Мукачівській дитячій школі мистецтв імені Мартона – 65

– Наталіє Григорівно, нагадайте, будь ласка, читачам, як починалося становлення культурної освіти в Мукачеві.

– Мешканці міста старшого покоління добре пам'ятають, що в довоєнні часи навчати дітей мистецтва не було кому. Здобути відповідну освіту могли тільки поодинокі діти, та й то самотужки або беручи за чималі гроші уроки в приїжджих закордонних музикантів чи художників. Переламним став повоєнний 1945 рік, коли на клопотання міських властей Народна рада Закарпатської України своєю постановою вирішила відкрити в Мукачеві одну з перших в області дитячу музичну школу-семирічку.

– Як починав працювати новий заклад у роки післявоєнної бідності?

– Хай як дивно, у часи тотальної розрухи, коли всі сили спрямовувалися на відбудову зруйнованих міст і сіл, реанімацію промисловості й сільського господарства, держава приділяла належну увагу і культурному розвитку та духовному збагаченню молоді. Із багатьох тогочасних публікацій і спогадів можна дізнатися, що семеро викладачів, серед яких і Степан Мартон, були безмірно щасливі, коли наприкінці 1945-го року у приватний будиночок директора Йосипа Трачка прийшли перші здібні діточки з робітничих сімей міста та навколишніх сіл району.

Поступово питання матері¬альної бази вирішувалося, а викладацький колектив школи поповнювався новими кадрами. У той час молоді люди з початковою музичною освітою активно створювали гуртки й ансамблі на майже кожному виробничому підприємстві, у школах та в педагогічному училищі. У 70-х до рідної домівки після закінчення музичних училищ і консерваторій поверталися вчорашні вихованці. У ці роки в школі вже працювали 55 викладачів, які навчали понад 500 учнів. Саме вони ставали основою вечірньої музичної школи робітничої молоді, яка згодом переросла в дитячу школу мистецтв із філіями у Сваляві і Великих Лучках.

– Як зростання музичної майстерності позначалося на результатах виступів вихованців?

– У 60-х роках у Мукачеві заснували один із перших естрадних фестивалів Радянського Союзу "Вечори над Латорицею". Наприкінці 90-х у музичній школі-семирічці налічувалося понад 25 дитячих виконавських колективів. Беручи участь в обласних, усеукраїнських, а пізніше й міжнародних конкурсах, виконавці школи щорічно виборювали понад 35–40 призових місць, більша частина яких – перші. Окремим колективам надавали звання "Зразковий", а кращі виконавці мали можливість виступати з концертами за кордоном.

1996 року постановою Кабінету Міністрів України школу було перейменовано на Мукачівську дитячу школу мистецтв № 1, а через три роки заклад удострїли честі мати ім'я одного з її перших викладачів Степана Мартона.

– Як позначився на школі розпад Радянського Союзу?

– У той кризовий період із школи щорічно звільнялися до 15 високопрофесійних викладачів. Дехто виїжджав за кордон, хтось перекваліфіковався і шукав іншу роботу. У ці ж роки заклад за судовим рішенням втратив свій концертний зал. Мукачівці, особливо працівники культури та батьки учнів, добре знають історію будівництва нового корпусу школи з концертним залом, яке завершили 1998 року за значної допомоги тодішнього міського голови Мукачева Віктора Балоги. Відтоді, попри всі труднощі, творчий колектив поповнюється новими фахівцями, які радують громадськість своїми успіхами.

– Кого з випускників школи можна назвати її гордістю?

– Серед відомих у всьому світі – композитор, лауреат державної премії ім. Шевченка, Герой України, народний артист Євген Станкович; викладач Українського музичного інституту Америки в Нью-Йорку, керівник ансамблю "Українська родина" Оксана Лиховид; доцент Київської національної музичної академії ім. П. Чайковського Олександр Полем'як; заслужена артистка Білорусі Людмила Златова; доцент Львівської музичної академії Омелян Кобулей; артист державного симфонічного оркестру України Андрій Пуржаш; викладач Київської національної музичної академії ім. П. Чайковського Маріанна Екшмідт; доцент Львівської музичної академії Євген Шпіцер; заслужена артистка України Наталія Висич; лауреат всеукраїнських конкурсів, кандидат мистецтвознавства, доцент Прикарпатського національного університету ім. Стефаника Владислав Князєв та багато інших.

– Хто сьогодні продовжує високо нести музичну естафету?

– Школа пишається своїми вихованцями, які з року в рік здобувають низку перемог на різного рівня конкурсах і фестивалях. Це зразкові колективи –  хор учнів старших класів, хореографічна група, учнівський духовий оркестр, ансамбль скрипалів. Також маємо оркестр баяністів-акордеоністів, викладацький квінтет мідних духових інструментів, оркестр, що акомпанує хореографічним постановкам.

До речі, відзначаючи 65-у річницю творчої діяльності школи, колектив закладу вважає, що працівникам культури міста над Латорицею пощастило з керівниками Мукачева останніх років. Ми вдячні Віктору Балозі, Василю Петьовці, Олегу Гаваші, Золтану Ленд'єлу за чималі зусилля, які вони докладають для розвитку культури в нашому місті.

Олексій Філіппов

Теги: дитяча школа, мистецтво, Мартон

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати