувати спеціальні ліхтарі, котрі встановили на даху.

Навідавшись в аеропорт, автор став свідком розмови двох його працівників. Один із них розповідав іншому: мовляв, чергову перевірку окремі ділянки летовища можуть і не пройти – забагато забудов навколо смуги...

Саме приміщення аеровокзалу нині нагадує автостанцію глухого села: ані транспорту, ані пасажирів. Лише касири, котрі нудьгують. Із послуг, що можна отримати, – ознайомитися з графіком польотів рейсу "Львів-Київ-Львів" та придбати на нього квитки.

Ми намагалися з'ясувати у директора КП "Міжнародний аеропорт "Ужгород" Володимира Горинецького, чи впливають новобудови на безпеку польотів, чи задоволені тут рішенням суду і, головне, що буде з працівниками підприємства, коли літаки відсутні. На що він відповів: спілкуватися з пресою, мовляв, не бажає. На зауваження, що аеропорт є комунальною власністю й утримується за гроші платників податків, відтак закарпатці мають право знати про стан справ, Володимир Горинецький поінформував: не зобов'язаний говорити з журналістом. Тож радимо директорові аеропорту почитати Закон України "Про інформацію", зокрема його статті 9, 10 та 31. А до того сподіватимемося, що в Закарпатській облдержадміністрації звернуть увагу на дивну поведінку свого підлеглого, котрого минулого літа на посаду призначило нинішнє керівництво ОДА.
У самому аеровокзалі ми побачили сертифікат Мінтрансу на право продажу авіаційних перевезень, що дійсний... лише до жовтня минулого року. Цікаво, працівники підприємства просто забули повісити новий документ чи ужгородський аеропорт дійсно такого права більше не має? І чи в курсі такої ситуації губернатор краю?

Наразі від голови ОДА Олександра Ледиди чуємо лише слова, а де ж конкретні справи? До яких компаній уже зверталося керівництво краю? Що ті кажуть? Практика показує: чимало з того, що обіцяє губернатор, зазвичай виходить із точністю до навпаки. Чого лише варті запевнення чільника області, що на Закарпатті працюватиме санавіація – літатимуть аж два медичні гвинтокрили. Натомість тепер уже взагалі не літає нічого. Чи, може, за так званого переймання проблемою збувається солодкий сон екс-мера Ратушняка і землі аеропорту таки хочуть роздерибанити?..

P. S. Тож, поки що основним засобом сполучення між нашою областю і країною лишаються потяги. До слова, нещодавно депутати обласної ради звернулися до транспортників у Києві з пропозицією "з'єднати" область зі східними регіонами. Зокрема, продовжити маршрути поїздів (або причіпних вагонів), котрі нині прямують лише до Львова, – до Рахова, Чопа та Ужгорода. Це було б зручно, особливо для туристів. Та, як поінформував на останньому сесійному засіданні голова облради Іван Балога, Укрзалізниця пропозиції закарпатських депутатів не підтримала.

Микола ПИЛИП

Теги: польот, автостанція, літак

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати