Без стилю, без смаку, безграмотно, очі муляє, а зняти не можна

Навряд чи в якомусь місті Росії віднайдете крамницю з назвою "Взуття" чи, приміром, "Перлина", але і в Ужгороді, і майже повсюдно в Україні звично читати на магазинних вивісках "Обувь", "Жемчужина", "Зина" тощо.

Крім того, що чимало закладів мають іншомовні назви, нерідко будівлі обліплені всілякими банерами, рекламними розтяжками тощо, які спотворюють архітектурний вигляд міста.
 
Чи є можливість впорядкувати вивісково-рекламний хаос, ми запитали головного архітектора Ужгорода Олександра Шебу.
 
– Значна частина вивісок просто псує історичний центр міста, – відзначає фахівець. – Разом із тим ми майже не маємо важелів упливу на тих, хто їх установлює, оскільки в нас – що не заборонено, те дозволено. Наразі працюємо, щоб якось регламентувати цей процес. Можливо, слід запровадити заборону на рекламу в центрі міста, як, приміром, у Берліні. Найближчим часом ініціюватимемо, щоб установлення вивісок було чітко обумовлено в правилах забудови. Шкода, що наші підприємці дуже часто, замість того, щоб подумати, як прикрасити вітрини або фасади, просто заклеюють їх безплатною рекламою, яку надають їм виробники. Це дуже псує зовнішній вигляд. Так чи так – вплинути на цей процес, наразі можемо тільки коли до нас приходять погоджувати документацію на забудову".
 
Одна з останніх розтяжок, які з'явилася в Ужгороді, – великий зелений банер на споруді Богословської академії, що на пл. Театральній. За словами О. Шеби, в цій конкретній ситуації міська влада може застосувати певні важелі впливу, оскільки це приміщення перебуває в комунальній власності. Також уже є депутатський запит щодо згаданого банера. Складніше лад навести з рекламними плакатами на кшталт "Мережа горящих путівок" на вулиці Волошина та іншими.

Що ж стосується вивісок російською та іншими мовами, яких в Ужгороді більш ніж достатньо, то можна говорити про порушення мовного законодавства. На теренах України вже є успішні приклади примусової українізації вивісок.

Так, 2009 року виконком Черкас доручив муніципальній інспекції дати лад з російськомовними вивісками у місті. Інспектори навідувалися до  фірми чи магазину й залишали припис про усунення порушення. Тодішній мер Черкас Сергій Одарич відзначав:

– Ці заходи не є утиском російської мови. Інспектори виконують "Правила впорядкування міста Черкаси", затверджені депутатами міськради. Там написано: "усі вивіски, банери тощо мають бути винятково державною мовою". Таким чином українізували Черкаси. Можливо, й ужгородцям цей досвід не завадило б перейняти.

По коментар ми звернулися до начальника муніципальної міліції Ужгорода Бориса Борисова.

– У місті чимало вивісок, які встановлені самовільно, і ми їх потроху просимо демонтувати. Щодо тих, які не українською мовою, то, коли виконком ухвалить відповідне рішення, ми готові винести приписи про усунення порушень всім, кого це стосуватиметься. Поки що штрафуємо тільки тих, хто розклеює оголошення й афіші у невстановлених місцях.

Наразі в Ужгороді діють правила впорядкування міста, ухвалені рішенням міської ради № 136 від 26.12.2006. Саме через невідповідність цим правилам, а також через порушення Закону України "Про рекламу", минулого тижня виконком ухвалив  демонтувати з десяток об'єктів зовнішньої реклами, малих архітектурних форм і тимчасових споруд.

Як стало відомо журналісту "Замку", до "Правил благоустрою Ужгорода" вирішено внести деякі зміни й оновлення, які б відповідали сучасним потребам розвитку обласного центру. Їх винесуть на обговорення депутатів міськради, а відтак мають затвердити на сесії.

Отже, якщо рівень культури й громадянської свідомості місцевих підприємців не дозволяє їм зі смаком і без порушення законів облаштувати власні крамниці й установи вивісками та рекламною продукцією, будемо сподіватися, що владі вистачить сил і мудрості змусити їх до цього.

ІванКо

Теги: вивіска, реклама, Шеба, фасад, вітрина

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати